ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2014 р. Справа № 922/1/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.,
при секретарі Пляс Л.Ф.,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Романюк Т.О., довіреність № 11 від 23.01.2013 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1051Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від "05" березня 2014 р. у справі № 922/1/14
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ;
до Приватного підприємства "Слобідська усадьба", м. Харків;
про стягнення 6877,48 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2014 р. позивач - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ПП "Слобідська усадьба" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 в сумі 6877,48 грн., що складається основного боргу за період з серпня по жовтень 2011 р. в сумі 6018,16 грн., пені в сумі 461,69 грн., інфляційних витрат в сумі 6,69 грн. та 3% річних в сумі 390,94 грн. Позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині внесення оплати за поставлений природний газ.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2014 р. у справі № 922/1/14 (суддя Ольшанченко В.І.). в позові відмовлено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 в сумі 1332,71 грн., пеню в сумі 103,00 грн., інфляційні витрати в сумі 0,67 грн., 3% річних в сумі 5,03 грн. та судовий збір в сумі 360,59 грн. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, в сумі 170,00 грн. Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, в сумі 170,00 грн. Рішення мотивоване з посиланням на те, що заборгованість за поставлений позивачем газ у період з 11.10.2011 р. по 31.10.2011 р. на суму 4685,45 грн. є позадоговірною, а вимоги, вказані в заяві відповідача про залік зустрічних однорідних вимог від 10.02.2014 р. № 8, не є однорідними за своєю правовою природою.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог скасувати, провадження у справі припинити. Посилається на те, що між сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог по договорам поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 та від 14.12.2010 р. № 11/11-39ПР-01, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 19.11.2013 р. Заперечує проти стягнення штрафу за ухилення від вчинення дій.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.05.2014 р.
Розпорядженням в.о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.П.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 р., у зв'язку з відсутністю відзиву позивача на апеляційну скаргу та неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 12.06.2014 р.
Представник апелянта в судовому засіданні 12.06.2014 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, заявив клопотання (вх. № 4583 від 12.06.2014 р.) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів у справі, яке було задоволено колегією суддів.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 4286 від 02.06.2014 р.) заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судове засідання 12.06.2014 р. не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 007020/2, яке повернулось до суду 10.06.2014 р. та було долучено до матеріалів справи.
Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про місце і час розгляду даної справи, неприбуття представника позивача в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника позивача, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальником) та ПП "Слобідська усадьба" (покупцем) укладений договір договір поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01, за умовами якого постачальник зобов'язаний поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УТК ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору (а.с.10-14).
В п. 1.2 цього договору сторони узгодили, що постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 р. по 30.09.2011 р. природний газ, з урахуванням вартості його транспортування, в обсязі до 1,195 тис. куб.м., в тому числі: в серпні 2011 р. - 0,195 тис.куб.м., у вересні 2011 р. - 1 тис.куб.м.
В п. 3.1 вказаного договору сторони встановили, що ціна за 1 тис.куб.м. природного газу становить 3425,97 грн., з урахуванням ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами.
Порядок здійснення розрахунків за поставлений природний газ сторони визначили в 4 розділі договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01.
Зокрема, в п. 4.1 вказаного договору сторони узгодили порядок проведення оплати за природний газ, а саме:
- за серпень 2011 р. - оплата проводиться протягом 3-х банківських днів з дати укладання цього договору;
- за вересень 2011 р. - оплати в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться протягом трьох банківських днів з дати укладання цього договору; оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15 числа поточного місяця поставки.
- остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.3.1 договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01, у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язаний (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В п. 9.3 договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 сторони встановили строк позовної давності за цим договором до вимог про стягнення неустойки тривалістю у три роки.
В п. 10.1 договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склалися між сторонами з 06.08.2011 року, та діє в частині поставки газу по 30.09.2011 р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 позивач по акту передачі-прийому від 31.08.2011 р. передав відповідачеві природний газ в обсязі 0,195 тис.м.куб. на суму 668,07 грн. та по акту передачі-прийому від 30.09.2011 р. в обсязі 0,194 тис.м.куб. на суму 664,64 грн. (а.с. 18-19).Тобто станом на 30.09.2011 р., відповідно до умов договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01, відповідачем було поставлено 0,389 тис.м.куб. замість 1,195 тис.м.куб., недопоставка природного газу склала 0,806 тис.м.куб.
Сторони шляхом узгоджених конклюдентних дій схвалили поставку в жовтні 2011 р. природного газу по умовам договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 в обсязі 1,229 тис.м.куб. на суму 4685,45 грн. Зазначене підтверджено актом передачі-прийому природного газу від 31.10.2011 р., який підписаний керівниками обох сторін, скріплений печатками постачальника та покупця, та погоджений з газорозподільною організацією - ТОВ «Харківміськагаз» (а.с. 20).
