Рішення

від 05.06.2009 по справі 17/38-09-1543

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/38-09-1543

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2009 р.Справа  № 17/38-09-1543

за позовом:        Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”       

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”  

про стягнення 8442,22 грн.

   Суддя Зуєва Л.Є.

Представники сторін:

від позивача: Скорік С.Ф. - представник;          

                        Смірнова І.О. –представник;

                        Владимиров А.І. – представник;

від відповідача: Клочко Н.В. –представник.

СУТЬ СПОРУ: ДП „Херсонський морський торговельний порт” (надалі –позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” (надалі –відповідач) про стягнення 8442,22 грн.

Відповідач в засідання суд з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись при цьому на обставини викладені у відзиві.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 29.04.2009р. по 15.05.2009р. о 09 год. 40 хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

18.12.2004 р. між ДП „Одеська залізниця” і Херсонським морським торговельним портом укладено договір №466240/60Г про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предметом даного договору є надання Залізницею Порту послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 3.2. у міру виконання перевезень та надання послуг Залізниця списує

відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку Порта

(вантажовідправника, вантажоодержувача) на підставі перевізних документів

накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т.

ін. підписаних представником порту без зауважень.

Згідно довідки Головного диспетчера порту Калиновського В.М. до Акту звірки №1407/10 ТЕХГІД Одеської залізниці 03.11.2008 року за жовтень 2008 року із довідки порту списано в безакцентному порядку в порушення п.3.2 Договору №466240 від 18.02.2004 року суму 8442,22грн. ДП „Херсонський морський торговельний порт” укладено договори із Контрагентами на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, умовами яких є організація та здійснення перевалки, зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, що слідують через Порт.

За умовами договорів із Контрагентами Порт прийняв на себе зобов'язання - здійснювати на своїх причалах, своєю технікою і на своїх під'їзних коліях перевалку вантажів, які прибули для Контрагента, а також організовувати своєчасне розвантаження вантажів з суден та вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, а також Договором між Портом і Одеською залізницею по обробці вагонів з вантажами.

Позивач у своєму позові зазначає, що відповідач не правомірно списав суму у розмірі 8442,22 грн., з довідки порту, посилаючись при цьому на п.5.15 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки, саме згідно цієї норми, операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію і порти України звільняються від оподаткування. В підтвердження своїх доводів позивач надав низьку документів, які свідчать про наявність транзитного характеру у вище перерахованих операціях.

Зазначені обставини спонукали ДП „Херсонський морський торговельний порт” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід. 2101 від 31.03.2009р.) до відповідача ДП „Одеська залізниця” про стягнення 8442,22 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2008р. порушено провадження у справі №17/38-09-1543 за позовом ДП „Херсонський морський торговельний порт” до ДП „Одеська залізниця” про стягнення 8442,22 грн.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства в аспекті спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позов ДП „Херсонський морський торговельний порт” слід задовольнити, з наступних правових підстав:

Матеріалами справи встановлено, що у період жовтня 2008р. портом на виконання умов укладеного договору №466240/60Г від 18.12.2004р., здійснювалась перевалка транзитних вантажів залучених Контрагентами, а також такі послуги як подача та прибирання вагонів, їх зачистка, зачистка трюмів та складського майданчику, перевід стрілок, видача голограм та інші послуги. Надання зазначених послуг залізниці підтверджується відомостями плати за користування вагонами та накопичувальними картками.

З наявної в матеріалах справи довідки Головного диспетчера порту Калиновського В.М. до Акту звірки №1407/10 ТЕХГІД Одеської залізниці 03.11.2008 року за жовтень 2008 року вбачається, що з довідки порту списано в безакцентному порядку суму 8442,22грн. Зазначена сума відповідачем списана, як ПДВ, який нарахований відповідачем на вищевказані операції здійсненні позивачем у жовтні 2008р.

ДП „Херсонський морський торговельний порт” укладено договори із Контрагентами на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, умовами яких є організація та здійснення перевалки, зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, що слідують через Порт.

Згідно пп. 3.1.1., 3.1.3 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97ВР, із змінами та доповненнями об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку по поставці товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, також операції по вивезенню товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Пунктом 6.1.1 ст. 6 цього Закону встановлена ставка податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування, та додається до ціни товару (робіт та послуг).

Однак, пп. 5.15. ст. 5 Закону України № 168/97ВР від 03.044.1997 р. „Про податок на додану вартість„ звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

Одночасно з цим, третім абзацом пп. 6.2.1 ст. 6 цього Закону встановлено, що операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15. цього Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про транзит вантажів", транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про транзит вантажів", транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), книжка МДП (Carnet TIR), необхідні для здійснення митного контролю.

З урахуванням викладеного та згідно документів встановлено, що у вищезазначений період здійснювався транзит вантажів через митну територію України та супроводжувався регламентованою ст. 6 Закону №1172 документацією, а саме товарно-транспортними накладними, складеними мовою міжнародного спілкування: рахунками фактурами (Invoice), Маніфестами (Manifest), коносаментами (Bill of Lading), дорожніми відомостями, накладними.

З вищезазначених документів, а також відомостей та накопичувальних карток, які наявні в матеріалах справи вбачається, що вантажі, які надходили до порту, є виключно транзитними вантажами, оскільки прибули вони з одного місця відправлення та в подальшому, силами та засобами ДП „ХМТП” були спрямовані до іншого пункту призначення - за кордон (Туреччина, Італія, Болгарія, Греція) та знаходились під митним контролем, підтвердженням чого є відмітка митного органу „Під митним контролем. Транзит”.

Оскільки згідно із Законом України "Про транзит вантажів" транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, то послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів, звільняються від ПДВ.

Відтак, послуги, що надавались портом у вищезазначений період: подача та прибирання вагонів, їх зачистка, перевід стрілок та інші послуги безпосередньо пов'язані з переміщенням транзитного вантажу через митну територію України, тому, дані операції з надання послуг звільняються від оподаткування податку на додану вартість та не додається до ціни товару.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в листі Державної податкової адміністрації „Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість” від 17.06.2005р. N12154/7/15-2317, згідно якого від оподаткування звільняються як операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов'язаних з таким транзитом (зокрема, навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів).

Отже приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить до висновку, що заперечення відповідача щодо віднесення послуг по переведенню стрілок на під'їздних коліях до групи послуг, які оподатковуються, до уваги не приймаються, оскільки не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Не приймається до уваги посилання відповідача на вимоги ст. 35 Статуту залізниць України, згідно якої послуги по очищенню вагонів виникають після завершення операції по переробці вантажів та обліковуються ПДВ на загальних підставах, оскільки зазначене положення відноситься до операцій не пов'язаних з митним транзитом.  

Відповідачем в судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням акту звірки взаєморозрахунків по переліку наданих послуг та їх вартості.

Зазначене клопотання відхиляється, оскільки справа знаходиться в провадженні господарського суду з квітня 2009 року, в матеріалах справи наявні відомості плати за користування вагонами за подавання/забирання вагонів, накопичувальні картки та акт звірки взаєморозрахунків №1407/10 від 03.11.2008р., з яких вбачається, як найменування послуг так і їх вартість, тому відповідач мав можливість провести свої розрахунки, скласти відповідний акт та надати його до суду, однак за весь час розгляду справи відповідач такою можливістю не скористався.  

Вимогами ст. 32 ГПК України, встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, відповідач в порушення вимог ст.ст.32,33 ГПК України, в обґрунтування своїх заперечень на протязі провадження справи у суді  відповідні докази не представив, у зв'язку з чим суд вважає клопотання про відкладення розгляду справи безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ДП „Одеська залізниця” в порушення вимог чинного законодавства незаконно нарахувало ПДВ за наданні вищезазначені послуги та списало з особового рахунку Порту суму ПДВ стосовно Контрагентів Порту по операціям пов'язаних з транзитними вантажами, яка складається за жовтень 2008року -              8442,22 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    1.     Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” /65012, м. Одеса, вул.Пантейлемонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315/ на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” /73000, м. Херсон, пр-т. Ушакова,4, код ЄДРПОУ 01125695/ 8442 грн. 22 коп. /вісім тисяч чотириста сорок дві грн. 22 коп./ - незаконно нарахованої суму ПДВ; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ - державного мита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

Наказ видати.

Рішення господарського суду вступає в силу в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя