Постанова

від 03.06.2014 по справі 826/5263/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2014 року № 826/5263/14

об 12 год. 52 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208,

за участю представників сторін:

від позивача Терещук Д.Д., Ліщинський С.В., Кучма О.Г.,

від відповідача Диба Ю.Д.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» (далі - позивач, ТОВ «Текотрейд») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208.

Позивач мотивується тим, що на підставі хибних висновків акту перевірки від 12.11.2013 року №637/26-55-22-08/37956432 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 12.11.2013 року та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між ТОВ «Текотрейд» та ТОВ «Вікторія Трейд Плюс».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Текотрейд», зареєстровано як юридична особа 31.01.2013 року №10701070001045056 (дата первинної реєстрації 14.11.2011 року), ідентифікаційний код юридичної особи 37956432, що підтверджено випискою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До видів діяльності за КВЕД ТОВ «Текотрейд» відносяться неспеціалізована оптова торгівля, будівництво житлових і нежитлових будівель, електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, інші види освіти. Свою діяльність здійснює на підставі Статуту.

На час розгляду справи ТОВ «Текотрейд» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 07.02.2012 року (індивідуальний податковий номер - 379564326554), що підтверджується інформацією з реєстру платників ПДВ, розміщеної на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вікторія Трейд Плюс» за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року. (а.с.9)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Текотрейд» встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся, всього на суму 73907 грн., у тому числі за квітень 2013 року на 9707,00 грн. Та за липень 2013 року на 64200,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму 92384, 00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 73907,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 18477,00 грн.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія Трейд Плюс» укладено договір купівлі-продажу від 17.06.2013 року №9, відповідно до якого продавець (спірний контрагент) продає, а покупець (позивач) купує м'ясопереробне обладнання бувше в використанні, назва, кількість та ціна передбачені в специфікації №1. Специфікація №1 від 17.06.2013 року до договору №9 від 17.06.2013 року надано до матеріалів справи. (а.с.27, 29)

До даного договору надано видаткову накладну від 18.06.2013 року №120, рахунок-фактуру від 17.06.2013 року №156, податкову накладну від 18.06.2013 року №120.

Також позивачем надано договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 04.03.2013 року №4/03, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Вікторія Трейд Плюс») зобов'язується надавати замовнику (позивачу) у відповідності до умов даного договору спеціальну інформацію (кваліфіковані інформації), а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх. Відповідно до п.2 цього договору виконавець інформує замовника з питань наявності та стан м'ясопереробного обладнання на території України та надає рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. (а.с.33)

До договору від 04.03.2013 року №4/03 позивачем надано рахунок-фактура від 04.03.2013 року №156, акт здачі приймання робіт від 24.04.2013 року №5, податкову накладну від 24.04.2013 року №290, податкову накладну від 26.03.2013 року №225

Відповідач на спростування доводів позивача посилається на акт ДПІ у Печерському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.10.2013 року №1456/26-55-22-08/38544293 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вікторія Трейд Плюс» при здійсненні фінанси-господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року» та протоколи допиту свідка, а саме засновника ТОВ «Вікторія Трейд Плюс» ОСОБА_6 та директора спірного контрагента ОСОБА_7

Суд бере до уваги висновки із зустрічного акту звірки, що виробничі, офісні чи складські приміщення у ТОВ «Вікторія Трейд Груп» відсутні.

Також, суд звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, спірний контрагент займається транспортно-експедиційними послугами та оптовою торгівлею, що не має відношення до предмету договорів, укладених із позивачем, а саме продаж м'ясопереробного обладнання та надання консультаційних послуг.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Суд наголошує, що належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій за договорами від 17.06.2013 року №9 та від 04.03.2013 року « 4/03, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.06.2013 року №9 встановлено:

- загальна сума договору складає 385560,00 грн., оплата проводиться шляхом перерахунку грошових коштів в національній валюті на рахунок продавця в порядку: 20% попередня оплата від вартості товару та 80% через 90 днів після поставки товару, водночас до суду не надано жодних доказів щодо оплати товару;

- відповідно до умов договору, товар поставляє продавець, який гарантує та забезпечує високу якість поставленого товару, також забезпечує та гарантує відповідність товару всім технічним характеристикам, нормам енергоспоживання, безпеці та нормам виробництва, однак до матеріалів справи не надано інформації хто саме, на підставі яких документів поставлявся товар, не надано акту прийому-передачі товару, яким транспортом здійснювалась поставка та інше, також не надано ані паспорту придбаного обладнання, його характеристик та ніяких технічних норм на товар;

- п.5.1 цього договору також вказано, що при передачі товару продавець зобов'язаний передати окрім податкової накладної, видаткової накладної ще паспорт устаткування та сертифікат відповідності устаткування, що в свою чергу позивачем не надано до суду.

В судовому засідання позивач зазначав, що дане обладнання одразу було продано ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" згідно з договором від 18.06.2013 року №10, а тому немає підтвердження щодо фактичної поставки м'ясопереробного обладнання до позивача.

Однак, ці доводи є неприйнятними, оскільки також немає жодних доказів фактичного здійснення операції купівлі-продажу на виконання договору від 18.06.2013 року №10 з ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат" та поставки обладнання від спірного контрагента до подальшого покупця ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат".

Відповідно до договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 04.03.2013 року №4/03 встановлено наступне:

- п.3.1 замовник протягом 3 днів з моменту підписання даного договору надає виконавцю необхідні документи та інформацію для якісного консультування, водночас на підтвердження цього до матеріалів справи не надано жодних доказів;

- крім цього замовник виплачує виконавцю щомісячну винагороду в розмірі 58244,00 грн., як вказано в п.4.1, водночас, жодного розрахунку щодо цієї суми немає, а саме яким чином складається ця сума винагороди, за який об'єм роботи та немає конкретизації консультувань та надання інформації виконавця відповідно до цього договору;

- п.5.3 передбачено, що роботи розбиваються на етапи відповідно до завдань, які ставляться замовником у встановлені замовником строки, однак документів щодо завдань або етапності не надано до матеріалів справи;

- також п.6.3 передбачено, що по закінченню етапів виконання завдань виконавець складає письмовий звіт, але до матеріалів справи не надано ніяких звітів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки податкового органу та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам зі спірним контрагентом, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 12.11.2013 року №637/26-55-22-08/37956432 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.11.2013 року №94126552208.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Текотрейд» - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Текотрейд» (адреса: м. Київ, вул. Патріса Лумумби буд. 4/6, корп.. А, офіс 506-А, код ЄДРПОУ 37956432) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1663 (однієї тисячі шестиста шести десяти трьох) грн. 02 коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 03 червня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 10 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова