4/147
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.06.09 р. Справа № 4/147
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача – Желтовський В.М. – довіреність від 15.06.09р.,
від відповідача – Нікольський О.Є. – довіреність від 19.06.09р.,
за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом
“Шаллер-Київ” м. Київ
до відповідача - Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району
Донецької області
про стягнення 26035,73грн. заборгованості
в с т а н о в и в :
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 26035,73грн. заборгованості.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, листи, які направлялись відповідачу з вимогою оплати та відповідь відповідача №230/12 від 05.12.2008року.
Також позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог.
Відповідач погодився із заборгованістю в повному заявленому позивачем розмірі.
На розсуд суду наданий договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.
Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.
З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.
Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.
Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №079/2007 від 17.10.2007року, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти відповідачу товар у відповідності із замовленням покупця (п. п. 1,2 договору), а покупець оплачувати товар згідно виставленого рахунку протягом 10 банківських днів з моменту поставки (п. 3.2 договору).
Сторонами в договорі передбачений конкретний порядок та строк оплати товару.
2
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем на підставі довіреностей отриманий товар по видатковим накладним, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.
Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.
При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.
Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару, він повинен бути оплачений відповідачем з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, а саме: боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Відповідач не оплатив отриманий ним товар як вказує представник, який підтвердив суму заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення в розмірі 26035,73грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 26035,73грн. заборгованості в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.
На підставі ст.ст.526,530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –
В и р і ш и в:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом “Шаллер-Київ” м. Київ до Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області про стягнення 26035,73грн. заборгованості в повному обсязі.
Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерра” с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області-85734, ЄДРПОУ 19341324, п/р №2600301610331 в Калінінській філії АКБ “Національний кредит” м. Донецька, МФО 335720 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом “Шаллер-Київ” м. Київ-04210, вул. Маршала Маліновського, 25 (поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5), ЄДРПОУ 30183690, п/р №26004010001714 в ТОВ “УніКредит Банк”, МФО 300744 заборгованість в сумі 26035,73грн., 260,36грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 22.06.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи, 1- позивачу, 1- відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3937982 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Войціховський Віталій Антонович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні