Ухвала

від 13.05.2009 по справі 48/300-6/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/300-6/504

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  48/300-6/504

13.05.09

За заявою            Поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва

Позивач          Товариство з обмеженою відповідальністю «Діамед»

Про                    визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від заявника             Стойловська І.О. (за дов.)

Від позивача             Надьожа В.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.06.2006 р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном.

03.08.2006 р. рішенням Господарського суду міста Києва № 48/300 задоволено позовні вимоги та зобов'язано поліклініку № 2 Шевченківського району м. Києва усунути перешкоди для товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»у користуванні орендованим за договором від 01.06.1997 р. приміщенням загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки № 2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед».

22.11.2006 р. постановою Київського апеляційного господарського суду  скасовано рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р. та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»відмовлено.

12.04.2007 р. постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 р. у справі № 48/300, а рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р. залишено без змін.

07.06.2007 р. ухвалою Верховного Суду України було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України у справі № 48/300 від 12.04.2007 р..

05.09.2007 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р., яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України, було видано наказ про примусове виконання рішення.

06.02.2008 р. поліклініка № 2 Шевченківського району міста Києва звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню наказ № 48/300 від 05.09.2007 р., виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2006 р..

У своїй заяві відповідач посилається на те, що 01.06.1997 р. між ним та позивачем було укладено договір оренди нежилого приміщення за адресою: вул. Пимоненка, 10, загальною площею 12,4 кв. м. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2006 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2007 р., термін дії договору оренди від 01.06.1997 р. було продовжено до 01.02.2008 р..

11.01.2008 р. та 04.02.2008 р. відповідачем було направлено позивачу листи-повідомлення про те, що орендні відносини не будуть продовжені.

Оскільки між сторонами припинені орендні відносини в зв'язку з закінченням дії договору оренди від 11.06.1997 р., відповідач вважає, що наказ № 48/300 від 05.09.2007 р. не підлягає виконанню.

12.03.2008 р. ухвалою Господарського суду міста Києва заяву було задоволено.

11.08.2008 р. постановою Київського апеляційного господарського суду вказану ухвалу залишено без змін.

27.11.2008 р. постановою Вищого господарського суду України згадані вище постанову апеляційної інстанції та ухвалу місцевого суду було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва на стадію розгляду заяви про визнання наказу № 48/300 від 05.09.2007 р. таким, що не підлягає виконанню.

Підставою для скасування ухвали першої та постанови апеляційної інстанції стало неврахування п. 4 ст. 117 ГПК України, те, що обставини, на які посилалась поліклініка № 2 Шевченківського району м. Києва у своїй заяві, не є підставою для визнання наказу у цій справі таким, що не підлягає виконанню, оскільки у пункті 4 ст. 117 ГПК України йдеться про інші причини для припинення обов'язку боржника, а не про інші причини для визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2008 р. справі було присвоєно номер 48/300-6/504 та призначено розгляд останньої на 22.01.2009 р..

          Ухвалою Верховного Суду України від 19.02.2009 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2008 р..

          Ухвалою суду від 23.03.2009 р. розгляд справи було призначено на 16.04.2009 р..

Оскільки зазначене судове засідання не відбулося, заяву було призначено до розгляду на 13.05.2009 р..

Поліклінікою № 2 Шевченківського району міста Києва подано заяву про припинення провадження у справі.

Заяву було відхилено як необґрунтовану.

Позивачем надані пояснення, в яких він просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки вона суперечить вимогам ст. 117 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду заяви, суд встановив:

На підставі договору оренди від 01.06.1997 р. у товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»виникло право користування приміщенням загальною площею 12,4 кв. м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р. позивача було визначено належним орендарем і встановлено факт продовження терміну дії договору оренди між сторонами щодо спірного приміщення від 01.06.1997 р. на тих самих умовах та на той самий строк, тобто з 01.07.2004 р. до 01.02.2008 р..

Згідно з ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, частин 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

04.02.2008 р. відповідачем було направлено позивачу лист-повідомлення про те, що орендні відносини продовжені не будуть.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір вважається припиненим, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правовідносини, які існують між сторонами після 01.02.2008 р., не можуть бути предметом даного спору, а тому, суд повинен виходити з тих обставин, які встановлені рішенням Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р..

Продовження чи не продовження дії договору оренди від 01.06.1997 р. може бути предметом окремого спору (наявності права тощо).

Вирішуючи питання про виконання судового рішення, суд має виходити з наявності чи відсутності обставин, які свідчать про припинення обов'язку боржника.

Рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р. ґрунтувалось на невиконанні відповідачем обов'язків за договором, чинним до 01.02.2008 р., і підлягало виконанню в термін його дії.

Пунктом 4 ст. 117 ГПК України передбачено, що господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, коли обов'язок боржника відсутній повністю чи  частково у зв'язку з його припиненням добровільним  виконанням боржником  чи іншою особою або з інших причин

Припинення дії договору оренди від 01.06.1997 р. є в розумінні п. 4 ст. 117 ГПК України іншою причиною для припинення обов'язку поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва щодо передачі приміщення.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність у поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва на час розгляду заяви обов'язку щодо передачі спірного приміщення товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед», суд вважає, що заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу № 48/300 від 05.09.2007 р., є обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Заяву поліклініки № 2 Шевченківського району міста Києва про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу № 48/300 від 05.09.2007 р. задовольнити.

Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 05.09.2007 р. про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва № 48/300 від 03.08.2006 р., яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України № 48/300 від 12.04.2007 р., про зобов'язання поліклініки № 2 Шевченківського району (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, буд. 10, р/р 35424003001115 УДК в м. Києві, МФО 820019, код 05497198) усунути перешкоди для товариства з обмеженою відповідальністю «Діамед»(03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 5, р/р 2600321054 ОПЕРУ УСБ в м. Києві, МФО 300023, код 21526737) у користуванні приміщенням, орендованим за договором оренди майна від 01.06.1997 р., загальною площею 12,4 кв. м. р., що знаходиться на першому поверсі поліклініки № 2 Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення орендодавцю - товариству з обмеженою відповідальністю «Діамед», таким, що не підлягає виконанню повністю.

Суддя                                                                                С.А. Ковтун

Ухвалу підписано 19.06.2009 р.