Рішення

від 12.06.2014 по справі 905/8552/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.2014 Справа № 905/8552/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

судді Кучерявої О.О.,

судді Сич Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» м.Ясинувата Донецької області

про стягнення 486 622, 60грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

26.11.2013року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м.Запоріжжя (далі - ВАТ«Запоріжсталь») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» м.Ясинувата Донецької області (далі - ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ») про стягнення 487720,46грн., у тому числі, грошових коштів, що отримані відповідачем безпідставно, у сумі 242859,60грн., пені за п. 10.3.2 в сумі 165 317,05грн., за п. 10.3.4 в сумі 10200,00грн., 15% річних за п. 10.3.3 в сумі 26847,63грн., збитків в сумі 42 496,08грн.

Ухвалою від 06.12.2013року господарським судом Донецької області позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/8552/13.

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно з приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою від 27.01.2014 року строк розгляду справи у порядку, що передбачений ст. 69 ГПК України продовжено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.02.2014року враховуючи складність справи призначено для розгляду справи судову колегію у складі: головуючого судді Осадчої А.М.,судді Нестеренко Ю.С., судді СичЮ.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.04.2014року, у зв'язку із завантаженістю судді Нестеренко Ю.С., змінено склад судової колегії, а саме, суддя Нестеренко Ю.С. замінена суддею Мельниченко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.05.2014року, у зв'язку із відпусткою судді Сич Ю.В., змінено склад судової колегії, а саме, суддя Сич Ю.В. замінена суддею Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 26.05.2014року у зв'язку з закінченням повноважень судді Нестеренко Ю.С., змінено склад судової колегії, а саме, суддя Нестеренко Ю.С. замінена суддею Сич Ю.В.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 12.06.2014року у зв'язку з відпусткою судді Мельниченко Ю.С. змінено склад судової колегії, а саме, суддя Мельниченко Ю.С. замінена суддею Кучерявою О.О.

Розгляд справи здійснюється судовою колегією у складі головуючого судді ОсадчоїА.М.,судді Кучерявої О.О., судді СичЮ.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення між ним та відповідачем договору підряду №20/2012/2242 від 12.11.2012року, відповідно до умов якого позивач сплатив на користь відповідача суму 245 559,60грн., роботи у строки, які визначені умовами договору відповідач не виконав, повернув кран без проведення ремонту недоукомплектованим, що стало підставою для звернення з позовом щодо стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, які підлягають стягненню згідно ст.1212 ЦК, нарахованих штрафних санкцій,15% річних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст.525,526,1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №20/2012/242 від 12.11.2012року, додатків до нього, відомостей дефектів, платіжного доручення №76097 від 26.02.2013року, акту здачі об'єкту у капітальний ремонт від 14.12.2012року, акту повернення від 02.08.2013року, акту приймання-передачі від 02.08.2013року, листів №03/104-2055993 від 06.08.2013року, №73/2017860 від 07.03.2013року, акту від 10.10.2013року, акту №2 від 28.12.2012року, довіреності, свідоцтва про державну реєстрацію А00 №195974, Статуту, довідки АА №280036, рахунків.

У додаткових поясненнях від 18.12.2013року позивач вказує, що вартість матеріалів і запасних частин відповідачем не відшкодовано, не повернуто придбані ним матеріали та запасні частини, як наслідок, підлягає застосуванню ч.3 ст. 849 ЦК України, відповідачу був встановлений термін до 09.08.2013року для забезпечення доукомплектації вантажопідйомної техніки, передачі придбаних нових матеріалів, а також відремонтованих вузлів, однак законні вимоги позивача не були виконані, в результаті чого останній був змушений звернутись до іншого підрядника для виконання ремонту. На підтвердження вимог надав суду копію реєстру рекомендованих листів, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №0697 від 09.08.2013року, повідомлення про вручення поштового відправлення, акту огляду від 28.12.2012року.

Заявою від 13.01.2014року позивач зменшив позовні вимоги в частині пені, яка нарахована згідно п. 10.3.4, просить її стягнути в сумі 9 102, 24грн., всього 486 622, 60грн.

Так як позивачем дотримано вимоги ст.22 ГПК України щодо встановленого порядку звернення, дана заява прийнята судом, позовні вимоги розглядаються з її урахуванням.

Позивач надав для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії свідоцтва про реєстрацію крану, паспорту на кран, роздруківки з ЄДРПОУ щодо відповідача, листів №03/104 -29044101 від 19.06.2013року, №10/7-2013 від 10.07.2013року, №17/05-2013 від 14.05.2013року, №03/104-2047794 від 04.07.2013року, №03/104-2053761 від 26.07.2013року, протоколу про виконання капітальних ремонтів.

У письмових поясненнях від 21.01.2014року, 24.02.2014року позивач посилається, що строк дії договору закінчився 30.10.2013року, відповідно правова підстава перерахування коштів відпала, капітальний ремонт об'єкту відповідач не виконав, кран повернуто позивачу недоукомплектованим, придбані матеріали та запасні частини не повернуті, грошові кошти, які відповідач отримав в якості попередньої оплати, крім транспортних витрат, утримуються ним безпідставно та підлягають поверненню відповідно ст.1212 ЦК України. Вказує, що проведення судової експертизи щодо обсягу запасних частин, комплектуючих, вузлів та агрегатів вважає недоцільним, так як ремонт крану та його доукомплектацію здійснено іншою підрядною організацією, сума 42 496,08грн. є реальними збитками, які позивач зазнав внаслідок неповернення ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» комплектуючих та вузлів, які були передані в складі автокрану у ремонт. На підтвердження вказаних фактів позивач надав суду належним чином засвідчені копії договору підряду №20/2013/1675 від 16.09.2013року, додатків до нього, відомості ресурсів, переліку запасних частин та матеріалів(додатку №4 до договору підряду №20/2012/2242 від 12.11.2012року), акту огляду та дефектування, платіжного доручення №105170 від 24.09.2013року, претензій №11/2060097 (Е.Г.) від 22.08.2013року, №11/2054285 (Е.Г.) від 30.07.2013року, реєстри відправлення рекомендованих листів.

У судове засідання 12.06.2014року представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у жодне судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України .

За змістом статті 64 ГПК , зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка міститься в матеріалах справи, ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» має наступну адресу місцезнаходження: 86000, Донецька область, м. Ясинувата, мікрорайон "Зорька", буд.19, кв.10.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вказана адреса зазначена позивачем у позовній заяві, саме на дану адресу направлялась кореспонденція суду, отримана уповноваженим представником відповідача за довіреністю, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, або повернута без вручення на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представника позивача, який з'являвся у судові засідання, дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

12.11.2012року між ВАТ«Запоріжсталь» (Замовник) та ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» (Підрядник) укладено договір підряду №20/2012/2242, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати у порядку та на умовах даного договору капітальний ремонт автомобільного крану КС 3579 на шасі МАЗ 5337, інв.№10514622 РСЦ (у подальшому об'єкт), відновити експлуатаційні показники згідно паспортних даних об'єкту, в обсязі переліку робіт та переліку запасних частин. Замовник зобов'язується надати Підряднику об'єкт для виконання капітального ремонту, прийняти та оплатити виконаний капітальний ремонт у порядку та строки, що передбачені даним договором. (п.1.2 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств та без застереження про складання протоколу розбіжностей до нього. Доказів на підтвердження внесення змін та доповнень до договору суду не надано.

Строк дії договору сторонами передбачений у п. 15.5 договору, який передбачає, що даний договір діє до 30.10.2013р. Закінчення строку дії договора не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (у тому числі гарантійних).

Відповідно до п.3.1 договору вартість капітального ремонту за даним договором складає 321 128,68грн., без урахування ПДВ. Крім того, Замовник сплачує ПДВ за ставкою 20% діючої на момент укладання договору у розмірі 64225,74грн. Всього вартість капітального ремонту по договору з урахуванням ПДВ складає 385354,42грн.

Як передбачено сторонами у п. 5.1 договору зміст капітального ремонту, а також його окремих обсягів (етапів, видів) визначається на підставі відомості дефектів, переліку робіт, переліку запасних частин та графіку виконання ремонту, що є невід'ємними частинами даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами договору в якості додатків до договору підписані протокол узгодження договірної ціни, вартість капітального ремонту за яким складає 385354,42грн., перелік робіт по капітальному ремонту, перелік запасних частин та матеріалів, графік виконання робіт. Крім того, підписано відомості дефектів.