Тобто зазначеним актом сторони узгодили поставку природного газу в жовтні 2011 р. в обсязі 1,229 тис.м.куб. по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01.
Докази відмови покупця від поставки газу на умовах договору від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 в жовтні 2011 р. або зарахування зазначених сторонами обсягів поставки газу за іншим договором в матеріалах справи відсутні.
Отже, суд першої інстанції безпідставно посилається на те, що заборгованість за поставлений позивачем газ у період з 11.10.2011 р. по 31.10.2011 р. на суму 4685,45 грн. є позадоговірною.
Крім того, перевіркою матеріалів справи встановлено, що за іншим укладеним між сторонами у справі договором поставки природного газу, а саме: від 14.12.2010 р. № 11/11-39ПР-01 рахується передплата відповідача в сумі 7305,94 грн., яка позивачем не була повернута відповідачеві та безпідставно використовувалась ним в своїй господарській діяльності. Факт наявності у позивача грошових зобов'язань перед відповідачем за вказаним договором від 14.12.2010 р. № 11/11-39ПР-01 в сумі 7305,94 грн. підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння сторін від 19.11.2013 р. (а.с. 64).
Відповідач звернувся до позивача з заявою від 10.02.2014 р. № 8 про залік зустрічних однорідних вимог, з якої вбачається, що станом на 10.02.2014 р. відповідач (ПП "Слобідська усадьба") мав грошові зобов'язання перед позивачем (ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") по договору поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 в сумі 6877,48 грн., які складаються з основного боргу за період з серпня по жовтень 2011 р. в сумі 6018,16 грн., інфляційних витрат в сумі 6,69 грн. та 3% річних в сумі 390,94 грн. (а.с. 79). Вимога ПП "Слобідська усадьба" по договору від 14.12.2010 р. № 11/11-39ПР-01 становить 7305,94 грн.
За приписами ст. 601 Цивільного кодексу України, вимоги, що є предметом зарахування, мають бути однорідними, тобто їх предметом повинні бути речі однго виду, роду, тому здебільшого зарахування використовуються в грошових зобов'язаннях.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, і 3% річних від просроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, на виконання симог ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахування грошових зобов'язань по договору від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 відбувається на суму основного боргу - 6018,16 грн., інфляційних витрат - 6,69 грн. та 3% річних - 390,94 грн., згідно розрахунку на загальну суму 6415,79 грн. та по договору від 14.12.2010 р. № 11/11-39ПР-01 на суму 7305,94 грн., згідно акту звірки.
Відповідно до норм ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також згідно частини 2 цієї статті в разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Згідно ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
На підставі ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.
Зарахування можливе за наявності таких умов:
- зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;
- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);
- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;
- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;
- звернення з заявою однієї сторони до іншої.
Тобто, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо); строк виконання щодо таких вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності колегія суддів вважає, що спір врегульовано шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі заяви відповідача, поданої після порушення провадження у справі.
Таким чином, враховуючи той факт, що в частині стягнення суми 6415,79 грн. спір врегульовано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, судова колегія припиняє провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 461,69 грн. підлягає задоволенню, оскільки пеня нарахована відповідно до вимог п. 7.3.1 договору від 30.08.2011 р. № 11/Б-16ПР-01 та вимог ч. 6 ст. 232 Господарсько кодексу України, яка предбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів апеляційної інстації не погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення зі сторін штрафу за систематичне невиконання сторонами вимог господарського суду та неявку представника позивача в судові засідання, оскільки в матеріалах справи міститься телеграма представника позивача (а.с. 45) про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами, а також відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 46-71) та документи (а.с. 78-82), надані представником відповідача.
Крім того, згідно вимог ст. 59 Господарсько процесуального кодексу України, надання відзиву та документів, які підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.
Отже, у разі, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу можєе бути розглянуто за наявними і ній матеріалами. Цей припис стосується документів, що повинні бути подані не лише відповідачем, а й позивачем та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2, 3 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від "05" березня 2014 р. у справі № 922/1/14 скасувати.
Провадження у справі на суму 6415,79 грн. припинити.
Стягнути з Приватного підприємства "Слобідська усадьба" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 30. Код ЄДРПОУ 31644452) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1. Код ЄДРПОУ 31301827) пеню в сумі 461,69 грн. та судовий збір в сумі 115,50 грн.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складений та підписаний 17.06.2014 року.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Тихий П.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 25.06.2014 |
Номер документу | 39373086 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Пелипенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні