Ухвала

від 10.06.2014 по справі 826/17638/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17638/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

секретар Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та визнання протиправними дій -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року Підприємство об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області від 22.05.2013 року № 0001351500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 600,00грн. та нарахована штрафна санкція у сумі 300,00 грн. та № 0001371500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 600,00 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач - Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Сарненською ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, при здійсненні фінансово-господарської діяльності по взаєморозрахунках з ПП «НВП «Агровет» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.200.1, п.200.3, п.200.4ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) у сумі 600,00грн. за жовтень 2011 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення за листопад 2011 року у сумі 600,00грн., грудень 2011 року - 600,00грн., січень 2012 року - 600,00грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 декларації поточного звітного (податкового) періоду) та відповідно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2012 року на суму 600,00грн.

За наслідками перевірки було складено акт від 08.05.2013 року № 260/22/35906201 (а.с.19-36).

На підставі акту від 08.05.2013 року № 260/22/35906201 та за результатами перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.05.2013 року № 0001351500 яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2012 року у розмірі 600,00грн. та нарахована штрафна санкція у сумі 300,00грн.; № 0001371500 яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 800,00грн., у т.ч. за листопад 2011 року на 600,00грн., за грудень 2011 року у розмірі 600,00грн., за січень 2012 року у розмірі 600,00грн. (а.с.38-39)

Податковий орган дійшов до висновку про те, що правочини ПОГ «Журавушка» ВГО онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» з ПП «НВП «Агровет», не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними.

Такий висновок Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області грунтується на висновках Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 22.11.2012 року № 5368/2204/37189636 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «НВП «Агровет» по взаємовідносинам з ТОВ «Костарика-10» за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, згідно якого зроблено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; неможливість фактичного здійснення ПП «НВП «Агровет» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; ненадання документів, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства за перівіряємий період. Перевіряючим зроблено висновок про те, що діяльність ПП «НВП «Агровет» направлена на мінімізацію сплати податків третім особам та безпідставного формування даних податкової звітності, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Крім того, за результатами розгляду первинної скарги позивача, Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення від 29.07.2013 року № 120/10с/10-201/161, яким скасоване податкове повідомлення-рішення Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області від 22.05.2013 року № 0001371500 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 200,00грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 600,00грн. - залишено без змін. (а.с.40-44)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Покупець) та ПП «НВП «Агровет» (Постачальник) укладено усний договір на постачання товару на виконання якої Постачальником виписаний на адресу позивача рахунок на оплату № 616 від 05.10.2011 року на товар - альбувір кількістю 20л, за ціною за одиницю товару без ПДВ 150,00грн. та на загальну суму 3 600,00грн. (а.с.110).

На підтвердження виконання вказаної господарської операції позивачем було надано наступні документи: видаткова накладна № 572 від 18.10.2011 року на вищезазначений товар на загальну суму 3 600,00грн. у т.ч. ПДВ 600,00грн. (а.с.112); податкова накладна № 41 від 18.10.2011 року на суму 3 600,00грн. у т.ч. ПДВ 600,00грн. (а.с. 111); копія товарно-транспортної накладної від 18.10.2011 року через ТОВ «Нову Пошту» (а.с. 113); платіжне доручення від 18.10.2011 року № 289 на суму 3 600,00грн. на перерахування з поточного рахунку зазначених грошових коштів позивачем на рахунок ПП «НВП «Агровет» за альбувір згідно рахунку № 616 від 05.10.2011 року. (а.с.114); ехнічні умови на ветеринарний препарат альбувір. (а.с.115).

Податкова накладна, наявна в матеріалах справи, містить усі дані стосовно змісту операції з купівлі послуг, вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за договором укладеним між позивачем та ПП «НВП «Агровет», оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку, господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП «НВП «Агровет», а також судових рішень щодо визнання правочину, укладеного між позивачем та вказаним товариством, недійсними.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

В Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентом ПП «НВП «Агровет» здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень .

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Рівненській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.