Постанова

від 10.06.2014 по справі 822/1832/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1832/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріКозельській А.В. за участі:представників позивача: Лотоцького В.І., Мельнишиної О.М., представника відповідача: Коваль І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Іннатекс" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "Іннатекс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2014 №0001032201 та №0001052201.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем під час проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, зроблені висновки щодо відсутності реального характеру здійснення господарської операцій між позивачем та контрагентами.

Позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача в акті перевірки №159/22-09-22-01/30447108 від 13.02.2014 суперечать нормам, Податкового кодексу України, так як господарські операції з контрагентами фактично здійснювались та були направлені на настання правових наслідків.

В судовому засіданні представники позивача уточнили позовні вимоги, просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001032201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 49994,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 12698,50 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001052201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 101298,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 25324,50 грн. З врахуванням наданого уточнення позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнає, надала суду письмові заперечення, де зазначається, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, встановлений під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача та зафіксований в акті №159/22-09-22-01/30447108 від 13.02.2014. Крім того вважає, що надані під час перевірки документи не підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами. У задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Іннатекс" (код ЄДРПОУ 30447108) перебуває на податковому обліку в Кам'янець-Подільській ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України з 06.05.1999 та є платником, зокрема, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва платника ПДВ №31627575 від 07.06.1999.

Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління Міндоходів України у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, результати якої зафіксовано в Акті перевірки №159/22-09-22-01/30447108 від 13.02.2014.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем під час перевірки були встановлені порушення:

- п. 135.2, п. 135.3, пп.135.4.1 п. 135.4 ст.135, п.136.1 ст.136, ст.137, п.138.2, п.138.3, п.138.4, п.138.6, п.138.8, пп.138.10.1 абз. "б" пп.138.10.2 п.138.10, пп.138.12.1 п.138.12 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1, ст.139, пп.140.1.7 п.140.1 ст.140, ст.142, ст.143, п.7 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового Кодексу України, що виявилось у заниженні податку на прибуток в сумі 148045,00 грн.;

- пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, чим підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 102228,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації) станом на 31.12.2012 в сумі 6761,00 грн.

На підставі акту перевірки Кам'янець-Подільською ОДПІ Головного управління Міндоходів України у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення - рішення:

- форми "Р" від 26.02.2014 №0001052201, про сплату грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 127785,00 грн. в т.ч. основного зобов'язання - в розмірі 102228,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 25557,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте з підстав :

а) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1079,00 грн. в результаті віднесення до його складу ПДВ із суми витрат на придбання лічильника електроенергії у ТОВ "Інтер Плюс";

б) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1655,00 грн. в результаті віднесення до його складу ПДВ із суми витрат на придбання матеріалів (круга діаметром 130мм та 230 мм) у ТОВ "ВПП "Металіст";

в) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1784,00 грн. в результаті віднесення до його складу ПДВ із суми витрат на придбання матеріалів (лист г/к 65Г) у ТОВ "Технопромгурп";

г) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 2360,00 грн. в результаті віднесення до його складу ПДВ із суми витрат на придбання запчастин (шина гнучка, конденсаторна банка, запобіжник) у ТОВ "Вектор-ВС";

д) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 18360,00 грн. в результаті віднесення до його складу ПДВ із суми витрат на придбання матеріалів та запчастин (електрощити, провід частотний, кабель) у ТОВ "Бартеллі";

е) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 83121,00 грн. в наслідок непроведення його зменшення на суму ПДВ з вартості матеріалів, невикористаних у межах господарської діяльності, оскільки їх використання не призвело до отримання доходу від діяльності;

є) завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 930,17 грн. в наслідок подвійного віднесення до податкового кредиту ПДВ згідно податкової накладної №43 від 14.07.2011, виписаної ТОВ "ВПП "Металіст"

- форми "Р" від 26.02.2014 №0001032201, про сплату грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 171992,00 грн. в т.ч. основного зобов'язання - в розмірі 148045,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 23947,00 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте з підстав :

а) завищення собівартості продукції за ІV квартал 2011 в результаті включення до її складу вартості електродвигунів до компресорів в сумі 80000,00 грн., придбаних у ТОВ "МК "Стандарт";

б) завищення собівартості продукції за ІV квартал 2011 в результаті включення до її складу вартості лічильника електроенергії в сумі 5395,00 грн., придбаних у ТОВ "Інтер Плюс";

