Постанова

від 10.06.2014 по справі 822/1796/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1796/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріОлійник І.А. за участі:представника позивача Місяця А.П. представника відповідача Ланчук Т. В розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області треті особи на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Флайт Медіа" , товариство з обмеженою відповідальністю "Маритен" , товариство з обмеженою відповідальністю "Статус-Софт Колсалтинг", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У поданому до суду адміністративному позові, урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001342201 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 177846,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 21398,0 грн., № 0001352201 від 29.07.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 160511,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 40128,0 грн., і № 0001522201 від 27.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 160511,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 36604,0 грн.

На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання у 2010-2012 роках рекламних послуг від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен» і ТОВ "Статус-Софт Колсалтинг".

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" і «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, а висновки щодо відсутності реального виконання господарських договорів, укладених з зазначеними вище господарюючими суб"єктами, суперечать вимогам цивільного та податкового законодаства.

Вказує, що виконання договорів про надання рекламних послуг підтверджене первинними документами, а результат їх отримання безпосередньо пов'язаний з господарською діяльністю позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними, оскільки порушення позивачем Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» і Податкового кодексу України та завищення валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання рекламних послуг від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен» і ТОВ "Статус-Софт Колсалтинг", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача, встановлене під час документальної планової виїзної перевірки та зафіксоване в акті перевірки №73/221/141553291 від 15.07.2013 року.

На думку відповідача, про відсутність реальних наслідків господарських операцій з зазначеними контрагентами свідчать: відсутність належним чином оформлених звітів виконавців рекламних послуг (компаній, які є третіми особами у справі); відсутність документів, на підставі яких можна було б встановити орієнтовну вартість послуг аналогічного характеру на ринку рекламних послуг у Інтернеті, наприклад, прайс-листів Інтернет порталів. Вважає, що на підставі наявних у позивача документів неможливо встановити, вартість виготовлення безпосередньо рекламного оголошення та вартість послуг з його розміщення на відповідних веб сайтах. У актах здачі-приймання послуг відсутня деталізована інформація, на підставі якої можливо з'ясувати, у якому об'ємі такі послуги надавались та чи виконані умови зобов'язань у повному обсязі.

Зазначає також, що позивачем фактично не здійснювався будь-який контроль за повнотою та належним виконанням зобов'язань зі сторони третіх осіб - виробників реклами, здійснення якого особою, яка отримує рекламні послуги в мережі Інтеренет, з урахуванням його специфіки, має суттєве значення, оскільки дає замовникові можливість встановити, чи виконуються умови зобов'язань належним чином та чи є така реклама ефективною. Такий контроль міг здійснюватись позивачем, зокрема, шляхом вимоги надати звіт виконавця, який містить повний та розгорнутий перелік (огляд) усіх послуг, а також іншу суттєву інформацію про послугу, яка була фактично надана.

Представники ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен» і ТОВ "Статус-Софт Колсалтинг" в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В надісланих до суду письмових поясненнях треті особи підтвердили факт виконання укладених з позивачем договорів про надання рекламних послуг та розміщення рекламних продуктів в мережі Інтернет.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" (код ЄДРПОУ 14153291) перебуває на податковому обліку в Кам'янець - Подільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Основними видом господарської діяльності позивача є здавання в оренду власного нерухомого майна.

В червні - липні 2013 року на підставі направлень №№ 942 і 943 від 21.06.2013 року, і №8 від 03.07.2013 року і №14 від 04.07.2013 року відповідно до ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та плану - графіка проведення планових виїзних перевірок працівниками в Кам'янець - Подільської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом №73/221/14153291 від 15.07.2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001342201 від 29.07.2013 року, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 199 244,0 грн., з яких основний платіж 177846,0 грн., за штрафні санкції 21398,0 грн., і № 0001352201 від 29.07.2013 року, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 200 639,0 грн., з яких основний платіж 160511,0 грн., штрафні санкції 40128.0 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головне управління Міндоходів у Хмельницькій області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 року № 0001522201, яким збільшене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 197115,0 грн., з яких основний платіж 160 511,0 грн., штрафні санкції 36 604,0 грн.

Не погоджуючись з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Зазначені податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки №73/221/14153291 від 15.07.2013 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі - Закон №334/94-ВР) та ., п. 138.1, п. п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України, (надалі - ПК України), в результаті чого занижений податок на прибуток в загальній сумі 177 846,0 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на 17 625,0 грн., за 3 квартал 2011 року на 33 503,0 грн., за 4 квартал 2011 року на 41 132,0 грн., за 1 квартал 2012 року на 42298,0 грн., за 2 квартал 2012 року на 43288,0 грн., та вимог п. 198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 160 511,0 грн., в тому числі за березень 2011 року на 14 100,0 грн., за вересень 2011 року на 29 133,0 грн., за грудень 2011 року на 35 767,0 грн., за березень 2012 року на 40 283,0 грн. і за червень 2012 року на 41 228,0 грн. у зв"язку з безпідставним включенням до валових витрат та податкового кредиту витрат на придбання рекламних послуг від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг", які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача, та податку на додану вартість, сплаченого в ціні цих послуг.

Суд встановив, що протягом 2010-2012 років позивач уклав ряд договорів про надання рекламних послуг з зазначеним вище суб»єктами господарювання.

Так, 28.12.2010 року між позивачем та ТОВ "Флайт Медіа", основний вид діяльності якого відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №281714, рекламна діяльність, укладений договір № 281210 про надання рекламних послуг з розміщення рекламних матеріалів у мережі Інтернет загальною вартістю 84 600,0 грн. Пунктом 1.2 договору визначено, що рекламні послуги означають послуги з розробки, реалізації та розміщення реклами замовника у мережі Інтернет, та включають, але не обмежуються такими, як: розміщення рекламних матеріалів на веб- сайтах, показ рекламних матеріалів на веб-сайтах. Відповідно до умов договору перед початком надання послуг замовник повідомляє виконавцю інформацію про завдання: обсяг надання послуг бажані строки та результати, іншу інформацію (п.1.4 договору); сторони у додатках до договору обумовлюють найменування Інтернет-ресурсу, тематику, період розміщення (п.1.5 договору). Згідно до п. 2.5 договору послуги вважаються наданими з моменту надання виконавцем замовнику звіту та підписання сторонами Акту прийому - передачі послуг. Для виконання послуг за даним договором виконавець має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець залишається відповідальним перед замовником в повному обсязі за порушення договору (п.1.6 договору).

В додатковій угоді № 1 від 28.12.2010 року до договору № 281210 від 28.12.2010 року позивач та ТОВ "Флайт Медіа" домовились про проведення останнім рекламної кампанії в мережі Інтернет в період з 5 січня по 5 березня 2011 року вартістю 84600,0 грн. в т.ч. ПДВ 14100,0 грн, яка включає виготовлення флеш - банеру та розміщення реклами в мережі Інтернет. Графік розміщення реклами в мережі Інтернет та сюжет сторони погодили у додатках №№ 1 і 2 до додаткової угоди.

Виконання договору та придбання вказаних послуг оформлене рахунком-фактурою №СФ-019, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ - 0026 від 05.03.2011 року та податковою накладною №1293 від 05.03.2011 року на суму ПДВ 14 100,0 грн.

15.07.2011 року та від 03.01.2012 року позивач уклав з ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" (одним з основних видів діяльності якого відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №464174 є рекламна діяльність) договори № 091105 і №011204 про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах, вказаних в додатках. Пунктом 1.2 цих договорів передбачено, що умови розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет, включаючи перелік веб-сайтів, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати та інші умови, визначаються в додатках до договорів.

В додатковій угоді № 1 від 15.07.2011 року до договору № 091105 від 15.07.2011 року позивач та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" домовились про проведення останнім рекламної кампанії бренду ТЦ «Ювілейний» в мережі Інтернет в період з 15 липня по 30 вересня 2011 року вартістю 174800,0 грн. в т.ч. ПДВ 29133,0 грн, яка включає виготовлення флеш-банеру та Рор-ир банеру згідно сюжету узгодженому у Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 (п. 2.1 Додаткової угоди № 1) і розміщення реклами Замовника на Інтернет ресурсах та в періоди зазначені в медіа планах у Додатку № 2 до Додаткової угоди № 1 (п. 2.2 Додаткової угоди № 1). Графік розміщення реклами в мережі Інтернет та сюжет сторони погодили у додатках №№ 1 і 2 до додаткової угоди. Додатковою угодою №2 від 20.09.2011 року позивач та його контрагент визначили додаткові нові терміни проведення рекламної компанії - з 1 жовтня по 31 грудня 2011 року, встановивши вартість цих послуг в розмірі 214600,0 грн., в тому числі ПДВ 35766,67 грн.

В додатковій угоді № 1 від 03 січня 2012 року до договору №011204 сторони домовились про проведення контекстної рекламної кампанії Замовника у мережі Інтернет з в період з 05 січня по 28 березня 2012 року з використанням сюжету «Здаються в оренду приміщення в ТЦ «Ювілейний» загальною вартістю 241700,0 грн., в тому числі ПДВ 40283,33 грн.

Виконання зазначених договорів оформлене актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №742 від 30.09.2011 року, №758 від 31.11.2011 року, №180 від 31.03.2012 року, підписаними позивачем та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг", і податковими накладними №180 від 21.03.2012 року на суму ПДВ 40 300,0 грн., №742 від 27.09.2011 року на суму ПДВ 29200,0 грн., №758 від 12.12.2011 року на суму ПДВ 35 800,0 грн

01.04.2012 року позивач уклав з ТОВ "Маритен" (одними з основних видів діяльності якого відповідно до довідки з ЄДРПОУ АА №539058 є діяльність рекламних агентств) договір № 120401 про надання послуг з розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах, вказаних в додатках. Пунктом 1.2 договору передбачено, що умови розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет, включаючи перелік веб-сайтів, період виходу, графік виходу рекламних матеріалів, вартість, строк та порядок оплати та інші умови, визначаються в додатках до договору.

В додатковій угоді № 1 від 01.04.2012 року до договору № 120401 від 01.04.2012 року позивач та ТОВ "Маритен" домовились про проведення останнім контекстової рекламної кампанії в мережі Інтернет в період з 01 квітня по 30 червня 2012 року, сюжет «здаються в оренду приміщення ТЦ «Ювілейний», вартістю 247367,0 грн. в т.ч. ПДВ 41227,83 грн.

Виконання вказаного договору оформлене позивачем та ТОВ "Маритен" актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 926 від 30.06.2012 року та податковими накладними №290 від 22.06.2012 року на суму ПДВ 33 300,0 грн.; №1293 від 25.06.2012 року на суму ПДВ 1900,0 грн.; №1294 від 30.06.2012 року на суму ПДВ 6000,0 грн.

Надані ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" рекламні послуги позивач оплатив в повному обсязі. Позивач та його контрагенти відобразили операції з придбання рекламних послуг в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі складених представниками позивача та ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" і ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та виписаних зазначеними контрагентами податкових накладних, які засвідчують факт надання ними рекламних послуг, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання рекламних послуг, а податок на додану вартість, сплачений в їх ціні - до податкового кредиту відповідних звітних періодів.

У відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР, в редакції, що була чинною до 01.04.2011 року, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

Аналогічні вимоги щодо включення витрат платника податку до витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, встановлені ПК України , що вступив в дію з 01.01.2011 року.

В силу п.14.1.27 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положенням абзацу "г" пп. 138.10.3 п. 138.10. ст. 138 ПК України визначено, що до складу інших витрат належать витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Пунктами 5 і 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

У відповідності до п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема витрати на рекламу.

Відтак, ПК України передбачає право платника податку на включення до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, витрат на рекламу, при умові, що такі витрати пов»язані з його господарською діяльністю.

Суд встановив, що основним видом господарської діяльності позивача є здавання в оренду власного нерухомого майна - торгового комплексу, що належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності САС 968081 від 25.10.2010 року. Тому, витрати на оплату наданих ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" рекламних послуг, предметом яких інформування суб»єктів господарювання про наявність вільних площ в будівлі торгового центру, є витратами на збут, які здійснені позивачем з метою пошуку потенційних орендарів.

В результаті здійсненої ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" реклами діяльності позивача щодо передачі в оренду приміщень торгового центру, останнім укладений ряд договорів оренди, а саме: договір оренди приміщення №8Ь-698 від 13 квітня 2011року з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», договір оренди №01/0411-5 від 01.04.2011 року з ТОВ «Технополіс-1», договір оренди №41 від 1 травня 2012 року з ТОВ «Перша Кам'янець-Подільська Аптека» і договір оренди №27 від 20 серпня 2012 року з ТОВ «Авітон Сервіс». Той факт, що укладення вказаних договорів оренди стало можливим завдяки розміщеній у мережі Інтернет рекламі підтверджується наступними листами орендарів: вих.№1 від 08.01.2014 року від ТОВ «Технополіс-1», вих.№1 від 08.01.2014 року від ТОВ «Авітон Сервіс» і від 08.01.2014року від ТОВ «Кам'янець-Подільська Перша Аптека». Кількість вільної площі зменшилась більше ніж вдвічі.

За змістом п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

Як зазначено в п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

За змістом пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Фактично здійснені позивачем витрати на оплату рекламних послуг ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" відповідно до укладених договорів, підтверджуються наявними у нього первинними документами, складеними з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

В судовому засіданні суд встановив факт оплати рекламних послуг та факт розміщення реклами в мережі Інтернет. Зазначене не заперечив також представник відповідача. При цьому, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, відповідач не довів, що розміщення в мережі Інтернет реклами послуг позивача з надання в оренду приміщень, надані не ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг", а іншими особами.

Відсутність звітів про надані рекламні послуги не може слугувати доказом відсутності фактичного виконання укладених з ними договорів, оскільки їх виконання підтверджується іншими первинними документами - актами приймання-передачі послуг, складання яких також передбачене умовами укладених з ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ «Статус - Софт Консалтинг" договорів про надання рекламних послуг.

Відсутність належного контролю за виконанням укладених договорів з боку позивача, на якому наполягає представник відповідача, свідчить про неналежне виконання працівниками позивач посадових обов»язків, проте не позбавляє останнього права на формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання рекламних послуг від вказаних контрагентів.

Відтак, позивач правомірно включив до складу витрат, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування податком на прибуток, витрати на оплату рекламних послуг, придбаних від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг".

Позивач та його контрагенти відобразили операції з поставки послуг у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене не заперечується представником відповідача.

Тому, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94-ВР та ., п. 138.1, п. п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України, та заниження податку на прибуток на суму177846,0 грн суд вважає неправомірними.

Отримавши від постачальників рекламних послуг (ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг") податкові накладні та оплативши ці послуги, позивач відніс до податкового кредиту відповідних звітних періодів податок на додану вартість, сплачений в ціні цих послуг.

За змістом підпункту «а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.1 ст.200 ПК України, яким встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду, у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару (послуг), зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (якщо така реєстрація є обов»язковою). Податкова накладна відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд встановив, що отримані позивачем від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" податкові накладні на поставку рекламних послуг оформлені з дотриманням п.201.1 ст.200 ПК України, їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обов»язковою. Зазначені накладні відображені позивачем та його контрагентами в реєстрі отриманих податкових накладних покупця та, відповідно, у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних постачальника.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Досліджені судом докази підтверджують, що господарські операції з придбання від від ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен" та ТОВ "Статус - Софт Консалтинг" рекламних послуг спричинили зміни в структурі активів та зобов»язань позивача.

Факт поставки послуг від зазначених контрагентів, їх оплати, сплати позивачем податку на додану вартість в ціні послуг та використання позивачем результатів послуг в господарській діяльності і отримання прибутку підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальниками рекламних послуг, які засвідчують факт придбання послуг, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди -як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Суд не встановив також порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

В судовому засіданні відповідачем не спростований той факт поставки рекламних послуг та їх оплати позивачем.

На час здійснення господарських операцій ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен» і ТОВ "Статус-Софт Колсалтинг" перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ.

Тому, позивач правомірно включив до податкового кредиту ПДВ, сплачене в ціні рекламних послуг, наданих ТОВ "Флайт Медіа", ТОВ "Маритен» і ТОВ "Статус-Софт Колсалтинг", а висновки відповідача про порушення п. 198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України, та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 160 511,0 грн. є безпідставними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, а отже позовні вимоги позивача про визнання їх протиправними та скасування підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 29.07.2013 року №0001342201 і №0001352201 і від 27.08.2013 року №0001522201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Універмаг Ювілейний" 2294,0 грн. судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 червня 2014 року

Суддя /підпис/О.К. Ковальчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук