Постанова

від 03.06.2014 по справі 804/6234/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 804/6234/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - Хижної Л.Є. представника відповідача - Бейгул А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Васильківський комбікормовий завод» до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод», код 00687942 дотримання вимог податкового законодавства з питання правильності та правомірності відображення в податковому обліку операцій з продажу експортної продукції за серпень 2013 року та за відповідні періоди її придбання. На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001212201.

Позивач вказує на відсутність порушень вимог податкового законодавства, оскільки податкові зобов'язання за податком на прибуток та податком на додану вартість за операціями купівлі-продажу продукції сформовано ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» на підставі первинних документів бухгалтерського обліку внаслідок укладених договорів. Підприємством не заявлено до бюджетного відшкодування суму податкового кредиту, а отже згадування в акті та посилання на бюджетне відшкодування ПДВ не відповідає дійсності. За таких обставин, позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року № 0001212201 Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 245 870 грн., з яких за основним платежем - на 996 696 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 249 174 грн.;

-стягнути з Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на його користь судовий збір у розмірі 487,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та вказала, що зазначені відповідачем доводи щодо начебто придбання товарів за економічно недоцільними угодами, а також щодо відсутності ділової мети при здійсненні позивачем експортних операцій не відповідають дійсним обставинам та є необґрунтованими. За результатами вказаних експортних операцій позивач отримав прибуток у сумі 118 725,76 грн., а також прибуток з продажу отриманої за вказаними експортними операціями валюти на суму 86 628,53 грн.

Твердження відповідача щодо поставки Дочірнім підприємством «Сангрант Плюс» ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» продукції (олії соняшникової нерафінованої) до дати підписання додаткової угоди № 19 від 10.07.2013 р. до договору поставки №07/06/2010 від 25.06.2010 р. є також необґрунтованим, а поставка та експорт зазначеної олії була здійснена до дати спливу її строку придатності. За таких обставин, представник позивача просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та зазначила, що Східно-Дніпровською ОДПІ дійсно була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Васильківський комбікормовий завод». В ході перевірки було встановлено, що у періоді серпень 2012 року - серпень 2013 року ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» здійснювало придбання у суб'єктів господарської діяльності на митній території України олії соняшникової нерафінованої виробництва ПАТ «Пологівський олійноекстраційний завод», яка в подальшому була реалізована на експорт, отримана продукція від постачальників в той же день передавалась на зберігання виробнику продукції ПАТ «Пологівський ОЕЗ», який одночасно є і зберігачем продукції. Витрати зі зберігання олії соняшникової нерафінованої у зберігача за період серпень 2012 року - серпень 2013 року та витрати з навантаження олії соняшникової в залізничні цистерни по договору зберігання №523/1 від 31.01.2011 р. склали 297 199,41 грн., в тому числі ПДВ 49 533,24 грн.

При порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт за серпень 2013 року - це збиток у загальній сумі 1084132,59 грн. Тобто, в даному випадку завищено податковий кредит на суму ПДВ по придбано товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт на суму 996 696 грн. Купівля олії соняшникової нерафінованої та її подальша реалізація на експорт згідно з укладеним контрактом за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності товариства, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб на зменшення бази оподаткування, та не маючий під собою розумної, економічно - обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, може бути визнаний недійсним. За таких обставин, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Васильківський комбікормовий завод»» (код ЄДРПОУ 00687942) зареєстроване Васильківською районною Державною адміністрацією, про що зроблено запис 27.12.1991 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 12011200000000008. Підприємство взято на податковий облік в органах ДПС 12.08.1994 року за № 82 та перебуває на обліку у Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Східно-Дніпровської ОДПІ у період з 11.11.2013 р. по 16.11.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод», код ЄДРПОУ 00687942 дотримання вимог податкового законодавства з питання правильності та правомірності відображення в податковому обліку операцій з продажу експортної продукції за серпень 2013 року та за відповідні періоди її придбання. За результатами перевірки складено акт перевірки від 22 листопада 2013 року №191/22/00687942.

Зазначеною перевіркою, згідно її висновків, встановлені наступні порушення: в порушення підпункту 14.1.179., підпункту 14.1.181., пункту 14.1. статті 14, пункту 188.1. статті 188, пункту 200.1. статті 200 Податкового Кодексу України, товариством завищено податковий кредит у сумі 996 696 грн., в т.ч. серпень 2012 р. - на суму 5 973 грн., вересень 2012 - на суму 80 604 грн., жовтень 2012 р. - на суму 62 139 грн., листопад 2012 р. на суму 27540 грн., грудень 2012 р. - на суму 51 158 грн., січень 2013 р. - на суму 44 383 грн., лютий 2013 р. - на суму 55 145 грн., березень 2013 р. - на суму 47 936 грн., квітень 2013 р. - на суму 25 957 грн., травень 2013 р. - на суму 23 697 грн., червень 2013 р. - на суму 25 258 грн., липень 2013 р. - на суму 416 789 грн., серпень 2013 р. - на суму 96 468 грн., вересень 2013 р. - на суму 33 649 грн. У зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у розмірі 996 696 грн. за відповідні періоди.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки Східно-Дніпровською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001212201, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 996 696 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 249 174 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001212201, прийнятого Східно-Дніпровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

У відповідності до п.п.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Пунктом 185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

В силу п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8. статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9. статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.п.195.1.1. п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою.

На підставі вказаної норми ПК України позивач здійснив експортні господарські операції з продажу олії соняшникової нерафінованої за кордон в адресу компанії Goldington Corporation Limited на загальну суму 6 094 729,32 грн. Відповідно до договору № 11/07/13 від 08.07.2013 р. укладеного між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та Goldington Corporation Limited.

В силу ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс).

Зазначена у зовнішньоекономічному контракті від 08.07.2013 р. № 11/07/13 вартість олії соняшникової нерафінованої включає всі понесені позивачем витрати, а саме: вартість придбаної олії соняшникової нерафінованої у постачальників; вартість послуг зі зберігання та навантаження олії соняшникової нерафінованої у залізничні цистерни; вартість послуг з митного оформлення вантажу, здійснення транспортно-експедиційних послуг в Бердянському морському порту, здійснення послуг пов'язаних з відправкою та доставкою товару по території України з м.Пологи до порту в м.Бердянськ, а також договір оренди залізничних цистерн для перевезення олії соняшникової.

Відповідно до чинного законодавства України на цю вартість нараховано ПДВ за нульовою ставкою у розмірі 0,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що реалізація ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» вказаного товару на експорт була здійснена з врахуванням в ціні продажу всіх понесених витрат.

Згідно зі ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до ст.142 ГК України прибуток (дохід) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

Згідно з пп.134.1.1. п.134.1. ст.134 ПК України прибуток визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 ПК України, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 ПК України, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПК України.

Відповідно до п.3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за № 336/22868) дохід - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу.

Для обґрунтування висновків в акті зроблено посилання на п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, який на момент здійснення експортної операції і отримання доходу від цієї операції був нечинним.

За результатами досліджуваних операцій ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» отримав зростання власного капіталу, про який свідчить отриманий позивачем прибуток, що підтверджується наступним.

Судом встановлено, що загальна вартість придбаної ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» соняшникової олії нерафінованої у ТОВ «Агронова-Дніпро», ТОВ «Біо-Агро» та Дочірнього підприємства «Сангрант Плюс» склала 5 588 839,83 грн., сума нарахованого ПДВ 1 117 767,97 грн.

Виконання вказаних господарських операцій підтверджується наявними первинними документами, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Також, 29.08.2012 року між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та ТОВ «Агронова-Дніпро» укладено договір поставки олії соняшникової нерафінованої № 2. Відповідно до умов цього договору позивач придбав у ТОВ «Агронова-Дніпро» олію соняшникову нерафіновану на умовах EXW (склад Постачальника, який розташований за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Ломоносова, 36) згідно «ІНКОТЕРМС-2010». На виконання умов договору ТОВ «Агронова-Дніпро» здійснило поставку олії соняшникової нерафінованої у кількості 16,247 тонн вартістю 159 220,60 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 26 536,77 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 13 від 29.08.2012 р., податковою накладною № 4 від 29.08.2012 р. та актом прийому-передачі від 29.08.2012 р. В свою чергу ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» відповідно до договору та рахунку на оплату № 8 від 29.08.2012 р. перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Агронова-Дніпро» грошові кошти в сумі 159 220,60 грн. згідно платіжного доручення №131 від 10.04.2013 р., що підтверджується копією виписки банку за період з 10.04.2013 р. по 10.04.2013 р., яка міститься в матеріалах справи.

24.09.2012 року між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та ТОВ «Біо-Агро» укладено договір поставки олії соняшникової нерафінованої № 185. Відповідно до умов цього договору позивач придбав у ТОВ «Біо-Агро» олію соняшникову нерафіновану на умовах EXW (склад Постачальника, який розташований за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Ломоносова, 36) згідно «ІНКОТЕРМС-2010». На виконання умов договору ТОВ «Біо-Агро» здійснило поставку олії соняшникової нерафінованої у кількості 207,778 тонн вартістю 2 069 489,70 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 344 914,95 грн.), що підтверджується видатковими накладними № 1326 від 28.08.2012 р., № 1475 від 30.10.2012 р., № 1468 від 31.10.2012 р., № 1607 від 30.11.2012 р., № 1644 від 27.12.2012 р., № 73 від 21.01.2013 р., № 74 від 22.01.2013 р., № 75 від 23.01.2013 р., № 997 від 05.08.2013 р., податковими накладними № 2 від 28.09.2012 р., № 38 від 30.10.2012 р., № 36 від 31.10.2012 р., № 6 від 30.11.2012 р., № 7 від 27.12.2012 р., № 3 від 21.01.2013 р., № 6 від 22.01.2013 р., № 9 від 23.01.2013 р., № 5 від 05.08.2013 р. та актами прийому-передачі від 28.09.2012 р., 30.10.2012 р., 31.10.2012 р., 30.11.2012 р., 27.12.2012 р., 21.01.2013 р., 22.01.2013 р., 23.01.2013 р., 05.08.2013 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, позивач відповідно до договору та рахунків на оплату № 313 від 28.09.2012 р., № 374 від 30.10.2012 р., № 370 від 31.10.2012 р., № 392 від 30.11.2012 р., № 400 від 27.12.2012 р., № 14 від 21.01.2013 р., № 15 від 22.01.2013 р., № 15 від 23.01.2013 р., № 135 від 05.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Біо-Агро» грошові кошти в сумі 2 069 489,70 грн. згідно платіжних доручень № 304 від 16.08.2013 р., що підтверджується випискою банку за період з 16.08.2013 р. по 16.08.2013 р.

25.06.2010 року між позивачем та Дочірнім підприємством «Сангрант Плюс» укладено договір поставки олії соняшникової нерафінованої № 07/06/10. Відповідно до умов цього договору ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» придбав у Дочірнього підприємства «Сангрант Плюс» олію соняшникову нерафіновану на умовах EXW (склад ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», який розташований за адресою: Запорізька область, м.Пологи, вул.Ломоносова, 36) згідно «ІНКОТЕРМС-2000». На виконання умов договору Дочірнє підприємство «Сангрант Плюс» здійснило поставку олії соняшникової нерафінованої у кількості 427,135 тонн вартістю 4 477 897,50 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 746 316,25 грн.), що підтверджується видатковими накладними № 135 від 04.03.2013 р., № 136 від 07.03.2013 р., № 149 від 30.04.2013 р., № 186 від 31.05.2013 р., № 220 від 27.06.2013 р., №268 від 29.07.2013 р., № 269 від 30.07.2013 р., № 270 від 31.07.2013 р., № 296 від 01.08.2013 р., №297 від 02.08.2013 р., № 298 від 03.08.2013 р., податковими накладними № 69 від 04.03.2013 р., № 70 від 07.03.2013 р., № 16 від 30.04.2013 р., № 40 від 31.05.2013 р., № 44 від 27.06.2013 р., № 40 від 29.07.2013 р., № 41 від 30.07.2013 р., № 42 від 31.07.2013 р., № 16 від 01.08.2013 р., № 17 від 02.08.2013 р., № 18 від 03.08.2013 р. та актами прийому-передачі від 04.03.2013 р., 07.03.2013 р., 30.04.2013 р., 31.05.2013 р., 27.06.2013 р., 29.07.2013 р., 30.07.2013 р., 31.07.2013 р., 01.08.2013 р., 02.08.2013 р., 03.08.2013 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, позивач відповідно до договору та рахунків на оплату №88 від 31.05.2013 р., № 111 від 29.07.2013 р., № 112 від 30.07.2013 р., № 113 від 31.07.2013 р., №136 від 01.08.2013 р., № 137 від 02.08.2013 р., № 138 від 03.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ДП «Сангрант Плюс» грошові кошти в сумі 4 477 897,50 грн. згідно платіжних доручень № 134 від 11.04.2013 р., № 321 від 22.08.2013 р., № 322 від 23.08.2013 р., що підтверджується копіями виписок банку за період з 22.08.2013 р. по 23.08.2013 р. та 11.04.2013 р.

Сума витрат позивача на зберігання соняшникової олії нерафінованої, відповідно до договору з ПАТ «Пологівський ОЕЗ» склала - 247 666,15 грн., сума нарахованого ПДВ 49533,26 грн. Виконання вказаних господарських операцій підтверджується наявними первинними документами.

31.01.2011 року між позивачем та ПАТ «Пологівський ОЕЗ» укладено договір зберігання № 523/1. Відповідно до умов цього договору ПАТ «Пологівський ОЕЗ» надавав послуги з зберігання олії соняшникової, що підтверджується податковими накладними №416 від 31.01.2013 р., № 692 від 28.02.2013 р., № 483 від 31.03.2013 р., № 200 від 30.04.2013 р., № 316 від 30.04.2013 р., № 363 від 31.05.2013 р., № 293 від 31.05.2013 р., №497 від 30.06.2013 р., № 471 від 30.06.2013 р., № 484 від 31.07.2013 р., № 534 від 31.08.2013 р., та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 388 від 31.01.2013 р., № 1006 від 28.02.2013 р., № 1520 від 31.03.2013 р., № 1747 від 30.04.2013 р., № 1906 від 30.04.2013 р., №2374 від 31.05.2013 р., № 2196 від 31.05.2013 р., № 2784 від 30.06.2013 р., № 2731 від 30.06.2013 р., № 3193 від 31.07.2013 р., № 3827 від 31.08.2013 р. В свою чергу, позивач відповідно до договору та рахунків на оплату № 358 від 31.01.2013 р., № 901 від 28.02.2013 р., № 1356 від 31.03.2013 р., № 1550 від 30.04.2013 р., № 1694 від 30.04.2013 р., № 2136 від 31.05.2013 р., № 1967 від 31.05.2013 р., № 2520 від 30.06.2013 р., № 2464 від 30.06.2013 р., №2897 від 31.07.2013 р., № 3473 від 31.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ПАТ «Пологівський ОЕЗ» грошові кошти в сумі 296 863,91 грн. згідно платіжних доручень № 124 від 08.04.2013 р., № 324 від 23.08.2013 р., № 484 від 05.12.2013 р., що підтверджується копіями виписок банку за період з 08.04.2013 р. по 08.04.2013 р., з 23.08.2013 р. по 23.08.2013 р., з 05.12.2013 р. по 05.12.2013 р.

Витрати позивача на оренду цистерн та перевезення соняшникової олії нерафінованої, відповідно до договорів з ПАТ «Пологівський ОЕЗ» склали - 45 610,01 грн., сума нарахованого ПДВ 9 122 грн. Виконання вказаних господарських операцій підтверджується наявними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

01.08.2013 року між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та ПАТ «Пологівський ОЕЗ» укладено договір № 705/3 оренди залізничних цистерн. Відповідно до умов цього договору ПАТ «Пологівський ОЕЗ» передавав в тимчасове оплатне користування позивачу залізничні цистерни з метою перевезення олії соняшникової, що підтверджується податковими накладними № 573 від 05.08.2013 р. та 574 від 07.08.2013 р., а також актами приймання-передачі залізничних цистерн від 04.08.2013 р., 05.08.2013 р., 06.08.2013 р., 07.08.2013 р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3942 від 05.08.2013 р. та № 3943 від 07.08.2013 р. В свою чергу, ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» відповідно до договору та рахунків на оплату № 3577 від 05.08.2013 р., № 3578 від 07.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ПАТ «Пологівський ОЕЗ» грошові кошти в сумі 3 тис.грн. згідно платіжного доручення № 482 від 05.12.2013 р., що підтверджується випискою банку за період з 05.12.2013 р. по 05.12.2013 р.

01.08.2013 року між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та ПАТ «Пологівський ОЕЗ» укладено договір № 704/3 транспортного експедирування. Відповідно до умов цього договору ПАТ «Пологівський ОЕЗ» організовував виконання послуг з перевезення по території України олії соняшникової, що підтверджується податковою накладною № 543 від 31.08.2013 р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 3828 від 31.08.2013 р. В свою чергу, позивач відповідно до договору та рахунку на оплату №3488 від 31.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ПАТ «Пологівський ОЕЗ» грошові кошти в сумі 51 732,01 грн. згідно платіжного доручення № 481 від 05.12.2013 р., що підтверджується копією виписки банку за період з 05.12.2013 р. по 05.12.2013 р.

Витрати ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» на перевалку та транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до договорів з ТОВ «Агро-Класс» та ТОВ «Фласк» склали - 93 887,54 грн., сума нарахованого ПДВ 18 777,51 грн. Виконання вказаних господарських операцій підтверджується наявними первинними документами.

01.10.2012 року між позивачем та ТОВ «Агро-Класс» укладено договір-доручення на перевалку і транспортно-експедиційне обслуговування олії соняшникової № 0-7/2012. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Агро-Класс» організовувало виконання послуг з перевалки олії соняшникової та транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується податковою накладною № 9 від 07.08.2013 р., актом № ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг). В свою чергу, ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» відповідно до договору та рахунку-фактури № СФ 17/2013 від 07.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Агро-класс» грошові кошти в сумі 111 034,48 грн. згідно платіжного доручення № 292 від 08.08.2013 р., що підтверджується копією виписки банку за період з 08.08.2013 р. по 08.08.2013 р.

Судом також встановлено, що 01.10.2012 року між ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та ТОВ «Фласк» укладено договір-доручення на перевалку і транспортно-експедиційне обслуговування олії соняшникової № Е-7/2012. Відповідно до умов цього договору ТОВ «Фласк» організовувало виконання послуг з перевалки олії соняшникової та транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується податковою накладною № 25 від 20.08.2013 р., актом № ОУ-0000055 здачі-прийняття робіт (надання послуг). В свою чергу, позивач відповідно до договору та рахунку-фактури № СФ-000039 від 20.08.2013 р. перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ «Фласк» грошові кошти в сумі 1 630,57 грн. згідно платіжного доручення № 316 від 21.08.2013 р. що підтверджується копією виписки банку за період з 21.08.2013 р. по 21.08.2013 р.

Таким чином, сума витрат на придбання соняшникової олії нерафінованої з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, експедируванням складає 5 976 003,56 грн., сума нарахованого ПДВ 1 195 200,71 грн.

Сума доходів від реалізації соняшникової олії нерафінованої на експорт, з урахуванням усіх понесених витрат відповідно до ст.195 ПК України склала 6 094 729,32 грн., сума нарахованого ПДВ 0,00 грн. Прибуток ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» за результатами вказаної господарської діяльності визначається як різниця між сумою доходів від реалізації соняшникової олії нерафінованої на експорт, яка склала 6094729,32 грн. та сумою витрат на придбання соняшникової олії нерафінованої з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із зберіганням, транспортуванням, і т.д., яка склала 5976003,56 грн.

Таким чином, прибуток ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» за результатами вказаних господарських операцій складає 118 725,76 грн. (6 094 729,32 грн. - 5976003,56 грн.).

:1

Крім того, за результатами вказаних експортних операцій ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» також отримало прибуток з продажу валюти на суму 86 628,53 грн.

За таких обставин, зазначені в акті доводи щодо придбання товарів за економічно недоцільними угодами, а також щодо відсутності ділової мети при здійсненні ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» експортних операцій не відповідають дійсності та є необґрунтованими.

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів. Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що придбання ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» соняшникової олії нерафінованої та її подальшої реалізації на експорт обумовлено виключно господарською метою, оскільки за результатами вказаних експортних операцій позивачем отримало прибуток у сумі 118 725,76 грн.

Таким чином, сплачена ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» постачальникам сума ПДВ в ціні придбання товару та послуг у розмірі 996 696 грн. на підставі податкових накладних була правомірно включена позивачем до податкового кредиту.

Суд критично ставиться до доводів відповідача в акті перевірки, щодо бюджетного відшкодування сум ПДВ, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» не заявляло до бюджетного відшкодування згадану суму податкового кредиту у розмірі 996 696 грн.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача щодо термінів зберігання соняшникової олії, яка може зберігатися не більше місяця, тобто 265,66 тон олії соняшникової є зіпсованою і не могла бути реалізована на експорт, з огляду на наступне.

Згідно п.13 ДСТУ 4492:2005 «Олія соняшникова. Технічні умови», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2005 року, виробник гарантує відповідність якості олії соняшникової вимогам цього стандарту за умови додержання вимог транспортування і зберігання. Термін придатності фасованої і нефасованої олії соняшникової визначає виробник залежно від технології виробництва на підставі дослідження і відповідно до чинних методик, затверджених у встановленому порядку.

Так, відповідно до договору зберігання продукції ПАТ «Пологівський ОЕЗ» був особою, яка здійснювала зберігання продукції ПрАТ «Васильківський комбікормовий завод» та одночасно був виробником даної продукції.

Таким чином, ПАТ «Пологівський ОЕЗ», як виробник даної продукції (олії соняшникової), визначає її термін придатності.

Відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.07.2011 р. № 05.03.02-04/75211, отриманого виробником олії соняшникової нефасованої (ПАТ «Пологівський ОЕЗ») строк придатності олії соняшникової нефасованої складає 12 місяців з дати виготовлення.

Згідно з посвідченнями про якість, виданими ПАТ «Пологівський ОЕЗ» датою виготовлення олії соняшникової нефасованої являється липень місяць 2013 року.

Таким чином, строк придатності олії соняшникової, поставленої Дочірнім підприємством «Сангрант Плюс» позивачу за додатковою угодою № 19 від 10.07.2013 р. до договору поставки № 07/06/2010 від 25.06.2010 р. в період з 29.07.2013 р. по 31.07.2013 р. (включно) спливає у липні місяці 2014 року.

Так, олія соняшникова, поставлена ДП «Сангрант Плюс» позивачу за додатковою угодою № 19 від 10.07.2013 р. до договору поставки № 07/06/2010 від 25.06.2010 р. була поставлена на експорт останнім 22.08.2013 р.

Таким чином, позивачем здійснено поставку на експорт олії соняшникової до дати спливу її строку придатності.

Позивач при заповненні рядка податкової накладної «Вид цивільно-правового договору» у його «вид договору» зобов'язаний вказати саме вид договору, згідно з яким він працює з контрагентом (покупцем), а саме «договір купівлі-продажу», «договір поставки» тощо, а не письмовий додаток до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Тому, твердження Східно-Дніпровської ОДПІ щодо необхідності зазначення позивачем у податкових накладних реквізитів додаткових угод до договору поставки № 07/06/10 від 25.06.2010 р. є безпідставними.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагента, оформлені належним чином, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість.

Таким чином, формування позивачем податкового кредиту відбувалось у відповідності до вимог ПК України з підтвердженням належним чином оформленими первинними документами (накладними) та податковими накладними виданими постачальниками з додержанням вимог Закону.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001212201, прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, з викладених вище підстав, суд приходить до висновку про можливість задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 р. № 0001212201, прийняте Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Васильківський комбікормовий завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 10 червня 2014 року.

Суддя Кучма К.С.