Постанова

від 13.05.2014 по справі 804/4020/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 804/4020/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-ПРО-ЮГ" до Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

24.03.2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-ПРО-ЮГ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд скасувати податкове-повідомлення рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2013р. №0003732203.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки від 30.09.2013р. №622/76/04-03-22-03/32363230 про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" з ПрАТ «Рембудмонтаж». На думку позивача, такий висновок не відповідає дійсності, адже, господарські операції з зазначеними контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

Ухвалою суду від 27.03.2014р. відкрито провадження у адміністративній справі №804/4020/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2014р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 22.04.2014р та 13.05.2014р.

13.05.2014р. представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися.

Позивач подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст. 35, 38 КАС України, докази чого наявні в матеріалах справи.

22.04.2014р. надав до канцелярії суду запереченя, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що Дніпродзержинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Собраніє -Про-Юг» з питань взаємовідносин з ПрАТ «Рембудмонтаж» за червень 2013 року, за наслідками якої встановлено порушення податкового законодавства, зокрема, документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПрАТ «Рембудмонтаж», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за червень 2013р. Обладнання, що було продано позивачем контрагенту ПрАТ «Рембудмонтаж», було придбано у ТОВ «Тагевілль», в подальшому на підставі договору №0111-01 від 01.11.12р. ТОВ «Тагевілль» взяло на себе зобов'язання щодо зберігання товару за плату, який йому передано підприємством ТОВ «Собраніє -Про-Юг». Після реалізації позивачем товару ПрАТ «Рембудмонтаж», його транспортування було здійснено покупцем. Звертає увагу суду на те, що до перевірки товарно-транспортні документи на перевезення були надані не в повному обсязі, не встановлено місце постачання товарів, також факт виконання робіт (надання послуг, тощо) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», однак, на думку відповідача, ці вимоги не додержані позивачем при здійсненні ним господарської діяльності. Платнику податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, не зважаючи на це позивач сформував такі показники, що призвело до завищення податкового зобов'язання ТОВ «Собраніє -Про-Юг» за рахунок здійснення господарських операцій з ПрАТ «Рембудмонтаж», які не спрямовані на реальне настання наслідків, а також позивачем неправомірно сформовано рядок 8 податкової декларації з податку на додану вартість на загальну суму 235489,00грн. за червень 2013р., за рахунок проведення коригувань без підтверджуючих документів. Зазначене призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 22443грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Собраніє-Про-Юг" зареєстровано як юридична особа 22.09.2003 року виконавчим комітетом Петриківською районною Державною адміністрацією Дніпропетровської області,, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ32363230, місцезнаходження: 51831, Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Єлизаветівка, вул. Індустріальна,11 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.01.2005р. за № 7/28-125.

Представниками відповідача на підставі наказу виданого Дніпродзержинською ОДПІ від 27.09.2013р. №358, згідно з п.п 78.1.12 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Собраніє-Про-Юг» з питань взаємовідносин з ПрАТ «Рембудмонтаж» за червень 2013р., по результатам якої складений акт від 30.09.2013р. за №622/76/04-03-22-03/32363230., яким встановлено наступні порушення:

- документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ»документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПрАТ «Рембудмонтаж», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за червень 2013 року на порушення п.180.1 ст.180, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) безпідставно завищено податкові зобов'язання на загальну суму 215052,54 грн.;

- п.185.1 ст.185 ПК України ТОВ «Собраніє-Про-Юг» (код 32363230) було занижено податкові зобов'язання у декларації з ПДВ за червень 2013 року у сумі 235 489 грн.;

- п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.10р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями)безпідставно завищено податкові зобов'язання на суму 127921,60 грн. за червень 2013 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки від 30.09.2013р. за №622/76/04-03-22-03/32363230 Дніпродзержинською ОДПІ були винесено податкове повідомлення-рішення № 0003732203 від 17.10.2013р., яким ТОВ "Собраніє-ПРО-ЮГ" визначено суму гроового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33665грн., з яких за основним платежем 22443, за штрафними (фінансовими) санкціями 11222 грн.

Не погоджуючись з такими висновками відповідача та винисеним на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скарги на оспорюване податкове-повідомлення рішення від № 0003732203 від 17.10.2013р.

За результатами розгляду скарг податкове-повідомлення рішення від № 0003732203 від 17.10.2013р. залишено без змін, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

В ході перевірки досліджувалсь господарські операції позивача з його контрагентами, а саме:

- з ПрАТ «Рембудмонтаж» договір постачання від 18.03.2013 року № 18/03-13;

- з ТОВ «Тагевілль»; договори від 15.102012р №1510-01 від 01.11.13р., № 0111-01 від 04.06.2013р. №0406/01 за якими податковим органом не підтверджено реального здійснення фінансово-господарських відносин.

Сдом встановлено, що згідно договору постачання від 18.03.2013 року № 18/03-13 позивачем продано обладнання ПрАТ «Рембудмонтаж», на що виписані рахунки-фактури, видаткові накладні: №РН-0000050 від 07.06.2013р. на загальну суму 268515,23 грн.; РН-0000054 від 14.06.2013р. на загальну суму 1021800 грн. та податкові накладні: №73 від 07.06.2013р. на загальну суму 268515,23 грн., у т.ч. ПДВ 44753,54 грн., №77 від 14.06.2013р. на загальну суму 1021800 грн., у тому числі ПДВ 170300грн.

Оплата за поставлене обладнання проводилась за рахунок попередньої оплати на загальну суму 522785,71 грн. та за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1711927,46 грн. на підставі угоди №01/01-07 від 01.07.2013р.

Вивіз обладнання до пункту розвантаження покупця за адресою: м.Київ, віл. Ремонтна,8, здійснювався транспортом ПрАТ «Рембудмонтаж».

Перевезення товару підтверджено таверно-транспортиним накладними (наявні у справі).

Обладнання, що було реалізовано ПрАТ «Рембудмонтаж», першочергово було придбано позивачем у ТОВ «Тагевілль» на підставі договору поставки №1510-01 від 15.10.12р., №0406-01 від 04.06.13р., специфікації до нього. На виконна умов договрову були складені податкові та видаткові накладні, що наявні у матеріалах справи. В подальшому придбаний товар позивачем було передано ТОВ «Тагевілль» на відповідальне зберігання на підставі договору №0111-0 від 01.11.12р. із додатками, актами приймання-передачі №1 від 01.11.2012р., №2 від 29.11.12р.,№3 від 29.03.13р.,№4 від 07.06.13р, №5 від 12.06.13р., №6 від 14.06.13р, №7 від 30.06.13р.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що в даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Судом встановлено, що при перевірці податковий орган використовував акт попередньої перевірки позивача за інший період «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: грудень 2012р.» від 09.09.2013р. № 448/55/04-03-22-04/32363230, яким встановлено що взаємовідносини підприємства ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ» з ПАТ «Рембудмонтаж» (код ЄДРПОУ 2972782), ПП «СонатаГрупп» (код ЄДРПОУ 35738622), ТОВ «Тагевілль» (код 32930205) та ТОВ «Собраніє» (код ЄДРПОУ 25289970) не спричиняють реального настання правових наслідків.»

А також, використав аналітичну базу ДПС України «Податковий блок» деталізована інформація податкової звітності по ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатки №5.

Від-так, суд критично оцінює посилання відповідача на вказаний вище акт перевірки, оскільки факт недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не може визнаватись контролюючим органом, адже не належить до компетенції податкових органів. Докази про визнання спірних договорів в установленому законом порядку недійсними відсутні.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також, суд звертає увагу на те що програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності. Отже, використання бази даних Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська БД «Бест-Звіт»; АІС РПП; Єдиний реєстр податкових накладних, АС «Податковий блок» при перевірці не є належними доказами для встановлення не реальності здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 цього ж Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом з'ясовано, що ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" , ПрАТ «Рембудмонтаж» на момент здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується), відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено реальність господарських операцій, а саме: факт купівлі і передачі товару, отриманий товар ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" від ТОВ «Тагевілль» було продано ПрАТ «Рембудмонтаж», що підтверджується товарно-транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, рахунком-фактури.

Стосовно твердження відповідача про те, що ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" неналежно оформило та не надало до перевірки товарно-транспортні накладні на отриманий товар та реалізований товар, суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності в повному обсязі товарно-транспортних накладних та відсутності визначеного місця постачання з огляду на те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідачем не надано жодного обґрунтованого пояснення щодо дефектності наявних у позивача первинних документів, які складені по взаємовідносинам ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" з постачальником та покупцем наведеними вище, та не надано суду доказів нереальності операцій з придбання товару (надання послуг), що в свою чергу повністю спростовує висновок щодо нереальності здійснення реальних господарських операцій взаємовідносин ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" з вищевказаними контрагентами, не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання ТОВ «Собраніє-ПРО-ЮГ" товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нікчемності спірних правочинів. Натомість, відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар та послуги використовувався в господарській діяльності позивача, що відповідачем, при винесені спірних податкових повідомлення-рішення, не було прийнято до уваги.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару, в тому числі і податок на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, податкові повідомлення-рішення № 0003732203 від 17.10.2013р., яким ТОВ "Собраніє-ПРО-ЮГ" визначено суму гроового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33665грн., з яких за основним платежем 22443, за штрафними (фінансовими) санкціями 11222 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

З огляду на усе вищенаведене, позовні вимоги належить задоволити,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Собраніє-ПРО-ЮГ" до Дніпродзержинської Об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2013р. №0003732203.

Стягнути з державного бюджету України суму сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю "Собраніє-ПРО-ЮГ" судового збору у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 17.03.2014р. за №49.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя С.В. Ніколайчук