Рішення

від 12.05.2009 по справі 18/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/71

12.05.09

За первісним позовомДочірнього підприємства «Мед-Інфо»;

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Нутрімед»;

про

за зустрічним позовомстягнення 55 287,89 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нутрімед»;

до Дочірнього підприємства «Мед-Інфо»;

про визнання недійсним правочину та стягнення 56 736,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники за первісним позовом:

від позивача:Прохода Ю.Л., представник, довіреність б/н від 02.02.2009 р.;

від відповідача:не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2009 р. у справі № 18/71 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 10.03.2009 р., а ухвалами від 10.03.2009 р., 24.03.2009 р., 09.04.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 24.03.2009р., 09.04.2009 р., 12.05.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2009 р. у справі № 18/71 прийнято зустрічний позов ТОВ «Нутрімед»до ДП «Мед-Інфо»про визнання недійсним правочину та стягнення 56 736,00 грн. для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 18/71.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач за первісним позовом у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 39 091,46 грн. боргу, 9 256,91 грн. відшкодування втрат від інфляції, 1 406,94 грн. трьох процентів річних, 4 722,58 грн. пені з мотивів, вказаних у позовній заяві.

07.05.2009 позивачем за первісним позовом була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 39 901,46 грн. боргу, 11 930,50 грн. відшкодування втрат від інфляції, 1 718,49 грн. трьох процентів річних, 4 722,58 грн. пені, судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги первісного позову підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом відзив на позовну заяву не надав, представник відповідача в засідання суду не з'явився, поважних причин нез'явлення не повідомив.

07.04.2009 р. позивачем за зустрічним позовом була подана зустрічна позовна заява, в якій просить визнати недійсними акти приймання-передачі робіт, наведені в позові, стягнути з відповідача за зустрічним позовом відшкодування збитків у розмірі 56 736,00 грн. та 151 672,22 грн. і судові витрати з мотивів, зазначених в зустрічній позовній заяві.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечує проти позову, посилаючись на те, що в суді не може бути пред'явлена вимога про визнання недійсним акту, що має значення лише доказу в судовій справі і документа бухгалтерського обліку, оскільки в суді захищаються права, що порушені або оспорюються, а не фіксуються докази, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право; згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України підставою для визнання недійсним правочину є наявність до моменту вчинення правочину обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, а, як зазначає сам позивач за зустрічним позовом, обставини, на яких ґрунтується вимога про недійсність актів, виникли після вчинення і виконання сторонами правочину; позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про повернення виконаного за договором в сумі 151 672,22 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають; згідно з умовами договору відповідача за зустрічним позовом звільнено від відповідальності за будь-якими вимогами, пов'язаними із використанням об'єктів інтелектуальної власності, що виключає відповідальність відповідача у вигляді відшкодування збитків.

В письмовому поясненні № 09/09-05 від 30.04.2009 р. відповідач за зустрічним позовом зазначає про необхідність залишення зустрічного позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, а також вказує про наявність підстав для припинення провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині вимог зустрічного позову про визнання недійсними актів приймання-передачі робіт.

Розглянувши документи і матеріали, додані до первісної та зустрічної позовних заяв, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, враховуючи доводи відзиву на зустрічну позовну заяву і письмового пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

19.06.2007 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем був укладений договір № 43/07, згідно з п. 1.1 якого позивач за первісним позовом, за договором виконавець, за дорученням і відповідно до рекламацій відповідача, за договором замовника, зобов'язався здійснювати комплекс заходів по плануванню, виготовленню й розміщенню рекламної продукції компанії «Нутрімед»: ТМ «Фітея»у засобах масової інформації згідно з додатками, а відповідач зобов'язався оплачувати вказані послуги на умовах і в строк, які зазначаються в додатках до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

В п. 1.2 договору № 43/07 сторонами наведений перелік послуг, що розуміються під комплексом заходів, вказаному в п. 1.1 цього договору, та зазначено, що цей перелік не є вичерпним.

Пунктом 3.1 вищевказаного договору передбачено, що загальна вартість послуг, які надаються позивачем за первісним позовом за цим договором, зазначена в додатках, а п. 3.5 цього ж договору встановлено, що за результатами фінансового періоду протягом 5 календарних днів сторони підписують акт виконаних робіт, у якому фіксують їх фактичний обсяг та вартість.

Сторонами до договору № 43/07 були укладені додатки №№ 1, 2, 3 від 21.06.2007 р., №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12 від 02.07.2007 р., №№ 10, 14, 15 від 03.08.2007 р., №№ 13, 16 від 07.09.2007 р., № 17 від 14.09.2007 р., № 18 від 29.09.2007 р., в яких визначили види послуг та їх вартість.

На виконання договору № 43/07 та додатків до нього позивачем за первісним позовом були надані послуги, які були прийняті відповідачем, що підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг) № ОУ-00171 від 01.08.2007 р., №№ ОУ-00194, ОУ-00316, ОУ-00193, ОУ-00180, ОУ-00317, ОУ-00319, ОУ-00318, ОУ-00320 від 01.12.2007 р., №№ ОУ-00192, ОУ-00267, ОУ-00268 від 01.10.2007 р., №№ ОУ-00163, ОУ-00172, ОУ-00174 від 31.07.2007 р., № ОУ-00314, ОУ-00315 від 30.11.2007 р., на загальну суму 180 660,09 грн.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.4 договору № 43/07 оплата за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за первісним позовом після отримання відповідачем рахунку-фактури від позивача; оплата послуг відповідачем за первісним позовом проводиться згідно з виставленими рахунками-фактури до кожного з додатків до основного договору.

Позивачем за первісним позовом були виставлені відповідачу рахунки-фактури, копії яких додані до первісного позову, на загальну суму 180 660,09 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом належним чином свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 39 901,46 грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 39 901,46 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору № 43/07 передбачено, що у випадку недотримання термінів сплати за цим договором з винної сторони на користь сторони, що потерпіла, буде стягнута пеня в максимально передбаченому чинним законодавством розмірі від суми боргу за кожний день такої прострочки.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог позивача за первісним позовом, доданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 07.05.2009 № 09/09-8, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 11 930,50 грн. інфляційних втрат, 1 718,49 грн. трьох процентів річних та 4 722,58 грн. пені є такими, що ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають чинному законодавству України.

В зустрічній позовні заяві позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсними акти приймання-передачі робіт (надання послуг): №№ ОУ-00172, ОУ-00174, ОУ-00175 від 31.07.2007, №№ ОУ-00268, ОУ-00267 від 01.10.2007, № ОУ-00314 від 30.11.2007, № ОУ-00315 від 30.07.2007, № ОУ-00171 від 01.08.2007, № ОУ-00163 від 31.07.2007, №№ ОУ-00194, ОУ-00316 від 01.12.2007, ОУ-00192 від 01.10.2007, №№ ОУ-00193, ОУ-00180, ОУ-00317, ОУ-00319, ОУ-00318, ОУ-00320 від 01.12.2007 на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається зі змісту п. 3.5 договору № 43/07 та спірних актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), в цих актах лише фіксується обсяг виконаних робіт (наданих послуг) і їх вартість та ці акти можуть вважатися дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, у зв'язку з цим ці акти не є правочинами і не можуть бути визнані недійсними.

Щодо якості виконаних відповідачем за зустрічним позовом робіт (наданих послуг), то господарський суд виходиться з того, що в спірних актах відсутні будь-які застереження позивача за зустрічним позовом про неналежну якість виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 5.3 договору № 43/07 визначено, що при наявності обґрунтованих зауважень до якості чи термінів виконання рекламного продукту позивач за зустрічним позовом має право вимагати виправити недоліки чи зробити рекламний продукт заново.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем за зустрічним позовом не надано доказів звернення до відповідача із вимогою щодо виправлення недоліків чи створення нового рекламного продукту, із зазначенням усіх зауважень до якості виконаних робіт (наданих послуг).

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку; господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи те, що підставою для оплати позивачем за зустрічним позовом виконаних робіт (наданих послуг) є договір № 43/07 та додатки до нього, які станом на день розгляду справи не були визнані недійсними, то вимоги зустрічного позову про повернення коштів, сплачених за виконані роботи (надані послуги), задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги зустрічного позову про стягнення з відповідача 56 736,00 грн. відшкодування збитків не ґрунтуються на нормах ст.ст. 22, 623, 906 ЦК України.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування відповідальності до відповідача у вигляді відшкодування збитків необхідна наявність складу цивільно-правового правопорушення, до якого належить неправомірна поведінка правопорушника, збитки, вина та причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою і збитками.

Господарський суд звертає увагу на те, що п. 2.1.1 договору № 43/07 передбачено, що позивач за зустрічним позовом зобов'язується завчасно повідомити відповідачеві свої вимоги до рекламного продукту та надати необхідні для роботи матеріали та інформацію; позивач несе повну відповідальність за патентну чистоту й достовірність матеріалів та інформації, які надаються відповідачу для виготовлення рекламного продукту.

Згідно з п.п. 5.4, 5.5 договору № 43/07 позивач за зустрічним позовом гарантує, що розміщення відповідачем наданої позивачем реклами (рекламної інформації) не призведе до виникнення обов'язків відповідача здійснювати будь-які платежі на користь третіх осіб, в тому числі штрафів, компенсацій і т.п. у зв'язку з використанням таких рекламних матеріалів (інформації в них); позивач гарантує додержання законодавства України про авторські та суміжні права у відношенні реклами (рекламної інформації), наданої позивачем для її розміщення в рамках цього договору; у випадку висування третіми особами вимог та/або претензій у відношенні об'єктів інтелектуальної власності, що містяться у рекламі, наданої позивачем відповідачу для розміщення в ефірі радіостанції, а також будь-яких інших вимог та/або претензій у відношенні використання цих об'єктів, всю відповідальність та витрати, пов'язані з такими вимогами та/або претензіями, несе позивач за зустрічним позовом; відповідач за зустрічним позовом звільняється від відповідальності за такими вимогами та/або претензіями.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем за зустрічним позовом не доведено, наявності неправомірної поведінки відповідача, вини та причинно-наслідкового зв'язку, у зв'язку з чим позовна вимога про відшкодування збитків задоволенню не підлягає.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподіленню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нутрімед»(03055, м. Київ, вул. В.Василевської, 7, оф. 707; код ЄДРПОУ 30112347) на користь Дочірнього підприємства «Мед-Інфо»; (01015, м. Київ, вул. І.Мазепи, 34, оф. 311; код ЄДРПОУ 31200046) 39 901 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 46 коп. боргу, 11 930 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 1 718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 49 коп. трьох процентів річних, 4 722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 58 коп. пені, 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 73 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко