Постанова

від 09.04.2014 по справі 814/5301/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року Справа № 814/5301/13-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомКолективне науково-виробниче підприємство "Тріботехніка", вул. Акіма, 2, Миколаїв, 54003

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області, вул. Потьомкінська, 24/2, Миколаїв, 54030

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 20.12.2013р. № 0009432201, від 20.12.2013р. № 0009442201,

Колективне науково - виробниче підприємство «Тріботехника» звернулося до суду із адміністративним позовом ( з урахуванням уточнень) про:

-визнаня протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 20.12.2013 року № 0009432201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24 670,0 грн.;

-визнаня протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 20.12.2013 року № 0009442201 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 472 364,0 грн.;

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ є правомірними та такими, що відповідають нормам діючого законодавства. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне науково - виробниче підприємство «Тріботехника» зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

06-12.12.13 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по податку на прибуток в частині правильності визначення прямих матеріальних витрат, що враховані у собівартості реалізованої продукції за період 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

16.12.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 397/14-0322-01/23082976, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

-п.п.134.1.1 ст.134.1 ст. 134, п.138.1, п. 138.2 ст.138, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 24670 грн.

30.10.2013 року - 19.11.2013 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податного законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

26.11.2013 року за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 331/14-03-22-01/23082976, у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

-п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п.138.1.1. п.138.1, п. 138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4138051 грн.

-п.188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 389660 грн.

Відповідачем на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 26.11.2013 року № 331/14-03-22-01/23082976 з урахуванням акту позапланової перевірки від 16.12.2013 року № 397/14-03-22-01/23082976 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0009432201 від 20.12.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибутку за основним платежем на суму 24670 грн.;

№ 0009442201 від 20.12.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 389660 грн. та штрафними санкціями на суму 82704 грн.;

Сума визначених відповідачем грошових зобов'язань складається з наступного:

Податок на прибуток - 24 670,0 грн. (уся сума) - не доведено придбання ТМЦ (безтоварна операція)

Податок на додану вартість - 389 660,0 грн. складається з наступного:

-13 458,0 грн. - позивач виписав податкову накладну помилково, та виправив цю помилку шляхом виписки розрахунку коригування. Відповідач розрахунок коригування не визнав, проте залишив без змін суму помилково зазначеного зобов'язання - 13 458,0 грн., яка не підтверджена первинними документами;

-353 648,0 грн. - позивач по підприємству ТОВ «Глас Трьош Херсон» виписував окремі податкові накладні (на кожну поставку), а відповідач вважає, що слід було виписувати одну узагальнюючу податкову накладну на підставі подорожнього листа, складеного в кінці дня;

-21 453,0 грн. - не доведено придбання ТМЦ (безтоварна операція);

-475,15 грн. - не підтверджено податковими накладними;

-626,0 грн. - позивач не провів коригування показників по операції з ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» - стор.55 акту планової перевірки.

Що стосується позиції відповідача щодо недоведеності придбання та використання товарно-матеріальних цінностей в межах господарської діяльності позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно акту перевірки, перевіряючими начебто встановлено завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів від контрагентів-постачальників, а саме :

ТОВ «Байкал» - на суму 13858 грн. , крім того ПДВ 2772 грн.;

ТОВ «Електромонтаж-Трейд» - на суму 91356 грн., крім того ПДВ 18271 грн.;

ТОВ «Рос-Інвест» - на суму 2048 грн., крім того ПДВ 410 грн.

Основною причиною для не визнання перевіркою податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за господарськими операціями з придбання товару у ТОВ «Байкал ЛТД», ТОВ «Електромонтаж-Трейд» та ТОВ «Рос-Інвест» був сумнів перевіряючих щодо реальності здійснення цих господарських операцій. Висновки акту перевірки щодо «недоведеності отримання товару від ТОВ «Байкал ЛТД», ТОВ «Електромонтаж-Трейд» та ТОВ «Рос-Інвест» ґрунтуються лише на актах про неможливість проведення зустрічної звірки:

- акті від 09.09.2011 р. № 169/23-300/37157761 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Байкал ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37157761) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2011 року»;

- акті від 01.03.212 р. № 319/23-325/32004632 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Електромонтаж-Трейд» (код за ЄДРПОУ 32004632) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками за період жовтень, листопад, грудень 2011 року»

- акті від 27.03.2013 р. № 163/22.4-07/37459455 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рос-Інвест» код ЄДРПОУ 37459455 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 - 31.10.2011 р.»

При цьому в самих актах про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що зустрічну звірку неможливо було провести із третіми особами, з якими позивач не мав ніяких правових відносин.

