5020-2/235
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"02" червня 2009 р. справа № 5020-2/235
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”
(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Севсплав”
(99011, м.Севастополь, вул.Советська, 51-11)
про стягнення заборгованості у розмірі 15617,78 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивач - Ірхін М.Ю., довіреність № 19054/0/2-08 від 25.12.2008, ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
відповідач - не з'явився,
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Севсплав” про стягнення заборгованості у розмірі 15617,78 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію –14264,30 грн., заборгованість за реактивну електроенергію –314,69 грн., пеня –531,59 грн., 3% річних –80,08 грн., інфляційне відшкодування –427,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 5505 від 04.05.2007, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно за адресою, вказаною у довідці Управління статистики у місті Севастополі (а.с. 44).
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за зазначеною адресою не значиться”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику” та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441, у відповідній редакції.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини першої статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
04.05.2007 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія “Севастопольенерго" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Севсплав” (Споживач) був укладений договір № 5505 на постачання електричної енергії (далі - Договір) (а.с.11-17), який відповідно до умов пункту 9.4 Договору був продовжений на наступні періоди.
Згідно з розділом 1 Договору Постачальник зобов'язувався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених розділом 5 Договору (Додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії”) з урахуванням умов, передбачених розділами 6, 7 та 8 Договору.
Відповідно до пунктів 2.3.2- 2.3.3 Договору Споживач, зокрема, зобов'язався:
- дотримуватися режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 Договору;
- сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії у відповідності з умовами Додатку №3 „Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію” та №4 „Розрахунок витрат у мережах споживача...” у відповідності з умовами, визначеними у розділі 8 цього Договору;
Згідно з Додатком №6 до Договору „Порядок розрахунків” розрахунковим вважається період з 4 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.
Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Споживачем протягом 5 банківських днів з дня виписки рахунку.
Споживач здійснює оплату спожитої електроенергії плановими платежами, строк остаточного рахунку –09 число календарного місяця.
Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались відповідачем, позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 21.10.2008 по 27.02.2009 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.
Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, у результаті чого у нього утворилася заборгованість по оплаті за спожиту активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 14264,30 грн.
Крім того, пунктом 2.3.4 Договору передбачений обов'язок Споживача здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача відповідно до Додатку №8 до Договору „ Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії”.
Заборгованість з оплати реактивної електроенергії за період з 21.10.2008 по 27.02.2009 складає 314,69 грн.
Докази погашення відповідачем цієї суми заборгованості на день прийняття рішення відсутні.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 7 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором № 5505 від 04.05.2007, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 14364,30 грн. та за реактивну електричну енергію у сумі 314,69 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за договором за період з 22.06.2007 по 27.02.2009 у розмірі 427,12 грн. та 3% річних за період з 22.06.2007 по 27.02.2009 у розмірі 80,08 грн.
Проте, докази порушення відповідачем умов Договору за період з 22.06.2007 по 21.10.2008 відсутні, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості заявлені за період з 21.10.2008 по 27.02.2009.
Таким чином, перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню за період з 21.10.2008 по 27.02.2009 у розмірі: 60,56 грн. –3% річних, 426,54 грн. –збитки від інфляції.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Згідно з пунктами 4.2.1, 4.2.2 Договору за недотримання строків платежів, передбачених пунктами 2.2.3, 2.2.4 цього Договору, вказаних в додатках „Порядок розрахунків”, Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з дати остаточного рахунку, вказаного у Додатку №6 „Звіт про обсяг постачання електроенергії за розрахунковий період”. Сума пені нараховується Споживачу до дня погашення заборгованості та включається до платіжної вимоги окремою стрічкою.
На підставі зазначеного позивачем нарахована пеня у розмірі 531,59 грн. за період з 28.02.2008 по 27.02.2009
Але, як зазначалось вище, докази порушення відповідачем умов Договору за період з 28.02.2008 по 21.10.2008 відсутні, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості заявлені за період з 21.10.2008 по 27.02.2009.
Крім того, відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню за період з 21.10.2008 по 27.02.2009 у розмірі 485,81 грн.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севсплав” (99011, м.Севастополь, вул.Советська, 51-11, код у ЄДРПОУ 34049871, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість за активне споживання електроенергії у розмірі 14264,30 грн. (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят чотири грн. 30 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севсплав” (99011, м.Севастополь, вул.Советська, 51-11, код у ЄДРПОУ 34049871, відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ „Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) заборгованість з оплати реактивної енергії у розмірі 314,69 грн. (триста чотирнадцять грн. 69 коп.), пеню у розмірі 485,81 грн. (чотириста вісімдесят п'ять грн. 81 коп.), 3% річних у розмірі 60,56 грн. (шістдесят грн. 56 коп.), інфляційне відшкодування у розмірі 426,54 грн. (чотириста двадцять шість грн. 54 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 154,62 грн. (сто п'ятдесят чотири грн. 62 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 116,82 грн. (сто шістнадцять грн. 82 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 09.06.2009.
Розсилка:
1. ВАТ „ЕК„Севастопольенерго”
(99040, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 44)
2. ТОВ „Севсплав”
(99011, м.Севастополь, вул.Советська, 51-11)
3. Справа
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3935119 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні