Рішення

від 09.06.2009 по справі 19/82пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/82пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09                                                                                 Справа № 19/82пд.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м.Луганськ

до Приватного підприємства „Дубль”, м.Луганськ

про спонукання укласти договір

в присутності представників сторін:

від позивача – Шапка Д.А., довіреність № 68 від 08.01.2009;

від відповідача –Кулик А.В., довіреність № 003.09/11 від 06.03.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача з 01.01.2009, п.5.3 прийняти в редакції позивача.

Позивачем на адресу відповідача було направлено два примірника проектів господарського договору від 01.01.2009 №2244/2 “на  послуги з централізованого водопостачання та водовідведення”.

Згідно ст.179 Господарського кодексу України, ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" укладення відповідного договору є обов'язковим для сторін.

Позивач отримав договір на послуги з водопостачання та водовідведення № 2244/2 від 01.01.2009 підписаний відповідачем з приміткою про протокол розбіжностей.

Відповідач склав протокол розбіжностей до договору стосовно пункту 5.3. та пропонує виключити його, у зв”язку з тим, що у споживача відсутня централізована каналізаційна система.

Позивач з цим не погодився та передав спір щодо нього на розгляд суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.04.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 30.04.2009.

Розгляд справи неодноразово відкладався для витребування від сторін додаткових доказів.

30.04.2009 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому відхиляє вимоги позивача у повному обсязі. У відзиві відповідач зазначив, що взагалі не має потреби в послугах позивача в частині водовідведення, оскільки не скидає у мережу каналізації позивача свої стоки.

11.01.2007 між відповідачем та ЗАТ „Протос” був укладений договір № 5 відповідно до якого останній –виконавець, прийняв на себе зобов”язання виконання послуг з вивезення з місць утворення рідких нечистот замовника –відповідача. Даний договір діє і по цей час, що підтверджено копіями квитанцій щодо оплати відповідачем послуг у повному обсязі.

Отже вивезення стічних вод відповідача здійснюється не позивачем, а третьою особою на договірних засадах.

09.06.2009 позивач надав письмове пояснення № 13, в якому вважає, що запропоновані відповідачем зміни до умов договору є недоцільними, спрямованими на перешкоджання та ускладнення у забезпеченні послугами водопостачання та водовідведення. Запропонована редакція п.5.3 договору викладена згідно до п.4.64 СНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження”. „Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Луганська” від 28.04.2005 № 123 п.1.10 Приймання в систему міської каналізації стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від підприємств і приватного сектора, здійснюється тільки через зливні станції Водоканалу або зливні станції спеціалізованих підприємств, що мають договір з Водоканалом на приймання вищезазначених стічних вод. Підприємства або приватні власники сплачують Водонакалу за їх транспортування та очистку згідно з договором. На підставі викладеного позивач наполягає на викладені даного пункту у його редакції.

Представник відповідача надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п.12.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008, приймання стічних вод від районів, у яких немає централізованої системи водовідведення, здійснюється через зливові станції. Порядок скиду нечистот у міську мережу водовідведення асенізаційними машинами та оплата послуг, що надає виробник, обумовлюються договором між перевізниками рідких відходів та виробником.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Позивач звернувся з позовом про зобов'язання відповідача укласти п.5.3. договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2009 №2244/2 в редакції позивача:

“5.3.          Приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від  „Споживача” здійснюється тільки в точці скиду, яку визначає „Постачальник”. Обсяг стоків, що транспортуються з вигрібних ям, приймається у відповідності з п.4.64 СНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження”, у відношенні кількості води, яка постачається, до кількості відходів –1:1. Оплату за прийом та очищення стоків „Споживач” проводить „Постачальникові”. Транспортні витрати оплачуються „Споживачем” по окремому рахунку установам, що виконують транспортування нечистот асенізаційним транспортом”.

У відповідача відсутня централізована каналізаційна система.

Згідно п.12.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 № 190 приймання стічних вод від районів, у яких немає централізованої системи водовідведення, здійснюється через зливові станції. Порядок скиду нечистот у міську мережу водовідведення асенізаційними машинами та оплата послуг, що надає виробник, обумовлюються договором між перевізниками рідких відходів та виробником.

Також відповідно до п.1.10 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Луганська від 28.04.2005 № 123 приймання в систему міської каналізації стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від Підприємств і приватного сектора, здійснюється тільки через зливні станції Водоканалу або зливні станції спеціалізованих підприємств, що мають Договір з Водоканалом на приймання вищезазначених стічних вод. Підприємства або приватні власники сплачують Водоканалу за їх транспортування та очистку згідно з Договором.

Жодна із наведених норм не зазначає, що оплату повинен здійснювати саме Споживач, а навпаки передбачають договірні відносини між Виробником (Постачальником) та Підприємством, яке надає послуги з перевезення рідких відходів.

Таким чином, запропонована позивачем редакція п.5.3 договору не ґрунтується на вимогах законодавства.

За таких підстав у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.4 ст.181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей з підписаним договором.

Згідно п.5 ст.181 Господарського кодексу України, який передбачає, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов”язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Пунктом 7 ст.181 Господарського кодексу України передбачено: якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Позивачем не надано доказів прийняття мір по досудовому врегулюванню розбіжностей, що порушує приписи п.5 ст.181 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.06.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 15.06.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова