Ухвала

від 12.06.2014 по справі 1570/3772/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 1570/3772/2012

Категорія: 8.3.3. Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.Транс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року в адміністративні справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.Транс» до державної податкової інспекції у Приморсьокму районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

в с т а н о в и В:

У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОК.Транс звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000372350 від 20 лютого 2012 року скасувати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржене рішення не відповідає чинному законодавству, прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення.

Відповідач заперечує проти позову у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ОК.Транс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що фактичне здійснення операцій з поставки товарів та послуг позивачу відбулось, документи, що на думку апелянта підтверджують його податковий кредит з ПДВ, мають силу первинних, отже податковий кредит сформований правомірно.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 305 від 06.02.2012 р., та відповідно п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України податковим інспектором проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження взаємовідносин із ТОВ «ВСТК» за квітень 2011 р.

За результатами перевірки складено акт № 710/23-512 від 09.02.2012 р. «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ОК.Транс» з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ВСТК» за квітень 2011 року», згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ, внаслідок завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 31209 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372350 від 20.02.2012 р. за порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «ОК.Транс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31 210 грн. 00 коп., з яких за основним платежем - 31 209 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп.

За результатом адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000372350 від 20.02.2012 р. залишено без змін.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у квітні 2011 року податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «ВСТК», оскільки правочини вчинені ТОВ «ОК.Транс» з ТОВ «ВСТК» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Крім того, для проведення перевірки відображення в обліку звітності позивача операцій по взаємовідносинам ТОВ «ВСТК» використані матеріали актів податкових про неможливість проведення документальної перевірки зазначених суб'єктів господарювання:

- акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.08.2011р. № 1945/23-512/35179825 «Про неможливість проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВСТК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень 2011 р.», надісланого листом від 09.08.2011р. № 45325/7/23-513;

Згідно висновку зазначеного акту, встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством ТОВ «ВСТК» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством ТОВ "ВСТК" з постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України.

Також в акті перевірки зазначається, що відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність у сумі 31 209 грн. 00 коп. податку на додану вартість між задекларованим податковим кредитом ТОВ «ОК.Транс» та податковим зобов'язанням ТОВ «ВСТК». Відповідно до службової записки ВПМ у Приморському районі м. Одеси упродовж 2006 -2011 р. гр.. ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ТОВ «Гражданпромспецпроект». У здійсненні незаконної діяльності вищезазначеним особам сприяла директор Одеського відділення № 1 ПАТ «Діамантбанк» ОСОБА_4, яка усвідомлювала, що вищевказані суб'єкти підприємницької діяльності є фіктивними і повністю контролюються ОСОБА_3, сприяла зазначеним особам в отримані готівкових коштів. По даному факту прокуратурою Одеської області порушено кримінальну справу № 051201100163 відносно зазначених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27., ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. По справі санкціоновано та проведено обшуки. У ході обшуку було виявлено та вилучено первинні бухгалтерські та податкові документи, чорнові записи, печатки та комп'ютерна техніка, з відображенням даних бухгалтерського та податкового підприємств, що входили до складу «конвертаційного центру», та виготовлялись підроблені фінансово - господарські документи по проведенню безтоварних операцій, зокрема ТОВ «ВСТК». У теперішній час накладено арешт на поточні рахунки ТОВ «ВСТК». В акті перевірки вчинено запис, що податкові накладні виписані ТОВ «ВСТК»на адресу ТОВ «ОК.Транс», акти наданих послуг підписані невідомою особою, в рамках перевірки ідентифікувати посадову особу яка підписувала неможливо, договір на організацію вантажоперевезень № 25 від 05.04.2011 р. підписаний ОСОБА_5 але відповідно до протоколу свідка ОСОБА_5 фінансово-господарську діяльність ТОВ «ВСТК» не проводила, ні яких бухгалтерських документів даного підприємства, у тому числі договорів, накладних, актів не підписувала.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано доказів неправомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а відповідачем доведено суду фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентом, наявність порушень порядку формування податкового кредиту, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «ОК.Транс».

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ОК.Транс»(замовник) та ТОВ «ВСТК» (виконавець) було укладено договір на організацію вантажоперевезень № 26 від 05.04.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується здійснити відповідні заходи, спрямовані на забезпечення перевезення вантажів замовника (аркуші справи 10-11). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «ВСТК»податкові накладні № 635 від 29.04.2011 р., № 632 від 29.04.2011 р., № 633 від 29.04.2011 р., № 634 від 29.04.2011 р. на загальну суму 31 208 грн. 99 коп. (аркуші справи 13-16).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача було надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні.

В силу положень п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів), з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході перевірки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, на підтвердження реальності та товарності здійснення господарських операцій позивачем не надано суду копій видаткових накладних.

В досліджених у судовому засіданні рахунках фактури не містяться відомості щодо якого терміну вони дійсні до сплати. Крім того, у наданих рахунках-фактури не міститься повної назви робіт, які мають бути виконанні, а саме у колонці "назва" вказано "організація перевезення вантажів", у зв'язку з чим відсутня можливість встановити який саме вантаж перевезено.

Під час розгляду справи позивачем не надано відомостей щодо подальшого використання у господарській діяльності отриманого товару, також представник позивача не зазначив та не надав суду договори купівлі-продажу товару, не вказав де зберігався придбаний товар (склад), інформації з якою метою придбавався даний товар, чи для подальшої реалізації, чи для використання у власній господарській діяльності не повідомив.

Платіжні доручення про перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця суду також надані не були.

У судовому засіданні представником позивача надано копії товарно-транспортних накладних, однак суд критично оцінює їх як належний доказ, адже в них не зазначена марка вантажного автомобіля (вказується лише причіп), не у всіх товарно-транспортних накладних вказується пункт розвантаження, не зазначені уповноважені особи які прийняли товар, не вказана адреса замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження та пункту розвантаження.

Податкові накладні виписані ТОВ «ВСТК»на адресу ТОВ «ОК.Транс», акти виконаних послуг підписані невідомою особою, в рамках перевірки ідентифікувати посадову особу, яка підписувала неможливо, договір на організацію вантажоперевезень № 25 від 05.04.2011 р. підписаний ОСОБА_5, проте як зазначається в акті перевірки, згідно протоколу допиту свідка встановлено, що ОСОБА_5 фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ВСТК»не проводила, ні яких бухгалтерських документів даного підприємства у тому числі договорів, накладних, актів, податкових накладних, не підписувала.

Крім того, з актів про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВСТК» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у вбачається, що підприємство не є власниками основних засобів, підприємства не мають необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що надані на підтвердження виникнення права на податковий кредит первинні бухгалтерські документи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, підприємства не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для виконання зазначених робіт.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок податкового органу, про те, що ТОВ «ВСТК» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а ТОВ «ОК.Транс» на заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

ТОВ «ОК.Транс» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОК.Транс» залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.