Рішення

від 07.04.2009 по справі 8/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.09                                                                                 Справа № 8/54

За позовом Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м.  Алчевськ Луганської області,

до Малого багатогалузевого підприємства «Алмед»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення  21341 грн. 61 коп.          

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Краснопольській Т.Б.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Алєксєєва Н.М. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №6/01-05-853 від 18.03.09 року;

від відповідача –не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за оренду комунального майна у розмірі 5228,49 коп., пені у сумі 2067,78 грн. та неустойки у сумі 14045,43 грн., які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №435, укладеного між сторонами 16.06.07 року.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено з 20 березня до 07 квітня  2009 року – у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.04.09 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.  

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, з  заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, хоча належним чином поставлений до відома про день, час та місце судового слухання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що юридичною адресою відповідача є  місто Алчевськ, просп. Леніна, 9 (підтверджено довідкою державного реєстратора виконкому Луганської міської ради АГ №157790 від 17.03.09 року), на яку судом 26.02.09 року за вих. №221 та 23.03.09 року за вих. №331 спрямовано ухвали  про призначення справи до судових слухань.

Оператором поштового зв'язку до суду на день розгляду справи по суті повернуто перше з цих поштових відправлень, з доданням довідки, що адресат відсутній за вказаною адресою та його не розшукано; друге поштове відправлення станом на час розгляду спору по суті до суду не повернуто.

Згідно ст.93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від його імені.

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

З матеріалів справи вбачається, що по ній доведеною є така підстава, як неможливість вручення через відсутність адресата (одержувача).

Будь-які інші дані щодо адреси та місцезнаходження відповідача у  справі відсутні.

За таких обставин у суду маються достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу по суті  за відсутності відповідача, - за наявними в ній  матеріалами.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та  наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

16.06.07 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір №435 оренди нерухомого майна, згідно якому орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення площею 205,0 кв.м, вартістю станом на 28.02.07 року 174381,00 грн., яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, просп. Леніна, 9, перебуває на балансі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради. Майно передається в оренду з метою використання його для розміщення книжкової торгівлі та торгівлі шкільними  приладдями (п.1.1).

Орендар вступає у користування майном не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі (п.2.1). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно (п.2.2).У випадку припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Воно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.2.4).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна, яке належить територіальній громаді міста Алчевська, затв. рішенням Алчевської міської ради від 25.01.07 року №12/6, та становить за перший місяць оренди, без ПДВ, 1480,97 грн., з урахуванням індексу інфляції (п.3.1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунком (п.3.2). Орендна плата сплачується щомісячно, до 31-го числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок орендодавця (п.3.3). Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін ц разі: зміни розміру орендної плати, зміни Методики розрахунку орендної плати; у разі зміни рівня цін та тарифів, а також у інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.4). У випадку, якщо орендаря не влаштовує розмір орендної плати, він зобов'язаний впродовж одного  місяця повернути майно орендодавцю на підставі акту приймання-передачі (п.3.5).

Орендар зобов'язаний:  своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2); у випадку припинення або розірвання договору повернути майно орендодавцю в належному стані, - не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу; відшкодувати орендодавцю  збитки  у випадку погіршення стану  майна або його втрати (п.5.8)

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання зобов'язань, покладених на них договором, у відповідності до чинного законодавства (п.9.1). У разі невиконання орендарем у встановлений пунктами 5.1-5.9  договору  строк  своїх обов'язків, орендар  сплачує штраф у розмірі 0,5% від вартості майна за кожне невиконане зобов'язання (п.9.5).

Договір укладено  на період з 16.06.07 року по 15.06.08 року (п.11.1).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п.11.12).

На підставі рішення господарського суду Луганської області від 28.08.08 року (справа №11/98пд) договір оренди №435 було розірвано; з відповідача на користь позивача (у тій же особі, що і по даній справі) стягнуто заборгованість з орендної плати у сумі 9007,20 грн. та пеню у сумі 465,76 грн., які мали місце станом на 01.07.08 року; відповідача було зобов'язано  повернути об'єкт оренди орендодавцю.

Рішення набрало чинності.

Позивач стверджує, що відповідач: своєчасно не виконав вищезгадане судове рішення: повернув орендоване майно лише 11.12.08 року; він же не сплачував орендну плату  за період з 01.07.08 року по 11.12.08 року, у зв'язку чим виник борг на суму  5228,49 грн., на який нарахована пеня у сумі 2067,78 грн.; у зв'язку з несвоєчасним поверненням майна позивач (орендодавець) відповідно до норми частини 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 12.09.08  року по 10.12.08 року нарахував неустойку у розмірі 14045,34 грн.

Всього позивач просить стягнути з відповідача 21341,61 грн. (5228,49 грн.+2067,78 грн.+14045,34 грн.).

Відповідач не спростував доводи та докази позивача, позов не оспорив.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

    1. Як сказано у частинах 1 та 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та зобов'язання  виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

          Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зобов'язанням є  правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь  іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

          Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

           Відповідно до  ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ  встановлено, що  якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

           Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

            Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

          За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься  щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

          Як стверджує позивач, Орендар  в період з 01.07.08 року по 11.12.08 року  не вносив орендну плату. Він також у строк, встановлений вищезгаданими договором оренди та  рішенням суду, не звільнив спірне орендоване приміщення, при цьому продовжував ним користуватися впродовж названого періоду часу.

          Усі вищезгадані обставини підтверджуються документальними доказами та розрахунками, наданим  позивачем до справи.

          Орендар ці доводи не спростував.

    Як визначено статтею 785 ЦКУ (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

           Якщо  наймач  не  виконує  обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати  від  наймача  сплати  неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідач припустився порушення своїх зобов'язань за договором оренди.

          Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне

виконання).

         А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору.

    Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник,   який  порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1).

           Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором (ч.2).

            Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення позову,  якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.3).

           Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

           Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

           Договором  може  бути  встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

          Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ для стягнення пені встановлено річний термін.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної  умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи. Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від  сплати  орендної плати у спірній сумі, а також продовження користування предметом оренди після розірвання договору оренди.

          З огляду на викладене, відповідно до ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобов'язань за договором оренди в односторонньому порядку сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами  України та договором, - на чому і наполягає позивач по цій справі.

          Частиною 1 ст. 10 ЗУ №2269-ХІІ обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном віднесено до істотних умов договору оренди.

Позивач належним чином довів суду, що орендарем порушено умови договору про своєчасну та у повному обсязі сплату орендної плати, а також про повернення предмету оренди після закінчення терміну дії договору оренди.

           Відповідач позовні вимоги не спростував.  

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що  позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

             Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 220,00 грн. (державне мито -  102,00 грн. + витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  - 118,00 грн.).

          На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509,530,549,610,611,759,762,773 Цивільного кодексу України; ст.ст.2.10,18,19, 26, 27,29 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись  ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85  ГПК України, суд

в и р і ш  и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з  Малого багатогалузевого підприємства «Алмед»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 20156052, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, пр. Леніна, 9, Луганської області, - на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 20185674, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 48 Луганської області, - борг з орендної плати у сумі 5228 (п'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 49 коп., пеню у сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 78 коп., неустойку у сумі 14045 (чотирнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 34 коп. а також судові витрати: державне мито  у сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

        Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.04.09 року за згодою представника позивача оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

        Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

        Рішення складено у повному обсязі та підписано  – 09.04.09 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа