Постанова

від 14.05.2014 по справі 817/341/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/341/14

14 травня 2014 року 13год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Ляшук Г.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Костевич Т.О.

відповідача: представник представник Якимчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Приватна виробничо-комерційна фірма "ФІАЛКА" (далі - ПВКФ "ФІАЛКА", позивач) із позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням поданих до початку розгляду справи по суті до суду заяв про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог і заяви про зменшення позовних вимог, позивач просив суд скасувати з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Рівненському районі 24 квітня 2013 року:

№0000212251, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 15 750,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 10 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 250,00 грн.);

№0000222251, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 10 000,00 гривень;

Визнати неправомірними дії ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області по проведенню планової виїзної перевірки ПВКФ «ФІАЛКА», складанню 28.02.2014 року Акту перевірки та винесенню оспорюваних податкових повідомлень-рішень в період дії мораторію на проведення перевірок.

Скасувати з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Рівненському районі 01 квітня 2014 року:

№0000202250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 382 316,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 262 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 119 599,00 грн.);

№0000212250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 347 562,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 231 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 115 845,00 грн.).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача вказує, що контролюючим органом на підставі власних припущень помісячно скориговано валові витрати та суми податкового кредиту ПВКФ "ФІАЛКА" з огляду на класифікацію вчинених ним правочинів по придбанню товарно-матеріальних цінностей у цілого ряду суб'єктів господарювання, як нікчемні. В той же час, ПВКФ «ФІАЛКА» стверджує про дійсність, реальність, товарність, оплатність операцій, наявність документів, які підтверджують фактичний рух товарів по операціям, які не визнані контролюючим органом, як господарські.

Додатково представник позивача зазначає, що на момент вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей його контрагенти були належним чином зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а отже про наявність у контрагентів право- та дієздатності здійснювати господарську діяльність. Крім того вказані особи були зареєстровані платниками податку на додану вартість та мали право виписувати податкові накладні.

Крім того, позивач вказує на протиправність дій контролюючого органу по проведенню планової виїзної перевірки ПВКФ «ФІАЛКА», складанню 28.02.2014 року Акту перевірки та винесенню оспорюваних податкових повідомлень-рішень в період дії мораторію на проведення перевірок запровадженого органом місцевого самоврядування.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач - ДПІ у Рівненському районі адміністративний позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірок було встановлено факти здійснення господарських операцій ПВКФ «ФІАЛКА» з постачальниками які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Контролюючим органом не прийнято до валових витрат, а також скореговано податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з придбання та реалізації будівельних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів з тих підстав, що у контрагентів позивача відсутнє майно, трудові ресурси, технічнічний персонал, основні фонди для реалізації таких цінностей. Надані на перевірку видаткові та податкові накладні не дають можливості встановити реальність перевезення та передачі товару. Вказав про непредставлення до перевірки всіх первинних документів.

Заперечив проти визнання дій неправомірними з огляду на те, що органи Мін доходів здійснюють свої повноваження на підставі Конституції України, Податкового кодексу України, а рішення Президії обласної ради на яке покликається позивач має лише рекомендаційний характер.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену в письмових запереченнях та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.

ПВКФ "Фіалка" зареєстрована розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 28.02.1994р. за №49. Зміни та доповнення до Статуту зареєстровані розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації 31.10.2007р. про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №16021050004002077; перебуває на податковому обліку в ДПІ у Рівненському районі; відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.1998р. №24737645 (НВ №315226), виданого ДПІ у Рівненському районі, зареєстрована платником ПДВ з 25.12.1998р..

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлення від 03 квітня 2013 року №57/22-138 та відповідно до наказу ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС від 03.04.2013р. №132 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПВКФ «Фіалка» з питань дотримання податкового законодавства при взаєморозрахунках з СПД ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) за період січень 2012р.

За результатами перевірки складено акт від 16.04.2013 року №30/22-141/30207387 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2013 року

№0000212251, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 15 750,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 10 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 250,00 грн.);

№0000222251, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 10 000,00 гривень.

Підставою для прийняття рішень стало те, що з відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС надійшов акт перевірки від 24.10.2012р. №332/37/1751/НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.(РНОКПП НОМЕР_1) з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2012р.

В Акті перевірки вказується, що ФОП ОСОБА_5 безпідставно сформовано податковий кредит по декларації з ПДВ за січень 2012 року в сумі 71627 грн., так як підприємцем не надано до перевірки жодних підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів, робіт та послуг та первинних документів до них, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, документи, які засвідчують оплату товару тощо.

Отже, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту по ПДВ з контрагентами-постачальниками за січень 2012 року у ФОП ОСОБА_5 відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям, ймовірним «вигодонабувачам». По податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року ФОП ОСОБА_5 задекларовано обсяг оподатковуваних операцій в сумі 466037 грн., податкове зобов'язання в сумі 93207 грн. Отже, об'єкти, які підпадають під визначення ст.185 Податкового Кодексу України у суб'єкта господарювання відсутні. Операції, які впливали б на формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань по контрагентах ФОП ОСОБА_5 не проводились. Таким чином, в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_5 безпідставно віднесено до податкових зобов'язань декларації з ПДВ за січень 2012 року ПДВ в сумі 93207 грн.

Відповідачем зазначається, що договір купівлі-продажу від 17.01.2012р. представлений ПВКФ «Фіалка» не мав на меті реального настання правових наслідків, та укладений з метою несплати податків, та є нікчемним і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як наслідок, контролюючим органом зроблено висновок, що на порушення норм п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138. пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ПВКФ «Фіалка» завищено витрати за І квартал 2012р. на суму 50000 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток у І кварталі 2012 року на суму 10500,00 гривень, а також, що в результаті порушення ПВКФ "ФІАЛКА" норм п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19 декларації з ПДВ) за січень 2012 року в сумі 10 000,00 гривень.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 у січні 2012 року позивачем надано договір поставки №ДГ-0000008 від 10.01.2012 року укладеного між ФОП ОСОБА_5 (Постачальник) та ПВКФ "ФІАЛКА" (Покупець) за яким постачальником передано у власність покупця будівельні матеріали на загальну суму 60 000,00 гривень. Фактичне постачання товарно-матеріальних цінностей на суму 40 000,00 гривень оформлено видатковою накладною №РН-0000009 від 10.01.2012 року, податковою накладною №9 від 10.01.2012 року, товарно-транспортною накладною №23 від 10.01.2012 року. Фактичне постачання товарно-матеріальних цінностей на суму 20 000,00 гривень оформлено видатковою накладною №РН-0000010 від 12.01.2012 року, податковою накладною №10 від 12.01.2012 року, товарно-транспортною накладною №24 від 12.01.2012 року. Оплата за товар підтверджується банківською випискою за 12.01.2012 року.

Оприбуткування одержаних товарно-матеріальних цінностей у ПВКФ "ФІАЛКА" відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 та регістрах бухгалтерського обліку (журналі проводок).

Судом встановлено, що ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку ПВКФ «ФІАЛКА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки 28 лютого 2014 року Відповідачем складено Акт №19/23-141/30207687.

01 квітня 2014 року, на підставі зазначеного вище Акту перевірки, ДПІ у Рівненському районі винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000202250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 382 316,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 262 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 119 599,00 грн.);

№0000212250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 347 562,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 231 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 115 845,00 грн.).

Підставою для прийняття даних рішень стали висновки контролюючого органу в акті перевірки про завищення ПВКФ "ФІАЛКА" валових витрат та завищення сум податкового кредиту внаслідок віднесення до їх складу витрат та сплачених у ціні товару сум ПДВ за нікчемними правочинами, які укладені з низкою контрагентів позивача, а саме з ТОВ «Укртехстройсервіс» (код 21399689 ) в травні 2012р., ФОП ОСОБА_6( код НОМЕР_2 ) в серпні 2012р.,у вересні 2012р.,у жовтні 2012р.,у листопаді 2012р., у грудні 2012р., ФОП ОСОБА_7 ( код НОМЕР_3 ) у серпні 2012р., у грудні 2012р., ФОП ОСОБА_5.( НОМЕР_1) у жовтні 2012р., у грудні 2012р. відтак відповідачем встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 ( рядку 17 ) декларації на загальну суму 227707грн. в тому числі : за травень 2012р.-3667 грн., за серпень 2012р.- 38568 грн., за вересень 2012р.-13167 грн., за жовтень 2012 року - 73450 грн.; за листопад 2012 року -20132 грн.; за грудень 2012 року -78723 грн..

