Ухвала

від 18.06.2014 по справі 916/1421/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"18" червня 2014 р. Справа № 916/1421/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів : Воронюка О.Л., Лашина В.В.

секретар судового засідання Оксенюк О.М.

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Хаджи О.Г. за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р.

у справі №916/1421/14

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

У квітні 2014 р. голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" (далі - ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ") звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" банкрутом, оскільки під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Вказана заява подана з урахуванням вимог ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.04.2014 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" та призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду, тощо.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 18.04.2014 р. порушено провадження у справі за заявою боржника ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" про визнання банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 12 травня 2014 р. визнано банкрутом ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ", відкрито відносно ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" призначено гр. Бакаєва Олександра Володимировича, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, тощо.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що заявником було дотримано порядок ліквідації юридичної особи у відповідності з вимогами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України та ст. ст. 33-34 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", наявна кредиторська заборгованість та недостатність майнових активів для її задоволення, наявні ознаки неплатоспроможності (перевищення пасиву над активом), а тому суд визнав за можливе визнати ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" банкрутом.

Не погоджуючись із даною постановою до Одеського апеляційного господарського суду звернулась ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. у справі №916/1421/14 про визнання банкрутом ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" та припинити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Так, на думку апелянта, боржник не здійснив офіційного оприлюднення на сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" чим порушив приписи ч.10 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимоги ухвали господарського суду Одеської області від 18.04.2014 р.

До того ж, апелянт зазначає, що ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" було визнано господарським судом Одеської області банкрутом без фактичного проведення перевірки господарської діяльності підприємства, перевірки законності нарахувань та сплати до бюджету податків та зборів, підтвердження неплатоспроможності боржника та не було вжито заходів щодо сприяння проведення податкової перевірки згідно діючого законодавства, проігноровано той факт, що ліквідатор підприємства не сповістив ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про проведення ліквідаційної процедури, не надав до ДПІ документи для проведення податкової перевірки адже це його прямий обов'язок.

Апелянт вважає, що визнаючи боржника банкрутом, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх обставин справи, не досліджено всіх доказів по справі, чим порушено ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, не було вжито заходів щодо сприяння проведення податкової перевірки згідно діючого законодавства внаслідок чого, скаржник вважає, що неможливо встановити факт неплатоспроможності боржника, а виявлення приховувань несплати боржником податків і зборів може привести до значних збитків у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету по податкам і зборам.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта та перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні ограни, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Пункт 1 ст. 23 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами до боржника заяв із вимогами до банкрута в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Отже, у справі про банкрутство боржника, порушеної за ознаками ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів звернення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ", а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та призначено розгляд даної справи у судовому засіданні, копію якої було направлено ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 23 квітня 2014 р., та отримано представником податкової 05.05.2014 р., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 92).

Як вбачається із матеріалів справи, у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації» №274(4) від 10 лютого 2014 р. було опубліковано оголошення про ліквідацію ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" (а.с. 30-31).

04 лютого 2014 р. ліквідатором ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заяву про припинення платника податків за формою 8-ОПП (а.с. 32-33).

На підставі зазначеного, доводи Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, що оскаржувана постанова від 12.05.2014 р. порушує інтереси держави саме в особі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, оскільки прийняття оскаржуваної постанови позбавляє ДПІ права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки боржника, судовою колегією не приймається.

У відповідності до п. 5 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. № 3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду від 12.05.2014 р. про визнання ТОВ „І+Т ТЕХНОЛОДЖІЗ" банкрутом питання про права і обов'язки органу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови суду від 12.05.2014 р.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. по справі №916/1421/14 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - припинити.

Справу повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Воронюк О.Л.

Суддя Лашин В.В.