Рішення

від 23.06.2009 по справі 5020-5/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" червня 2009 р. справа № 5020-5/244

          за позовом: Приватного підприємства „Тимоген”   (99012  м. Севастополь,  вул. Паршина, 4)

до Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369”  (99012 м. Севастополь, вул. Паршина, 6)

про  стягнення  заборгованості в розмірі 14799,74 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Тіман Геннадій Зіновійович - представник довіреність № б/н  від 01.01.2009  ПП „Тимоген” ;

Відповідач - Дубровський Іван Іванович - голова правління виписка з протоколу №4   від 27.12.2003  ВАТ „Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369”;

Суть спору:

Позивач - Приватне підприємство „Тимоген”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369”, про стягнення суми безпідставно збереженого майна в розмірі 14799,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує вимоги діючого законодавства України.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що позивачем не надані належні докази в обґрунтування позовних вимоги.

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін дослідивши надані докази,  суд, -

В с т а н о в и в :

08.05.2002 та 19.11.2003 між позивачем та відповідачем було укладено договори купівлі –продажу, відповідно до умов яких Приватне підприємство “Тимоген” набуло право власності на нерухоме майно - будівлю посту ТО-2 та посту змазки літер “А”, площею 514,1 кв.м., збірно –розбірний док  лит. Г площею 336,7 кв.м., будівлю деревопереробного цеху лит. Д площею  208,2 кв.м., будівлю зварювального цеху лит. Е площею 261,1 кв.м., будівлю ремонтного боксу лит. Ж площею 1015 кв.м., будівлю діагностики площею 296,6 кв.м., що розташоване за адресою м. Севастополь, вул. Паршина, 6 и 4.

22.05.2006 між позивачем та Севастопольською міською радою було укладено договір оренди земельною ділянкою, на якій розташований асфальтований майданчик площею 2,61 кв.м., право користування яким належить позивачу.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач стверджує про те, що з 01.01.2007 по даний час відповідач чинить перешкоди в користуванні майном, зокрема: складує сміття, здійснює земельні роботи, та інше, а тому він просить стягнути з відповідача суму орендної плати, збитків від інфляції, 3% річних нарахованих на орендну плату яку він сплачує за орендовану земельну ділянку.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також, із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

Об'єктом оренди можуть бути:

·          державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

·          нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

·          інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Згідно з ч. 2 п. 5  ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Також, п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у неї відсутній виклад обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги –юридичні факти, що привели до виникнення спірного правовідношення, його порушення, настання відповідальності або інших наслідків, не надані докази того, що само відповідач чинить перешкоди в користуванні земельної ділянки (акти відповідних органів), також, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми позову.

Крім того, рішенням господарського суду м. Севастополя від 06.12.2007 по справі № 20-12/065 за позовом Приватного підприємства “Тимоген до Відкритого акціонерного товариства Севастопольське “АТП –14369” про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою площею 1730 кв. м, відшкодування шкоди в розмірі 1297,30 грн., за зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства Севастопольське “АТП-14369”  до Приватного підприємства “Тимоген” про спонукання не чинити перешкоди у володінні, користуванні нерухомим майном та на земельної ділянки,  Приватне підприємство “Тимоген” зобовязано не чинити перешкоди Відкритому акціонерному товариству “Севастопольське автотранспортне підприємство №14369”  в володінні та користуванні нерухомим майном, розташованим по вул. Паршіна, 6 в м. Севастополі та на земельної ділянці площею 7,424 га.

Згідно зі ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При таких обставинах, враховуючи вищевикладене та розглянувши справу за наявними у неї матеріалами, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.  

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

У позові відмовити повністю.

   Суддя                                                                                                                  І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

25.06.2009

Розсилка:

1.          ПП „Тимоген”   (99012  м. Севастополь,  вул. Паршина, 4)

2.          ВАТ „Севастопольське автотранспортне підприємство - 14369”  (99012 м. Севастополь, вул. Паршина, 6)

3.          Справа