Постанова

від 02.06.2009 по справі 16/244/14/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/244/14/7

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                    "02" червня 2009 р.                                        Справа № 16/244/14/7

„12” год. „45” хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у складі:

                                                                      головуючого судді Фесюри М.В.,  

                                                                      при секретарі  - Шабелюку І.В.,

                                                                      за участю представників сторін:

                                                                      від позивача –  Бережинський О.О., Лєсков В.О.,

                                                                      від відповідача –Малай А.В.

розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ:                Приватного підприємства «Берол»

                                      (м. Чернігів вул. О.Кошового,24/17)

до ВІДПОВІДАЧА :           Державної податкової інспекції у м. Чернігові

          (м. Чернігів вул. Кирпоноса,28)

Про визнання неправомірними дій і бездіяльності та нечинними рішень.

          Заявлено позов про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки своєчасності подання платником податків декларації з ПДВ, направлення приватному підприємству «Берол»акту перевірки та податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р., розміщення на дошці податкових податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р. та податкових вимог № 1/57 від 15.01. та № 2/327 від 22.02.2007р., прийняття рішення № 79 від 05.04.2007р. про стягнення штрафних санкцій, а також визнання нечинними податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р., податкових вимог № 1/57 від 15.01. та № 2/327 від 22.02.2007р., рішення № 79 від 05.04.2007р.

          21.04.2009р. до суду надійшла заява позивача, якою він змінив предмет позову, доповнивши його вимогами щодо визнання неправомірними дій відповідача по ненаправленню приватному підприємству «Берол» акту анулювання реєстрації платника ПДВ від 29.08.2008р. № 111/15-248, актів перевірки від 04.11.2008р. № 1559, від 01.09.2008р. № 1094/15-123, від 02.09.2008р. № 1912/15-123, повідомлень  - рішень  № 0030141520/0 від 12.11.2008р., № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р., відмови у праві застосування підприємством спрощеної системи оподаткування обліку та звітності за ставкою 6% у 2008 році. Також позивачем доповнені позовні вимоги щодо визнання нечинними податкових повідомлень –рішень № 0030141520/0 від 12.11.2008р., № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р.

          02.06.2009 р. позивач подав заяву про зміну предмету позову, остаточно визначивши позовні вимоги у наступній редакції:

- Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові по:

-          проведенню перевірки своєчасності подання платником податків декларації з ПДВ за січень , лютий, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2006 року;

-          направленню акту перевірки № 922/15-243 від 30.11.2006р., податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р. за адресою : м. Чернігів вул. Старобілоуська,73а кор.3 кв.27,

-          розміщенню на дошці податкових оголошень податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р. та податкових вимог № 1/57 від 15.01.2007р. та № 2/327 від 22.02.2007р;

-          прийняттю рішення № 79 від 23.04.2007р.;  

-          розміщенню на дошці податкових оголошень податкових повідомлень –рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р;

-          відмові у праві застосування підприємством спрощеної системи оподаткування обліку та звітності за ставкою 6% у 2008 році.

- Визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Чернігові по ненаправленню Приватному підприємству «Берол»акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 29.08.2008р., актів перевірок від 04.11.2008р. № 1559/15-243, № 1094/15-123 від 01.07.2008р., № 1912/15-123 від 02.09.2008р. та податкових повідомлень –рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р.

- Визнати нечинними  

-          повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р.;

-          податкову вимогу № 1/57 від 15.01.2007р.;

-          податкову вимогу № 2/327 від 27.02.2007р.;

-          рішення № 79 від 23.04.2007р. ;

-          повідомлення –рішення № 0030141520/0 від 12.11.2008р., № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строки перевірки питання своєчасності  подання декларації з ПДВ протягом 2006 року, порядок нарахування штрафних санкцій за неподання щомісячної податкової звітності з ПДВ, порядок направлення актів, податкового повідомлень –рішень та вимог , направивши їх на іншу адресу, в такий спосіб не узгодивши податкове зобов'язання.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на правомірність своїх дій та відповідність спірних рішень нормам діючого законодавства, вважає, що спірні рішення направлялись позивачу, як того вимагають законодавчі акти, і податкові повідомлення –рішення та вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень відповідно до вимог закону.

          Відповідачем були надані додаткові письмові заперечення, відповідно до яких він вважає, що кореспонденція направлялась і повинна була направлятись за тією адресою, за якою підприємство зареєстровано у Єдиному державному реєстрі. Відмову позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування на 2008 рік відповідач пояснив наявністю станом на кінець 2007 року податкового боргу в сумі 1175 грн.

          В судовому засіданні допитані в якості свідків Сабанцева Л.О., яка на час виникнення спірних відносин працювала у позивача бухгалтером, Стадник С.В. та Потоцька Л.М., які в цей же період часу працювали у податковому органі.

          Заслухавши пояснення представників сторін , допитавши свідків та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          30.11.2006р. державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведена перевірка своєчасності подання приватним підприємством «Берол»декларації з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 922/15-243.

          Перевіркою встановлено порушення п.п.»а»п.п.4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі –Закон –2181), а саме неподання декларацій з ПДВ за січень, лютий, квітень, травень, липень, серпень, жовтень 2006 року.

          Того ж дня на підставі цього ж  акту перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення –рішення № 0009291521/0, яким до позивача на підставі п.п.17.1.1 ст.17 Закону –2181 застосовані штрафні санкції на загальну суму 1190 грн.

          Зазначене податкове повідомлення –рішення оскаржувалось в судовому порядку з підстав незаконності вимог податкового органу щодо подання підприємством щомісячної звітності з ПДВ замість щоквартальної.

          Постановою господарського суду Чернігівської області від 17.08.2007р.  у справі № 11/198а (а.с.23), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2008р. (а.с.62), у задоволенні позову ПП «Берол»про визнання нечинним спірного податкового повідомлення –рішення відмовлено повністю.

          Суд у постанові зазначив, що підприємство не подало за наслідками останнього податкового періоду 2005 року разом з декларацією  з ПДВ заяви про вибір у 2006 році квартального звітного податкового періоду, тобто не виконало вимог норм Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон –168). Отже з першого звітного періоду 2006 року позивач був зобов'язаний застосувати місячний звітний податковий період.

          Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          У справі, що розглядається, позивач вважає незаконним спірне повідомлення –рішення з підстав несвоєчасності проведення перевірки подання декларації з ПДВ протягом 2006 року. При цьому, платник податків посилається на те, що у поданих податкових деклараціях за 1-4 квартали 2006 року в графі IV кожної з них зроблена відмітка про відсутність порушень чи помилок.

          Однак ,така позиція платника податків є помилковою.

          Відповідно  до п.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом  ДПА України від  30.05.1997р.  N 166 (у редакції наказу від 15.06.2005  N 213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982 , в редакції, яка діяла в 2006 році, податкові   декларації   приймаються   без   попередньої перевірки зазначених у них показників.

Зареєстровані  в  податковій  інспекції  (адміністрації) декларації  підлягають  документальній   невиїзній   (камеральній) перевірці.

За результатами  перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається акт про результати документальної   невиїзної   (камеральної)   перевірки  податкової декларації з податку на додану вартість за  формою,  визначеною  в додатку 2 цього Порядку.

          Як слідує з наведених норм, а також з форми, визначеної додатком 2, дана невиїзна (камеральна) перевірка може стосуватись лише даних, які вказані у поданій декларації, і в графі IV поданої декларації податковим органом не можуть відображатися відомості щодо інших декларацій або щодо факту неподання декларації за інший звітний період.

          Пункт 8 цього Порядку вказує, що  у разі  коли , зокрема, платник  податку  на  додану  вартість не подає податкову декларацію у строки,  визначені законодавством, такий  платник  податку  несе  відповідальність згідно з чинним законодавством.

          Відповідно до п.3 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державної податкової інспекції у місті віднесено контроль за  своєчасністю подання платниками  податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів,  пов'язаних  з  обчисленням податків,  інших платежів, для чого органам державної податкової служби п.1 ч.1 ст.11 цього Закону надано право здійснювати  документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки.

Відповідно до п.п. 15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону –2181,за винятком випадків,  визначених  підпунктом  15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків  у  випадках,  визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі,  коли  така  податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань,  платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          За таких обставин позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки своєчасності подання платником податків декларації з ПДВ та визнання нечинним податкового повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. з підстав несвоєчасності проведення податкової перевірки задоволенню не підлягають.

          Провівши перевірку, відповідач направив підприємству акт та податкове повідомлення –рішення.

          Підпунктом 6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону –2181 встановлено, що податкова вимога вважається  надісланою  (врученою) юридичній особі,  якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи  під  розписки  або  надіслано  листом  з  повідомленням про вручення.

    У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

    У разі коли  податковий  орган  або  пошта  не  може  вручити платнику  податків  податкове  повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням  посадових  осіб,  їх  відмовою  прийняти податкове   повідомлення   або  податкову  вимогу,  незнаходженням фактичного місця розташування   (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових  оголошень,  встановленій  на вільному  для  огляду  місці  біля входу до приміщення податкового органу.  При  цьому  день  розміщення  такої   податкової   вимоги вважається днем її вручення.

    Податкові повідомлення  або  податкові  вимоги,  розміщені  з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

          Податковий орган направив платнику податків акт перевірки рекомендованим листом № 1322763 від 05.12.2006р. ( а.с. 27,87) та податкове повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. рекомендованим листом № 1407734 від 18.12.2006р.  ( а.с. 28,88), які повернулися без вручення у зв'язку з відсутністю підприємства за вказаною на конвертах адресою.

          Вказані листи були адресовані : м. Чернігів вул. Старобілоуська,73 кор.3кв.27, що підтверджується відомостями , наданими поштамтом ( а.с.89-91), при тому, що відповідно до статуту (а.с.86), довідки з ЄДРПОУ ( а.с.111) підприємство має реєстраційну адресу: м. Чернігів вул. Старобілоуська,73.

          Податковий орган склав акт від 20.12.2006р. (а.с.31) щодо встановлення факту повернення податкового повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. у зв'язку з відсутністю ПП»Берол» за юридичною адресою, зазначивши, що дане податкове повідомлення розміщується на дошці податкових оголошень.

          15.01.2007р. відповідач виставив першу податкову вимогу № 1/57 (а.с.32) , в якій зазначив, що загальна сума податкового боргу позивача становить 1180 грн., в тому числі за штрафними санкціями 1180 грн., а 27.02.2007р. –другу податкову вимогу № 2/327 ( а.с.33) на суму 1175 грн., в тому числі за штрафними санкціями –1175 грн.

          Як слідує з карток обліку нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток (а.с.146-148) , сума, яка зазначена у податкових вимогах, виникла саме на підставі прийняття податкового повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р.

          Вимоги були направлені рекомендованими листами за адресою: м. Чернігів вул. Старобілоуська,73 і повернулись з відмітками про переїзд адресата на іншу адресу, у зв'язку з чим були складені акти від 23.01.2007р. та від 02.03.2007р. (а.с.29-30) про встановлення факту повернення першої та другої податкових вимог і розміщення останніх на дошці податкових оголошень.

          Однак такі дії податкового органу є неправомірними з наступних підстав.

          Як встановлено п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону - 2181 податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

          Податкове повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. не було отримане платником податків, не було направлено ні за реєстраційною, ні за фактичною адресою, отже в силу вищенаведених норм п.п.6.2.4 ст.6 Закону –2181 було розміщено на дошці податкових оголошень з порушенням чинного законодавства і тому не вважається врученим. За таких обставин податкове зобов'язання у розмірі 1190 грн., яке визначене цим податковим повідомленням, є неузгодженим.

          Підпунктом 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону –2181 встановлено, що податковий орган надсилає платнику податків податкові вимоги лише у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки.

          Враховуючи те, що сума податкового зобов'язання є неузгодженою, отже спірні податкові вимоги № 1/57 від 15.01.2007р. та № 2/327 від 27.02.2007р. не відповідають вимогам ст.6 Закону –2181 і не могли бути надісланими платнику податків.

          На підставі викладеного позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій податкового органу щодо направлення підприємству акту перевірки та податкового повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. за іншою адресою, розміщення на дошці податкових оголошень  податкового повідомлення –рішення № 0009291521/0 від 30.11.2006р. ,податкових вимог № 1/57 від 15.01.2007р. та № 2/327 від 27.02.2007р., а також в частині визнання нечинними цих податкових вимог підлягають задоволенню як такі, що порушують норми ст.6 Закону –2181.

          Надіславши незаконні вимоги, податковий орган прийняв наступне спірне рішення № 79 від 05.04.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

          Прийняття такого рішення передбачене ст.10 Закону –2181, відповідно до п.п. 10.1.1. якої у разі, коли інші,  передбачені цим Законом,  заходи з погашення   податкового  боргу  не  дали  позитивного  результату, податковий орган здійснює  за  платника  податків  та  на  користь держави   заходи   щодо   залучення  додаткових  джерел  погашення суми  податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його  власності,  а  за  їх  недостатності  - шляхом продажу інших активів  такого платника податків.  

    Стягнення коштів та продаж інших  активів  платника  податків провадяться  не  раніше  тридцятого  календарного  дня  з  моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Продаж інших  активів  здійснюється   на   підставі   рішення податкового  органу,  підписаного  його  керівником та скріпленого гербовою печаткою  податкового  органу.   

          Враховуючи незаконність виставлених податкових вимог та відсутність податкового боргу , рішення № 79 від 05.04.2007р. не відповідає вимогам ст.10 Закону –2181, а тому має бути визнане нечинним, а дії податкового органу по його прийняттю –неправомірними. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

          27.12.2007р. після отримання заяви від ПП «Берол»про перехід з 01.01.2008 р. на спрощену систему оподаткування ДПІ у м. Чернігові направила листа № 34124/10/15-019 ( а.с.95) , в якому повідомила про відмову видати свідоцтво про право сплати єдиного податку з 01.01.2008р., мотивуючи своє рішення тим, що ПП «Берол»має заборгованість по платежах до бюджету з ПДВ в сумі 1175 грн., і посилаючись на ст.4 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Інших підстав у своєму рішенні про відмову податковий орган не зазначив.

          Однак такі дії податкового органу є неправомірними, оскільки, як встановлено вище у мотивувальній частині постанови, зазначена сума у розмірі 1175 грн. не набула статусу узгодженого податкового зобов'язання, відсутній податковий борг на цю суму , а отже податковий орган не мав права з цих підстав відмовляти підприємству у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6% у 2008 році.

          29.08.2008р. податковий орган склав акт № 111/15-248 (а.с.132) про анулювання реєстрації ПП «Берол»як платника податку на додану вартість. Рішення про анулювання такої реєстрації позивачем не оскаржується.

Підпунктом 25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429, встановлено . що не пізніше  наступного  робочого  дня після затвердження один примірник акта  про  анулювання  реєстрації  платника  податку  на додану вартість надсилається податковим органом особі,  реєстрацію якої анульовано,  за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи,  указаним  у  Свідоцтві,  або  за  наявності відомостей про комісію з  припинення  (ліквідатора,  ліквідаційну  комісію  тощо) такої  особи  -  за місцезнаходженням комісії.  Примірник акта про анулювання  реєстрації  платника  податку   на   додану   вартість уважається   надісланим  (урученим)  платнику  податку  на  додану вартість,  якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або  передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

          Отже, на відміну від порядку направлення податкових повідомлень та вимог, які відповідно до п.6.2.4 ст.6 Закону -2181 повинні направлятись за фактичним місцезнаходженням платника податків , норми діючого законодавства зобов'язують податковий орган направляти акт анулювання реєстрації платника ПДВ за тією адресою, яка вказана у свідоцтві платника ПДВ.

          Відповідач направив позивачу такий акт листом 01.09.2008р. ( а.с.133) за адресою, що значиться у свідоцтві платника ПДВ: м. Чернігів вул. Старобілоуська,73, який був повернений відділенням зв'язку з відміткою , що підприємства не існує.

          Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що податковий орган свій обов'язок по направленню прийнятого акту виконав.

          Натомість, платник податку порушив вимоги п.9.8 ст.9 Закону –168, згідно з яким платник податку  зобов'язаний  повернути  податковому  органу реєстраційне свідоцтво , якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу  - протягом двадцяти календарних днів від  дня прийняття  рішення  про  анулювання.

          04.11.2008р. ДПІ у м. Чернігові склала акт № 1559/15-243 (а.с.138) перевірки своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, в якому зафіксувала факт неповернення свідоцтва.  

          Відповідно до вищенаведеного п.9.8 ст.9 Закону –168  затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

          Відповідно до п.п.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону - 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки,  визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних   мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

          12.11.2008р. податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення –рішення № 0030141520/0, яким до ПП «Берол»застосував штрафні санкції у розмірі 170 грн. за неповернення свідоцтва платника ПДВ.

          За таких обставин дії податкового органу по направленню платнику податків акту про анулювання реєстрації платника ПДВ є правомірними, а спірне податкове повідомлення – рішення № 0030141520/0 від 12.11.2008р. відповідає вимогам чинного законодавства.

          Крім того, у 2008 році податковим органом складені акти:

-          № 1094/15-123 від 01.07.2008р. (а.с.100) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності , відповідно до якого позивач не подав податкову звітність з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року;

-          № 1912/15-123 від 02.09.2008р. (а.с.102) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності , відповідно до якого позивач не подав податкову звітність з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року.

На думку перевіряючих підприємство порушило абз.»б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону –2181, у зв'язку з чим були прийняті спірні податкові повідомлення –рішення № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р., кожним з яких до платника податків були застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн.

Однак такі рішення не відповідають вимогам чинного законодавства з наступних підстав.

Обов'язок подання звітності, в тому числі з податку на прибуток, передбачений абз.»б»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону –2181, покладається на особу, яка є платником такого податку.

Як зазначено вище у мотивувальній частині постанови, податковий орган безпідставно відмовив підприємству у застосуванні з 01.01.2008р. спрощеної системи оподаткування, правила перебування на якій встановлені Указом Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»в редакції Указу Президента N 746/99 від 28.06.99р. Відповідно до ст.6 цього Указу суб'єкт малого підприємництва, який перебуває на спрощеній системі оподаткування не платником податку на прибуток підприємства.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку щодо обов'язковості подання позивачем звітності з податку на прибуток внаслідок власних неправомірних дій, а тому спірні податкові повідомлення – рішення № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р. мають бути визнані нечинними як такі, що не відповідають ст.6 вищенаведеного Указу , ст.ст.4,17 Закону –2181.

Стосовно правомірності дій податкового органу щодо направлення у 2008 році актів перевірок (крім акту анулювання реєстрації платника ПДВ), податкових повідомлень –рішень , які згідно з матеріалами справи були направлені платнику податків за його реєстраційною адресою: м. Чернігів вул. Старобілоуська,73, слід зазначити наступне.

Пунктами 4.9,4.10 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005р.  N 327 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, встановлено , що у разі  неможливості  вручення для ознайомлення та підписання акта  планової  чи  позапланової  виїзної  перевірок   у   строки, визначені  у  пункті  4.2  цього розділу,  у зв'язку з відсутністю посадових осіб суб'єкта господарювання за його  місцезнаходженням, службовими  особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми,  що засвідчує факт  такої  відсутності,  який підписується  не  менш як трьома службовими особами та в день його складання  реєструється  в  єдиному  спеціальному  журналі  органу державної податкової служби.

    Не пізніше  наступного  дня  акт  невиїзної   документальної, виїзної  планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів  перевірок  та  один  його  примірник  (з відповідними   додатками)   надсилається  суб'єкту  господарювання рекомендованим листом з повідомленням  про  вручення,  про  що  на

останній   сторінці  обох  примірників  акта  робиться  відповідна відмітка.

Якщо  податковий  орган  або  пошта  не  може   вручити суб'єкту  господарювання рекомендованого листа з одним примірником акта  та  відповідними  додатками  у  зв'язку   з   незнаходженням посадових  осіб  за місцезнаходженням суб'єкта господарювання,  їх відмовою  прийняти  акт,  то  працівник  структурного  підрозділу, відповідальний  за  перевірку,  у  день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт,  у якому  вказує причину,  яка  призвела  до  неможливості вручення акта перевірки.

          Порядок направлення повідомлень встановлений п.6.2.4 ст.6 Закону –2181, який передбачає, зокрема, направлення повідомлення в тому числі й за адресою фактичного місцезнаходження платника податків.

          Відповідно до п.11.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.98р. N 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 N 552), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за N 172/2612, підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників  податків,  якими  не  подано  в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи.  У рамках  проведення цих заходів,  а також при призначенні чи проведенні  документальної  перевірки  платника  податків  чи  при виконанні   інших   службових   обов'язків   працівниками  органів державної податкової служби здійснюється  або  може  здійснюватись перевірка  місцезнаходження  (місця проживання) платника податків.

За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків.  Якщо встановлено відсутність платника податків за його  місцезнаходженням  (місцем  проживання),  то  проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

Відповідно до п.11.3 цього Порядку інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця  розташування  (місцезнаходження) платника податків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі  й  про  фактичне  місцезнаходження) передаються цим підрозділом  до  підрозділів  з  обліку  платників податків.

          18.06.2007р., тобто до проведення перевірок у 2008 році, податковий орган склав повідомлення Форми № 18-ОПП № 13117/10/8/29-015 ( а.с.180) про відсутність платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), в якому вказав, що приватне підприємство «Берол»за зареєстрованим місцезнаходженням м Чернігів вул. Старобілоуська,73 відсутнє, і встановив фактичне місцезнаходження за адресою : м. Чернігів вул. Олега Кошового,24 кв.17.

          Враховуючи , що відповідно до вищенаведених норм пошук фактичного місцезнаходження платника проводиться в рамках перевірок платників податків, які не подали звітності, а також при узгодженні податкового зобов'язання, отже й акти перевірок та податкові повідомлення –рішення мають направлятися податковим органом за встановленим місцезнаходженням платника податків.

          За таких обставин направлення відповідачем актів перевірок від 04.11.2008р. № 1559/15-243, № 1094/15-123 від 01.07.2008р., № 1912/15-123 від 02.09.2008р.  та податкових повідомлень –рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р. за адресою, за якою ПП «Берол»не знаходиться, за умови обізнаності щодо фактичної адреси підприємства, та, відповідно, ненаправлення цих документів за фактичною адресою місцезнаходження є неправомірним.

Як наслідок цього, розміщення на дошці податкових оголошень податкових повідомлень – рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р. суперечить вимогам ст.6 Закону –2181 і є також неправомірним.

Решта доводів та заперечень сторін судом не приймається з підстав , викладених вище.

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові по:

-          направленню Приватному підприємству «Берол»акту перевірки № 922/15-243 від 30.11.2006р., податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р. за адресою : м. Чернігів вул. Старобілоуська,73а кор.3 кв.27,

-          розміщенню на дошці податкових оголошень податкового повідомлення –рішення № 0009271521/0 від 30.11.2006р. та податкових вимог № 1/57 від 15.01.2007р. та № 2/327 від 22.02.2007р;

-          прийняттю рішення № 79 від 23.04.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу;

-          розміщенню на дошці податкових оголошень податкових повідомлень –рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р;

-          відмові у праві застосування підприємством спрощеної системи оподаткування обліку та звітності за ставкою 6% у 2008 році.

3.          Визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Чернігові по ненаправленню Приватному підприємству «Берол»за його фактичним місцезнаходженням актів перевірок від 04.11.2008р. № 1559/15-243, № 1094/15-123 від 01.07.2008р., № 1912/15-123 від 02.09.2008р. та податкових повідомлень –рішень від 12.11.2008р. № 0030141520/0, № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р.

4.          Визнати нечинними повністю прийняті  Державною податковою інспекцією у м. Чернігові:

-          першу податкову вимогу № 1/57 від 15.01.2007р.;

-          другу податкову вимогу № 2/327 від 27.02.2007р.;

-          рішення № 79 від 23.04.2007р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу;

-          податкові повідомлення –рішення № 0016171510/0 від 14.07.2008р., № 0019651510/0 від 12.09.2008р.

5.          В решті позову відмовити.

6.          Стягнути з державного бюджету (р/р 31111095700002  УДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) на користь Приватного підприємства «Берол»( ід. код 22826812, м. Чернігів вул. О.Кошового,24 кв.17) 2,70 грн. державного мита.

7.          Постанова набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254, 185,186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі складена 03 червня 2009 року.

Суддя:                                                                                                                        М.В.Фесюра