Вид даної перевірки - документальна планова виїзна. Особливість її проведення регламентується ст.77 Податкового кодексу України, яка передбачає, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України надає можливість податковому органу, крім первинних документів, використовувати при такій перевірці податкову інформацію, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок збору податкової інформації регламентується ст.72 Податкового кодексу України. Так, пп.72.1.5 надає можливість у якості податкової інформації отримувати інформацію, одержану за результатами податкового контролю.

Згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживається контролюючими органами (зокрема - податковими, в частині контролю за нарахуванням та сплатою податків) шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до Податкового кодексу України (пп.62.1.3 п.62.1 ст.62)

Порядок проведення зустрічних звірок унормовано п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України. Ця норма не передбачає можливості складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок. Якщо орган ДПС відповідно до внутрішньовідомчих методичних рекомендацій складає такий акт, він може свідчити лише про одне - про фіксацію неможливості проведення звірки даних платників податків. Ніяких інших відомостей щодо порушень такий документ містити не може. Факти порушень податкового законодавства з огляду на п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України можуть викладатися виключно у актах перевірок.

Як вже зазначалось вище, пунктом 77.8 ст.77 ПК України передбачено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу

Відповідно до статті 83 ПК України, «Матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок»:

83.1. Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Отже, акти «Про неможливість проведення зустрічної звірки» не є податковою інформацією та не є матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок у розумінні Податкового кодексу України, а отже - не можуть бути доказами порушення підприємством норм податкового законодавства.

В листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином будь-які обставини, що мали місце між третіми особами не мають правового значення при визначенні права платника на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Крім того статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачені обов'язкові реквізити первинного документа, який повинен містити дані про зміст та обсяг господарської операції та ідентифікувати осіб, які брали у цій операції участь. Надані підприємством документи відповідали цим вимогам, тому висновок перевіряючих про «недоведеність» отримання товару від постачальника є необґрунтованим, оскільки отримання товару може бути підтверджено тільки одним чином - наданням первинного документа, який засвідчує передачу товару, що і було зроблено підприємством.

Але, не зважаючи на це перевіряючими був зроблений висновок, що угоди між КНВП «Тріботехніка» та ТОВ «Байкал ЛТД» не були використані в господарській діяльності підприємства.

Такий висновок є прямим порушенням статті 198.3 Податкового Кодексу України, відповідно до якої «право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду»

Таким чином, факт використання чи не використання придбання послуг в господарський діяльності не має ніякого правового значення для цілей включення сум ПДВ за цими операціями до податкового кредиту.

Також відповідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Таким чином, податкові наслідки для платника можуть мати виключно порушення податкового законодавства, і при чому такі порушення мають бути вчинені саме платником, а не іншими особами.

Таким чином, фактичними обставинами справи не підтверджується наявність порушень з боку КНВП «ТРІБОТЕХНІКА» при формуванні та декларуванні показників податкової звітності за операціями з ТОВ «Байкал» - на суму 13858 грн. , крім того ПДВ 2772 грн.; ТОВ «Електромонтаж-Трейд» - на суму 91356 грн., крім того ПДВ 18271 грн.; ТОВ «Рос-Інвест» - на суму 2048 грн., крім того ПДВ 410 грн.

Відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено суду факту безтоварності задекларованих позивачем господарських операцій, а отже повідомлення-рішення у цій частині підлягають скасуванню.

Що стосується визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 353 648,0 грн., суд зазначає наступне.

В ході перевірки встановлено факт придбання товарів (елементів склопакету) позивачем від ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ХЕРСОН». Згідно укладеного договору товар доставлявся постачальником з м. Херсон на склад позивача у м. Миколаєві.

Судом встановлено, що позивач по підприємству ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ХЕРСОН» виписував окремі податкові накладні (на кожну поставку), а відповідач вважає, що слід було виписувати одну узагальнюючу податкову накладну на підставі подорожнього листа, складеного в кінці дня.

Матеріали справи свідчать про те, що кожна із наведених у акті перевірки податкова накладна виписана у день виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто по першій події з урахуванням вимог статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Вимога формування узагальненої/єдиної податкової накладної за підсумком робочого дня нормами Податкового кодексу України не встановлена.

Відповідно п. 8.4. Порядку заповнення податкової накладної податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції) у разі:

-здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);

-виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

-надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Тобто, Порядком передбачено за наявності декількох видаткових накладних, оформлених одним днем, можливість щоденної виписки податкової накладної, якщо по таким операціям не була виписана окрема податкова накладна. Тобто, зазначене положення передбачає цілком законний випадок виписки декількох податкових накладних одним днем.

Крім того, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають містити визначені обов'язкові реквізити.

Відповідно закону України «Про автомобільний транспорт» дорожній лист - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу. Тобто, дорожній лист підтверджує роботу транспортного засобу, а не здійснення першої події у розумінні Податкового Кодексу.

