Рішення

від 16.06.2014 по справі 922/1181/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р.Справа № 922/1181/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Харків в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, м. Київ-168 2. Державного підприємства Міністерства оборони України - Харківська контора матеріально-технічного забезпечення, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробинче підприємство "Лаурит", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 13 887,50 грн. за участю :

прокурора: Волик О.Г., посв. №012011, від 30.10.2012 р.

представника позивача-1: Мазур Л.Б., за дов. від 04.04.2014 р.

представника позивача-2: Вітер М.О., за дов. від 18.09.2013 р.

представник відповідач: не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Харківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1); Державного підприємства Міністерства оборони України - Харківська контора матеріально-технічного забезпечення (позивач 2) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробинче підприємство "Лаурит" про стягнення заборгованості в розмірі 9190,13 грн.

Позовні вимоги прокурора вмотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором оренди обладнання № 12 від 01 квітня 2010 року щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів за цим договором.

Розгляд справи неодноразово відкладався. В останнє розгляд справи було відкладено на 16 червня 2014 року.

03 червня 2014 року через канцелярію суду від другого позивача для долучення до матеріалів справи надійшли документи згідно клопотання вх. № 18509 від 03.06.2014 р., які суд долучив до матеріалів справи.

16 червня 2014 року через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. № 19869 від 16.06.2014 р.).

В судове засідання 16 червня 2014 року з'явились прокурор та представники позивачів. Прокурор просив суд долучити до матеріалів справи документи згідно клопотання вх. № 20067 від 16.06.2014 р., відповідні документи суд долучив до матеріалів справи. Прокурор та представники позивачів просили суд прийняти до розгляду заяву прокурора про збільшення позовних вимог (вх. № 19869 від 16.06.2014 р.) та продовжити розгляд справи з її урахуванням. Представник другого позивача просив суд долучити до матеріалів справи довідки-розрахунки № 77 від 20.05.2014 р. та № 97 від 11.06.2014 р., які суд долучив до матеріалів справи.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Судом перевірено адресу відповідача: згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 15 квітня 2014 року, місцезнаходження відповідача - 61064, м. Харків, вул. Цементна, 3, саме на цю адресу судом надсилалися процесуальні документи. Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК).

В п. п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року визначено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови). Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови (п. 3.9.2 Постанови).

Наявна в матеріалах справи ухвала суду від 12 травня 2014 року, направлена на адресу відповідача, визначену в ЄДРПОУ та повернута до суду з відміткою пошти про вибуття адресату, а також дані відстеження пересилання поштових відправлень про повернення направлених відповідачу процесуальних документів у даній справі на відповідну адресу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, свідчать про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у призначене судове засідання не перешкоджає початку розгляду судом справи по суті.

Розглянувши заяву прокурора про збільшення позовних вимог (вх. № 19869 від 16.06.2014 р.), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди (ч. 4 ст. 29 ГПК України).

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прокурор обґрунтовує тим, що договором оренди щомісячна орендна плата складає 1262,50 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за відповідним договором оренди за 11 місяців складає 13 887,50 грн. (а не як було зазначено в первинній позовній заяві - 9 190,13 грн. за 11 місяців).

Дослідивши матеріали справи, зміст раніше заявлених прокурором позовних вимог, а також зміст поданої ним заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про можливість прийняття до розгляду заяви прокурора про збільшення позовних вимог (вх. № 19869 від 16.06.2014 р.) та продовження розгляду справи з її урахуванням.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач 1); Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробинче підприємство "Лаурит" про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 12 від 01 квітня 2010 року в розмірі 13 887,50 грн.

Прокурор та представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) підтримали в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи факт належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи, вжиття судом всіх заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, достатність часу, наданого прокурору, позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень прокурору та сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 квітня 2010 року між другим позивачем (як орендодавцем) та відповідачем (як орендарем) було укладено договір оренди обладнання № 12 (далі "договір оренди").

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар бере у строкове володіння та користування обладнання згідно акту приймання-передачі (додаток № 1) на загальну суму 25 250,00 грн.

Обладнання використовується для виробництва лако-фарбувальної продукції (р. 2 договору оренди).

Згідно акту приймання-передачі майна у строкову оренду (а.с. 10), другий позивач передав, а відповідач прийняв обумовлене договором оренди обладнання на загальну суму 25 250,00 грн.

Пунктом 4.1 договору оренди сторони погодили, що строк оренди обладнання становить один рік з моменту підписання акту передачі обладнання орендарю.

Додатковими угодами до договору оренди (а.с. 11-13) сторони продовжили строк дії договору до 01.04.2014 р.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди орендна плата здійснюється шляхом перерахування орендатором на розрахунковий рахунок орендодавця погодженої суми на підставі рахунку, в кінці поточного місяця, але не пізніше п'ятого числа наступного місяця.

Щомісячна сума оплати орендатора на розрахунковий рахунок орендодавця за оренду обладнання становить 1 262,50 грн., в т. ч. ПДВ 210,42 грн. (п. 5.3 договору).

Прокурор та позивачі стверджують, що відповідач неналежним чином здійснював плату за строкове користування орендованим за договором оренди обладнанням в період: з березня по квітень 2012 року, з червня по вересень 2012 року та з квітня по вересень 2013 року (11 місяців), що призвело до виникнення заборгованості за договором оренди в розмірі 13 887,50 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що на підставі договору оренди другий позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування обладнання для виробництва лако-фарбувальної продукції на загальну суму 25 250,00 грн. (договір оренди а.с. 9; акт приймання-передачі а.с. 10).

Згідно положень ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З положень п.п. 5.1, 5.3 договору оренди вбачається, що відповідач має сплачувати другому позивачу орендну плату щомісяця не пізніше п'ятого числа наступного місяця в розмірі 1 262,50 грн. (в т.ч. ПДВ 210,42 грн.).

Як стверджують прокурор та позивачі, відповідач в період з березня по квітень 2012 року, з червня по вересень 2012 року, та з квітня по вересень 2013 року (11 місяців) неналежним чином здійснював орендну плату, що призвело до виникнення заборгованості за договором оренди в розмірі 13 887,50 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази здійснення платежів за договором оренди в період: березнь, квітень, червень - вересень 2012 року; квітень - вересень 2013 року (11 місяців) на загальну суму 13 887,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, перевіривши заявлену прокурором до стягнення суму заборгованості з орендної плати на предмет відповідності умовам договору та вимогам чинного законодавства (зокрема, ст.ст. 253, 762 ЦК України), суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором оренди з березня по квітень 2012 року, з червня по вересень 2012 року та з квітня по вересень 2013 року (11 місяців) на загальну суму 13 887,50 грн., а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

На підставі викладеного вище, відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 526, 527, 610, 612, 759, 762 ЦК України та керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3,12, 22, 29, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит" (61064, м. Харків, вул. Цементна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33675498) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України - Харківська контора матеріально-технічного забезпечення (61064, м. Харків, вул. Цементна, 3, код ЄДРПОУ 08162096) заборгованість з орендної плати в розмірі 13 887,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Лаурит" (61064, м. Харків, вул. Цементна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33675498) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1 827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.06.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко