Ухвала

від 10.06.2014 по справі 826/13160/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13160/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібініченко І.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі за позовом Громадської організації "Андріївсько - Пейзажна ініціатива", ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Публічне акціонерне товариство "Спеціальне науково - реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство "Укрреставрація", Закрите акціонерне товариство "Спеціальне науково - реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство "Укрреставрація" про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2013 року представники позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просили: визнати протиправною бездіяльність Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що полягає у невжитті заходів з охорони та збереження предмету охорони пам'ятки містобудування місцевого значення - Комплексу споруд Контрактової площі, охоронний № 917-Кв, а саме:

- типу архітектурного простору площі в межах, сформованих фронтом навколишніх будівель, композиційно об'єднаних навколо Гостинного двору;

- типології Гостинного двору, пов'язаної стилістично з навколишніми будівлями і вираженої в загальній формі «каре» та відкритій ордерній аркаді зовнішньої та внутрішньої галерей;

- масштабної, пропорційної відповідності складових комплексу - Гостинного двору та фронту навколишніх будівель;

зобов'язати Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Публічному акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ: 02405534) та Закритому акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ: 31244188) розпорядження щодо охорони пам'ятки містобудування місцевого значення - Комплексу споруд Контрактової площі, охоронний № 917 Кв, про припинення будь-яких будівельних робіт на території цієї пам'ятки, а саме у будівлі Гостинного двору по Контрактовій площі, 4 та про відновлення пам'ятки шляхом повернення будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, в первісний стан.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що будівлю Гостинного двору в переліку складових об'єкту віднесена до будівель, відтворених повністю або частково за архівною іконографією та не віднесено до пам'яток національного чи місцевого значення.

Не погоджуючись із судовим рішенням представниками позивачів подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова винесена із неправильним та неповним дослідженням доказів та невірним встановленням обставин у справі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 лютого 2012 року № 329 «Про проектування та реконструкцію нежитлових приміщень будівлі «Гостинний двір» будинку № 4 на Контрактовій площі у Подільському районі» (а.с. 14) на підставі статті 319 Цивільного кодексу України в межах функцій органу місцевого самоврядування Публічному акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» надано право на проектування та реконструкцію нежитлових приміщень будівлі «Гостинний двір» будинку № 4 на Контрактовій площі у Подільському районі під торговельно-офісний центр за умови виконання пункту 2 вказаного розпорядження.

Рішенням Київської міської ради від 26 квітня 2012 року № 522/7859 (а.с.15) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки публічному акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва орієнтовною площею 1,02 га в оренду на 5 років для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою згідно з планом-схемою (додаток № 1 до рішення).

20 вересня 2012 року Київська міська рада прийняла рішення № 137/8421 про передачу публічному акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» земельної ділянки для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва (а.с. 16). Відповідно до вказаного рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки третій особі та передано третій особі в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,02 га для реконструкції будівлі під торгово-офісний центр та його обслуговування з благоустроєм та гостьовою стоянкою на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Наказом Міністерства культури України від 21 грудня 2012 року № 1566 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» (а.с. 20-22) до Переліку об'єктів культурної спадщини у м. Києві, що заносяться Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення (Додаток № 6 до наказу) включено Комплекс споруд Контрактової площі, як пам'ятку містобудування та присвоєно охоронний номер 917-Кв.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правомірно не погодився із доводами позивача, що проведення будівельних робіт із реконструкції будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 негативно впливає не лише на будівлю Гостинного двору, а й на пам'ятку містобудування «Комплекс споруд Контрактової площі», оскільки предмет охорони всієї пам'ятки містобудування в цілому пов'язаний із вказаною будівлею враховуючи наступне.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III (далі Закон № 1805-III).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1805-III об'єкт культурної спадщини це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Частиною першою ст. 3 Закону № 1805-III передбачено, що державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 2 Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28 вересня 2005 р. № 1805 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 квітня 2008 р. № 550) Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1805-III пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1805-III консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Статтею 27 Закону № 1805-III у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема Обліковою карткою об'єкта культурної спадщини комплексу споруд Контрактової площі, який з 21.12.2012 року відповідно до наказу Міністра культури № 1566 перебуває на державному обліку, предметом охорони вказаного об'єкта містобудування та архітектури є:

- тип архітектурного простору площі в межах, сформованих фронтом навколишніх будівель, композиційно об'єднаних навколо Гостиного двору;

- об'ємно-просторова композиція, утворена засобами маловисотної забудови, характерної для Подолу, у складі пам'яток культурної спадщини, відтворених на науковій основі будівель та фонових споруд;

- функціональна організація території площі з пріоритетним розвитком громадської, культурної та науково-просвітницької функцій;

- типологія Гостинного двору, пов'язана стилістично з навколишніми будівлями і виражена в загальній формі «каре» та відкритій ордерній аркаді зовнішньої та внутрішньої галерей;

- масштабна, пропорційна відповідність складових комплексу - Гостинного двору та фронту навколишніх будівель, що не перевищує 15.0 м і зберігає сектор огляду Андріївської церкви та літописних київських пагорбів;

- сформоване протягом історичного періоду традиційне середовище (міський інтер'єр), що викликає у культурній свідомості усталену асоціацію з образом Київського Подолу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 1380 виключено із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» (ЗП УРСР, 1963 р., N 8, ст. 76; 1979 р., N 10, ст. 71), будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на Контрактовій площі, 4, у м. Києві.

Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 13 січня 2012 року.

Водночас, 21 грудня 2012 року наказом Міністерства культури України № 1566 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток, історичних ареалів та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» Комплекс споруд Контрактової площі X ст. - кін. XX ст., до яких входить Гостинний двір, включено до об'єктів культурної спадщини у м. Києві місцевого значення.

Однак, як вбачається з облікової картки об'єкта культурної спадщини (а.с. 24-30) Комплекс споруд Контрактової площі за охоронним номером 917Кв, будівля Гостинного двору в переліку складових об'єкту віднесена до будівель, відтворених повністю або частково за архівною іконографією та не віднесено до пам'яток національного чи місцевого значення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 13 Закону № 1805-III об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України, із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.

При цьому, Порядок визначення критеріїв, яким повинен відповідати об'єкт культурної спадщини для занесення до Реєстру регулюється Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2013 року, що була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 2а-7460/12/2670 за позовом приватного виробничо-торгівельного підприємства "Гостинний двір", ОСОБА_6, Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація", Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури про скасування постанови від 15.08.2011р. № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» та зобов'язання Міністерство культури України ініціювати питання про внесення будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4, м. Київ до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, якою в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відповідно до вказаної постанови судом було встановлено, що згідно фахового висновку щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва, який наявний в матеріалах даної справи та підготовлений Науково - дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України встановлено, що сучасна споруда Гостинного двору критерію автентичності не відповідає тому, що:

Форма пам'ятки повністю змінена (змінена розпланувальна структура, висота і поверховість, архітектурне вирішення фасадів).

Матеріально-технічна структура повністю змінена, оскільки існуюча нині споруда зведена з будівельних матеріалів, конструкцій і за будівельними технологіями 1980-х років.

Історичні нашарування повністю втрачені.

Роль у навколишньому середовищі не збережена; вона змінилася, оскільки новий двоповерховий Гостинний двір композиційно роз'єднав колись цілісний простір Контрактової площі на декілька невеликих локальних площ.

Таким чином сучасна будівля (споруда) Гостинного двору не відповідає критерію автентичності, а тому не є пам'яткою культурної спадщини.

Більше того, у частині 2 статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зазначено, не підлягають державній реєстрації об'єкти, що є сучасними копіями існуючих пам'яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями.

Окрім цього, колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 6 Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації основними завданнями останнього є:

- забезпечення реалізації державної політики, національних пріоритетів і світових стандартів у сфері охорони культурної спадщини м. Києва з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь;

- забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об'єктів культурної спадщини;

- забезпечення дослідження, консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування об'єктів культурної спадщини;

- контроль за дотриманням Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.

При цьому, виходячи з аналізу зазначених норм права та визначення поняття бездіяльності суб'єкта владних повноважень, де бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо), суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах ознаки бездіяльності відповідача відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що будівля Гостинного двору не є окремим об'єктом, як пам'ятка культурної спадщини, проведення робіт з її реконструкції жодним чином не порушують законодавство у сфері охорони культурної спадщини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Публічному акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ: 02405534) та Закритому акціонерному товариству «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «УКРРЕСТАВРАЦІЯ» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ: 31244188) розпорядження щодо охорони пам'ятки містобудування місцевого значення - Комплексу споруд Контрактової площі, охоронний № 917 Кв, припинення будь-яких будівельних робіт на території цієї пам'ятки, а саме у будівлі Гостинного двору по Контрактовій площі,4 та про відновлення пам'ятки шляхом повернення будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, в первісний стан колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень-єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачами не було надано належних та допустимих доказів, які б доводили факт порушення предмету охорони, окрім посилань на загальновідомий факт перетворення будівлі Гостинного двору шляхом реконструкції, а суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представників позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17 червня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.