Строк виконання капітального ремонту за даним договором починає перебіг з моменту фактичного прийняття об'єкта у відповідності з п.5.2 договору, яким, зокрема, встановлено, що безпосередньо перед початком виконання ремонту, але не пізніше 30 календарних днів з дати укладання договору Замовник передає, а Підрядник приймає об'єкт повністю відчищений від відходів виробництва на підставі акту здачі об'єкта у капітальний ремонт.(п.п. 2.1,5.2договору).

Строки виконання робіт визначені сторонами у Графіку виконання робіт: 1 етап - 15 діб, 2 етап - 65 діб, всього 80 діб.

Автокран, КС 3579 на шасі МАЗ 5337, інв.№10514622, належність якого позивачу підтверджується свідоцтвом про реєстрацію №193136 та відповідним паспортом кран, копії яких містяться в матеріалах справи, за актом здачі об'єкта у капітальний ремонт від 14.12.2012року передано відповідачу у ремонт.

Таким чином, враховуючи дату передачі крану у ремонт - 14.12.2012року - строк виконання ремонту у повному обсязі - 04.03.2013року включно.

Згідно з п. 4.1 договору оплата Замовником за виконаний капітальний ремонт здійснюється поетапно, згідно графіка виконання ремонту, впродовж 35 банківських днів від дати підписання Замовником акту виконаних робіт на підставі наданих Підрядником актів, рахунків та податкових накладних.

Порядок здачі та приймання робіт визначено розділом 8 договору, як то, згідно п. 8.1 договору не пізніше одного робочого дня з моменту закінчення виконання всіх робіт або за окремими обсягами (етапами, видами) Підрядник направляє Замовнику повідомлення у письмовій формі про їх закінчення, Замовник зобов'язаній протягом п'яти днів з моменту отримання повідомлення здійснити огляд результатів виконання робіт Підрядником та при відсутності недоліків прийняти їх, підписавши надані Підрядником Акти виконаних робіт.

Як вбачається з акту № 2 від 28.12.2012 р. здачі - прийомки виконаних робіт з капітального ремонту автокрану КС 3579 на шасі МАЗ 5337, інв.№10514622 відповідачем виконані роботи 1 етапу графіку. Зокрема, виконані роботи з: доставки автокрану на територію Підрядника вартістю 2250,00грн., вартість матеріалів і запасних частин вартістю 195383,00грн. та транспортні витрати вартістю 7000,00 грн., всього - 245559,60грн. з ПДВ.

Платіжним дорученням №76097 від 26.02.2013року позивач сплатив відповідачу вказану суму з посиланням на договір №20/2012/2242 як підставу здійснення платежу.

Протоколом на виконання капітальних ремонтів від 06.03.2013року представниками сторін здійснено перевірку стану проведення ремонту та визначено, що запасні частини та матеріали відсутні, відповідач не вказав строки виконання робіт внаслідок неможливості визначення строків поставки запасних частин та матеріалів контрагентами відповідача.(арк. справи 101).

Листом №17/05-2013 від 14.05.2013року відповідач підтвердив факт затримки поставки запасних частин та матеріалів з боку постачальників.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів виконання робіт у встановлені договором строки.

Листом №03/104-29044101 від 19.06.2013року у порядку ч.3 ст.849 ЦК України Замовник відмовився від умов договору. Факт отримання відповідачем означеного листа підтверджується штампом ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ».

У листі №10/7-2013 від 10.07.2013року відповідач оспорив факт відмови від договору з боку позивача, розцінивши лист №03/104-29044101 як пропозицію про розірвання договору.

02.08.2013року між ВАТ«Запоріжсталь» (Замовник) та ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» (Підрядник) підписано акт повернення автомобільного крану 3579 на шасі МАЗ 5337, інв.№10514622, за яким позивач прийняв від відповідача кран, який попередньо був переданий для капітального ремонту за договором підряду №20/2012/2242.

Стан обладнання на момент передачі мав наступний вигляд:

- автомобільний кран у розібраному стані;

- агрегати та вузли у розібраному стані, розукомплектовані, підлягають очищенню та мийці;

- відремонтовані вузли та агрегати - відсутні.

У акті сторони засвідчили, що визначити повну комплектацію неможливо.

Демонтовані вузли та агрегати - не в повній комплектації, відсутні:

- двигун;

- коробка передач;

-коробка відбору міцності

- опорно - поворотне улаштування;

- крепежі, метизи.

Нові (придбані ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ») матеріали, запчастини, вузли та агрегати - відсутні.

Відповідно актом підтверджено відсутність придбаних відповідачем матеріалів, запчастин, вузлів та агрегатів, які були позивачем оплачені у сумі 245559,60грн. згідно акту № 2 від 28.12.2012 р. здачі - прийомки виконаних робіт з капітального ремонту автокрану.

Також 02.08.2013року між ВАТ«Запоріжсталь» та ТОВ «Авторемторг» підписано акт приймання - передачі автокрану з зазначенням тих же фактів, які викладені у акті повернення.

Листом №03/104-2055993 від 06.08.2013року відповідач повідомив відповідача про необхідність забезпечення 100% комплектації автокрану, вилученими та новими матеріалами та запасними частинами посилаючись на факт перерахування грошових коштів за придбання останніх в строк до 09.08.2013року.

Факт відправлення даного листа підтверджується копії реєстру рекомендованих листів, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №0697 від 09.08.2013року, повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно означеного повідомлення відповідач отримав вказаний лист 19.08.2013року.

З огляду на неможливість виконання вимог позивача щодо забезпечення комплектації станом на 09.08.2013року, оскільки лист отриманий відповідачем 19.08.2013року, суд вважає, що застосуванню підлягають приписи ч.2 ст.530 ЦК України та строк виконання вимог позивача встановлюється - протягом 7 днів з дати отримання листа, тобто, до 26.08.2013року включно.

Оскільки вказані у листі дії відповідачем здійснені не були, ВАТ«Запоріжсталь» та ТОВ «Авторемторг» укладено договір підряду №20/2013/1675 від 16.09.2013року на виконання ремонту вищезазначеного автокрану.

Відповідно до акту від 10.10.2013р., який засвідчує перелік та вартість комплектуючих запасних частин, які були передані відповідачу у складі автокрану в ремонт, але не були повернуті, встановлено, що загальна вартість відсутніх комплектуючих частин становить 35413,40 без ПДВ. Означена вартість з ПДВ складає 42 496,08грн.

Згідно платіжного доручення №105170 від 24.09.2013року вартість виконання робіт з ремонту за договором №20/2013/1675 сплачена в сумі 90000грн.

Крім того, суд вбачає, що згідно претензій №11/2060097 (Е.Г.) від 22.08.2013року, яка згідно наданих реєстру рекомендованих листів, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №1839 від 02.09.2013року, направлена відповідачу 02.09.2013року та з огляду на строк поштового перебігу повинна бути отримана ним в строк до 12.09.2013року включно, позивач вимагав, у тому числі й за договором №20/2012/2242, повернення сплаченої відповідачу суми за вирахуванням вартості доставки автокрану на територію відповідача згідно ст.1212 ЦК України та нараховані штрафні санкції.

Відповідач вимог претензії не виконав, грошові кошти не повернув, штрафні санкції не сплатив.

Предмет позовних вимог - стягнення 487720,46грн., у тому числі, грошових коштів, що отримані відповідачем безпідставно, у сумі 242859,60грн., пені за п. 10.3.2 в сумі 165 317,05грн., за п. 10.3.4 в сумі 10200,00грн., 15%річних за п. 10.3.3 в сумі 26847,63грн., збитків в сумі 42 496,08грн.

Згідно умов п.14.2 договору №20/2012/2242 спори, майнові вимоги за якими перевищують еквівалент 10000доларів США ( з урахуванням обмінного курсу на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов'язання вирішуються у господарських судах України, тому позивач правомірно, з урахуванням встановленої ГПК України підсудності звернувся за вирішенням спору до господарського суду Донецької області.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України , є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України ).

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Таким чином, право на односторонню відмову від договору підряду встановлено ст. 849 ЦК України.

Враховуючи, що, як встановлено вище, в обумовлений графіком строк роботи з капітального ремонту не були виконані, позивач звернувся до відповідача з листом № 03/104-2044/00 від 19.06.2013р., в якому з посиланням на ч.ч.2,3 ст. 849 ЦК України повідомив його про розірвання договору.

Суд розглядає вказаний лист як відмову від договору підряду внаслідок порушення строків виконання зобов'язання з капітального ремонту автокрану, оскільки зазначений факт доведений матеріалами справи.

Приймаючи лист в якості належного доказу відмови позивача від договору суд виходить з того, що прострочення Підрядника у вигляді невиконання робіт у встановлений договором строк, було істотним і призвело до втрати інтересу Замовника у результаті робіт.

Зокрема, за приписами ст. 837 ЦК України підрядник виконує певну роботу на свій ризик , що також передбачено і у предметі договору, він несе відповідальність за неможливість виконання цієї роботи.

Акт №2 від 28.12.2012р. підтверджує виконання тільки частини робіт (1-го етапу), а не усієї роботи за договором, в обсяг робіт, що виконані за даним актом, входять послуги з транспортування автокрану, та вартість матеріалів і запасних частин.

Суд вважає, що за наявності сумісного протоколом сторін від 06.03.2013року, листа відповідача щодо відсутності станом на 14.05.2013року запасних частин та матеріалів внаслідок несвоєчасної поставки останніх його контрагентами, та підписаного сторонами акту повернення автокрану від 02.08.2013року, в якому зазначено, що означені нові (придбані ТОВ «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ») матеріали, запчастини, вузли та агрегати - відсутні, дані, що вказані в акті №2 від 28.12.2012р. неможливо вважати достеменними внаслідок добровільної згоди сторін щодо відсутності фактів, які в ньому зазначені, зокрема, щодо виконання Підрядником їх закупівлі.

Вищезазначене унеможливлює використання результату робіт, що були передбачені у договорі, з боку Замовника.

Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено суду, що ним належним чином були виконані умови договору, а саме, виконані роботи у встановлений договором строк або що порушення відповідачем узгодженого сторонами договору ходу виконання робіт виникло внаслідок прострочення кредитора, тобто, невиконання умов договору з боку позивача.

При цьому, суд зазначає, що оцінка даного листа з боку відповідача як пропозиції щодо розірвання вказаного договору, за наявності посилання у листі на ч.ч.2,3 ст. 849 ЦК України, є помилковою. Ствердження позивача, що зобов'язання за договором припинені внаслідок закінчення строку його дії 30.10.2013 р., за наявності листа про відмову від договору, докази відкликання якого відсутні, також є неспроможним.

Таким чином, з 20.06.2012року зобов'язання за договором №20/2012/2242 є припиненими.

Згідно ст.1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України, що передбачає порядок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про... повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виникають при наявності наступних вимог: необхідно, щоб одна особа набула /зберегла/ майно за рахунок іншої, збільшення або збереження в попередньому розмірі майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна на іншій; необхідно, щоб набуття майна одною особою за рахунок іншої відбулось без достатньої правової підстави, передбаченою законом або угодою.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому в якості належної підстави для повернення майна норма ст. 1212 ЦК України визначає також той випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Враховуючи те, що внаслідок відмови позивача від договору підряду, можливість чого встановлено законом, зобов'язання за договором припинились, тобто, відпала правова підстава на якій були перераховані грошові кошти, відповідно до спірних правовідносин застосовуються положення п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України (повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні).

Виходячи з приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з відмовою позивача від договору внаслідок порушення строків виконання підрядних робіт, відповідач мав повернути позивачу грошові кошти в сумі 242859,60грн. протягом 7-ми днів з моменту отримання претензій №11/2060097 (Е.Г.) від 22.08.2013року відповідачем(12.09.2013року), тобто в строк до 19.09.2013року включно.

