Постанова

від 16.06.2009 по справі 16/127/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/127/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.06.09                                                                                       Справа №16/127/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Колодій Н.А.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Пересаді О.В.

          В присутності представників від  позивача – Ведмідь А.Є., довіреність №3/27-18 від 05.01.09 р.; від відповідача представник не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Концерну «Міські теплові мережі» на рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. по справі № 6/127/09

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя (далі Концерн «МТМ»);

до відповідача: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно – експлуатаційне житлове об'єднання №9», м. Запоріжжя (далі КП «ВРЕЖО №9);

про  стягнення 5789,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1242 від 15.06.2009 р. справу № 6/127/09 передано для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. по справі № 6/127/09 (суддя Місюра Л.С.) уточнені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5789,91 грн. основного боргу, 57,89грн.  витрат по державному миту та 4,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення мотивовано тим, що 31.03.2009 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних вимог, згідно якому заборгованість в сумі 137873,91 грн. була зарахована в рахунок оплати за спірний період, залишок заборгованість в сумі 5789,91 грн. відповідачем не оплачено. Судові витрати розподілено пропорційно задоволеним вимогам.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині стягнення з відповідача судових витрат у вигляді державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, позивачем подано до Запорізького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій скаржник вказує, що господарським судом порушені вимоги ст. 49 ГПК України. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом уточнені позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, але судом не був прийнятий до уваги факт погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача з позовом до суду. Вважає, що спір доведено до суду саме з вини відповідача. Просить суд скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача крім основного боргу в сумі 5789,91 грн., 1436,63 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача підтримує доводи апеляційної скарги.

КП «ВРЕЖО №9, відповідач по справі, відзиву на апеляційну скаргу не надав, представник своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

За заявою представника позивача судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації, в судовому засіданні 16.06.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

01.10.2002 р. між КП «ВРЕЖО №9» (відповідач по справі) та Концерном «МТМ» (позивач по справі) укладено договір№605 постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір №605), за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1. 2 договору №605).

Пунктом 6. 6 договору №605, споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.02.2009 р. за період з липня 2008 р. по січень 2009 р. складає 143663,82 грн., що підтверджується рахунками, актами приймання – передачі теплової енергії за вказані місяці, що містяться у матеріалах справи (арк. 17-30 с.).

27.04.2009 р. позивачем надано уточнення позовних вимог №1-14/904, відповідно до якого, 31.03.2009 р. між сторонами був підписаний акт заліку взаємних вимог, заборгованість в сумі 137873,91 грн. була зарахована в рахунок оплати позивачем боргу.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків заборгованість відповідача станом на 22.04.2009 р. з липня 2008 р. по 01.01.2009 р.  складає 5789,91 грн.

Предметом розгляду в суді першої інстанції з урахуванням уточнених позовних вимог було стягнення з відповідача 5789,91 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду від 27.04.2009 р. по даній справі позовні вимоги задоволено, з чим частково (в частині стягнення судових витрат) не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Рішення від 27.04.2009 р. по даній справі щодо предмету спору сторонами не оскаржується.

Апеляційна скарга заявлена позивачем щодо розподілу судових витрат, оскільки  за позовною заявою позивачем  сплачено держмито в сумі 1436,63 грн. та 118 на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, тоді як за розглядом справи з відповідача стягнуто державне мито в сумі 57,89 та 4,75 грн. витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, які на думку скаржника господарський суд стягнув не вірно (судом не прийнято до уваги, що факт погашення відбувся після звернення позивача з позовом до суду) та з твердженням якого колегія суддів судів не погоджується з огляду на таке.

27.04.2009 р. позивачем надано суду уточнення позовних вимог (стягнення з відповідача 5789, 91 грн. у зв'язку з проведенням між сторонами взаємного заліку по даній справі), яке господарським судом прийнято у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В даному випадку заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням заліку взаємних розрахунків складає 5789,91 грн.

Твердження позивача, що спір виник з вини неправомірних дій відповідача колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, правомірні та/або неправомірні дії є оцінюючим поняттям, яке господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням. Проведення заліку взаємних розрахунків з відповідачем, у зв'язку з чим змінився розмір заборгованості не надає права позивачу на відшкодування державного мита, що було сплачено за позовною заявою, як не надає права і на повернення його як зайво сплаченого. Позивач був не позбавлений можливості провести залік взаємної заборгованості до подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, державне мито покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Уточнені вимоги задоволено повністю, господарським судом при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат правомірно стягнуто з відповідача 57,89 грн. державного мита та 4,75 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу судового процесу.

За таких обставин та з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. по справі №6/127/09 – без змін.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Колодій Н.А.  Кричмаржевський В.А.