Постанова

від 16.07.2009 по справі 19/82пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/82пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.07.2009  року                                                                      Справа № 19/82пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:           

         від позивача                              Шапця Д.А., довіреність № 21/15,

                                                        від 08.01.09, начальник юридичного

                                                        відділу відокремленого підрозділу

                                                        Луганського управління ТОВ

                                                        „Луганськвода”;

від  відповідача                               Кулик А.В., представник по довіреності

                                              № 06-03.09/11, від 06.03.09;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю

„Луганськвода”, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  09.06.2009

по справі                                         №19/82пд (суддя –Косенко Т.В.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

„Луганськвода”, м.Луганськ

до  відповідача                              Приватного підприємства „Дубль”,

м.Луганськ

про                                               спонукання укласти договір

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до приватного   підприємства    „Дубль”,    м.Луганськ   про  спонукання  укласти

договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача з 01.01.2009, п.5.3 прийняти в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2009 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 09.06.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач відзивом від 16.07.2009 на апеляційну скаргу, заперечує доводам апеляційної скарги і вважає рішення господарського суду по даній справі обґрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2009 по справі №19/82пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,   Бойченко К.І.- суддя,             Журавльова Л.І.–суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивачем заявлені позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в редакції позивача, п 5.3 договору прийняти у редакції позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, направлений позивачем на адресу відповідача договір від 01.01.2009 № 2244/2 на послуги централізованого водопостачання та водовідведення відповідачем підписаний з протоколом розбіжностей по редакції п. 5.3 договору.

Із вищевикладеного вбачається, що фактично предметом спору по даній справі є розбіжності по п. 5.3 договору.

Згідно договору від 01.01.2009 № 2244/2 позивачем п. 5.3 викладений в наступній редакції:

“5.3.          Приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від  „Споживача” здійснюється тільки в точці скиду,  яку  визначає  „Постачальник”.  Обсяг  стоків,  що  транспортуються з вигрібних  ям, приймається у відповідності з п.4.64 СНіП 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі і спорудження”, у відношенні кількості води, яка постачається, до кількості відходів –1:1. Оплату за прийом та очищення стоків „Споживач” проводить „Постачальникові”. Транспортні витрати оплачуються „Споживачем” по окремому рахунку установам, що виконують транспортування нечистот асенізаційним транспортом”.

Відповідач оспорює наявність централізованої каналізаційної системи і в протоколі розбіжностей пропонує виключити даний пункт із договору.

Згідно п.12.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 приймання стічних вод від районів, у яких немає централізованої системи водовідведення, здійснюється через зливові станції. Порядок скиду нечистот у міську мережу водовідведення асенізаційними машинами та оплата послуг, що надає виробник, обумовлюються договором між перевізниками рідких відходів та виробником.

Відповідно до п.1.10 Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Луганська від 28.04.2005 № 123 приймання в систему міської каналізації стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від Підприємств і приватного сектора, здійснюється тільки через зливні станції Водоканалу або зливні станції спеціалізованих підприємств, що мають Договір з Водоканалом на приймання вищезазначених стічних вод. Підприємства або приватні власники сплачують Водоканалу за їх транспортування та очистку згідно з Договором.

Із наведених норм вбачається, що за приймання стічних вод водоканалом передбачаються договірні відносини між Виробником (Постачальником) та Підприємством, яке надає послуги з перевезення рідких відходів.

Відповідач надав договір № 5 від 11.01.2007 на викачування і вивіз рідких нечистот з місць їх знаходження до місця їх обеззаражування, укладеного між відповідачем та ЗАТ „Протос”.

За даним договором ЗАТ „Протос” прийнято на себе зобов'язання по викачуванню та вивозу рідких нечистот від відповідача, а відповідач зобов'язується оплачувати ці послуги.

Таким чином, відповідач довів, що він не користується послугами позивача, оскільки не здійснює скид нечистот в міську каналізацію.

Ці послуги здійснює ЗАТ „Протос” згідно договірних умов з відповідачем і відповідно до приписів п. 12.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах  України, які затверджені Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008 позивач повинний укласти договір з перевізником рідких відходів, з ЗАТ „Протос”.

За таких обставин п. 5.3 слід виключити із договору від 01.01.2009        № 2244/2, тобто прийняти редакцію відповідача.

Порядок укладення господарських договорів визначений Господарським кодексом України –ст. 181 Господарського кодексу України, передбачає направлення однією стороною другій стороні проекту договору у двох примірниках.

Відповідно до п.4 ст.181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей з підписаним договором.

Згідно п.5 ст.181 Господарського кодексу України, який передбачає, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі     

прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Пунктом 7 ст.181 Господарського кодексу України передбачено: якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона –виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, не  прийнявши міри досудового врегулювання.

Але, господарський суд помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не дотримані приписи ст. 181 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 10 Господарського процесуального кодексу України визначає, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Стаття 649 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок суду щодо вирішення переддоговірних спорів.

За таких підстав судова колегія вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовом і за апеляційною скаргою відносяться на позивача –товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 3 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2009 по справі №19/82пд задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2009 по справі №19/82пд –скасувати.

3.   Прийняти нове рішення.

4. Пункт 5.3 договору від 01.01.2009 № 2244/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення виключити.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

       Помічник судді          С.І.Заєць