Первинним документом, який підтверджує реалізацію/відвантаження продукції є видаткова накладна, на підставі якої і виписується податкова накладна.

Фактичне виконання договору (товарність операції) відповідачем під сумнів не ставиться, відповідач не має зауважень до правильності та повноти складання податкових та видаткових накладних по ТОВ «ГЛАС ТРЬОШ ХЕРСОН»

Відтак, суд не погоджується з доводами відповідача у цій частині визначених грошових зобов'язань.

Що стосується суми ПДВ 13 458,0 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач виписав податкову накладну № 50 від 29.07.11р. на суму 67 290,15 грн. у т.ч. ПДВ 13 458,03 грн. (ТОВ «КСМ-ГРУП») помилково, та виправив цю помилку шляхом виписки розрахунку коригування (у зв'язку з тим, що господарська операція фактично не відбудеться) Відповідач розрахунок коригування не визнав, проте залишив без змін суму помилково зазначеного зобов'язання - 13 458,0 грн., яка не підтверджена первинними документами.

У висновках акту перевірки (сторінки 46-47 акту) відповідачем зазначено, що КНВП «Тріботехніка» занижені податкові зобов'язання у липні 2011 р. на суму 13 458,0 грн. в наслідок безпідставного проведення коригувань податкових зобов'язань у бік зменшення на підставі помилково складеного розрахунку коригування податкової накладної.

Факт наявності розрахунку коригування під час перевірки відповідач підтверджує. Право здійснювати розрахунок коригування податкових зобов'язань надано позивачу Податковим кодексом України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міндоходів від 14.01.2014 року № 10. Порядок не передбачає обов'язку платника податків надавати документи, які б підтверджували здійснення коригування податкових зобов'язань у бік зменшення.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Отже, відповідач повинен був врахувати факт коригування позивачем суми своїх податкових зобов'язань.

В даному випадку суд приходить до висновку про безпідставність визначення грошового зобов'язання у цій частині.

Що стосується 475,15 грн., які не підтверджено податковими накладними, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображено податкову накладну від 30.06.2011 року № 7530043 на загальну суму 2 550,88 грн., в т.ч. ПДВ 425,15 грн., виписану АТ «Нова лінія», та податкову накладну від 08.07.2011 року № 3 на загальну суму 300,0 грн., в т.ч. ПДВ 50,0 грн., виписану ТОВ «Укрінекспорт».

Як вбачається з акту перевірки, вказані податкові накладні до перевірки надані не були. Також позивачем зазначені податкові накладні не були надані суду.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань у цій частині.

Що стосується не проведення позивачем коригування показників по операції з ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» на суму 626,0 грн. (стор.55 акту планової перевірки), суд зазначає наступне.

Відповідачем встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та сумою податкових зобов'язань ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД». В реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року КНВП «Тріботехніка» відображено податкові накладні від 14.11.2011 року № 1002 на загальну суму 3 753,94 грн., в т.ч. ПДВ 625,66 грн. та від 21.11.2011 року № 1347 на загальну суму 677,22 грн., в т.ч. ПДВ 112,87 грн., виписані ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД».

ТОВ «Хілті (Україна) ЛТД» подано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ від 16.12.2011 року № 9012365646, в якому зазначено про зменшення податкових зобов'язань у відношенні до КНВП «Тріботехніка» на загальну суму 3 753,94 грн., в т.ч. ПДВ 625,66 грн., у зв'язку з поверненням коштів покупцю. Кошти повернуті КНВП «Тріботехніка» у листопаді 2011 року.

КНВП «Тріботехніка» в порушення п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України не проведено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників, у наслідок чого завищено податковий кредит на суму 625,66 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність визначення позивачу грошових зобов'язань у цій частині.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме:

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 20.12.2013 року № 0009432201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24 670,0 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню повністю;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області 20.12.2013 року № 0009442201 підлягає визнанню протиправним та скасуванню частково у сумі 388558,85 грн. (389660,0 грн. - 475,15 грн. - 626,0 грн. = 388558,85 грн.) за основним платежем та 82428,7 грн. (82704,0 грн. - 275,3 грн. = 82 428,7 грн. 25% від суми правомірно визначених зобов'язань) за штрафними санкціями.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 20.12.2013 року № 0009432201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24 670,0 грн. за основним платежем.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області від 20.12.2013 року №0009442201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 388558,85 грн. за основним платежем та 82428,7 грн. за штрафними санкціями.

4.Присудити на користь Колективного науково - виробничого підприємства «Тріботехника» судові витрати у розмірі 458,35 грн. з Державного бюджету України.

5. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар