Ухвала

від 22.02.2010 по справі 33/49-6/161/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

оскарження дій органів Державної виконавчої служби

22.02.10 Справа № 33/49-6/161/09

Суддя Місюра Л.С.розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі -СічВ» м. Запоріжжя, з урахуванням уточнень від 22.02.2010 року, на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, яка подана у справі № 33/49-6/161/09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі - СічВ» (69015, м. Запоріжжя, б. Вінтера, 30)

До Відкритого акціонерного товариства Банку „БІГ ЕнергіяВ» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15)

Про стягнення 280 469 грн. 85 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від ТОВ „Фоззі-СічВ» : ОСОБА_1 -дов. від01.07.2009р.

Від ВАТ Банку „БІГ ЕнергіяВ» : не з'явився

Від ВДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фоззі - СічВ» (надалі - стягувач) в скарзі просив визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (надалі -виконавча служба) неправомірною, а також зобов'язати виконавчу службу протягом п'яти робочих днів з моменту набуття чинності ухвалою суду провести виконавчі дії з примусового виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2009 р. у справі № 33/49-6/161/09 про стягнення з відкритого акціонерного товариства Банку «Біг Енергія»(надалі -боржник) на користь стягувача пені в сумі 8 683 грн. 88 коп., витрат по держмиту в сумі 86 грн. 66 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 03 грн. 64 коп., а саме: вилучити належні боржнику готівкові кошти, які знаходяться в касах або інших сховищах боржника, в межах суми стягнення; накласти арешт у межах суми стягнення на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах і на зберіганні в банках та інших кредитних організаціях; накласти арешт та провести опис належного боржнику майна, в тому числі автомобілів ОРЕL VЕСТRА (державний № НОМЕР_1), ОРЕL VЕСТRА (державний № НОМЕР_2), ОРЕL VЕСТRА (державний № АА7580ЕH), ТОYОТА CАМRY (державний № НОМЕР_3), ТОYОТА CАМRY (державний № НОМЕР_4), ТОYОТА CАМRY (державний № НОМЕР_5).

Стягувач уточнив вимоги скарги, остаточно просить визнати бездіяльність виконавчої служби неправомірною, а також зобов'язати виконавчу службу провести усі дії, необхідні для виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2009 року у справі № 33/49-6/161/09, у т.ч. накласти арешт на грошові кошти та інше майно, що належить боржнику -Відкритому акціонерному товариству Банку „БІГ ЕнергіяВ» .

Заява стягувача про уточнення вимог скарги приймається судом, оскільки не суперечить вимогами чинного законодавства.

Відкрите акціонерне товариство Банк „БІГ ЕнергіяВ» (надалі - боржник) та виконавча служба, повідомлені про місце, день та час розгляду скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи та пояснення щодо вимог скарги суду також не надали.

Неявка боржника та представника виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги, про що прямо вказано в ч. 2 ст. 121 2 ГПК України.

За таких обставин, суддя визнав за можливе розглянути скаргу без участі представників боржника та виконавчої служби, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали скарг, заслухавши пояснення представника стягувача, суддя вважає, що скарга, з урахуванням уточнень, підлягає задоволенню з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2009 року були частково задоволені позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення пеню в сумі 8 683 грн. 88 коп., витрати по держмиту в сумі 86 грн. 66 коп. та на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 3 грн. 64 коп.

Не погодившись з даним рішенням, стягувач оскаржив його до Запорізького апеляційного господарського суду.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.08.2009 року апеляційна скарга стягувача була залишена без задоволення, а рішення господарського суду запорізької області від 12.06.2009 року -без змін.

На виконання рішення від 12.06.2009 року, господарським судом запорізької області 14.09.2009 року був виданий відповідний наказ у справі № 33/49-6/161/09 про стягнення з боржника на користь стягувача загальної суми 8 774 грн. 18 коп.

Вказаний наказ був направлений стягувачу 17.09.2009 року, про що свідчить відбиток штампу вихідної кореспонденції канцелярії суду за № 09-12в/5150 на копії наказу суду, що знаходиться в матеріалах справи.

Заявою вих. № 3047 від 25.09.2009 року стягувач звернувся до виконавчої служби стосовно відкриття виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду у справі № 33/49-6/161/09, додавши до заяви копію рішення суду від 12.06.2009 року та оригінал наказу від 14.09.2009 року у даній справі.

При цьому, в заяві стягувач просив з метою забезпечення виконання рішення про майнове стягнення, постановою про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, про що повідомити відповідні органи, що здійснюють реєстрацію майна та ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Вказана кореспонденція була направлена стягувачем до виконавчої служби поштою, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист від 29.09.2009 року та фіскального чеку № 8378 від 29.09.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів , а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з приписами ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Виконавча служба 12.10.2009 року прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.09.2009 року у справі № 33/49-6/161/09.

В п. 2 вказаної постанови виконавча служба вказала боржнику на добровільне виконання рішення суду в семи денний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Суду не було надано доказів направлення вказаної постанови сторонам виконавчого провадження.

Господарському суду виконавча служба також не представила постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством, .., а також на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом .

Приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2009 року виконавча служба жодним чином не відреагувала на заяву стягувача про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, та повідомлення про це відповідних органів, що здійснюють реєстрацію майна та ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно з п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника , що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банку або інших фінансових установах, а також шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , у першу чергу стягнення звертається на грошові кошти боржника (за виконавчим провадженням). У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику майно. Відповідно до п. 8 ст. 50 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , стягнення на майно звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та виконавчого збору.

Як зазначено в ч. 1 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Наведене свідчить, що чинне законодавство, зокрема Закон України „Про виконавче провадженняВ» , надає виконавчій службі доволі широке коло повноважень для своєчасного та повного виконання рішень судів.

При цьому, стаття 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів, які б свідчили про неупередженість, своєчасність та повноту вчинення виконавчою службою виконавчих дій у справі № 33/49-6/161/09.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження була прийнята виконавчою службою 12.10.2009 року.

На день розгляду справи рішення суду у справі № 33/49-6/161/09 від 12.06.2009 року не було виконано, як пояснив представник стягувача в судовому засіданні.

Суду також не було надано доказів виконання рішення суду повністю або частково.

Вказані дії свідчать про затримання процесу виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення , ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України .

За ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

Відповідно до положень Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, уточненні вимоги стягувача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі -СічВ» м. Запоріжжя, з урахуванням уточнень від 22.02.2010 року, задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві вжити усіх передбачених законом заходів щодо своєчасного, повного виконання рішення суду, а саме накласти арешт на всі кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, а також звернути стягнення на майно боржника в порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Суддя Л.С. Місюра