Ухвала

від 10.06.2014 по справі 314/1768/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/958/14 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О.

Суддя-доповідач: Кримська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Дашковська А.В.

Воробйова І.А.

При секретарі Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_3 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання оренди земельної ділянки недійсною, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 07.08.2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №83.

ОСОБА_4 передала, а позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка є власністю орендодавця, що знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 5,3805 га, договорі оренди земельної ділянки укладено на 10 років - до 07 серпня 2014 року. Договір є діючим, у встановленому законом порядку його дію не припинено.

В березні 2013 року позивачу стало відомо про те, що Відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області зареєстровано договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009». Предметом договору є земельна ділянка, яка знаходиться в орендному користуванні позивача відповідно до Договору оренди №83 від 07 серпня 2004 року.

З 07 серпня 2004 року по теперішній час зазначена земельна ділянка не вибувала з орендного користування позивача. На теперішній час вона засіяна позивачем озимою пшеницею та рапсом.

Акт про передачу та прийом земельної ділянки згідно умов договору оренди земельної ділянки від 25.05.2010 року підписаний відповідачами є фіктивним, фактично земельна ділянка ТОВ «Компанія Фенікс 2009» не передавалась, оскільки знаходиться в орендному користуванні позивачів.

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки №83 від 07 серпня 2004 року, в обґрунтування якого посилалася на те, що фактично ОСОБА_3 не користується її земельною ділянкою з 2007 року, що підтверджується тим, що орендну плату з цього часу до 2013 року він їй не платив.

У 2010 році ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 земельну ділянку без будь-яких договорів та її згоди іншому фермеру, чим порушив умови спірного договору оренди.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року первісний позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009».

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПП ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп..

В задоволенні іншої частини відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено повністю.

Розірвано договір оренди земельної ділянки №83 від 07 серпня 2004 року зареєстрований між ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_3.

Зобов'язано ПП ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 5,3805 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії 2024451, розташовану на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Стягнуто з ПП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 114 грн.70 коп..

Стягнуто з ПП ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп..

Частково не погоджуючись із рішенням суду, ПП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду змінити, позовні вимоги ПП ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити, судові витрати покласти на відповідачів, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 07 серпня 2004 року між ОСОБА_4 та ПП Антоновим укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення №83, за умовами якого ОСОБА_4 передала, а ПП ОСОБА_3 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,3805 га, яка є власністю орендодавця, що знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області строком на 10 років. Названий договір зареєстровано Запорізькою регіональною філією ДП Центр «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 вересня 2004 року № 56 ( а.с.5-7 т.1 )

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (далі- Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до п. 4.1 договору оренди (далі Договору) за кожен рік користування вказаною у договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату, яка встановлюється у фіксованому розмірі 1070 грн.;

Згідно цього ж пункту Договору виплата орендної плати за земельну ділянку здійснюється у натуральному вигляді на суму, що встановлена п. 4.1 договору згідно з Номенклатурою, яка включає кількість та вартість продукції, яка поставляється Орендарем Орендодавцю в рахунок орендної плати, та яка є невід'ємною частиною цього договору ( а.с.5 т.1 ), або відробітковій (надання послуг орендодавцю) у грошовому еквіваленті на суму, що встановлена п.4.1 Договору.

Пунктом 4.3 Договору оренди визначено, що орендна плата вноситься Орендарем Орендодавцю один раз на рік до 01 грудня поточного року незалежно від форми орендної плати ( а.с.5 т.1)

Номенклатурою від 07 серпня 2004 року визначено вид продукції, вид послуг та їх кількість, ціна щодо кожної форми щорічної орендної плати ( грошова, натуральна та відробіткова форма оплати ) та період виплати - до 01 грудня ( а.с.159 т.1)

Отже, за договором оренди оплата передбачена в грошовому еквіваленті, а за згодою сторін - у натуральному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року по справі №6-146цс12, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині розірвання договору оренди, суд першої інстанції, дійшов вірного висновку, що Орендар систематично не сплачував орендну плату,, що є підставою для розірвання договору оренди в силу ст. ст. 24 , 25 , 32 Закону України «Про оренду землі» та п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_4 відмовлялась від отримання орендної плати, про отримання якої вона повідомлялась листами (а.с.75,79,83,т.1) колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, ПП ОСОБА_3 виплатив орендну плату ОСОБА_4 за договором оренди внаслідок її неодноразового звернення до Вільнянської районної держадміністрації Запорізької області, засобів масової інформації, зборів громади з метою отримання орендної плати за чотири роки (а.с. 4-6, 55,62-68, т.2, а.с. 110, т.1) та пред'явлення у квітні 2013 року позову до суду (а.с.43-45, т.1) лише у серпні 2013 року за попередні 4 роки, а саме за 2010 р.-2013р. ( а.с.125,126, т.1 )

Таким чином, ПП ОСОБА_3 усупереч умовам договору орендну плату, починаючи з 2010 року, в обумовлені сторонами строки не сплачував, тобто в даному випадку мало місце систематичне порушення строків виплати орендної плати, визначених у п.4.3 Договору ( а.с.5 т.1)

З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання щодо оренди землі не передбачають відшкодування моральної шкоди.

Судове рішення в частині визнання договору оренди недійсним сторонами не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2013 року у цій справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: