Постанова

від 23.06.2009 по справі 40/57-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/57-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2009 р.                                                           Справа № 40/57-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Колісников А.В., довіреність б/н від 17.06.2009 року.

відповідача - Левченко Р.В.,  довіреність № 8 від 06.03.2009 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача (вх. № 1338 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 29 квітня 2009 року  у справі № 40/57-09

за позовом закритого акціонерного товариства "Хартрон-Інкорпорейтід", м. Харків,

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут моди і дизайну", м. Харків,

про стягнення 17241,44 грн.,

встановила:

          У лютому 2009 року позивач, закрите акціонерне товариство «Хартрон-Інкорпорейтід», звернувся  до господарського суду Харківської області  з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут моди і дизайну»,  про стягнення          17241,44 грн. (8010,00 –пеня, 1484,44 грн. –3%  річних, 7747,00 грн. –інфляційні витрати). Крім того позивач просив вжити заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

          Пунктом п'ятим ухвали місцевого господарського суду від 26.02.2009 року про порушення провадження у справі № 40/57-09 клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено частково: накладено арешт на  17241,44 грн. - грошові  кошти відповідача, в решті цього клопотання було відмовлено.

          Рішенням  від 29 квітня 2009р. у справі № 40/57-09 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. Скасовано пункт п'ятий ухвали суду від 26.02.2009р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

          Позивач з рішенням господарського суду Харківської області від 29.04.2009р. у справі № 40/57-09 не погодився, так як вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені у цьому рішенні, не відповідають обставинам справи, а також порушені або неправильно застосовані норми матеріального права. Тому просить це рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача: стягнути з відповідача 19302,33 грн. (8561,45 грн. пені, 1653,04 грн. –3% річних, 9087,85 грн. інфляційних витрат). В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив господарський суд апеляційної інстанції її задовольнити.

          Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції без змін.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

          21 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Хартрон - Інкорпорейтід" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут моди і дизайну" (відповідачем) було укладено Договір №ГС9-21/01/08 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу, а останній - прийняти у строкове платне користування без права викупу нежитлові приміщення, що належать позивачу, загальною площею 430,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гоголя, будинок 7. (далі за текстом - Договір).

Пунктом 2.1. Договору визначена мета оренди, а саме: розміщення офісу; проведення освітньої діяльності; підготовки та навчання дорослих.

Відповідно до частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6.1.1. Договору встановлено обов'язок Орендодавця передати Орендарю Об'єкт згідно з розділом 3 Договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору передача-приймання Об'єкту в оренду здійснюється двосторонньою комісією, яка формується Сторонами з їх уповноважених представників, на підставі відповідного Акта приймання-передачі.

Згідно пункту 3.7. Договору об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання Акта приймання-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії, та в якому відображаються стан Об'єкту на момент його передачі у оренду, справність його компонентів, складових та інженерних комунікацій, ступень їх зношеності, а також відповідність Об'єкту меті оренди.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що незважаючи на вимоги господарського суду першої інстанції надати Акт приймання-передачі приміщень за договором оренди нежитлових приміщень №ГС9~21/01/08 від 21 січня 2008 року, позивач цієї вимоги не виконав, що дає колегії суддів підстави вважати, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивач не виконав прийнятих на себе пунктами 3.1, 6.1.1. Договору та передбачених частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України зобов'язань.

Згідно пункту 3.6. Договору при переданні Об'єкту складається Акт прийому-передачі, який підписують члени двосторонньої комісії. В акті відображається стан Об'єкту на момент його передачі в оренду, справність його компонентів, складових та інженерних комунікацій, ступень їх зношеності, а також відповідність Об'єкту меті оренди. Таким чином, сторони визначили коли та у який спосіб відповідач мав перевірити якість приміщень та засвідчитися у їх відповідності меті оренди.

Згідно пункту 2.8. "Правил пожежної безпеки в Україні", затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №126 від 19 жовтня 2004 року (далі - Правила): "Початок роботи новоствореного підприємства, введення в експлуатацію нових, ..., оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється. Видача дозволу здійснюється відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 14 лютого 2001 року №150 "Про затвердження Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень".

Відповідно до пунктів 3, 6, 8 Постанови Кабінету міністрів України від 14 лютого 2001 року №150 "Про затвердження Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень" дозвіл видається відповідним органом державного пожежного нагляду за умови надання орендарем матеріалів оцінки (експертизи) протипожежного стану об'єкта чи приміщення за умови відсутності порушень правил пожежної безпеки. За початок робіт та оренду будь-яких приміщень без дозволу органу державного пожежного контролю власник (орендар) несе відповідальність у відповідності із законодавством.

Згідно оцінки №882 від 10 квітня 2008 року протипожежного стану учбових приміщень по вул. Гоголя, №7 у м. Харкові (об'єкту оренди), яка проведена Дочірнім підприємством "Харківспецексперт" (ліцензія серії АА №632978), виявлена невідповідність приміщень протипожежним нормам та правилам, у тому числі: не виконано вогнезахист металевих конструкцій сходової клітки, не виконана вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій даху будівлі.

Факт невідповідності об'єкту оренди за своїми протипожежними якостями діючим нормам, вимогам та правилам, а як наслідок і неможливість отримання дозволу на його оренду та як наслідок використання, підтверджується листом №343 від 05 травня 2008 року Управління організації забезпечення пожежної безпеки на закритих об'єктах Головного управління МНС України в Харківській області.

Приймаючи до уваги зобов'язання позивача, визначені пунктами 6.1.2., 6.1.3. Договору та з метою приведення об'єкту оренди у відповідність до діючих вимог, норм та правил пожежного стану, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут моди і дизайну" 17 квітня 2008 року звернувся до позивача з відповідним листом про сприяння в усуненні недоліків, які були викриті під час проведення оцінки протипожежного стану учбових приміщень (об'єкта оренди). У відповідь на цей лист позивач листами №136 від 18 квітня 2008 року та №138 від 21 квітня 2008 року зобов'язався у 3-4 кварталі 2008 року провести заходи, пов'язані з підвищенням вогнестійкості металевих конструкцій сходової клітки та обробки дерев'яних конструкцій даху, однак вказаних зобов'язань не виконав.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не мав права використовувати об'єкт оренди у тому числі і у відповідності із метою оренди, визначеною у пункті 2.1. Договору.

У відповідності із статтею 767 Цивільного кодексу України позивач зобов'язаний був передати відповідачеві приміщення у стані, що відповідають умовам договору оренди та їх призначенню. Позивач зобов'язаний був попередити відповідача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна відповідача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Документального підтвердження того, що позивач попередив відповідача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна відповідача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею, позивачем до матеріалів справи не надано, більш того, договір містить положення про те, що об'єкт оренди знаходиться в придатному до використання стані та відповідає меті оренди.

Згідно частини 3 статті 291 Господарського кодексу України розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін здійснюється у відповідності із статтею 188 цього кодексу. Статтею 188 Господарського кодексу України передбачена можливість одностороннього розірвання договору, якщо це встановлено умовами договору.

18 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут моди і дизайну" направло позивачу лист за №5, відповідно якого відповідач, у зв'язку із неможливістю використання об'єкту оренди відповідно до мети оренди, та у відповідності із пунктом 4.4.1. договору розриває його в односторонньому порядку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до пункту 5.4. Договору відповідач повинен був починати сплачувати орендну плату протягом 7 робочих днів з дати приймання об'єкта за Актом приймання-передачі.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обв'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовими зобов'язаннями не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільнюється від сплати за користування майном за весь час, за який майно не могло використовуватися ним із за обставин, за які він не відповідає. Пунктами 6.1.2., та 6.1.3. Договору визначено обов'язок позивача здійснювати капітальний ремонт об'єкта оренди та підтримувати в належному стані корпус, опорні балки, підлогу, плити стін, які несуть структурне навантаження, балки й колони, частини споруди на якій перебуває об'єкт оренди, які використовуються більш ніж одним орендарем.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги та вимоги позивача та  необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія судді Харківського апеляційного господарського суду  

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

         Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.  

                                Суддя                                                                    Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                                                                    Камишева Л.М.