в) завищення собівартості продукції за ІV квартал 2011 в результаті включення до її складу вартості матеріалів (круга діаметром 230мм та 130мм) в сумі 6776,00 грн., придбаних у ТОВ "ВПП "Металіст";

г) завищення собівартості продукції за ІV квартал 2011 в результаті включення до її складу вартості матеріалів (лист г/к 65Г) в сумі 8920,00 грн., придбаних у ТОВ "Технопромгруп";

д) завищення собівартості продукції всього в сумі 11794,00 грн. (в т.ч. за ІV квартал 2011 в сумі 5875,00 грн., за ІІ квартал 2012 в сумі 5700,00 грн., за ІV квартал 2012 в сумі 237,00 грн.) в результаті включення до її складу вартості запчастин (шина гнучка, конденсаторна банка, запобіжник), придбаних у ТОВ "Вектор-ВС";

е) завищення собівартості продукції за І квартал 2012 в результаті включення до її складу вартості матеріалів та запчастин (електрощити, провід частотний, кабель) у ТОВ "Бартеллі" в сумі 55000,00 грн.;

є) завищення у ІІІ кварталі 2011 показників у рядку 06.2 Декларації "адміністративні витрати" суму 15234,00 грн. за рахунок неправомірного включення вартості робіт з консалтингу комерційної діяльності, виконанних ТОВ "Лайкс";

ж) завищення у ІІІ кварталі 2011 показників у рядку 06.2 Декларації "адміністративні витрати" суму 4772,00 грн. за рахунок неправомірного включення витрат на відрядження, виплачених ОСОБА_6, який не перебував з ПП "Іннатекс" у трудових відносинах;

з) завищення у ІІІ кварталі 2011 показників у рядку 06.5 Декларації "інші витрати звичайної та операційної діяльності" в сумі 60000,00 грн. (в т.ч. за І квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІІ квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІІІ квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІV квартал 2012 в сумі 15000,00 грн.) в результаті віднесення до їх складу вартості послуг оренди, отриманих від МКП "Інтекс";

и) завищення собівартості реалізованої готової продукції над доходами від реалізації готової продукції всього на суму 546845,00 грн.

Позивач, не погодившись із викладеними у акті перевірки висновками, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування даних податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку із погодженням позивача із правовою позицією податкового органу щодо:

- заниження доходу у 2011 на суму 29976,00 грн.;

- завищення адмінвитрат на суму 15324,00 грн., сплачених ТОВ "Лайкс";

- завищення адмінвитрат на суму 4772,00 грн., сплачених ОСОБА_6;

- завищення податкового кредиту на суму 2285,00грн. в результаті подвійного включення податкової накладної,

просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001032201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 49994,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 12698,50 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001052201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 101298,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 25324,50 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд встановив, що на підставі рахунку-фактури №СФ000 51 від 08.07.2011, виставленого ТОВ "МК "Стандарт", здійснена оплата електродвигуна до компресора 2ВМ4 А2К85/24/8/16 УХЛ4 в кількості - 4шт. на загальну суму 96000,00грн., в т.ч. ПДВ - 16000,00грн.

На підтвердження виконання даного зобов'язання, позивачем надано податкову (№40 від 08.07.2011 на загальну суму 96000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16000,00 грн. ) та видаткову (№ РН-0000040 від 29.07.2014 на загальну суму 96000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 16000,00 грн. ) накладні, платіжне доручення №461 від 08.07.2011 на загальну суму 96000,00 грн., а також паспорт до двигуна А2К85/24/8/16 УХЛ4 на підтвердження фактичного використання ТМЦ, карта субконто: номенклатура щодо передачі ТМЦ в експлуатацію на підтвердження використання у господарській діяльності, накладна про передачу у виробництво №28 від 01.09.2011 як доказ використання у господарській діяльності. Дані документи знаходяться в матеріалах справи.

Провівши аналіз наданих документів, суд робить висновок, що надані первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача щодо придбання електродвигуна до компресора 2ВМ4 А2К85/24/8/16 УХЛ4 в кількості - 4шт. на загальну суму 96000,00грн., його оплату та використання у господарській діяльності.

Перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП "Іннатекс" операцій з придбання у ТОВ "Інтер Плюс" лічильника електроенергії на суму 5395,00 грн., ПДВ 1079,00 грн.

На підтвердження правомірності включення до собівартості витрат по придбанню лічильника електроенергії позивачем надано ряд документів, які підтверджують оприбуткування та використання ТМЦ у власній господарській діяльності. Так, надана під час перевірки видаткова накладна №0407/11 від 04.07.2011 підтверджує факт отримання ТМЦ від продавця, податкова накладна №2 від 04.07.2011, як доказ права на податковий кредит, платіжне доручення №445 від 04.07.2011 на суму 6474,00 грн. підтверджує факт здійснення оплати ТМЦ, а також карта субконто: номенклатура щодо передачі ТМЦ в експлуатацію на підтвердження використання вказаного товару у господарській діяльності.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача щодо придбання лічильника електроенергії на суму 5395,00 грн., його оплату та використання у господарській діяльності.

Суд встановив, що згідно рахунка-фактури №СФ-0000007 від 26.07.2011 ТОВ "ВПП "Металіст" поставлено, а позивачем прийнято та оплачено товар (круги діаметром 230мм та 130мм), про що оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, видаткові накладні: №РН-0000512 від 29.07.2011 на загальну суму 2550,04 грн. в т.ч. ПДП - 425,00 грн., РН-0000448 від 15.07.2011 на суму 5571,01грн., у т.ч. ПДВ - 930,17грн.

За фактом отримання товарів ПП "Іннатекс" були виписані наступні податкові накладні: №103 від 28.07.2011 на суму 2550,04 грн., у т.ч. ПДВ - 425,00 грн., №43 від 14.07.2011 на суму 5581,01 грн., у т.ч. ПДВ - 930,17грн.

Розрахунки між контрагентами підтверджені платіжними дорученнями (№518 від 28.17.2011 на суму 2550,04 грн.; №497 від 14.07.2011 на суму 5581,01 грн.

Суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача щодо придбання товару (круги діаметром 230мм та 130мм) на суму 6776,00 грн., його оплату та використання у господарській діяльності.

Суд встановив, що перевіркою встановлено відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПП "Іннатекс" операцій з придбання у ТОВ "Технопромгруп" матеріалів (листи г/к) на суму 10704,00 грн., ПДВ 1784,00 грн. Позивачем під час перевірки надано рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, накладні, які знаходяться в матеріалах справи.

Так ТОВ "Технопромгруп" згідно рахунку-фактури №СФ-000963 від 19.07.2011 поставлено, а позивачем прийнято та оплачено товар (листи г/к), про що оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, видаткова накладна: №РН-000909 від 11.08.2011 на суму 10704,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1784,00 грн.

За фактом отримання товарів були виписані наступні податкові накладні: №108 від 25.07.2011 на суму 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 833,33 грн. №41 від 08.08.2011 на суму 5704,00 грн., у т.ч. ПДВ - 950,67 грн.

Розрахунки між контрагентами підтверджені платіжними дорученнями (№513 від 25.07.2011 на суму 5000,00 грн.; №543 від 08.80.2011 на суму 5704,00 грн.

Товарно-транспортна накладна від 11.08.2011 №01АА підтверджує факт перевезення, а накладні на переміщення зі складу у виробництво №1/12 від 01.12.2012, №1/11 від 01.11.2012, №2/11 від 01.12.2012, №1/10 від 01.10.2012 підтверджують використання товару у господарській діяльності.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача, його оплату та використання у господарській діяльності.

Щодо відносин з ТОВ "Вектор-ВС" суд зазначає наступне.

Згідно рахунків-фактур: №5563 від 30.09.2011, №6880 від 21.11.2011, №7428 від 09.12.2011, №333 від 19.01.2012, №114 від 11.01.2012, на підтвердження виконання зобов`язань ТОВ "Вектор-ВС" продано, а позивачем прийнято та оплачено товар (шина гнучка, конденсаторна банка, запобіжник), про що оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, видаткові накладні: №3958 від 05.10.2011 на суму 6369,12 грн., у т.ч. ПДВ - 1061,52 грн., №5013 від 24.11.2011 на суму 658,88 грн., №5641 від 22.12.2011 на суму 651,17 грн., у т.ч. ПДВ - 108,53 грн., №272 від 20.01.2012 на суму 650,27 грн., у т.ч. ПДВ - 108,38 грн., №118 від 12.01.2012 на суму 5538,10 грн., у т.ч. ПДВ - 923,02 грн.

За фактом отримання товарів були виписані наступні податкові накладні: №40 від 04.10.2011 на суму 6369,12 грн., у т.ч. ПДВ - 1061,52 грн., №435 від 22.11.2011 на суму 658,88 грн., №465 від 21.12.2011 на суму 651,17 грн., у т.ч. ПДВ - 108,53 грн., №259 від 19.01.2012 на суму 650,27 грн., у т.ч. ПДВ - 108,38 грн.

Розрахунок між контрагентами підтверджений платіжними дорученнями №39 від 19.01.2012 на суму 650,27 грн., №16 від 11.01.2012 на суму 5538,10 грн., №1081 від 21.12.2011 на суму 651,17 грн., №815 від 22.11.2011 на суму 658,88 грн., №652 від 04.10.2011 на суму 6369,12 грн.

Суд зазначає, що в матеріалах справи на підтвердження подальшого використання отриманої ПП "Іннатекс" продукції, знаходиться ряд накладних та актів списання товарів, оформлених належним чином відповідно до законодавства.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ "Бертеллі" суд встановив, що між ТОВ "Бертеллі" (Продавець) та ПП "Іннатекс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 30.03.2012. Згідно умов даного договору Продавець зобов'язується передати у власність обладнання та матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в асортименті, кількості і по ціні визначеними даним договором.

На підтвердження виконання зобов`язань по договору купівлі-продажу від 30.03.2012 позивачем під час перевірки надано рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, подорожні листи, посвідчення на відрядження, платіжні доручення, які знаходяться в матеріалах справи.

Так ТОВ "Бертеллі" поставлено, а позивачем прийнято та оплачено товар (електрощити, провід частотний, кабель), про що оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, видаткові накладні: №12 від 30.12.2012 на суму 38000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6333,33 грн., №40 від 12.04.2012 на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1667,67 грн., №39 від 11.04.2012 на суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., №41 від 13.04.2012 на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн., №47 від 25.07.2012 на суму 24163,20 грн. в т.ч. ПДВ - 4027,20 грн.

За фактом отримання товарів ПП "Іннатекс" були виписані наступні податкові накладні: №13 від 30.12.2012 на суму 38000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6333,33 грн., №37 від 12.04.2012 на суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1667,67 грн., №35 від 10.04.2012 на суму 18000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн., №38 від 13.04.2012 на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3333,33 грн., №85 від 25.07.2012 на суму 24163,20 грн. в т.ч. ПДВ - 4027,20 грн.

Розрахунки між контрагентами підтверджені платіжними дорученнями: №188 від 28.03.2012 на суму 25000,00 грн.; №200 від 03.04.2012 на суму 13000,00 грн.; №206 від 10.04.2012 на суму 18000,00 грн.; №214 від 12.04.2012 на суму 10000,00 грн.; №216 від 13.04.2012 на суму 20000,00грн.; №509 від 22.08.2012 на суму 4163,20 грн., №519 від 28.08.2012 на суму 2500,00 грн., №555 від 14.09.2012 на суму 7500,00 грн.

Разом з тим посвідчення на відрядження водія та комерційного директора, а також та подорожні листи, що підтверджують факт перевезення.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача, його оплату та використання у господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем форми товарно-транспортної накладної, суд виходить з того, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 207 визначає вимоги до письмової форми правочину. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Також суд звертає увагу на той факт, що податковий орган в Акті №159/22-09-22-01/30447108 від 13.02.2014 перевірки робить посилання на результати перевірок третіх осіб, а саме: Акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 25.05.2012р. №913/22/31153227 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з контрагентами, в якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування. Податковий орган робить висновки, що правочин між ПП "Іннатекс" та ТОВ "МК Стандарт" здійснений без мети настання реальних наслідків.

Суд не бере до уваги доводи відповідача оскільки на час здійснення господарських операцій та на даний час ТОВ "МК Стандарт (код 31153227) перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Станом на дату укладання договору та передачі товарів до ЄДР були також внесені відомості щодо керівника підприємства, його підписом засвідчені первині документи на поставку товарів від цього контрагента. ТОВ "МК Стандарт" було належним чином зареєстроване, перебувало на податковому обліку, мали свідоцтво платника ПДВ, жодних відомостей про стан та види діяльності, які суперечили б чинному законодавству України, в публічно доступних реєстрах не було.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено нижченаведене. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин позивач, як покупець товару, не може нести відповідальність можливу недостовірність відомостей, наведених у зазначеному реєстрі.

Відповідно до вимог ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Відповідачем не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування податкового кредиту - як безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

За таких обставин позивач, як покупець товару та послуг, не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі. (Зазначена позиція підтримується ВАСУ - Ухвала від 07.03.2013р. по справі №К/9991/61306/11, Ухвала від 29.05.2013р. по справі №К-58413/09).

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу діюче законодавство, не ставить право платника податку на віднесення до складу валових витрат або податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Платник податку (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарів та робіт у випадку, коли останній має необхідні документальні підтвердження розміру таких витрат і податкового кредиту (рішення Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10).

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та не відображення в податковому обліку операцій з поставки товару позивачеві, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Стосовно завищення у ІІІ кварталі 2011 показників у рядку 06.5 Декларації "інші витрати звичайної та операційної діяльності" в сумі 60000,00 грн. (в т.ч. за І квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІІ квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІІІ квартал 2012 в сумі 15000,00 грн., за ІV квартал 2012 в сумі 15000,00 грн.) в результаті віднесення до їх складу вартості послуг оренди, отриманих від МКП "Інтекс", суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представником позивача була надана бухгалтерська довідка, зазначено про необхідність проведення бухгалтерської проводки стосовно суми 60000,00 грн., так як в "Податковій декларації з податку на прибуток підприємства" за 2012 рік сума послуг по оренді була відображена в додатку ІВ рядка 06.4 Декларації, а не в "собівартості придбаних та реалізованих товарів, продукції" рядка 05.1 Декларації. Проведення даної операції необхідне для того, щоб уникнути факту подвійного оподаткування при віднесенні в 2012 році до собівартості продукції витрат на послуги оренди в сумі 60000,00 грн., шляхом одночасного включення їх в складі загально виробничих витрат і у складі інших витрат.

Також позивачем зазначено, що у рядку 05.1. "собівартість придбаних та реалізованих товарів, продукції" Декларації з податку на прибуток підприємств позивачем задекларовано сума витрат в розмірі 4479622,00 грн. У рядку 06.4 Декларації "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" зазначена сума 156909,00 грн. Згідно додатку 1В до рядка 06.4 Декларації витрати по операціях оренди в сумі 60000,00 грн. відображені у складі таких витрат. Розмір фактичної собівартості готової продукції за даними бухгалтерського обліку склав 4543915,00 грн. (4146127,00 грн. по субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" та 397787,00 грн. по субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів"). Різниця між розміром фактичної собівартості та витрат, зазначених у рядку 05.1 "Собівартість придбаних та реалізованих товарів, продукції" Декларації становила 64293,00 грн. (в т.ч. 60000,00 грн. - витрат на оренду).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що позивач не включив 60000,00 грн. витрат по оренді до рядку 05.1 "собівартість придбаних та реалізованих товарів продукції" Декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

Сукупність досліджених та встановлених судом обставин, перевірених доказами, свідчить про те, що господарські операції щодо придбання позивачем товарів у ТОВ "МК Стандарт", ТОВ "Інтер Плюс", ТОВ "ВПП "Металіст", ТОВ "Технопромгруп", ТОВ "Вектор-ВС", ТОВ "Бертеллі" протягом періоду, який перевірявся, дійсно відбувались, призвели до настання реальних правових наслідків, зміни майнового стану сторін угод, підтверджені належними доказами, тому висновки податкового органу, викладені у акті перевірки, є необґрунтованими.

Суд не приймає до уваги висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ "МК Стандарт", ТОВ "Інтер Плюс", ТОВ "ВПП "Металіст", ТОВ "Технопромгруп", ТОВ "Вектор-ВС", ТОВ "Бертеллі", оскільки на підтвердження реальності таких господарських операцій позивачем суду надано ряд належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів.

Відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Первинні документи, що підтверджують факт реального здійснення господарських правовідносин позивача з ТОВ "МК Стандарт", ТОВ "Інтер Плюс", ТОВ "ВПП "Металіст", ТОВ "Технопромгруп", ТОВ "Вектор-ВС", ТОВ "Бертеллі" оформлені належним чином, з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством України, що свідчить про правомірність формування податкового кредиту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача про визнання їх протиправними та скасування підлягають слід задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001032201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 49994,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 12698,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2014 №0001052201 в частині податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 101298,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 25324,50 грн.

Присудити на користь Приватного підприємства "Іннатекс" понесені судові витрати в розмірі 600 (шістсот) грн. 00 коп., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 червня 2014 року

Суддя /підпис/В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак