Рішення

від 24.06.2009 по справі 22/259-59/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/259-59/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2009 р.                                                            Справа № 22/259-59/60-09

вх. № 2283/4-59

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

 відповідача - не з"явився;

3-ї особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Зірка", м. Кременчук  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хліб", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ "Полтавський хлібокомбінат", м. Полтава  

про визнання договору оренди недійсним

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача ТОВ «Євро-Хліб». В позові, з урахуванням доповнення вх.№0921 від 24.01.2009р., позивач просить визнати недійсним з моменту його укладення договір оренди господарських споруд № 1/09-1 від 01.09.2004р.,  укладений між ПП "Зірка" та ТОВ "Євро-Хліб", а також визнати недійсними додаткові угоди №1 від 01.10.2004р. та №2 від 01.10.2004р. до договору оренди. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10 березня 2009 року ухвалою господарського суду Полтавської області за встановленою підсудністю справу №22/259 було направлено до господарського суду Харківської області.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2009р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог (вх.6894), які долучаються судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.06.2009р. заперечує проти вимог заявленого позову оскільки вважає спірний договір дійсним з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (вх.6936), поданому через канцелярію суду. Крім того, представник позивача в судовому засіданні 22.06.2009р. надав суду заяву (вх.6939), в якій просив відмовити в задоволенні позову щодо визнання договору недійсним, в зв'язку із спливом строку позовної давності.

Третя особа в призначене судове засідання свого повноважного представника не направила, витребуваних судом документів не надала. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Судом в судовому засіданні 22.06.2009р. було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення до 10:45  24.06.2009р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів позову 01 вересня 2004р. між ПП "Зірка" та ТОВ "Євро-хліб" був підписаний договір оренди господарських споруд №1/09-1, відповідно до п 1.1. якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування технічну споруду та цегляний паркан, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького, 39, для провадження господарської діяльності.

01.09.2004р. представниками сторін підписано акт приймання-передачі орендованого майна.

У відповідності до п. 3.1. договору строк оренди складає 11 місяців з моменту укладення цього договору. Згідно з п. 4.1. зазначеного договору розмір плати за користування майном здійснюється на підставі наданих орендарем рахунків. Плата за користування майном сплачується орендарем щоквартально (п. 4.2.). Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку-фактури для здійснення оплати (п. 4.3.).

З матеріалів справи, в т.ч. постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2008р. у справі №14/433-8/375, вбачається, що відповідач відступив право вимоги заборгованості позивача за спірним договором оренди третій особі – ВАТ "Полтавський хлібокомбінат". Згодом, як свідчать матеріали справи, між ПП "Зірка" та ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" був проведений залік зустрічних однорідних грошових зобов'язань.

Викладені обставини, на думку позивача свідчать про невідповідність договору оренди від 01.09.2004р. №1/09-1 та додаткових угод №1 від 01.10.2004р. та №2 від 01.10.2004р. вимогам закону, чим на думку позивача порушуються його права і, що означає наявність підстав для їх захисту шляхом визнання договору недійсним.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

В даному випадку, оскільки строк позовної давності станом на 01.12.2008р. (дата подачі позовної заяви) щодо визнання договору оренди №1/09-1 від 01.09.2004р. недійсним з моменту його укладення сплив (договір було укладено 01.09.2004р., додаткові угоди – 01.10.2004р. та 01.10.2004р.) і відповідач заявив про застосування строку позовної давності, то суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності. Відповідно це становить підставу для відмови в позові про визнання зазначеного договору оренди та додаткових угод до нього недійсними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства України (ст. 203, 215 ЦК України) визнати недійсним можна лише договір який є укладеним.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.  

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Крім того, ч.3 ст. 180 Господарського кодексу визначено, що до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови – предмет, ціна та строк дії договору.

Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) означає, що такий договір не відбувся.

Всупереч зазначеним вимогам Закону у тексті договору оренди №1/09-1 від 01.09.2004р. відсутні істотні умови, а саме: відомості щодо об'єкта оренди (зазначено лише що, це є технічна споруда та цегляний паркан, але відсутні відомості яка саме споруда та відсутня вартість зазначеного майна), а також договір не визначає розміру орендної плати.

Відсутність в оспорюваному договорі названих істотних умов у відповідності до ст. 638 ЦК України  та ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України свідчить про наявність підстав для визнання такого договору  не укладеним.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються за первісним позовом на позивача і за зустрічним позовом - на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України,  ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", ст. ст. 257, 267, 628, 638 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення підписано 24.06.2009р.

Справа № 22/259-59/60-09