Суд зазначає, що сума 242859,60грн. це сума здійсненої позивачем оплати за вирахуванням транспортних витрат, які фактично поніс відповідач при транспортуванні автокрану.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази повернення відповідачем на користь позивача грошових коштів в сумі 242859,60грн. суду не надані.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми 242859,60грн. підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що матеріалами справи доведено факт перерахування суми 242859,60грн.за умовами договору, в подальшому через порушення умов договору з боку відповідача позивач відмовився від договору, внаслідок чого правова підстава для перерахування коштів відпала, відповідно згідно приписів ст.1212 ЦК України позивач має право на повернення грошових коштів 242859,60грн. на яку роботи не виконані, однак відповідач належними доказами у справі не довів факт повернення грошових коштів у означеній сумі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 10.3.2 договору у разі порушення Підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт (у урахуванням ПДВ), визначеної у п.3.1 даного договору, за кожний день прострочки, відшкодовує збитки у відповідності з п.4.7 даного договору. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

За приписами ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 ЦК України).

Як визначено у Графіку виконання робіт: строки виконання робіт - 1 етап - 15 діб, 2 етап - 65 діб, всього - 80 діб.

При цьому, строк виконання капітального ремонту за даним договором починає перебіг з моменту фактичного прийняття об'єкта у відповідності з п.5.2 договору

Таким чином, враховуючи дату передачі крану у ремонт - 14.12.2012року, судом встановлено, що строк виконання ремонту у повному обсязі - 04.03.2013року включно.

Доказів виконання ремонту у повному обсязі, зокрема, щодо другого етапу, відповідачем не надано, відповідно строк виконання робіт є порушеним.

Суд вважає, що порушення Підрядником строків виконання робіт щодо виконання робіт другого етапу має місце з 05.03.2013року та вираховується судом до дати припинення зобов'язань сторін за договором внаслідок відмови від договору підряду Замовника 19.06.2013року, тобто, до 18.06.2013року.

Оскільки позивач просить стягнути пеню згідно п. 10.3.2 договору за період з 12.03.2013року по 01.08.2013року у сумі 165 317,05грн., нарахувавши її на суму 385 354,42грн., тобто правомірно застосувавши загальну вартість робіт за договором, суд у такому ж порядку здійснює розрахунок пені за період з 12.03.2013року(первісна дата періоду визначена позивачем) до 18.06.2013року та приходить до висновку, що за даний період пеня складає 114 450,26грн., в іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15% річних, що нараховані внаслідок порушення Підрядником строків виконання робіт, за які Замовником внесена оплата, за період з 27.02.2013року по 22.11.2013року в сумі 26 847,63грн.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У п. 10.3.3 договору сторони передбачили, що за порушення Підрядником строків виконання робіт, а також неналежного (неякісного) виконання робіт, за які Замовником внесена повна або часткова попередня оплата, Підрядник зобов'язаний за користування грошовими коштами Замовника уплатити йому 15 % річних, від суми грошових коштів, сплачених Замовником, за період з дня оплати і до дня фактичного строку належного виконання робіт або дня повернення грошових коштів.

Тобто, пеня згідно п.10.3.2 нараховується за порушення строків виконання робіт, тоді як 15% річних нараховуються за користування грошовими коштами Замовника, у разі, якщо мало місце неналежне виконання робіт або порушення Підрядником строків виконання робіт, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи, що платіжним дорученням №76097 від 26.02.2013року позивач сплатив відповідачу вказану суму 245559,60грн. з ПДВ, тоді як матеріалами справи підтверджено, що відповідачем неналежним чином, не виконав умови договору в частині виконання робіт на суму 242859,60грн.(вартість запасних частин, які фактично не закуплені та не встановлені на автокран), останній згідно з п.10.3.3 договору повинен сплатити 15% річних за користування чужими грошовими коштами за період 27.02.2013року по 22.11.2013року.

Здійснивши розрахунок 15% річних за період, зазначений вище, суд дійшов до висновку, що він здійснений позивачем вірно, як наслідок, позовні вимоги в частині стягнення 26847,63грн. підлягають задоволенню.

Одночасно суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, яка розрахована на підставі п.10.3.4 договору виходячи з наступного.

У п. 4.8 договору сторони передбачили, що Підрядник зобов'язаний перерахувати грошові кошти, зайво отримані від Замовника, на поточний рахунок Замовника негайно, але не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Замовника.

Згідно п. 10.3.4 договору у разі порушення строку перерахування грошових коштів, що зайво отримані від Замовника, а також повернення раніше сплачених за виконання робіт сум, пов'язаних з порушенням Підрядником строків виконання робіт, неналежним (неякісним) виконанням робіт або відмовою Замовника від виконання робіт Підрядником сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

За заявою від 13.01.2014року позивач зменшив позовні вимоги в частині суми пені, яка нарахована згідно п. 10.3.4, просить її стягнути за період з 10.08.2013року по 22.11.2013року в сумі 9 102, 24грн., нарахувавши на суму 242 859, 60грн.

Як вбачає суду, у період дії договору, тобто, з 12.11.2012року по 18.06.2013року позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо повернення суми оплати, яка здійснена за виконання робіт, які фактично не були виконані.

Одночасно пеня згідно п. 10.3.4 договору може бути нарахована виключно за несвоєчасне повернення раніше сплачених за виконання робіт сум, пов'язаних з порушенням Підрядником строків виконання робіт, неналежним (неякісним) виконанням робіт або відмовою Замовника від виконання робіт Підрядником саме за договором, тобто, повинна бути прострочка грошового зобов'язання з повернення коштів, тоді як в строк дії договору вимога про повернення коштів не направлялась, що виключає наявність такої прострочки.

Крім того, період, за який позивач просить стягнути пеню визначено ним поза межами строку дії договору, тоді як у цей період зобов'язання за договором є припиненими, та пеня нараховується на суму 242859,60грн., яку позивач просить стягнути згідно приписів ст. 1212 ЦК України внаслідок того, що правова підстава її оплати (договір) відпала.

За своєю правовою природою зобов'язання з повернення грошових коштів, які стягуються на підставі ст.1212 ЦК України, не є тотожними грошовим зобов'язанням, які виникають згідно умов договору, у даному випадку у порядку п. 4.8.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків у сумі 42 496,08грн. суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Статтею 623 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності. При цьому, збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. При цьому, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, первісно автомобільний кран передано відповідачу для проведення ремонту повністю укомплектованим, акт приймання у ремонт підписано без застережень щодо некомплектності останнього. Однак, після повернення автокрану з ремонту без його проведення, сторонами договору актом від 02.08.2013року комісійно встановлено відсутність демонтованих вузлів та агрегатів, зокрема, відсутні двигун; коробка передач; коробка відбору міцності, опорно - поворотне улаштування; крепежі, метизи. Тобто, автокран повернено відповідачем у розукомплектованому вигляді, як наслідок, позивач поніс прямі збитки у вигляді демонтованих вузлів та агрегатів, які ним фактично втрачено з вини відповідача.

Актом від 10.10.2013 р. встановлений перелік відсутніх запчастин, вузлів та агрегатів та їх вартість 42 496,08грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач звертався до відповідача з вимогою щодо доукомплектації автокрану шляхом повернення вузлів, агрегатів та запасних частин та встановленням нових запчастин, яка висловлена у листі №03/104-2055993 від 06.08.2013року, але відповідач вимог позивачем не виконав, його майна не повернув, що спричинило залучення іншої підрядної організації - ТОВ «Авторемторг» для проведення відповідних дій. Відносини між ВАТ«Запоріжсталь» та ТОВ «Авторемторг» виникли на підставі договору підряду №20/2013/1675 від 16.09.2013року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, позивачем доведено суду належними засобами доказування наявність факту заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт невиконання відповідачем його договірних зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. В той же час відповідач не довів суду відсутність його вини.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 42 496,08грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок зменшення позовних вимог позивачу підлягає поверненню з державного бюджету України надмірно сплачена сума у розмірі 21,96грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 215, 546, 548, 549,610, 611, 651, 653, 837, 846, 849, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м.Запоріжжя до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ» м.Ясинувата Донецької області про стягнення 486 622, 60грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «ДОНПРОМРЕМСТРОЙ»(86000, Донецька область, м. Ясинувата, мікрорайон "Зорька", буд.19, кв.10; код ЄДРПОУ 34283319) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) грошові кошти, що отримані відповідачем безпідставно, у сумі 242859,60грн., пеню в сумі 114 450,26грн., 15% річних в сумі 26847,63грн., збитки в сумі 42 496,08грн.,витрати по оплаті судового збору 8 533,07грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути Відкритому акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) з Державного бюджету судовий збір в сумі 21,96грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 12.06.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 16.06.2014року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Сич