Рішення

від 16.03.2009 по справі 46/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009 р.                                                Справа № 46/3

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднані мережі України“

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон Люкс”

Простягнення 1 535,43 грн.

                                                                                        Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаШашкова Є.О. —представник за довіреністю від 0.04.2008 р. № 54

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Об'єднанні мережі України”  передало на вирішення господарського суду позовну заяву № 80 від 20.05.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон” 1 353,00 грн. заборгованості за послуги доступу до мережі Internet.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2009 р. № 46/3, яку призначено до розгляду на 02.02.2009 р.   

У судове засідання, призначене на 02.02.2009 р. представник відповідача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, документів на виконання вимог ухвали від 12.01.2009 р. не надав. Представник позивача вимоги ухвали від 12.01.2009 р. виконав частково, у зв'язку з чи розгляд справи було відкладено на 16.03.2009 р.   

У судове засідання, що відбулося 16.03.2009 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини його нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

У ході розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднані мережі України“ підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача заявлену до стягнення суму.    

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг з цілодобового доступу до мережі Internet всупереч умовам укладеної сторонами угоди.  

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір з додатками, акт передачі обладнання, акт звірки розрахунків, претензію про сплату боргу.  

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

22.03.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Об'єднані мережі України“ в якості виконавця та Товариством з обмеженою відповідальністю “Неон Люкс” в якості замовника укладено договір № ВБ-220307 Л, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався здійснити підключення замовника до мережі Internet та надавати послуги з цілодобового доступу через виділений канал до мережі Internet, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити послуги в порядку та на умовах, визначених договором.      

За умовами зазначеної угоди приймання послуг за договором оформлюється актом здачі-приймання наданих послуг за розрахунковий місяць, що минув, який замовник має підписати та повернути виконавцеві протягом п'яти робочих днів з дня його одержання. Разом з таким актом виконавець надає замовнику рахунок на оплату послуг на наступний місяць (п. 5.1 та п. 5.2).    

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку необґрунтованого відхилення замовника від підписання акту, а також в разі відсутності письмових заперечень з боку замовника щодо наданих послуг до п'ятого числа наступного за розрахунковим місяця підписаний представником виконавця акт вважається рівнозначним акту, підписаному представниками обох сторін, а послуги вважаються прийнятими замовником як вони є.

Згідно з положеннями п. 6.2-6.4 договору розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом перерахування замовником сум, що підлягають до сплати на поточний рахунок виконавця в національній валюті України на підставі отриманого факсом, по е-mail або через систему Білігна рахунку.  

За твердженнями позивача 27.03.2008 р. факсом ним було отримано від відповідача лист № 15/34 про припинення дії договору у зв'язку з припиненням строку його дії. Зважаючи на положення договору, якими передбачено, що повідомлення про припинення дії договору повинні надсилатися не пізніше ніж за 20 днів до закінчення його дії, позивач прийняв лист відповідача як пропозицію про розірвання договору через 20 календарних днів з моменту отримання листа № 15/34, тобто з 16.04.2008 р.

Як слідує з наявних в матеріалах справи документів, за фактичний строк використання відповідачем послуг позивача, тобто до 16.04.2008 р. його заборгованість за надані позивачем послуги склала 1 535,43 грн., що складається з неоплаченого боргу по закордонному трафіку, що перевищив передплачений станом на лютий 2008 року в розмірі 1 228,43 грн., заборгованості з абонентської плати за березень 2008 року в розмірі 200,00 грн. та за квітень 2008 року в розмірі 106,67 грн.

14.04.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 55 від 01.04.2008 р., в якій просив погасити борг за лютий та березень 2008 року у строк до 16.04.2008 р.

Відповіді на вказану претензію або ж заперечень щодо неї до матеріалів справи відповідачем не подано.            

Отже, з наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що позивач надав відповідачеві послуги загальною вартістю 1 535,10 грн., а відповідач прийняв виконання, але не оплатив вартість послуг, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 1 535,10 грн.        

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є правочини (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) та договори (домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).   

У відповідності з діючим законодавством договір про надання послуг являє собою угоду, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення договору № ВБ-220307 Л від 22.03.2007 р., наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем зобов'язань, що виникли за договором про надання послуг з цілодобового доступу до мережі Internet та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.  

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи, без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості, доказів її перерахування на користь позивача або ж заперечень щодо заявлених вимог.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Зважаючи на норми ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Неон Люкс” (04050, м. Київ, вул. Мельникова,12, ідентифікаційний код 33194050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднані мережі України“ (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1,  ідентифікаційний код 31745086) 1 535 (одну тисячу п'ятсот тридцять п'ять) грн. 10 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                               С.В. Шабунін

Справа №  46/3

16.03.09