Ухвала

від 04.06.2014 по справі 820/47/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р.Справа № 820/47/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 820/47/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофоспром-2008"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

17.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФОСПРОМ-2008" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати неправомірним скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000261800 від 09.02.2012 року, прийняте на підставі акту перевірки №91/18-015/35478256 від 26.01.2012 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 03.04.2014 року позовні вимоги задовольнив.

Західна об'єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофоспром-2008" (код ЄДРПОУ 35478256) в частині правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Трейдстар" (код ЄДРПОУ 37479199) за період з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №91/18-015/35478256 від 26.01.2012 року (т.1 а.с.8-16), яким встановлено, що в порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" завищено податковий кредит на загальну суму 559227грн, в т.ч. в червні 2011року на суму 50000грн, в липні 2011року на суму 23457грн, у вересні 2011 року на суму 485770грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 559227грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261800 від 09.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" з ПДВ на 559227грн - за основним платежем та на 127307,75грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.24-25).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по договорам, укладеним між ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" та ТОВ "ТД "Трейдстар", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судовим розглядом, між ТОВ "ТД "Трейдстар" (орендатор) та ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" (суборендатор) укладено договір №0103/2 від 01.03.2011 суборенди нежитлового (складського) приміщення (т.1 а.с.41-45), відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне використання (суборенду) нежитлове (складське) приміщення для зберігання товарів, продукції та інших предметів, необхідних для ведення останнім господарської діяльності (п.1.1); орендоване приміщення знаходиться за адресою: Харківський р-н, с.Васищево, вул.Промислова, 21, є нежитловим об'єктом нерухомості загальною площею 552м2 (п.1.2); суборендар сплачує орендареві орендну плату за площу 500кв.м. в сумі 300000,00грн, в т.ч. ПДВ 50000,00грн (додаткова угода №1 від 23.03.2011 до договору №0103/2 від 01.03.2011 суборенди нежитлового (складського) приміщення) (т.1 а.с.48).

На виконання вказаного договору його сторонами складено акти приймання-передачі орендованого приміщення від 01.03.2011 та 23.03.2011 (т.1 а.с.46, 47); акти надання послуг суборенди приміщення за червень, липень та серпень 2011р. (т.1 а.с.53-55).

Крім того, на підтвердження існування господарських відносин щодо суборенди вказаного приміщення між позивачем та ТОВ "ТД "Трейдстар" представником позивача надано копію договору суборенди нежитлового приміщення №ДГ-1/03 від 01.03.2011 з копією додаткової угоди №1 від 24.03.2011 та копії актів приймання-передачі від 01.03.2011 та 31.08.2011.

Відповідно до умов договору №ДГ-1/03 від 01.03.2011 ПП "Транс-сервіс" (орендодавець) передає, а ТОВ "ТД "Трейдстар" (суборендар) приймає в суборенду нежитлове (складське) приміщення, розташоване в будівлі за адресою: Харківський р-н, с.Васищево, вул.Промислова, 21; загальна площа, що здається в суборенду, складає 1100кв.м.

Також між ТОВ "ТД "Трейдстар" (виконавець) та ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" (замовник) укладено договір надання послуг №0103/1 від 01.03.2011 з додатковою угодою №1 від 01.07.2011 (т.1 а.с.49-52), відповідно до умов якого предметом договору є надання виконавцем навантажувально-розвантажувальних послуг замовникові у складах приміщення, що знаходяться за адресою: Харківський р-н, с.Васищево, вул.Промислова, 21 (п.1.1); вартість послуг виконавця з навантаження/розвантаження вантажів вказується в актах здачі-приймання робіт, що складаються щомісячно (п.2.4).

Слід зазначити, що порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору надання послуг №0103/1 від 01.03.2011 з додатковою угодою №1 від 01.07.2011 його сторонами складено акти здавання-приймання навантажувально-розвантажувальних робіт від 30.06.2011, 15.07.2011, 22.07.2011, 29.07.2011, 05.08.2011, 12.08.2011, 19.08.2011, 31.08.2011 з додатками - розрахунками вартості робіт (т.1 а.с.56-63, 138-144). У матеріалах справи містяться і копії доповідних записок завідуючого складом Лосковського В.А. ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" за червень-серпень 2011р. щодо виконання ТОВ "ТД "Трейдстар" робіт (послуг) з навантаження товару зі складу та завантаження на транспортні засоби покупців (т.2 а.с.34-36).

Крім того, позивачем надані копії товарно-транспортних накладних, у яких зазначено: вантажовідправник - ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008", пункт навантаження: Харківська обл., смт.Васищево, та копії актів здачі-прийняття транспортних послуг (т.1 а.с.106-109; т.3 а.с.154-230).

За результатами господарських операцій ТОВ "ТД "Трейдстар" видано на користь ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" податкові накладні на загальну суму 3355362,00грн, у тому числі ПДВ на загальну суму 559227,00грн.

На підтвердження використання у господарській діяльності робіт та послуг, отриманих від ТОВ "ТД "Трейдстар", ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" надано до суду копії контракту №48-139 від 15.12.2009 між ООО "Волжский Оргсинтез" (продавець) та ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" (покупець) про поставку продукції на склад за адресою: Харківський р-н, с.Васищево, вул.Промислова, 21; протоколів узгоджень обсягів та вартості поставок, митних декларацій; договорів поставки/купівлі-продажу товару (сировини для виробництва комбікормів) між ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" (постачальник/продавець) та покупцями, видаткових накладних (т.1 а.с.86-105; т.2 а.с.37-248; т.3 а.с.1-153; т.4 а.с.2-62).

Судовим розглядом встановлено, що розрахунки між ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" та ТОВ "ТД "Трейдстар" проводились у безготівковій формі шляхом виписки та передачі простих векселів, що передбачено додатковими угодами від 01.09.2011 до договору надання послуг №0103-1 від 01.03.2011 та до договору суборенди нежитлового (складського) приміщення №0103/2 від 01.03.2011 (т.1 а.с.147, 148).

При цьому, між ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" (комітент) та ТОВ "Вектор Фінанс" (комісіонер) укладено договори комісії на купівлю цінних паперів №2012/08-61-2БК від 27.08.2012 та №2012/11-147-1БК від 05.11.2012. Грошові кошти за цінні папери (векселі) ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" перераховано комісіонеру, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Відповідно до актів прийому-передачі цінних паперів від 27.08.2012 року та від 05.11.2012 року до вказаних договорів комісії, прості векселі (емітент - ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008") передано ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008".

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися та у позивача виникло право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "ТД "Трейдстар".

Відповідачем не надано жодних доказів визнання договорів, укладених між ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" та ТОВ "ТД "Трейдстар", у судовому порядку недійсними, а також визнання недійсними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акта про результати перевірки №91/18-015/35478256 від 26.01.2012 про порушення ТОВ "АГРОФОСПРОМ-2008" п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 559227грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 559227грн, є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова №0000261800 від 09.02.2012 року такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. по справі № 820/47/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.