Ухвала

від 12.05.2015 по справі 826/5263/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5263/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вікторія Трейд Плюс» за період з 01.01.2013 року по 30.09.2013 року.

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Текотрейд» встановлено порушення п. 185.1 ст. 185 , п. 198.1 , п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI , що призвело до заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся, всього на суму 73907 грн., у тому числі за квітень 2013 року на 9707,00 грн. Та за липень 2013 року на 64200,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2013 року №94126552208, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму 92384, 00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 73907,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 18477,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України )

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія Трейд Плюс» укладено договір купівлі-продажу від 17.06.2013 року №9, відповідно до якого продавець (спірний контрагент) продає, а покупець (позивач) купує м'ясопереробне обладнання бувше в використанні, назва, кількість та ціна передбачені в специфікації №1. Специфікація №1 від 17.06.2013 року до договору №9 від 17.06.2013 року надано до матеріалів справи. (а.с.27, 29)

До даного договору надано видаткову накладну від 18.06.2013 року №120, рахунок-фактуру від 17.06.2013 року №156, податкову накладну від 18.06.2013 року №120.

Також позивачем надано договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг від 04.03.2013 року №4/03, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Вікторія Трейд Плюс») зобов'язується надавати замовнику (позивачу) у відповідності до умов даного договору спеціальну інформацію (кваліфіковані інформації), а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх. Відповідно до п.2 цього договору виконавець інформує замовника з питань наявності та стан м'ясопереробного обладнання на території України та надає рекомендації щодо удосконалення та організації своєї діяльності в межах предмету консультування. (а.с.33)

До договору від 04.03.2013 року №4/03 позивачем надано рахунок-фактура від 04.03.2013 року №156, акт здачі приймання робіт від 24.04.2013 року №5, податкову накладну від 24.04.2013 року №290, податкову накладну від 26.03.2013 року №225

Як вбачається з матеріалів справи, спірний контрагент займається транспортно-експедиційними послугами та оптовою торгівлею, що не має відношення до предмету договорів, укладених із позивачем, а саме продаж м'ясопереробного обладнання та надання консультаційних послуг.

Колегія суддів також зазначає, що дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочину ще не підтверджує його виконання.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Аналізуючи первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій за договорами від 17.06.2013 року №9 та від 04.03.2013 року « 4/03, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.06.2013 року №9 встановлено: загальна сума договору складає 385560,00 грн., оплата проводиться шляхом перерахунку грошових коштів в національній валюті на рахунок продавця в порядку: 20% попередня оплата від вартості товару та 80% через 90 днів після поставки товару, водночас до суду не надано жодних доказів щодо оплати товару; відповідно до умов договору, товар поставляє продавець, який гарантує та забезпечує високу якість поставленого товару, також забезпечує та гарантує відповідність товару всім технічним характеристикам, нормам енергоспоживання, безпеці та нормам виробництва, однак до матеріалів справи не надано інформації хто саме, на підставі яких документів поставлявся товар, не надано акту прийому-передачі товару, яким транспортом здійснювалась поставка та інше, також не надано ані паспорту придбаного обладнання, його характеристик та ніяких технічних норм на товар; п.5.1 цього договору також вказано, що при передачі товару продавець зобов'язаний передати окрім податкової накладної, видаткової накладної ще паспорт устаткування та сертифікат відповідності устаткування, що в свою чергу позивачем не надано до суду.

Як вказує апелянт, дане обладнання одразу було продано ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» згідно з договором від 18.06.2013 року №10, а тому немає підтвердження щодо фактичної поставки м'ясопереробного обладнання до позивача.

Однак, колегія суддів зазначає, що жодних доказів фактичного здійснення операції купівлі-продажу на виконання договору від 18.06.2013 року №10 з ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та поставки обладнання від спірного контрагента до подальшого покупця ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» позивачем не надано.

Відповідно до договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 04.03.2013 року №4/03 встановлено наступне.

П.3.1 договору замовник протягом 3 днів з моменту підписання даного договору надає виконавцю необхідні документи та інформацію для якісного консультування, водночас на підтвердження цього до матеріалів справи не надано жодних доказів.

Крім цього замовник виплачує виконавцю щомісячну винагороду в розмірі 58244,00 грн., як вказано в п.4.1, водночас, жодного розрахунку щодо цієї суми немає, а саме яким чином складається ця сума винагороди, за який об'єм роботи та немає конкретизації консультувань та надання інформації виконавця відповідно до цього договору.

П.5.3 договору передбачено, що роботи розбиваються на етапи відповідно до завдань, які ставляться замовником у встановлені замовником строки, однак документів щодо завдань або етапності не надано до матеріалів справи.

П.6.3 договору передбачено, що по закінченню етапів виконання завдань виконавець складає письмовий звіт, але до матеріалів справи жодних звітів не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновків перевірки податкового органу та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Текотрейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.