Ухвала

від 11.06.2014 по справі 820/13418/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 р.Справа № 820/13418/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання -Кудіній Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2014р. по справі № 820/13418/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

23.12.2013 року Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.12.2013 року № 0000044000, від 11.12.2013 року № 0000064000.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.03.2014 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "Гідробуд", ТОВ "Схід-Прогрес", ТОВ «Укрторгтрансінвест», ТОВ "АЕРОЕКС".

Спеціалізована держана податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В силу положень ч. 1 ст. 41 КАС України з огляду на неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, у період з 25.03.2013 року по 19.04.2013 року фахівцями Спеціалізованої держаної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" з питань законності та достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2013 року у розмірі 1724090 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 52386 грн. у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.04.2013 року № 223/40.0-14/05750295, яким встановлено порушення позивачем п.п. 192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 та 201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, а саме заниження суми податкових зобов'язань за січень 2013 року на суму ПДВ 12026 грн., завищення суми податкового кредиту за грудень 2012 року на суму ПДВ 50915 грн., за січень 2013 року на суму ПДВ 88559 грн., що призвело до порушення п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 50915 грн., за січень 2013 року на суму 100585 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2013 року на суму 50915 грн.; п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за січень 2013 року зменшено на 50915 грн.

На підставі зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми „В1" від 22.05.2014 року №0000194000, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 50915 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25458 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 22.05.2013 року № 0000204000, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 50915 грн., за січень 2013 року у розмірі 100585 грн., а всього на суму 151500 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень рішенням Міністерства доходів і зборів України від 18.10.2013 року №13523/6/99-99-10-01-15 скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС від 22.05.2013 року № 0000194000, № 0000204000 в частині включення до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року сум по податкових накладних, виписаних ТОВ "Травневе" від 28.11.2012 року № 79, ТОВ "Айрон Кепітал" від 11.12.2012 року № 5 та в зазначеній частині штрафні санкції.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0000044000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 50737 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 23368,5 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0000064000 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 50737 грн., за січень 2013 року в розмірі 88901 грн., а всього в розмірі 139638 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду не встановлено підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань у перевіряємий період за наслідками господарських операцій із ПП "Гідробуд", ТОВ "Схід-Прогрес", ТОВ «Укрторгтрансінвест», ТОВ "АЕРОЕКС".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - замовник, та ТОВ "Укрторгтрансінвест" - виконавець, укладено договір надання маркетингових послуг від 21.12.2012 року №43000/12/0180, за яким замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень ринку сільськогосподарської техніки, саме сільськогосподарських тракторів, а замовник зобов'язується сплатити виконану роботу.

У виконання умов договору ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" прийняв надані послуги, що підтверджується актом надання послуг від 21.12.2012 року № 176, сплативши його вартість, що підтверджується відповідними квитанціями, про що ТОВ "Укрторгтрансінвест" виписало податкову накладну № 61 від 21.12.2012 року, що підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором послуг.

Також, між ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - замовник, та ТОВ "Схід-Прогрес" - виконавець, укладено договір на надання маркетингових послуг від 21.12.2012 року № 43000/12/0164, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень ринку сільськогосподарської техніки, а замовник зобов'язується сплатити виконану роботу.

ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" прийняв надані послуги, що підтверджується актом надання послуг від 21.11.2012 року № 52, сплативши його вартість, що підтверджується квитанціями, а ТОВ "Схід - Прогрес" виписало податкову накладну № 25 від 22.12.2012 року, що підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором послуг.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування податкових зобов'язань за їх наслідком, в даному випадку, не вбачається.

А тому, доводи апеляційної скарги податкового органу про неналежне документальне підтвердження позивачем господарських операцій із вказаними контрагентами, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду справи.

Таким чином, позивач на законних підставах та у відповідності до положень Податкового кодексу України, сформував суму податкового кредиту з ПДВ, який визначив виходячи з вартості послуг, придбаних з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської своєї діяльності, що підтвердив належним чином складеними первинними документами.

При цьому, колегія суддів не приймає посилання відповідача на акт ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова ДПС "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Укрторгтрансінвест" щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" за грудень 2012 року, оскільки отримання податковим органом акту про неможливість проведення зустрічної звірки, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Схід-Прогрес" та ТОВ "Укрторгтрансінвест".

Також судовим розглядом встановлено, що між ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - орендодавець, та ТОВ "АЕРОЕКС" - орендар, укладено договір оренди від 09.07.2012 року № 35100/12/0125, за яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду - строкове платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху в літ. А/1-4-4: приміщення № 15, 16, 17, 18, 19, 46, 47, 49, 61, частину приміщення № 20 загальною площею 100 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 275.

Однак, 01.09.2012 року сторонами складено та підписано акт повернення об'єкта оренди до договору від 09.07.2012 року № 35100/12/0125, оскільки, як вбачається з листа директора ТОВ "АЕРОЕКС" на ім'я генерального директора ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" від 24.01.2013 року № 24/01, договір оренди розірваний через технічні несправності приміщень, які не були усунуті орендодавцем.

Відповідно до умов договору ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" виставлено до сплати ТОВ "АЕРОЕКС" рахунки та надано податкові накладні: від 01.10.2012 р. та від 31.10.2012 р.

У зв'язку із затриманням ТОВ "АЕРОЕКС" процедури підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди та подальшою відмовою від договору, позивачем складені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 01.10.2012 року № 375 та від 31.10.2012 року № 376.

Встановлено, що внаслідок повернення позивачу об'єкта оренди та коригування показників податкових накладних, що підтверджується копіями первинних документів та відповідною бухгалтерською довідкою від 20.02.2014 р. № 85-78, позивачем до податкового органу надано податкову декларацію по податку на додану вартість від 20.02.2013 року за січень 2013 року з внесеними коригуваннями податкових зобов'язань у січні 2013 року відображено по р. 8 "коригування податкових зобов'язань" суму (-) 60130 грн., ПДВ (-) 12026 грн.

У відповідності до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Слід вказати, що наведені норми податкового законодавства не пов'язують можливість реалізації позивачем, який в даному випадку є платником податку-постачальником, права на коригування суми податкових зобов'язань, з надісланням отримувачу розрахунку коригування показників як обов'язковою умовою для реалізації цього права.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають будь-якої відповідальності та не передбачають санкцій по відношенню до платника податку-постачальника за ненадіслання отримувачу розрахунку коригування податку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у діях ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" при коригуванні податкових зобов'язань у січні 2013 року за результатами відносин з ТОВ "АЕРОЕКС", відсутні такі порушення п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, які дають відповідачу право на нарахування позивачу податкових зобов'язань.

Крім того, між ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - покупець, та ПП Гідробуд" - постачальник, укладено договір поставки від 17.10.2012 року № 171, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах даного договору передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вищевказаний товар.

У виконання умов договору ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" прийняв наданий товар, що підтверджується накладною від 27.11.2012 року № 4, та надані послуги щодо встановлення промислових секційних воріт та електроприладів, що підтверджується актом здачі прийняття робіт від 17.12.2012 року № 00004, сплативши його вартість, що підтверджується відповідними квитанціями, про що ПП "Гідробуд" виписало податкову накладну № 7 від 27.12.2012 року, що підтверджує сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаним договором послуг.

Згідно витягу з реєстру виданих та отриманих податкових накладних, 24.12.2012 року позивачем отримано податкову накладну ПП "Гідробуд" від 27.11.2012 року № 7, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, позивач мав право на включення суми ПДВ по зазначеній податкові накладній до 26.11.2013 року.

Згідно з абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

У виконання ст. 201 Податкового кодексу України позивач подав разом з податковою декларацією за звітний податковий період додаток 8 - заяву про порушенням продавцем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначив податкову накладну ПП "Гідробуд" від 27.11.2012 р. №7.

Отже, позивач у грудні 2012 року мав право на включення до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною ПП "Гідробуд" від 27.11.2012 року № 7, щодо якої постачальником порушено порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, оскільки позивачем включено податкову накладну до додатку 8 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість судження Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про порушення позивачем вимог закону при обчисленні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, від'ємного значення суми податку на додану вартість від провадження господарської діяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.12.2013 року № 0000044000, від 11.12.2013 року № 0000064000 такими, що прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2014р. по справі № 820/13418/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.