Постанова

від 28.05.2014 по справі 826/6368/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2014 року 17:33 № 826/6368/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Коваля О.Л., відповідача - Картавої Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000052202, -

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 травня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» (далі - ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000052202, прийнятого Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подала заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, в наданих запереченнях, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» (код за ЄДРПОУ 32732261) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 28 листопада 2003 року за № 10731200000000776 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 000776). Місцезнаходження вказаного товариства відповідно до реєстрації: 03110, місто Київ, вул. Пироговського, 8, кв. 6. Фактичне місцезнаходження платника податків: 03058, місто Київ, вулиця Лебедєва-Кумача, будинок 5, офіс 539.

ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05 грудня 2003 року за реєстраційним № 7301 та станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

До видів діяльності ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» за КВЕД відносяться: 66.12 - посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 - інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

На підставі направлень від 25 листопада 2013 року № 768/26-58-22-02, № 769/26-58-22-02, № 770/26-58-22-06, № 771/26-58-17-05, № 787/26-58-22-02, № 788/26-58-22-02, в період з 25 листопада 2013 року по 10 січня 2014 року (термін проведення перевірки подовжено з 23.12.2013 р. на підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.12.2013 р. № 1079) ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» (код за ЄДРПОУ 32732261) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено Акт № 198/26-58-22-02-18/32732261 від 16 січня 2014 року (далі - Акт № 198/26-58-22-02-18/32732261).

В ході перевірки контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог, зокрема:

- підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР) від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пункту 153.8 статті 153, пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» занижено податок на прибуток на загальну суму 2 145 913,00 грн., у тому числі по періодам: за 2010 рік - на суму 2 000 000,00 грн., за 2012 рік - на суму 145 913,00 грн.

27 січня 2014 року (вих. № 24/01/2014) позивач до контролюючого органу подав заперечення на Акт від 16 січня 2014 року № 198/26-58-22-02-18/32732261.

05 лютого 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки від 16 січня 2014 року № 198/26-58-22-02-18/32732261 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000052202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, за порушення вимог підпунктів 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР) від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пункту 153.8 статті 153, пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, на загальну суму 2 682 391,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 2 145 913,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 536 478,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, які своїми рішеннями, відповідно від 09 квітня 2014 року № 3214/10/26-13-10-06-15 та від 30 квітня 2014 року № 7776/6/99-99-10-01-15 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з вказаним вище податковим повідомленнями-рішеннями контролюючого органу обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР) від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 334/94-ВР), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Згідно з підпунктом 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Під терміном «витрати», наведеним у підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР, слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном «доходи», наведеним у підпункті 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР, слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах (підпункт 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР).

За таких обставин, платник податку на прибуток підприємств веде окремий податковий облік фінансових результатів з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами. На об'єкт оподаткування впливає тільки сума позитивного фінансового результату від операцій з цінними паперами (корпоративними правами), який включається до складу валового доходу. Від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) участі у формуванні валових витрат не приймає.

Також доречно звернути увагу на те, що таке саме розуміння положень пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР викладено у листі Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2001 року № 2032/6/15-1116.

Зокрема, у цьому листі наголошується, що принципова відмінність термінів «доход» та «витрати», наведених в підпунктах 7.6.3 та 7.6.4 Закону № 334/94-ВР, від термінів «валовий дохід», «валові витрати», наведених в пунктах 4.1 та 5.1 Закону № 334/94-ВР вказує на неможливість застосування платником податку загальних підходів обчислення валових доходів і валових витрат за звичайними операціями до операцій особливого виду, якими вважаються операції з цінними паперами.

Коригування у наступних податкових (звітних) періодах сум, віднесених платником податку за правилами пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР до складу витрат у попередніх періодах, даним пунктом Закону не передбачено. Загальні положення щодо такого коригування на операції особливого виду не поширюються.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, що передбачено частиною 4 статті 91 ЦК України.

Крім цього, згідно з частиною другою статті 33 Закону № 755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Зі змісту частини першої статті 3 Закону № 3480-IV (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Статтею 6 Закону 3480-IV визначено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування.

Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Статтею 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій був, під час укладення договорів в 2010 році, встановлений Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 року № 398), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 року за № 180/3473 (далі - Порядок № 222).

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Порядку № 222 (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів (далі - реєструвальний орган) відповідно до цього Порядку.

Пунктами 1.4, 1.5 та 1.6 розділу 2 Порядку № 222 визначено, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Відповідно до підпунктів 3.2, 3.4 розділу 2 Порядку № 222 уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій (додаток 7) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пункті 3.1 цього розділу.

Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

Отже, цінні папери вилучаються з обігу та втрачають ознаки товару після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами рішення про зупинення обігу акцій або про скасування реєстрації випуску акцій та їх опублікування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що позивачем були продані цінні папери - акції емітента ВАТ «Енерготрансмагістраль» (код ЄДРПОУ 33143425) в розмірі 3 149 606 шт., номінальною вартістю однієї акції - 0,25 грн., на загальну суму 8 000 000,00 грн., згідно з договором від 22 червня 2010 року № 10Д-11, укладеного з ТОВ «Фіндрайвер» (код ЄДРПОУ 37064122) та акту прийому-передачі цінних паперів від 22 червня 2010 року.

Крім того, позивачем були придбані цінні папери - акції емітента ВАТ «Енерготрансмагістраль» (код ЄДРПОУ 33143425) в розмірі 3 149 606 шт., номінальною вартістю однієї акції - 0,25 грн., на загальну суму 5 000 000,00 грн., згідно договору від 31 грудня 2010 року № 10Д-30, укладеного з громадянкою ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та акту прийому-передачі цінних паперів від 11 березня 2011 року.

Вказані господарські операції були відображені ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» в бухгалтерському та податковому обліку, відповідно до вимог пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР.

Зобов'язання по договорам від 22 червня 2010 року № 10Д-11 та від 31 грудня 2010 року № 10Д-30 виконані в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

В цей же час, з акту перевірки від 16 січня 2014 року № 198/26-58-22-02-18/32732261 вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку, що під час вчинення ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» правочинів в рамках договорів купівлі-продажу цінних паперів від 22 червня 2010 року № 10Д-11 та від 31 грудня 2010 року № 10Д-30 не додержані вимоги чинного законодавства України, зазначені операції не є операціями з купівлі та продажу цінних паперів, так як право власності на акції ВАТ «Енерготрансмагістраль» взагалі не може перейти до нового власника в зв'язку з припиненням (скасуванням) державної реєстрації останнього на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2010 року по справі № 2а-17428/09/2970.

Разом з тим, суд не погоджується із даним висновком контролюючого органу, з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Під час розгляду справи, відповідачем було надано копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києві 02 червня 2010 року по справі № 2а-17428/09/2970, якою припинено (скасовано) державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Енерготрансмагістраль» (код за ЄДРПОУ 33143425), на яку він посилався під час проведення перевірки ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій».

Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що вказана постанова суду не підтверджує факт припинення державної реєстрації ВАТ «Енерготрансмагістраль», з огляду на те, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 472966 вбачається, що станом на 27 січня 2014 року Відкрите акціонерне товариство «Енерготрансмагістраль» (код ЄДРПОУ 33143425) перебуває в стані припинення за судовим рішенням від 10 листопада 2010 року.

Також суд звертає увагу на той факт, що контролюючим органом під час проведення перевірки та судового розгляду справи, не надано жодних доказів, які б підтверджували факт зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та/або анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій ВАТ «Енерготрансмагістраль» Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведені підстави для визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів емітента - ВАТ «Енерготрансмагістраль» нікчемними та не доведено, що ці правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що 15 липня 2011 року між ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» (Позичальник) та ТОВ «Дитячий світ-Солом'янський» (Позикодавець) був укладений Договір позики № 10-08, на підставі якого позивач отримав позику на загальну суму 509 174,86 грн., яка підлягала поверненню до 15 липня 2012 року.

25 липня 2011 року та 06 грудня 2011 року позивач отримав позику в розмірі відповідно 419 400,00 грн. та 89 774,86 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками БВ-0000029, БВ-0000039.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 13 липня 2012 року до Договору позики від 15 липня 2011 року № 10-08, строк повернення позики продовжено до 15 січня 2013 року.

ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» повернуло позику в повному обсязі ТОВ «Дитячий світ-Солом'янський» у 4 кварталі 2012 року.

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України, що обумовлено невключенням ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суми умовно нарахованих відсотків за договором позики.

Зважаючи на встановлене, суд критично відноситься до вказаних висновків контролюючого органу з огляду на таке.

Приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Пунктом 153.8 ст. 153 ПК України визначено оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами.

Пунктом 137.10 статті 137 ПК України встановлено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття 1046 ЦК України).

З аналізу вказаних вище норм чинного законодавства вбачається, що позика не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги відповідно до положень 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а тому до неї не можуть бути застосовані положення пункту 135.5 статті 135 та пункту 137.10 статті 137 ПК України.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення ТОВ «Агенція корпоративних інвестицій» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 2 682 391,00 грн. (2 145 913,00 грн. - основний платіж; 536 478 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2014 року № 0000052202 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» повністю задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 лютого 2014 року № 0000052202.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція корпоративних інвестицій» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.06.2014 р.