17/38-09-1543
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2009 р. Справа № 17/38-09-1543
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
(на підставі розпорядження голови суду від 13.07.2009р. №90 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гордієнко М.В., довіреність від 05.03.2009р. №228
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на рішення господарського суду Одеської області від 05 червня 2009 року
у справі №17/38-09-1543
за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”
до відповідача Одеської залізниці
про стягнення 8442,22 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт” поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з Одеської залізниці 8442,22 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05 червня 2009 року у справі №17/38-09-1543 (суддя Зуєва Л.Є.) позов ДП „Херсонський морський торговельний порт” задоволено. З Одеської залізниці на користь позивача стягнуто 8442,22 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог чинного законодавства Одеська залізниця незаконно нарахувала та списала з особового рахунку позивача суми податку на додану вартість за надані послуги щодо транзитного вантажу, а отже позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення з відповідача 8442,22 грн. вказаної вище вартості податку на додану вартість є правомірними та обґрунтованими.
Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт”, з посиланням при цьому на не з'ясування судом першої інстанції у повній мірі обставин справи та неправильну оцінку судом доказів. За доводами скаржника матеріалами справи не підтверджено, що позивачем були надані послуги щодо транзитних вантажів. Більш того, послуги по переведенню стрілок на під'їзних шляхах на думку відповідача взагалі не пов'язані із транзитними перевезеннями. Окрім того, скаржник вказує, що відповідно до вимог ст. 35 Статуту залізниць України послуги по очищенню вагонів виникають після завершення операції по переробці вантажів та обліковуються ПДВ на загальних підставах.
Апеляційну скаргу Одеської залізниці на підставі розпорядження голови суду від 24.06.2009р. №78 „Про призначення справ” прийнято до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т., про що 09.07.2009р. винесено відповідну ухвалу. Розпорядженням голови суду від 13.07.2009р. №90 „Про передачу справ” справу №17/38-09-1543 передано від судді Савицького Я.Ф. судді Журавльову О.О. на розгляд колегії суддів: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В. у зв'язку із виходом останніх з відпустки.
29.07.2009р. за вх.№1404-Д1 апеляційний господарський суд отримав від позивача відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Позивач (ДП „Херсонський морський торговельний порт”) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.07.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.02.2004р. між Одеською залізницею (залізниця, відповідач) та ДП „Херсонський морський торговельний порт” (порт, позивач) був укладений договір №466240 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с. 8-9), предметом якого є надання залізницею порту (вантажовідправнику, вантажоодержувачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п.3.2 договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку порту (вантажовідправника, вантажоодержувача) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін., підписаних представником порту без зауважень.
Окрім того, 25.02.2004р. між Одеською залізницею та ДП „Херсонський морський торговельний порт” був укладений договір №59Т про обробку вагонів з вантажами (а.с. 10-14), за умовами якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів.
При цьому ДП „Херсонський морський торговельний порт” було укладено договори із контрагентами на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів, умовами яких є організація та здійснення перевалки, зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, що слідують через порт.
Матеріалами справи встановлено, що у жовтні 2008р. на виконання умов укладеного договору від 18.12.2004р. №466240 портом здійснювалась перевалка транзитних вантажів залучених контрагентами, а також надавались такі послуги як подача та прибирання вагонів, їх зачистка, зачистка трюмів та складського майданчику, перевід стрілок, видача голограм та інші послуги, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями плати за користування вагонами (а.с. 18-20, 24-27, 40, 42, 46-48, 50, 58-59, 62, 66, 70-72, 77, 86, 88) та накопичувальними картками (а.с. 21-22, 28-38, 41, 43-44, 51-56, 60, 63-64, 67-68, 74-75, 78-80, 82, 84, 89).
Одеською залізницею були нараховані та списані з особового рахунку позивача суми податку на додану вартість за надані послуги щодо транзитного вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою Головного диспетчера порту Калиновського В.М. (а.с. 16) до акту звірки №1407/10 ТехПД Одеської залізниці 03.11.2008 року за жовтень 2008 року (а.с. 15) та переліками Технологічного центру по обробці перевізних документів (ТехПД) (а.с. 17, 23, 39, 45, 49, 57, 61, 65, 69, 73, 76, 81, 83, 85, 87).
Посилаючись на те, що зазначене списання сум податку на додану вартість здійснено Одеською залізницею неправомірно, оскільки такі послуги надавались щодо транзитного вантажу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних сум.
Згідно з п.п. 3.1.1, 3.1.3 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97ВР, із подальшими змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку по поставці товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, також операції по вивезенню товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.
Пунктом 6.1.1 ст. 6 вказаного закону встановлена ставка податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування, що додається до ціни товару (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.2.4 ст. 6 вказаного закону операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом 5.15 цього Закону.
Згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
За вимогами ст. 5 Закону України „Про транзит вантажів” транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про транзит вантажів” транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), книжка МДП (Carnet TIR), необхідні для здійснення митного контролю.
З урахуванням викладеного та згідно з наявними в матеріалах справи документами (довідкою по відвантаженню транзитних вантажів через ДП „Херсонський морський торговельний порт” у жовтні 2008 року на експорт –а.с. 101; Маніфестами (Manifest) –а.с. 102-108) встановлено, що у вищезазначений період здійснювався транзит вантажів через митну територію України, який супроводжувався регламентованою ст. 6 Закону України „Про транзит вантажів” документацією.
З відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, які наявні в матеріалах справи, також вбачається, що вантажі, які надходили до порту, є виключно транзитними вантажами, оскільки прибули вони з одного місця відправлення та в подальшому, силами та засобами ДП „Херсонський морський торговельний порт” були спрямовані до іншого пункту призначення - за кордон (Туреччина, Італія, Болгарія, Греція) та знаходились під митним контролем, підтвердженням чого є відмітка митного органу „Під митним контролем. Транзит”.
Оскільки згідно із Законом України „Про транзит вантажів” транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, то послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів, звільняються від ПДВ.
Відтак, послуги, що надавались портом у вищезазначений період: подача та прибирання вагонів, їх зачистка, перевід стрілок та інші послуги безпосередньо пов'язані з переміщенням транзитного вантажу через митну територію України, тому, дані операції з надання послуг звільняються від оподаткування податку на додану вартість та не додається до ціни товару.
Така ж правова позиція викладена і у листі Державної податкової адміністрації „Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість” від 17.06.2005р. №12154/7/15-2317, згідно якого від оподаткування звільняються як операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов'язаних з таким транзитом (зокрема, навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів).
Таким чином, апеляційний господарського суду повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт”, з огляду на їх правомірність та обґрунтованість.
При цьому апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо віднесення послуг по переведенню стрілок на під'їзних коліях до групи послуг, які оподатковуються, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.
Також не приймається до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на вимоги ст. 35 Статуту залізниць України, згідно якої послуги по очищенню вагонів виникають після завершення операції по переробці вантажів та обліковуються ПДВ на загальних підставах, оскільки положення зазначеної статті відноситься до операцій, не пов'язаних з митним транзитом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Одеської залізниці, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 05 червня 2009 року у справі №17/38-09-1543 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді
О.О. Журавльов
В.М. Тофан
М.В. Михайлов
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2009 |
Оприлюднено | 06.08.2009 |
Номер документу | 4226548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Журавльов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні