Рішення

від 12.06.2014 по справі 922/1443/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р.Справа № 922/1443/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноцентр Україна", м. Харків про внесення змін до договору за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Гнідченко Г.Г. (дов. № б/н від. 29.04.14р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про внесення змін до договору оренди землі від 09.08.2005 р. за №75184/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди. А також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіноцентр Україна" (надалі - Відповідач) судовий збір за подання позовної заяви.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суд не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від Відповідача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні та у наданому відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.08.2005 року на підставі рішення XXXIII сесії Харківської міської ради IV скликання від 22.02.2005 року № 21/05 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів» між Харківською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Кіноцентр Україна» (Орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований за № 75184/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору ТОВ «Кіноцентр Україна» було передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160.

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1111 га.

В п. 5 Договору сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва згідно з довідкою № 799/05 від 23.03.2005 року становить 218923,00 гривень. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації згідно з довідкою № 800/05 від 23.03.2005 року становить 1094614,00 гривень.

Згідно з п. 8 Договору його було укладено строком на період експлуатації до 01.12.2030 року.

В пункті 13 Договору сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013 рік, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на адресу ТОВ «Кіноцентр Україна» було направлено відповідний лист-пропозицію від 13.12.2013р. № 5058/0/225-13 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі, яким було запропоновано відповідачеві сплатити державне мито в розмірі 51,00 гри. за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень та сплатити плату в розмірі 120,00 грн. за надання витягу з Державного реєстру прав та внесення змін до Державного реєстру прав, та надати оригінали платіжних документів до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради.

Як зазначає Відповідач, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради на адресу ТОВ «Кіноцентр Україна» було направлено відповідний лист-пропозицію від 16.12.2013р. № 5172//0/225-13 про зміну договору оренди землі разом із додатковою угодою до договору оренди землі на 3 арк., де в додатках зазначено, що до листа-пропозиції додасться розрахунок орендної плати, але такого розрахунку Орендарем не отримано.

Відповідно до витягу № 517 від 17.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1111 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160 склала 2443245,00 грн. На адресу ТОВ «Кіноцентр Україна» вищезазначений витяг № 517 від 17.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Позивачем не надсилався, що є порушенням пп. 1.1. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 p., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13, яким передбачалося, зокрема, що порядок регламентує процедуру надання підприємствам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності.

Даний витяг № 517 від 17.10.2013 р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснений з порушенням п.2.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 p., виходячи з наступного.

Складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регулюється Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення га населених пунктів затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, Законом України «Про оцінку земель», Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 651 ЦК України згідно з якою зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено можливість змінити договір за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у зв'язку з істотною зміною обставин (частина 4 статті 652 ЦК України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у конкретних випадках, коли це прямо встановлено договором або законом, або у зв'язку з істотною зміною обставин.

Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України). Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) - п. 271.2 ст. 271 ПК України. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Відповідно до ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетним періодом є календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня кожного року.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Ст. 15 Закону України "Про оцінку земель", визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Механізм проведення нормативної грошової оцінки та складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки регулюється Законом України "Про оцінку земель", Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11.

Як вбачається з матеріалів справи, зміна укладеного сторонами договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди - спір розв'язується у судовому порядку. Отже зміна умов договору шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору не передбачена Договором оренди землі, укладеним між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 16 Рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012р. № 960/12 "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" зміна умов договору оренди землі здійснюється за ініціативою однієї із сторін за їх взаємною згодою та у випадках, передбачених законом - у обов'язковому порядку. Зміна умов договору оформляється додатковою угодою до договору оренди землі, яка вчиняється та реєструється в тій самій формі, що й договір, що змінюється, містить відомості про зміну умов договору та є його невід'ємною частиною.

Підготовка додаткової угоди здійснюється відділом економічного регулювання земельних відносин та продажу землі та підлягає попередньому погодженню начальником управління земельних відносин та директором Юридичного департаменту шляхом візування.

Проект додаткової угоди б/н від 11 грудня 2013 року до Договору оренди землі, зареєстрованого 09 серпня 2005 року за № 75184/05, містить підпис директора Департаменту земельних відносин, Харківської міської ради, проте не містить підпису директора Юридичного Департаменту, що свідчить про те, що зазначена додаткова угода не пройшла відповідну перевірку. Проект додаткової угоди до Договору оренди землі, наданий позивачем до матеріалів справи, датований і підписаний Харківським міським головою 11 грудня 2013 року без зазначення, що додаткова угода набуває чинності з 01 січня 2014 року.