Суд вважає висновки такі відповідача безпідставними з огляду на наступне.

Контролюючим органом в Акті перевірки від 28 лютого 2014 року №19/23-141/30207687. (стор.5) зазначено про завищення ПВКФ "ФІАЛКА" валових витрат в 4 кварталі 2011 році в розмірі 102 160,00 гривень, однак, в порушення вимог пункту 5.2. розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 згідно яких: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, контролюючий орган не наводить жодного первинного документу, сформовані витрати за яким не взято до уваги.

Під час судового розгляду справи, представник відповідача не навів і норми закону, яку начебто порушив позивач, відтак висновки контролюючого органу про завищення валових витрат в 4 кварталі 2011 року на суму 102160,00 гривень є безпідставними та необґрунтованими.

На спростування тверджень контролюючого органу про непредставлення до перевірки первинних документів по взаємовідносинах із деякими контрагентами судом враховується наступне.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).

Згідно із п.44.7 ст.44 ПК України, У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Як встановлено судом, Акт перевірки від 28 лютого 2014 року №19/23-141/30207687 отриманий позивачем 18 березня 2014 року.

21 березня 2014 року ПВКФ "ФІАЛКА" листом №8 (тобто в межах п'ятиденного строку) разом із запереченнями на Акт перевірки надала до ДПІ у Рівненському районі документи, зазначені в Акті, як не надані. Однак, в порушення вимог п.44.6 ст.47 ПК України вони не були враховані при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Що стосується взаємовідносин позивача з ТОВ "УКРТЕХСТРОЙСЕРВІС" у травні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу надійшов акт з ДПІ Дніпровського району м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укртехстройсервіс" (код за ЄДРПОУ 21399686) щодо підтвердження господарських відносин по взаємовідносинам з ТОВ "Адіс-Медіа-Холдінг" код ЄДРПОУ 33440189 за березень 2012 року, ТОВ "Експерт Консалт Групп" код ЄДРПОУ 33946745 за квітень, травень 2012 року, ТОВ "Транс Ліберо" код ЄДРПОУ 37017664 за червень 2012 року, ПП "БВФ" код ЄДРПОУ 25409629 за червень 2012 року, ТОВ "Сота-Прес-Карт" код ЄДРПОУ 33885578 за листопад 2012 року, яким не встановлено факту передачі товарів від постачальників для ТОВ "УКРТЕХСТРОЙСЕРВІС" та в подальшому підприємствам - покупцям.

На підставі вищенаведеного, зроблено висновок, що операції з поставки ТМЦ, робіт, послуг між ТОВ "УКРТЕХСТРОЙСЕРВІС" та ПВКФ «Фіалка» - не надавались, а відтак позивачем завищено витрати за ІІ квартал 2012р. по взаєморозрахунках з ТОВ «Укртехстройсервіс» в сумі 18333,35 грн. та завищено податковий кредит за травень 2012 року в розмірі 3667 гривен.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій з ТОВ "УКРТЕХСТРОЙСЕРВІС" у травні 2012 року по придбанню лінолеуму позивачем надано видаткову накладну №РН-0000010 від 10.05.2012 року на суму 15 000,00 гривень, податкову накладну №10 від 10.05.2012 року, товарно-транспортну накладну №Р187 від 10.05.2012 року, видаткову накладну №РН-0000011 від 11.05.2012 року на суму 7 000,00 гривень, податкову накладну №11 від 11.05.2012 року, товарно-транспортну накладну №Р188 від 11.05.2012 року.

Використання в господарській діяльності ПВКФ "ФІАЛКА" придбаного лінолеуму підтверджується видатковою накладною №257 від 29.05.2012 року, за якою придбані ТМЦ були реалізовані для ФОП ОСОБА_5

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 у серпні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки від 22 жовтня 2013 р. № 201/1742/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової невиїзної ФОП ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2012 року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ОСОБА_6, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_6 з його постачальниками в т.ч. ФОП ОСОБА_7, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у ІІІ кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на суму 152500 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 30 500,00 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій з ФОП ОСОБА_6 по придбанню у останнього асфальтобетону, піску, тощо позивачем надано договір купівлі-продажу №1 від 03.08.2012 року за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000068 від 03.08.2012 року на суму 40 000,00 гривень, податковою накладною №1 від 03.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р2 від 03.08.2012 року; договір купівлі-продажу №7 від 16.08.2012 року за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000074 від 16.08.2012 року на суму 25 000,00 гривень, податковою накладною №7 від 16.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р174 від 16.08.2012 року; договір купівлі-продажу №8 від 21.08.2012 року за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000075 від 21.08.2012 року на суму 10 000,00 гривень, податковою накладною №8 від 21.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р2 від 21.08.2012 року; договір купівлі-продажу №11 від 31.08.2012 року за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000078 від 31.08.2012 року на суму 42 000,00 гривень, податковою накладною №11 від 31.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р2 від 31.08.2012 року.

Частина придбаних у ФОП ОСОБА_6 товарно-матеріальних цінностей була використана у власній господарській діяльності (описано нижче), а частина - напівбрикет торф'яний - реалізований для ПП "Західпроменерго", що підтверджується видатковою накладною №258 від 16.082012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_7 у серпні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки № 77 /17-51/НОМЕР_3 від 14 лютого 2013 р про результати невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_7 з питань дотримання вимог податкового законодавства серпень 2012 року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_7, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_7 з його постачальниками, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок, зроблено висновок про завищення позивачем у ІІІ кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_7 на суму 40343,33 грн. та податкового кредиту за серпень 2012 року на суму 8068,67 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню асфальтобетону у ФОП ОСОБА_7 позивачем надано договір купівлі-продажу №1 від 08.08.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_7 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №1-00000066 від 08.08.2012 року на суму 13 000,00 гривень, податковою накладною №1 від 08.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р10 від 08.08.2012 року; договір купівлі-продажу №8 від 31.08.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_7 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №1-00000073 від 31.08.2012 року на суму 35 412,00 гривень, податковою накладною №8 від 31.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р11 від 31.08.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р12 від 31.08.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 за вересень 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки № 61/1742/249350391 від 01 лютого 2013 р про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ОСОБА_6, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у ІІІ кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на суму 65833,34 грн. та податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 13166,67 ,00 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню ТМЦ у ФОП ОСОБА_6 позивачем надано договір купівлі-продажу №3 від 14.09.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000086 від 14.09.2012 року на суму 38 645,00 гривень, податковою накладною №3 від 14.09.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р5 від 14.09.2012 року; договір купівлі-продажу №4 від 19.09.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000087 від 19.09.2012 року на суму 5 355,00 гривень, видатковою накладною №РН-0000088 від 19.09.2012 року на суму 35 000,00 гривень, податковою накладною №4 від 19.09.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р5 від 1910.09.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 у жовтні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки № 135/1742/НОМЕР_2 від 22 квітня 2013 р. про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за жовтень 2012 року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_6, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на суму 54166,67 грн. та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 10833,33 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню лісу будівельного у ФОП ОСОБА_6 позивачем надано договір купівлі-продажу №1 від 11.10.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000091 від 16.10.2012 року на суму 50 000,00 гривень, податковою накладною №1 від 11.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р6 від 16.10.2012 року; договір купівлі-продажу №2 від 12.10.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000092 від 18.10.2012 року на суму 15 000,00 гривень, податковою накладною №2 від 12.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р7 від 18.10.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 у жовтні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з ДПІ у Рівненському районі надійшов акт перевірки №000083/17-12-17-02/НОМЕР_1 від 30.04.2013р про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5. РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за листопад - грудень 2011р. та січень 2012р.; з ТОВ «Блейд-Україна» (ЄДРПОУ 32707565) за серпень 2012р.; з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2012р. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_5, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 на суму 313083,34 грн. та податкового кредиту за жовтень 2012 року на суму 62616,67 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_5, будівельних матеріалів, позивачем надано договір купівлі-продажу 1-10-12 від 01.10.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_5 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000028 від 10.10.2012 року на суму 129 200,00 гривень, податковою накладною №6 від 10.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р172 від 10.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000029 від 11.10.2012 року на суму 27 000,00 гривень, податковою накладною №10 від 11.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р8 від 11.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000030 від 12.10.2012 року на суму 60 000,00 гривень, податковою накладною №12 від 12.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р172 від 12.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000035 від 15.10.2012 року на суму 21 000,00 гривень, податковою накладною №13 від 15.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р8 від 15.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000038 від 16.10.2012 року на суму 10 000,00 гривень, податковою накладною №17 від 16.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р8 від 16.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000039 від 23.10.2012 року на суму 65 000,00 гривень, податковою накладною №21 від 23.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р190 від 23.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000041 від 24.10.2012 року на суму 60 000,00 гривень, податковою накладною №22 від 24.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р172 від 24.10.2012 року; видатковою накладною №РН-0000046 від 29.10.2012 року на суму 3 500,00 гривень, податковою накладною №27 від 29.10.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р8 від 29.10.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_7 у листопаді 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки №00004/1700/НОМЕР_3 від 24 грудня 2013р про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_7, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_7 на суму 100660,0 грн. та податкового кредиту за листопад 2012 року на суму 20132,00 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_7 будівельних матеріалів, позивачем надано договір купівлі-продажу №5 від 07.11.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_7 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності (бензин), що оформлено видатковою накладною №11-11/5від 07.11.2012 року на суму 59 000,00 гривень, податковою накладною №5 від 07.11.2012 року; договір купівлі-продажу №8 від 08.11.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_7 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №1-11/8 від 08.11.2012 року на суму 59 000,00 гривень, податковою накладною №8 від 08.11.2012 року; договір купівлі-продажу №10 від 09.11.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_7 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності (дизпаливо), що оформлено видатковою накладною №1-11/10 від 09.11.2012 року на суму 2 792,00 гривень, податковою накладною №10 від 090.11.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_7 у грудні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки №145/1742/НОМЕР_2 від 25 вересня 2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2012року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_7, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_7 на суму 166583,32 грн. та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 33316,66 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_7 дверей металевих, позивачем зазначено, що постачання здійснювалось на підставі усних договорів купівлі-продажу та надано видаткову накладну №РН-000015 від 20.12.2012 року на суму 49 975,00 гривень, податкову накладну №15 від 20.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р14 від 20.12.2012 року; видаткову накладну №РН-000018 від 21.12.2012 року на суму 49 975,00 гривень, податковою накладною №18 від 21.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р15 від 21.12.2012 року; видаткову накладну №РН-000019 від 24.12.2012 року на суму 49 975,00 гривень, податковою накладною №19 від 24.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р9 від 24.12.2012 року; видаткову накладну №РН-000026 від 27.12.2012 року на суму 49 975,00 гривень, податковою накладною №26 від 27.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р13 від 27.12.2012 року.

Щодо стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_5 у грудні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з ДПІ у Рівненському районі надійшов акт перевірки перевірки №000083/17-12-17-02/НОМЕР_1 від 30.04.2013р .про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5. РНОКПП НОМЕР_1 з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2012р.. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_5, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_5 на суму 60750 грн. та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 12150,00 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_5 позивачем зазначено, що постачання здійснювалось на підставі усних договорів купівлі-продажу та надано видаткову накладну №РН-000049 від 11.12.2012 року на суму 50 000,00 гривень, податкову накладною №7 від 11.12.2012 року, товарно-транспортну накладну №Р174 від 11.12.2012 року; видаткову накладну №РН-000050 від 24.12.2012 року на суму 22 900,00 гривень, податкову накладну №16 від 24.12.2012 року, товарно-транспортну накладну №Р8 від 24.12.2012 року.

Що стосується взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_6 у грудні 2012 року.

Підставою для висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту по операціях з даним контрагентом відповідач вказує те, що на його адресу з Гощанської МДПІ надійшов акт перевірки №. /1742/НОМЕР_2 від 11 вересня 2013 р про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за грудень 2012 року. Даним актом не підтверджено фактичного постачання товарів та послуг на адресу ФОП ОСОБА_6, а відтак неможливість з його боку здійснити постачання на адресу позивача у даній справі.

Як наслідок зроблено висновок про завищення позивачем у 4 кварталі 2012 року валових витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 на суму 166283,34грн та податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 33256,67 гривень.

Факт формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з даним контрагентом визнано сторонами, а тому, з урахуванням норм ч.3 ст.72 КАС України суд приймає вказані обставини без доказування.

На підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій по придбанню у ФОП ОСОБА_6 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано договір купівлі-продажу №7 від 12.12.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000124 від 12.12.2012 року на суму 50 000,00 гривень, податковою накладною №7 від 12.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р172 від 12.12.2012 року; договір купівлі-продажу №15 від 20.12.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000132 від 20.12.2012 року на суму 50 000,00 гривень, податковою накладною №15 від 20.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р174 від 20.12.2012 року; договір купівлі-продажу №16 від 24.12.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000133 від 24.12.2012 року на суму 50 000,00 гривень, податковою накладною №16 від 24.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р174 від 24.12.2012 року; договір купівлі-продажу №17 від 28.12.2012 року, за яким ФОП ОСОБА_6 передав у власність ПВКФ "ФІАЛКА" товарно-матеріальні цінності, що оформлено видатковою накладною №РН-0000135 від 28.12.2012 року на суму 49 540,00 гривень, податковою накладною №20 від 28.12.2012 року, товарно-транспортною накладною №Р259 від 28.12.2012 року.

При розгляді даної справи та прийнятті рішення по суті, судом враховуються наступні норми чинного законодавства.

Згідно з приписами п.138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Пунктом 138.1.1. Податкового кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до вимог п. 201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Беручи до уваги наведені вище норми законодавства, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених платником у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем, як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Отже, жоден з перерахованих вище документів (подорожній лист, товарно-транспортна накладна, залізнична накладна) не є документами, що засвідчують отримання будь-яким підприємством товарно-матеріальних цінностей (послуг). Це документи, які свідчать про фізичне переміщення цінностей, визначають осіб які відповідають за збереження майна під час транспортування.

Таким чином, вищевикладене свідчить, що у позивача, відповідно до законодавства України, були наявні всі підстави щодо формування витрат в податковому обліку та віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за операціями вказаними в актах перевірок.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язання продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця.

Доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди не надано відповідачем. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у контролюючого органу інформації щодо порушень окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Як встановлено судом, фактичне отримання у перелічених вище контрагентів позивача будівельних матеріалів, підтверджуються іншими обставинами та доказами, які свідчать про подальше використання позивачем отриманих від них ТМЦ у своїй господарській діяльності, факт здійснення якої та відповідне одержання і декларування доходів від якої та відповідне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість не заперечується відповідачем.

Так, відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Поточний ремонт вул. Радгоспна від буд. в„–17 до буд. в„–42 в с. Біла Криниця Рівненського району" від 14.04.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (ямковий ремонт з використанням асфальтобетону).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "капітальний ремонт адміністративної будівлі Рівненського торгово-професійного ліцею в м. Рівне по вул. Д. Галицького, 13" від 02.04.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (капремонт, влаштування покрівлі).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "будівництво адміністративної будівлі з аптекою по вул. Київській, 78Г, м. Рівне" від 27.04.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (будівництво із влаштуванням території використанням асфальтобетону).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "капітальний ремонт гуртожитку Рівненського торгово-професійного ліцею в м. Рівне по вул. Д. Галицького, 13" від 30.03.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (влаштування покрівлі).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "будівництво їдальні з офісом по вул. Грушевського, 2А, в м. Рівне" від 22.03.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (мурування зовнішніх стін, перегородок, підлоги).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "поточний ремонт вул. Шкільна, с. Здовбиця, Здолбунівського району" від 21.05.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (улаштування основи, покриття щебенем, асфальтобетоном).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "поточний ремонт пров. Об'їздний, смт. Млинів" від 09.04.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за грудень 2012 року (улаштування вирівнювальних шарів, в т.ч. пісчано-гравійною сумішшю).

Відповідно до договору субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "будівництво початкової школи в с. Корчин, вул. Лісова, Костопільського району" від 19.04.2012 року укладеного з ТОВ "Укрбудреммонтажінжиніринг", ПВКФ "ФІАЛКА" виконала будівельно-монтажні роботи в обсягах передбачених кошторисною документацією, що підтверджується узгодженою сторонами договірною ціною, Довідкою про вартість будівельних робіт Форми КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 №1 та №2 за грудень 2012 року (будівництво школи, покриття проїздів, тротуарів, майданчиків).

Відповідно до договору відповідального зберігання від 03 січня 2012 року, укладеного між ПВКФ "ФІАЛКА" (Поклажодавець) та ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (Зберігач), останній прийняв на зберігання майно (паливно-мастильні матеріали) та, відповідно до п.2.1.4. Договору зобов'язався передати його Поклажедавцеві або третім особам, яких зазначить Поклажодавець, що підтверджується Актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання та заправними відомостями №№49, 52, 57, 59.

З аналізу наведеного, суд дійшов висновку, що визначальним фактором, для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, є зв'язок придбаних товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей здійснювалось для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно, сформовані позивачем валові витрати та суми податкового кредиту вважаються підтвердженими.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що представлені до перевірки та надані суду документи (із долученням їх копій до матеріалів справи) в розрізі кожного контрагента позивача та на підставі яких формувались дані податкової звітності з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у відповідні періоди, є первинними документами в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з них вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано і факту використання придбаних у наведених вище контрагентів позивача товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів). Не спростовано відповідачем і господарський сенс таких операцій.

Первинні документи представлені до перевірки та надані суду містять усі необхідні для їх виду реквізити, податкові накладні виписані уповноваженими на те особами, адже відповідачем не надано відомостей щодо скасування реєстрації платника ПДВ контрагентів позивача на момент здійснення правочинів. Документи дають можливість розкрити суть здійснюваних господарських операцій.

Висновки відповідача про відсутність документів, які засвідчують транспортування товару, як на беззаперечну ознаку фіктивності постачання продукції позивачеві, судом до уваги не беруться, позаяк, відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, а так само помилки у їх оформленні свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Крім того, докази транспортування товарів для позивача надані суду.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідачем не доведено несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, відсутності використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Суд прийшов до висновку, що відповідач робив свої заключення, без врахування наданих до перевірки документів (незважаючи на їх детальний опис в Акті), а виключно на підставі актів перевірок контрагентів позивача та їх постачальників по ланцюгу, які не змогли підтвердити задекларовані ними показники.

В той же час, згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не встановлено обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету у разі несплати продавцем товару або іншою особою суми податку на додану вартість, отриманої від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Податкового кодексу України сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару має сплачувати даний податок до бюджету.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Тому, суд зазначає, що позивач по справі не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність контрагента щодо не сплати ним сум податків по господарським операціям та/або неподання звітності до податкового органу. Це означає, що не виконання контрагентом свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем не може бути підставою для відмови у праві для платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім того, статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин, покликання відповідача на Акти перевірок контрагентів, як на єдину підставу не визнання задекларованих позивачем валових доходів та податкового кредиту, не заслуговують на увагу.

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, суд не погоджується із висновками контролюючого органу, покладеними в основу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, вважає їх безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону і фактичних обставинах справи, а на припущеннях органу доходів і зборів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відтак, податкові повідомлення-рішення відповідача від 24 квітня 2013 року №0000212251, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 15 750,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 10 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 250,00 грн.) та №0000222251, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 10 000,00 гривень та від 01 квітня 2014 року №0000202250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 382 316,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 262 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 119 599,00 грн.); №0000212250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 347 562,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 231 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 115 845,00 грн.) є неправомірними та підлягають до скасування.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області по проведенню планової виїзної перевірки ПВКФ «ФІАЛКА», складанню 28.02.2014 року Акту перевірки та винесенню оспорюваних податкових повідомлень-рішень в період дії мораторію на проведення перевірок, судом зазначається наступне.

Рішенням Рівненської обласної ради від 24 листопада 2010 року № 8 "Про президію Рівненської обласної ради шостого скликання" передбачено утворення президії обласної ради та затверджено Положення про президію обласної ради (далі-Положення).

Положення вcтановлює, що президія обласної ради є дорадчим органом, що діє при голові обласної ради для вироблення узгоджених пропозицій і рекомендацій з питань, що передбачається внести на розгляд ради, а також з основних питань діяльності обласної ради, координації роботи постійних комісій.

Президія обласної ради приймає рішення, які мають дорадчий характер.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст.8 Конституції України).

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст.6 Конституції України).

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 березня 2002 року N 6-рп/2002 визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними ( рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)).

До компетенції органів місцевого самоврядування, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", не належать повноваження щодо регулювання діяльності органів, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль).

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, серед іншого, організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Частиною першої статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що діяльність міністерств і інших центральних органів виконавчої влади грунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості і прозорості, відповідальності.

Стаття 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлює, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю).

Територіальні органи підпорядковані відповідному міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, а територіальні органи нижчого рівня також територіальним органам вищого рівня.

Територіальні органи діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до типового положення міністром, керівником іншого центрального органу виконавчої влади.

Територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний нагляд (контроль) (Типове положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 563 ).

З метою стабілізації економічної ситуації в державі та економного і раціонального використання державних коштів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 1 березня 2014 року N 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", якою затверджено заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Даною постановою КМУ передбачено проведення окремих заходів щодо посилення контролю стосовно боротьби з податковими ямами, нелегальним обігом спирту, посиленням контролю над гуманітарною допомогою, поверненням незаконно виведених із країни коштів.

Акти Кабінету Міністрів України - постанови і розпорядження є обов'язкові для виконання (ст. 50 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

В той же час, рішення президії Рівненської обласної ради від 21.02.2014 № 2 "Про запровадження мораторію на проведення перевірок (заходів державного нагляду і контролю) суб'єктів підприємницької діяльності" було прийнято до набрання чинності вказаної постанови КМУ і потребує приведення у відповідність до її норм, оскільки постановою КМУ від 01.03.2014 N 65 рекомендовано органам місцевого самоврядування з урахуванням затверджених цією постановою заходів - затвердити протягом місяця заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач проводячи перевірку ПВКФ "ФІАЛКА", складаючи за її результатами відповідний акт та виносячи оспорювані податкові повідомлення-рішення діяв в межах повноважень та на підставі закону, підстав для визнання його дій неправомірними суд не вбачає.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області по проведенню планової виїзної перевірки ПВКФ «ФІАЛКА», складанню 28.02.2014 року Акту перевірки та винесенню оспорюваних податкових повідомлень-рішень в період дії мораторію на проведення перевірок до задоволення не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 669,90 гривень згідно з частинами 1,3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Рівненському районі 24 квітня 2013 року:

№0000212251, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 15 750,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 10 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5 250,00 грн.);

№0000222251, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 10 000,00 гривень;

Скасувати з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Рівненському районі 01 квітня 2014 року:

№0000202250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 382 316,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 262 717,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 119 599,00 грн.);

№0000212250, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 347 562,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 231 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 115 845,00 грн.)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 669,90 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.