Ухвала

від 03.06.2014 по справі 2а-16602/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/45043/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року по справі № 2а-16602/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Либідь-Сервіс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2011 року № 0002662311/0 та № 0002672311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Либідь-Сервіс» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Серафім Стар». За результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на суму 155833,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 194791,00 грн.

13.07.2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0002662311 на загальну суму з податку на прибуток 243489,00 грн. та № 0002672311 на загальну суму з податку на додану вартість 194791,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що необхідні первинні бухгалтерські документи у позивача відсутні.

Крім того, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні необхідні первинні документи, складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, які б підтверджували право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Обставини справи та наявні документи підтверджують той факт, що господарські операції, укладені між позивачем та його контрагентом, є фіктивними, оформленими лише документально, без розумної економічної мети.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Либідь-Сервіс» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року по справі № 2а-16602/11/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.