Відповідно до п.16 Рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012р. № 960/12 у разі на неотримання відповіді на пропозицію укласти додаткову угоду до договору оренди землі відділ економічного регулювання управління земельних відносин готує та передає до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо врегулювання спору в судовому порядку, зокрема, примірник акту обстеження земельної ділянки із відповідними фотоматеріалами, довідку державної податкової інспекції про стан розрахунків з бюджетом за використання земельної ділянки, витяг з ЄДРПОУ відносно особи орендаря, копію довідки (витягу) із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за певним орендарем права власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці. Зазначені документи в матеріалах справи відсутні.

У пунктах 1 та 16 договору оренди землі від 09.08.2005р. №75184/05, який укладений між позивачем та відповідачем визначено, що земельна ділянка загальною площею 0,1111 га передана відповідачу в оренду, за функціональним призначенням "землі житлової та громадської забудови".

Вищенаведене підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6300669922013 від 18.11.2013 р., де зазначена категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для будівництва культурно-розважального центру та для подальшої експлуатації.

При розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку у витягу №517 від 17.10.2013р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області і Розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку №650/14 від 01.01.2013р. Департаменту земельних відносин Харківської міської ради зазначено функціональне використання земельної ділянки всупереч договору оренди "землі комерційного використання", що призвело до застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=2,5.

Відповідно до п. 1.4. Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженим сумісним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Відповідно до п.3.5. зазначеного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

У додатку 1 до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 "Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" зазначено, що до земель промисловості застосовується коефіцієнт функціонального використання 1,2, а до інших відкритих (незабудованих) земель в межах населеного пункту - коефіцієнт 0,1.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №517 від 17.10.2013р. Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, на підставі якого складений розрахунок розміру орендної плати земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 160 в місті Харкові, був складений без обстеження земельної ділянки, в ньому містяться відомості, що суперечать укладеному сторонами Договору оренди землі, а саме відсутнє посилання на категорію земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови".

Позивачем не доведено проведення обстеження земельної ділянки, не надано до суду форму NN 6-зем. 6а-зем, 6б-зем, 2-зем на земельну ділянку по вул. Іванівська, 1, в м. Харкові. Крім того, позивачем не доведено направлення відповідачу проекту додаткової угоди до Договору оренди землі, з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які відповідач, як пояснив його представник, не отримував.

Суд не бере до уваги наявну в матеріалах справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.12.2013р., так як зазначене повідомлення, як пояснив представник відповідача, не містить підпису уповноваженої особи ТОВ "Кіноцентр Україна", в матеріалах справи відсутній опис вкладень поштового відправлення.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що звернення позивача до суду щодо внесення змін до договору в судовому порядку є передчасним, позивачем не дотримано вимог Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12, Рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013р. № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р."., Рішення 25 сесії Харківської міської ради від 25.09.2013р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р.".

Відповідно до ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Судом встановлено, що станом на момент звернення позивача із пропозицією про внесення змін до Договору оренди землі докази про набуття чинності нормативної грошової оцінки земельної ділянки були відсутні.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада як суб'єкт владних повноважень, реалізує останні шляхом прийняття рішень.

Також рада виступає як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин шляхом укладання різного виду угод.

Уклавши Договір оренди землі з відповідачем, Харківська міська рада набула статусу сторони договору та взяла на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки, погодивши відповідний розмір орендної плати, змінити який за відсутності передбачених умовами договору та законом підстав, позивач як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин має змогу шляхом укладання нової угоди, або шляхом внесення змін до раніше укладеного договору з відповідачем за взаємною згодою.

Такого способу захисту як визнання укладеною додаткової угоди чи договору ні ст. 20 Господарського кодексу України ні ст. 16 Цивільного кодексу України не передбачено.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача, оскільки спір доведено до суду не з вини Відповідача.

Позивачем не доведено суду, що на час звернення із позовом відповідачем були порушені права позивача, вимоги нормативно-правових актів, відповідач ухилявся від укладання додаткової угоди до договору, отже у позивача відсутні підстави для звернення до суду із позовом про спонукання відповідача до укладання додаткової угоди на підставі ст. 653 ЦК України та ст. 188 ГК України.

За таких підстав, позовні вимоги заявлені позивачем є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки спір доведено до суду не з вини Відповідача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 180, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 15, 16, 509, 510, 626 - 647, 649, 651 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя (підпис) І.П. Жигалкін