Рішення

від 25.05.2009 по справі 11/55-09-1323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/55-09-1323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2009 р.Справа  № 11/55-09-1323

За позовом:  Відкритого акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод";

До відповідача:  Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів";  

про стягнення 30252,98 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Одудовський С.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Фурман Н.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 23.03.2009 р. за вх. № 1864 ВАТ "Шаргородський маслозавод" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" (далі –Відповідач) 30252,98 грн. боргу.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 13.05.2009 р. за вх. № 11564 та 25.05.2009 р. за вх. № 13016 надав письмові пояснення у справі, до позовної заяви.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позов від 05.05.2009 р. за вх. № 10821.

25.05.2009 р. за вх. № 13026 Відповідач звернувся із клопотанням про звільнення його від сплати штрафу та індексу інфляції, а також про надання розстрочки платежу основного боргу в сумі 21898,19 грн. строком на 2 роки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

19.01.2008 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу молока та молокопродуктів, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виготовляти та систематично відвантажувати і передавати у власність (повне господарське користування) Відповідачу певний товар певної кількості та якості, а Відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним було передано Відповідачу продукцію за видатковими накладними № ШМ-0007462 від 21.09.2008 р. на суму 32963,20 грн. та № ШМ-0007492 від 22.09.2008 р. на суму 33278,43 грн., за яку Відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого станом на 19.03.2009 р. утворилась заборгованість в сумі 22397,86 грн.

За неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач у відповідності до п.9.4. Договору та ст. 625 ЦК України нарахував останньому штраф в сумі 5375,48 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 2256,89 грн. та 3% річних –222,75 грн.

Відповідач проти позовних вимог у відзиві на позов зазначає, що основну заборгованість визнає не в сумі  22397,86 грн., а в сумі 21897,86 грн., так як 14.04.2009 р. перерахував Позивачу 500,00 грн.

Несплату заборгованості Відповідач пояснює скрутним фінансовим становищем на підприємстві, а також просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

25.05.2009 р. за вх. № 13016 Позивач надав пояснення по суті спору в яких уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 21897,86 грн. основної заборгованості, штраф в сумі 5375,48 грн., встановлений індекс інфляції у розмірі 2256,89 грн. та 3% річних –222,75 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1. Договору купівлі продажу молока та молокопродуктів № 2/3, укладеного 19.01.2008 р. між ВАТ "Шаргородський маслозавод" та ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" Позивач зобов'язався виготовляти та систематично відвантажувати і передавати у власність (повне господарське користування) Відповідачу певний товар певної кількості та якості, а Відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору

Розрахунки за поставлену на протязі поточного місяця партію товару здійснюються потижнево у безготівковій або готівковій формі.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Позивачем за видатковими накладними                 видатковими накладними № ШМ-0007462 від 21.09.2008 р. на суму 32963,20 грн. та № ШМ-0007492 від 22.09.2008 р. на суму 33278,43 грн. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 66241,63 грн. Товар був отриманий представником Відповідача, за довіреністю серії НБИ № 810810 від 01.09.2008 р.

За отриманий товар, Відповідач розрахувався лише частково, внаслідок чого станом на 19.03.2009 р. заборгованість Відповідача склала сплативши 22397,86 грн.

14.04.2009 р. Відповідач додатково сплатив Позивачу 500,00 грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Станом на 25.05.2009 р. наявна заборгованість Відповідача складає 21897,86 грн.

Відповідно до п.9.4. Договору у разі порушення строків оплати за отриманий товар Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі п. 9.4. Договору Позивач нарахував Відповідачу штраф у розмірі 5375,48 грн. та надав його розрахунок (а.с.12).

Суд вважає нарахований Позивачем  штраф необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що самим пунктом 9.4. Договору не визначено порядок його нарахування та обчислення , а саме від суми поставленого товари чи  від суми неоплаченої заборгованості, тощо.

Згідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу інфляційні витрати у розмірі 2256,89 грн. ,  3% річних –222,75 грн. та надав їх розрахунок (а.с.13), який на думку суду є обґрунтованим та здійсненим правильно.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 21897,86 грн. основної заборгованості, інфляційних витрат у розмірі 2256,89 грн., 3% річних в сумі 222,75 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими,  підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо заявленого Відповідачем клопотання (вх. № 13026 від 25.05.2009 р.) слід зазначити, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що надані Відповідачем докази не підтверджують наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому клопотання Відповідача задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" (66161, с. Білене, Балтський район, Одеська область, п/р 26009301000209 в Одеській філії ВАТ ВТБ банку, МФО 388410 код 04689582) на користь Відкритого акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" (23500, вул. Леніна, 284, м. Шаргород, Вінницька область, п/р 260003142174 В ОПЕРВ ОБ м. Вінниця, МФО 302076, код 00444576) –21897,86 грн. основної заборгованості, встановлений індекс інфляції у розмірі 2256,89 грн., 3% річних в сумі 222,75 грн., 248,76 грн. держмита та 97,03 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 29.05.2009 р.