Рішення

від 16.06.2014 по справі 922/1528/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р.Справа № 922/1528/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Фортуна", с. Артемівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 89709,43 грн. за участю :

Представник позивача - Мудраченко І.В. дов. б/н від 01.04.2014 року;

Педставник відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство "Фортуна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" про стягнення попередньої оплати у розмірі 73526,40 грн., пені у розмірі 9250,23грн., 3% річних у розмірі 1982,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 4950,61 грн. - з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. та вартість правової допомоги у розмірі 3000,00 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №15/04-АС від 15.04.2013 року.

Через канцелярію суду 16.06.2014 року від позивача надійшло клопотання (вх.№20059) про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду, зокрема, доказів направлення відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с. 31, 45).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" - відповідач (постачальник) та Фермерським господарством "Фортуна" - позивач (покупець) 15 квітня 2013 року було укладено Договір постаки №15/04-АС, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивачу Товар у кількості та на умовах визначених даним Договором, а позивач зобов"язався прийняти та оплатити Товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони домовилися, що відповідач передає позивачу Товар у кількості визначеній додатками до даного Договору. Загальна кількість Товару за даним Договором визначається кількістю Товару, зазначеного в додатку до даного Договору.

Оплата Товару здійснюється згідно з додатками до даного Договору. Оплата вартості партії Товару проводиться позивачем прямим банківським перерахуванням на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого останнім рахунку-фактури (п.4.1 Договору).

Згідно Додатку №1 від 15 квітня 2013 року до Договору №15/04-АС від 15.04.2013 року (арк.с. 20), загальна вартість Товару (аміачна селітра (в мішках) з ПДВ 92000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 15333,33 грн.. Оплата за Товар: 100% передоплати перераховується позивачем на поточний рахунок відповідача протягом 1 (одного) банківського дня з дати підписання даного Договору. Строк поставки Товару: 2 (два) робочих дня з моменту надходження передоплати на поточний рахунок відповідача.

На виконання умов вказаного Договору 15 квітня 2013 року на підставі рахунку-фактури №СФ-00009 від 15.04.2013 року, наданого відповідачем (арк.с.21) позивачем було здійснено передплату в сумі 92000,00 грн, тобто 100% вартості Товару, що підтверджується банківською випискою від 15.04.2013 року (арк. с. 22).

Крім того, на підставі рахунку-фактури №СФ-00010АС від 22.04.2013 року, наданого відповідачем (арк.с.25) позивачем було здійснено передплату в сумі 55200,00 грн, тобто 100% вартості Товару, що підтверджується банківською випискою від 22.04.2013 року (арк. с. 26). Також, як підтвердження отримання коштів, відповідачем була виписана та передана позивачу податкова накладна №23 від 22.04.2013 року на суму 55200,00 грн..

Однак, як зазначає у позовній заяві позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" поставку Товару було здійснено лише частково відповідно до рахунку-фактури №СФ-00009 від 15.04.2013 року на суму 73673,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000012 від 19 квітня 2013 року, підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою печатками підприємств (арк.с.24).

Інших поставок зі сторони відповідача не було, а грошові кошти в розмірі 73526,40 грн. не повернуті, про що, також, свідчить підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2013 року по 17.06.2013 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.2 ст. 220 ГК України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків. Аналогічний припис законодавства міститься в ст. 612 ЦК України.

Гарантійним листом №11 від 17.06.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" гарантувало перерахувати позивачу кошти в розмірі 73526,40 грн. за аміачну селітру до 10.07.2013 року (арк.с.29).

Однак, зазначена заборгованість відповідачем не була погашена, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів поставки Товару або повернення боргу.

Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем по справі зобов'язань за спірним Договором, у позивача виникло право на вимогу щодо повернення попередньої оплати в сумі 73526,40 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки відповідач, взяті на себе зобов"язання в порядку визначеному Договором поставки №15/04-АС від 15.04.2013 року не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума попередньої оплати, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 73526,40 грн..

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 9250,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 4950,61 грн. та 3% річних у розмірі 1982,19 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.2 Договору за порушення строків поставки відповідач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого Товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 4950,61 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 1982,19 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Звертаючись з позовною заявою, позивач просив в ній, зокрема, вартість правової допомоги в розмірі 3000,00 грн. покласти на відповідача. При цьому позивач в якості доказів витрат надав до позовної заяви копію Договору про надання правової допомоги від 17.03.2014 року, укладеного з адвокатом ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 21.07.2011 року, виданого Рівенською областною КДКА; Акт №1 від 17.05.2014 року до Договору про надання правової допомоги від 17.03.2014 року; платіжне доручення №199 від 28.05.2014 року про сплату 3000,00 грн. згідно вказаного Акту до Договору; ордер серія НОМЕР_2 на надання правової допомоги ФГ "Фортуна".

Вищевказаний Договір був укладений позивачем (Клієнт) з адвокатом ОСОБА_3, що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 21.07.2011 року, виданого Рівенською областною КДКА (Адвокат). Відповідно до розділу 1 Договору Адвокат зобов"язався надати позивачу правову інформацію, консультації і роз"яснення з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру в питаннях, що стосуються стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" суми попередньої оплати за Договором поставки №15/04-АС, за дорученням Клієнта усюди здійснювати його представництво. Клієнт зобов"язався оплатити Адвокату зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно акту №1 від 17.05.2014 року до Договору про надання правової допомоги від 17.03.2014 року (арк. с. 55), Адвокат ОСОБА_3 надав, а позивач прийняв надані адвокатські послуги. Загальна вартість адвокатських послуг, прийнятих за даним актом склала 3000,00 грн.

Оплата позивачем послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням №199 від 28.05.2014 року про сплату 3000,00 грн..

Згідно ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд враховує, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (3000,00 грн.), є співрозмірним з переліком послуг (надання консультаційних та юридичних послуг щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області тощо), наданих Адвокатом при зверненні позивача із позовом про стягнення коштів в розмірі 89709,43 грн.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на послуги адвоката у сумі 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 65 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 16, кв. 11, код ЄДРПОУ 36226142) на користь Фермерського господарство "Фортуна" (62821, Харківська обл., Печенізький район, с. Артемівка, вул. Довженка, 4-А, код ЄДРПОУ 23009452) суму попередньої оплати у розмірі 73526,40 грн., пеню у розмірі 9250,23грн., 3% річних у розмірі 1982,19 грн., інфляційні втрати у розмірі 4950,61 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. та вартість правової допомоги у розмірі 3000,00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя Т.С. Денисюк