Рішення

від 12.06.2009 по справі 33/49-6/161/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/49-6/161/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.09                                                                          Справа №  33/49-6/161/09

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом                           Товариства  з   обмеженою відповідальністю “Фоззі - Січ” м.

    Запоріжжя              

До                                    Відкритого    акціонерного    товариства   Банку   “Біг  Енергія”  м.

                                        Київ                  

                                        Про  стягнення 280 469 грн. 85 коп.   

                                                                                                              Суддя Місюра  Л.С.

За участю представників:

                                      Від позивача:          Вєтрова М.В.,  дов.  № 157 від 01.07.2008 р.

Від відповідача:          Панченко О.О., дов.  № 40 від 18.03.2009 р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі - Січ”, м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства Банку “Біг  Енергія”,  м. Київ  про стягнення 280 469 грн. 85 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача борг по договору про надання банківських послуг № 45/02-10-08 від 08.10.2008 р. в сумі 226 700 грн.,  пеню в сумі 8 683 грн. 90 коп., втрати від інфляції в сумі 4 000 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 1 085 грн. 47 коп.

Позивач неодноразово  уточнював позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача  суму безпідставно  збережених коштів, відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України, в розмірі  226 700 грн., пеню за прострочку  переказу коштів  в сумі 8 683 грн. 88 коп., втрати від інфляції в сумі 4 000 грн. 50 коп., 3% річних в сумі 1 085 грн. 47 коп.

Заяви позивача приймаються судом, оскільки вони заявлені відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідач спочатку надав суду відзив на позовну заяву, в якої визнав що  відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі  266 700 грн.  В інший частині позову  відповідач  позовні вимоги не визнав. Потім відповідач надав  відзив на уточненні позовні вимоги, де вказав наступне : в заяві про уточнення підстави позовних вимог від 20.05.2009 № 1615 позивач змінив підстави позовних вимог та з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить суд стягнути суму безпідставно збережених коштів. Правовідносини щодо стягнення безпідставно збереженого майна віднесено цивільним законодавством до не договірних зобов'язань (підрозділ 2 Цивільного кодексу України). В той же час позовні вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує положенням договору  №42/02-10-08 від 08.10.2008. Щодо стягнення суми втрат від інфляції та 3 % річних додатково заперечуємо з таких підстав. Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проте позовні вимоги в цій частині заявлені не обґрунтовано.

оскільки вказана відповідальність застосовується в разі прострочення грошового зобов'язання боржником. Предметом розглядає мого спору є договір банківських послуг, згідно з яким банк прийняв на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції з грошовими коштами клієнта, а саме переказ готівкових коштів на рахунок Позивача. Тобто банк зобов'язався виконувати доручення клієнта про виконання переказу коштів, які належать клієнту. У таких відносинах банк визнається повіреним клієнта, який надає послуги по виконанню розпорядження клієнта. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів, а відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та згідно з укладеним договором банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, готівку прийняту в післяопераційний - перераховувати наступного банківського дня. Має місце порушення встановлених строків виконання переказу коштів і банк відповідає за своєчасне виконання доручення клієнта, тому що грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України у нього відсутнє. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта передбачені статтею 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»і серед таких наслідків нарахування інфляційний втрат та 3% річних не передбачено. Статтею 32.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що «банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів». Таким чином, позовні вимоги не обґрунтовані.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні  була об'явлена перерва.

12.06.2009р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:   

08.10.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір  про надання  банківських послуг № 45/02-10-08  (далі –договір).

Відповідно до  пункту 1 договору   клієнт (позивач по справі) доручає, а банк (відповідач по справі)  здійснює приймання  готівкових коштів  національної  валюти від клієнта та перераховує її на рахунки  клієнта  в інших банках.

За вказаним договором банком прийнято інкасовану виручку для перерахування на поточних рахунок позивача № 26003310018601 в ФАБ «Південний»м. Запоріжжя, МФО 313753 в такі строки: 27.10.2008 - 53900,00 грн. (меморіальний ордер від 27.10.2009 № 559, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 11/42 від 24.10.2008), 27.10.2008 - 71000,00 грн. (меморіальний ордер від 27.10.2009 № 560, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 11/41 від 25.10.2008), 27.10.2008р. - 59200,00 грн. (меморіальний ордер від 27.10.2009 №561, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 11/44 від 26.10.2008), 28.10.2008р. - 37000,00 грн. (меморіальний ордер від 28.10.2009 № 572, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 11/43 від 27.10.2008), 29.10.2009 - 45600,00 грн. (меморіальний ордер від 29.10.2009 № 587, супровідна відомість до сумки з готівковою виручкою № 11/63 від 28.10.2008). Загальна сума прийнятої інкасованої виручки складає 266 700,00 грн.

В зазначені строки сума коштів банком не перерахована на рахунок позивача № 26003310018601 в ФАБ «Південний»м. Запоріжжя.

Відповідач вказує, що кошти не були перераховані на інший рахунок позивача в іншому банку, в зв'язку з  відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку. У зв'язку з цим банком зазначені суми взято на облік за позабалансовим рахунком № 980400000030 в Енергодарській філії ВАТ Банку «БІГ Енергія».

По договору банк не брав на себе грошових зобов'язань  перед позивачем.

Позивач не  поставляв відповідачу товар, не виконував для банка послуги та роботи, а відповідно банк не зобов'язувався оплачувати цей товар, послуги або роботу.

По договору банк взяв на себе зобов'язання  оказувати  позивачу банківські послуги по перерахуванню готівкових коштів  позивача на рахунки  клієнта  в інших банках.

В договір не вносились зміни в двосторонньому  порядку , договір  не був  розірваний  за згодою сторін, або за рішенням суду.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання  має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за  відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що  звичайно ставляться.

Одностороння відмова  від виконання  зобов'язання не допускається.

В статті 599 ЦК України вказано, що  зобов'язання  припиняється  виконанням, проведеним належним чином.

Банк отримав від позивача  інкасову виручку,  але ці грошові кошти не перерахував на рахунок позивача в іншому банку.

Таким чином, банк  не виконав умови договору по перерахуванню грошових коштів на інший рахунок  позивача в іншому банку.

За таких обставин, зобов'язання по договору  припиняться тільки  в разі належного виконання банком  своїх обов'язків.

Оскільки банк не брав на себе зобов'язань  по  сплаті  позивачу грошових коштів, вимоги  позивача  про стягнення  грошових коштів безпідставні.

Більш того, позивач  в заяві про уточнення позовних вимог, просить  стягнути з відповідача  грошові кошті, як безпідставно збережених , відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України.

При цьому, до подачі заяви про уточнення  позовних вимог, позивач з вимогою про стягнення  з відповідача  безпідставно збережених грошових коштів, відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України. до банку не звертався,  а тому позивач не довів, що у банку виниклі перед позивачем такі зобов'язання, та що у банку настав строк для їх виконання.

Відповідно до статі  1212  ЦК України  особа, яка набула  майно або зберегла  його у себе  за рахунок іншої  особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути  потерпілому  це майно . Особа  зобов'язана  повернути  майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом  відпала.

Отримання та збереження майна без достатньої правової підстави означає , що це майно  отримано без договору.  Між позивачем та відповідачем існують договірні  відносини, а тому  посилання позивача на цю статтю кодексу безпідставне.

Стаття 1212 ЦК України включена до розділу  2 ЦК України “Не договірні  зобов'язання”.

Інкасова виручка банком отримана по договору і цю виручку банк зобов'язаний   перерахувати  на рахунки  клієнта  в інших банках.

Враховуючи все вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми безпідставно  збережених коштів, відповідно до статей 1212 та 1213 ЦК України, в розмірі  226 700 грн., безпідставні.

В позові, в цій частині,  позивачу слід відмовити.

При цьому, позивач не позбавлений права  звернутися до суду з вимогою про спонукання відповідача  виконати умови договору, та  перерахувати  грошові кошти на рахунок  позивача  в іншому банку.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три  проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не брав на себе грошових зобов'язань, та відповідач не зобов'язаний сплатити суму боргу позивачу, позивач безпідставно  просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процента річних.

В задоволенні позову, в цій частині , слід  також відмовити позивачу.  

Постановою НБУ № 134 від 13.03.2009р. в ВАТ Банку “Біг Енергія” була призначена  тимчасова  адміністрація строком  на один  рік –з 16.03.2009р. до 15.03.2010р., та введений мораторій  на задоволення  вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.2009р. до  15.09.2009р.

В  статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначено, що  протягом дії мораторію:

1) забороняється  стягнення  на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими  здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

2) не нараховуються  неустойка (штраф, пеня) , інші фінансові  (економічні) санкції за невиконання  чи неналежне  виконання  грошових зобов'язань і  зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів.

З вищевикладеного вбачається, по –перше, що протягом дії мораторію   забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших аналогічних документів. Тобто,  протягом дії мораторію забороняється органам та посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень стягувати на підставі виконавчих документів (наказів, виконавчих листів); по –друге, протягом дії мораторію не нараховуються  неустойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання банком грошових зобов'язань. Тобто, в період дії мораторію фізичні або юридичні особи, не можуть нарахувати банку неустойку (штраф, пеню) , якщо банк  своєчасно не оплатив поставлений  ними йому  товар (продукцію), або виконані ними для банку роботи (послуги).

В даному випадку позивач не просить стягнути з банка пеню за не виконання банком  грошових зобов'язань.  

Пунктом  5.1 договору  та  п. 32.2 статті 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ  коштів в України” передбачено, що  у разі порушення  банком  строків  виконання  переказу, банк зобов'язаний сплатити клієнту пеню у розмірі подвійної  облікової  ставки НБУ, що діяла  в період , за який  сплачується пеня , за кожний день  прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення  банком  строків  виконання  переказу.

Таким чином, мораторій на цю пеню не розповсюджується. Більш того,  в статті 85   Закону України “Про банки і банківську діяльність” зазначено, що  не нараховуються  неустойка (штраф, пеня протягом дії мораторію.  Позивач  нарахував пеню за період  з 28.10.2008р. по 16.12.2008р. , тобто до введення мораторію.

За таких обставин, вимоги позивача  про стягнення з відповідача пені за порушення  банком  строків  виконання  переказу в сумі 8 683 грн. 88 коп., підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача  в цій частині  судом не приймаються по викладеним вище підставам.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49,  82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково . Стягнути з  Відкритого    акціонерного    товариства   Банку   “Біг  Енергія м. Київ, вул.. Комінтерну, 15   на користь  Товариства  з   обмеженою відповідальністю “Фоззі - Січ” м.  Запоріжжя, б. Вінтера, буд. 30 пеню в сумі  8 683 грн. 88 коп., витрати по держмиту в сумі 86 грн. 66 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 3 грн. 64 коп.  Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                              Л.С. Місюра

Рішення підписано :   12.06.2009р.