Рішення

від 03.06.2009 по справі 5020-2/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р. справа № 5020-2/166

За позовом:           Військового прокурора Севастопольського гарнізону

(99011, м.Севастополь, вул.Суворова, 27)

в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України

                    (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6)

Військової частини А 4068

(99055, м.Севастополь, вул.Лазаревська, 1)

до                     Інкерманської міської ради

(99703, м.Севастополь, Інкерман, вул.Шевкопляса, 37)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі (99045, м.Севастополь, вул.Дм.Ульянова, 16).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Мале приватне підприємство „Ажур”

(м.Севастополь, пр.Гер.Сталінграду, 36-31)

про                     визнання недійсним рішення

Суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

прокурор - Пархоменко Д.П., посвідчення № 325 від 12.11.2008, Військовий прокурор Севастопольського гарнізону;

позивач –не з'явився, Міністерство оборони України;

позивач - не з'явився, Військова частина А-4068;

відповідач - Кулагін О.О., довіреність № 555 від 12.08.2008, Інкерманська міська рада депутатів;

третя особа - Чоботарьова Л.Ф., довіреність № 148/1 від 07.07.2008, Мале приватне підприємство "Ажур";

третя особа - не з'явився, Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі;

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А 4068, до Інкерманської міської ради про визнання недійсним рішення Інкерманської міської ради № 20/184 від 26.12.2001 „Про надання в оренду земельної ділянки в районі Радянської балки площею 0,5507 га малому приватному підприємству „Ажур” під базу для розміщення обслуговуючого персоналу та обладнання з обстеження зруйнованих штолень, знешкодженню та відпрацюванню екологічно безпечних методів утилізації відходів”.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем статей 29,31,34 Земельного кодексу України в редакції 1990 року.

Ухвалою суду від 24.02.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучене Мале приватне підприємство „Ажур”.

Ухвалою від 08.04.2009 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучене Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог на підставі того, що позивачем не надані документи, які підтверджують право позивача (Військової частини А-4068) на спірну земельну ділянку.

Також в ході розгляду справи відповідачем заявлене клопотання про застосування строку позовної давності по справі та відмову у позові з цих підстав.

Суд вважає  зазначене клопотання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на приписи статті 269 Цивільного кодексу України, оскільки позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши прокурора, представників сторін та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає  у  здійсненні  прокурорами  від  імені держави  процесуальних та інших дій,  спрямованих на захист у суді інтересів  громадянина  або  держави  у   випадках,   передбачених законом.  Однією  з  форм  представництва  є  звернення  до суду з позовами або  заявами  про  захист  прав  і  свобод  іншої  особи, невизначеного  кола  осіб,  прав юридичних осіб,  коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи  рішень  органів  і посадових осіб.  Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або  загрози  порушень економічних,  політичних  та  інших  державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних  осіб,  що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України,  в якій визначено підстави порушення справ  у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду  в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з  інтересами  державних  органів, державних підприємств та організацій.

Міністерство Оборони України згідно зі статтею 3 Закону України "Про Збройні сили України", є центральним органом виконавчої влади і військового управління, в підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.

Судом встановлено, що рішенням Інкерманської міської ради № 20/184 від 26.12.2001 (а.с.9) малому приватному підприємству „Ажур” строком на 30 років надана в оренду земельна ділянка в районі Радянської балки площею 0,5507 га під базу для розміщення обслуговуючого персоналу та обладнання з обстеження зруйнованих штолень, знешкодженню та відпрацюванню екологічно безпечних методів утилізації відходів.

На підставі зазначеного рішення 21.01.2002 між Інкерманською міською радою та малим приватним підприємством „Ажур” укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,5507 га в районі Радянської балки строком до 21.01.2032 року.

Проте, відповідно до акту обстеження земельної ділянки №43 від 12.06.2003, складеного Севастопольським міським головним управлінням  земельних ресурсів, до військової частини А-4068 примикає (частково накладається) земельна ділянка площею 0,5507 га, надана малому приватному підприємству „Ажур” рішенням Інкерманської міської ради № 20/184 від 26.12.2001.

Зазначене стало підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або  комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування  чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди)  шляхом  укладення  договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2 роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним  є  невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, надана оскаржуваним рішенням Інкерманської міської ради  Малому приватному підприємству «Ажур», частково знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Міністерства оборони України і відноситься до земель оборони.

При цьому позивач посилається на те, що земельну ділянку площею 11,98га в районі балки Радянської (балка Совєтська) була виділена Чорноморському флоту СРСР для розміщення вибухонебезпечного майна Флоту рішеннями виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів №4 від 25.01.1950 та №27 від 03.10.1950, та вказує, що це підтверджується висновком Севастопольського міського управління земельних ресурсів від 10.06.1994 (арк.. с. 80-82).

Прокурор у позові та поясненнях також зазначає, що вказана земельна ділянка площею 11,98га (філія 17 арсеналу, в/містечко №171) згідно додатку №1 до Угоди між Російською Федерацією та Україною про параметри поділу Чорноморського флоту була передана ВМС України.

Однак, рішення виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів №4 від 25.01.1950 та №27 від 03.10.1950 позивачем не надані по причині відсутності таких в Державному архіві міста Севастополя.

Відповідно до листа Державного архіву міста Севастополя № 371/з від 21.05.2009 рішень Севастопольського виконкому від 25.01.1950 №4 та від 03.10.1950 № 27 на державному зберіганні немає, тому підтвердити виділення земельних ділянок у користування Чорноморському флоту СРСР в районі Радянської балки неможливо.  

План зовнішніх меж землекористування Чорноморського флоту СРСР відповідно до рішень виконкому Севастопольської міської Ради народних депутатів №4 від 25.01.1950 та №27 від 03.10.1950, а саме земельної ділянки площею 11,98га в районі балки Радянської, відсутній.

Відсутній план меж земельної ділянки площею 11,98га, на якій розміщені філіал 17 арсеналу та 3818 пересувна база ПЛВ військового містечка №171, яке згідно Додатку №1 до Угоди між Російською Федерацією та  Україною відійшло до Військово-Морських Сил України (арк.. с. 82-83).

Окрім того, відсутні також докази того, що зазначене військове містечко №171 знаходилось саме в балці Радянській.

Суд також встановив, що план меж землекористування військової частини А 4068 в балці Радянській, як відсутні і будь-які інші докази накладання повністю або частково земельної ділянки, наданої Малому приватному підприємству «Ажур»згідно оскаржуваного рішення Інкерманської міської ради, на землекористування Міністерства оборони України чи військової частини А 4068.

Крім того, до матеріалів справи наданий лист командира військової частини А 4068 № 348 (а.с.37), відповідно до якого територія колишньої овочевої бази, яка розташована біля 171 військового містечка в районі Радянської балки, згідно зі схемою землевідведення та схемою містечка № 171 9 відділу Морської інженерної служби ВМС України, до складу  військового містечка № 171 військової частини А 4068 не входить.

Проект відведення земельної ділянки також узгоджений з військової частиною А 4068.

За таких обставин докази порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення прав Міністерства оборони України або військової частини А 4068 відсутні, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                                                                 Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

статті  84 ГПК України

та підписано 09.06.2009

Розсилка:

1.          Військовий прокурор Севастопольського гарнізону

(99011, м.Севастополь, вул.Суворова, 27)

2.          Міністерство оборони України

(03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6)

3.          Військова частина А 4068

(99055, м.Севастополь, вул.Лазаревська, 1)

4.          Інкерманська міська Рада

(99703, м.Севастополь, Інкерман, вул.Шевкопляса, 37)

5.          МПП „Ажур”

(м.Севастополь, пр.Гер.Сталінграду, 36-31)

6.          Управління з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі  

(99045, м.Севастополь, вул.Дм.Ульянова, 16)

7.          Справа