Постанова

від 18.06.2014 по справі 910/22727/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа№ 910/22727/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

позивача: Кирилов Д.С. - пред. за дов. № 03-06/1 від 03.06.2014;

відповідача: Мозирський В.І. - директор;

Ліщук О.В. - пред. за дов. б/н від 05.12.2013.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт" та Малого приватного науково-технічного підприємства "ЕкПо"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2014

у справі № 910/22727/13 (суддя Дупляк О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт"

до Малого приватного науково-технічного підприємства "ЕкПо"

про стягнення 82 591,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 у справі 910/22727/13 позов задоволено частково: підлягає стягненню відповідача на користь позивача 19 210, 00 грн. - штрафу та 1 058, 98 грн. - судового збору. В решті частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, а саме, зобов'язати відповідача повернути другий блок валів та стягнути з відповідача сплачений позивачем авансовий платіж за Договором підряду №1001/П від 10.01.2013 у розмірі 12.000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що другий блок валів отриманий відповідачем, проте ремонтні роботи не завершені, а обладнання позивачу повернуто не було, у зв'язку з чим виконавцем порушені умови Договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що вимоги позивача про повернення другого блоку є необґрунтованими та надуманими, а технічно не доведені претензії позивача не дали можливості закінчити ремонт другого блоку валів. Позивач не надав відремонтований перший блок валів для проведення експертизи, і, отже, відповідач не порушував свої зобов'язання за Договором № 1001/П від 10.01.2013.

Ухвалою суду від 28.04.2014 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт" до провадження та призначено справу до розгляду на 04.06.2014.

Також, до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Малого приватного науково-технічного підприємства "ЕкПо", в якій відповідач просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 28.04.2014 апеляційну скаргу повернено без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з недоплатою судового збору. Після усунення недоліків, що спричинило її повернення, апеляційна скарга була подана відповідачем повторно.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що робота по ремонту блоку валів була виконана з випередженням строків, але наладку та запуск замовник здійснив самостійно без представників виконавця, що суперечить умовам Договору № 1001/П від 10.01.2013 та унеможливило складання Акту здачі-приймання робіт. Відповідач стверджує, що сума 12 000,00 грн. є розрахунком за виконані роботи, а не авансовим платежем.

Ухвалою суду від 22.05.2014 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф. судді: Зеленін В.О., Пашкіна С.А. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 04.06.2014.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2014, у зв'язку з перебування суддів Калатай Н.Ф., Зеленін В.О., Пашкіна С.А на навчанні з підготовки суддів апеляційних господарських судів у Національній школі суддів України, сформовано для розгляду колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кондес Л.О. судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І.

Оскільки ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кондес Л.О., судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І. порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2014р., то Ухвалою суду від 04.06.2014 було прийнято апеляційну скаргу Малого приватного науково-технічного підприємства "ЕкПо" до спільного розгляду з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт" на оскаржуване рішення.

В судове засідання 04.06.2014 представники сторін з'явилися. В розгляді справи оголошено перерву до 18.06.2014.

В судове засідання 18.06.2014 представники сторін з'явилися.

Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення вартості обладнання та штрафних санкцій у розмірі 82 591,21 грн.

27.01.2014 представник позивача надав суду заяву про зміну предмета позову № 21-01/1 від 24.01.2014, відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача повернути другий блок валів, переданих останньому для проведення капітального ремонту відповідно до Договору № 1001/П від 10.01.2013 та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 19 210,00 грн., яка була прийнята судом та врахована при розгляді даної справи.

03.02.2014 позивач через відділ канцелярії суду подав заяву про зміну предмета позову № 21-01/2 від 24.01.2014, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача повернути другий блок валів, переданих останньому для проведення капітального ремонту відповідно до Договору № 1001/П від 10.01.2013, стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 19 210,00 грн. та авансовий платіж за Договором № 1001/П від 10.01.2013 який був сплачений позивачем у розмірі 12 000,00 грн. Оскільки, позивачем вказану заяву було подано до суду першої інстанції після початку розгляду справи по суті, то вона залишена судом без розгляду.

Позивач 12.03.2014 через відділ канцелярії суду подав заяву про зміну предмета позову № 11-03/1 від 11.03.2014, в якій остаточно сформував предмет позову та просить суд зобов'язати відповідача повернути другий блок валів, переданих йому для проведення капітального ремонту відповідно до Договору № 1001/П від 10.01.2013, стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 19 210,00 грн. та авансовий платіж за Договором № 1001/П від 10.01.2013 сплачений позивачем у сумі 12 000,00 грн. Вказана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду, оскільки подана після передачі справи на розгляд судді Марченко О.В. відповідно до Розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 та судді Дупляк О.М. на підставі Розпорядження заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем, у порушення п. 3.1 Договору № 1001/П від 10.01.2013 (далі - Договір), роботи за вказаним договором виконані не були, хоча строк виконання такого зобов'язання вже настав, посилаючись на положення ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відзиві на позов та в письмових поясненнях відповідач заперечує проти позову та вказує, що відремонтований 1-й блок валів позивач забрав достроково за 15 діб до завершення строку дії Договору та зазначив, що на цей час роботи по ремонту 2-го блоку валів проводились в повному обсязі, зокрема, як визначає відповідач, була розроблена ескізна документація, закуплені комплектуючі, метал, виготовлені окремі деталі і вузли, відремонтований редуктор. Також, заява позивача про зміну предмета позову не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки обґрунтованих обставин, які б підтверджували вимоги позивача щодо повернення йому другого блоку валів до відповідача не пред'явлено; не зазначено, де акт прийому-передачі валу, від якого він числа, коли було передано вал для ремонту, який це вал, з якого моменту нараховуються штрафні санкції у розмірі 19 210,00 грн. і чим обґрунтовується це нарахування, авансовий платіж не є таким, оскільки в платіжному дорученні зазначено: «оплата за послуги по капітальному ремонту валів згідно Договору № 1001/п від 10.01.2013», у зв'язку з чим позовні вимоги позивача є не підтвердженими, а, відтак, не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.01.2013 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було укладено Договір підряду № 1001/П.

Згідно з п. 1.1 Договору замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання по капітальному ремонту валів, а замовник зобов'язався прийняти та повністю оплатити належне виконання передбачених договором робіт.

Відповідно до п. 1.2 Договору для виконання договору замовник зобов'язався передати виконавцю вали у кількості 2 шт.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна вартість робіт по Договору склала: 17 000,00 грн. з рахуванням ПДВ; замовник зобов'язався перерахувати виконавцю 10 000,00 грн. передоплати до початку виконання робіт, 2 000,00 грн. - протягом двох банківських днів після отримання від виконавця повідомлення про закінчення робіт, та сплатити 5 000,00 грн. - після завершення випробувань, які тривають протягом п'ятнадцяти календарних днів, та підписання акта здачі-приймання робіт.

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу вали у кількості 2 шт., а, також, перераховано позивачем на рахунок відповідача 12 000,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням № 76 від 30.01.2013 на вказану суму.

Відповідно до п. 3.1 Договору термін виконання робіт - 30 календарних днів з дати оплати авансового платежу.

У відповідності до пункту 8.1 Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно з п. 3.2 Договору виконавець після завершення робіт зобов'язався письмово повідомити замовника про завершення робіт. Після проведення виробничих випробувань валів виконавець зобов'язався направити замовнику акт здачі-приймання робіт для підписання.

Згідно з п.п. 3.3, 3.4 Договору приймання робіт здійснюється у замовника в присутності представників виконавця; замовник протягом 3-х днів від дня отримання акта здачі-приймання робіт зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт. У разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що після прийняття від відповідача першого блоку валів без складання двостороннього акту здачі-приймання робіт позивачем було виявлено ряд недоліків, про які він повідомляв відповідача у Листах: № 01-3/13 від 01.03.2013; № 04-3/13 від 04.03.2013; № 25-4/13 від 25.04.2013; № 15-5/13 від 15.05.2013; № 30-5/13 від 30.05.2013, та просив направити уповноваженого представника для складання акту з переліком недоліків та строків їх усунення. Доказів направлення вказаних листів позивачем суду не надано, однак факт ознайомлення з ними відповідачем не оспорюється.

Згідно з Листом № 10-13 від 07.05.2013 відповідач повідомив позивача про те, що роботи по другому блоку валів призупинені.

26.06.2013 позивач звертався до відповідача з Претензією № 26-06/13, в якій вимагав повернути другий блок валів, перерахувати на розрахунковий рахунок замовника кошти на нові вали насічки у розмірі 21 422,70 грн. та новий редуктор у розмірі 129 500,00 грн.

Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, з огляду на наступне:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Даний Договір за своєю правової природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умовами Договору сторони передбачили, що підставою для розрахунку з відповідачем за виконані роботи є складений та підписаний сторонами акт здачі-приймання робіт.

Отже, доказом виконання робіт є складений та підписаний сторонами Акт здачі-приймання таких робіт.

Згідно з п. 4.1 Договору, у випадку прострочення виконання робіт з вини виконавця, він сплачує штрафні санкції замовнику 0,5 % від загальної суми Договору згідно з п. 2.1, за кожний день прострочення завершення робіт.

Оскільки, в матеріалах справи взагалі не міститься Актів здачі-приймання робіт за спірним Договором на підтвердження виконання відповідачем робіт, хоча строк виконання відповідачем зобов'язань закінчився 01.03.2013 (30 календарних днів з дати оплати авансового платежу), а відтак02.03.2013 порчалось прострочення виконання зобов'язання за Договором.

Відповідач не надав жодного письмового доказу (які відсутні в матеріалах справи), що на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за договором (п. 3.2) такі акти направлялись на адресу позивача для підписання і даний факт сторонами не заперечується.

Слід визнати необґрунтованим посилання відповідача, як на належний доказ виконання робіт за Договором, на передання позивачу першого валу для випробувань, оскільки належним доказом виконання робіт мав бути складений відповідачем та підписаний сторонами Акт здачі-прийняття виконаних робіт.

Стаття 614 ЦК України закріплює загальний принцип відповідальності за порушення зобов'язання лише за наявності вини.

Відповідно до ч.1 цієї статті особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань.

Згідно ч.2 зазначеної статті відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Наявні у справі матеріали не підтверджують, що відповідачем були вжиті всі необхідні заходи для безумовного і належного виконання зобов'язань перед позивачем; відсутні докази того, що відповідач зробив все від нього залежне, щоб виконати свої зобов'язання, і отже, міг бути звільнений від відповідальності.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позов у частині стягнення штрафних санкцій за період з 02.03.2013 по 14.10.2013 підлягає задоволенню в заявленій позивачем сумі - 19 210,00 грн. з розрахунку: 17 000,00 грн. * 0,5 * 226 днів/100.

Твердження відповідача, що робота по ремонту блоку валів була виконана з випередженням строків, а замовник самостійно здійснив запуск без представників виконавця є необґрунтованими, в матеріалах справи не містяться доказів направлення відповідачем позивачу письмового повідомлення про завершення робіт та акту здачі-приймання робіт для підписання, відповідно до п. 3.2 Договору. Також, замовником були направлені виконавцю листи про недоліки у виконаній роботі, однак, сторонами не було підписано двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінів їх виконання, як передбачено умовами п. 3.4 Договору. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції ні в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, отже, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження належного виконання відповідачем умов Договору.

Позивач, також, просив суд зобов'язати відповідача повернути другий блок валів, який був переданий за умовами Договору, та стягнути (повернути) авансовий платіж за Договором в сумі 12 000,00 грн.

Згідно з ч. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 8.1 даний Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, другий блок валів знаходиться у відповідача на підставі умов тимчасового Договору, який не припинив свою дію.

В матеріалах справи відсутні докази розірвання або визнання недійсним Договору, отже, даний Договір, за умовами якого передано відповідачу другий блок валів та сплачено позивачем авансовий платіж у розмірі 12 000,00 грн. є чинним, а, відтак, відсутні підстави для повернення другого блоку валів, переданих відповідачу для капітального ремонту відповідно до Договору і тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача у вказаній вище частині.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені сторонами в апеляційних скаргах, є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакпрінт" та Малого приватного науково-технічного підприємства "ЕкПо" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2014 у справі №910/22727/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/22727/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха