Постанова

від 23.06.2014 по справі 2а-832/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2014 року 09 год. 42 хв. № 2а-832/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень від 29 липня 2009 року № 0000662304/0, №0000672304/0, від 02 вересня 2009 року №0000662304/1, №0000672304/1, від 17 листопада 2009 року №0000662304/2, №0000672304/2, від 20 січня 2010 року 0000662304/3, №0000672304/3, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка» (далі по тексту - позивач, ТОВ «НІК-Електроніка») з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 липня 2009 року № 0000662304/0, №0000672304/0, від 02 вересня 2009 року №0000662304/1, №0000672304/1, від 17 листопада 2009 року №0000662304/2, №0000672304/2.

За результатами подання 31.03.2010р. та 06.04.2010р. заяв про уточнення позовних вимог та зменшення розміру позовних вимог, відповідно, предметом судового розгляду є адміністративний позов до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкових повідомлень - рішень 29 липня 2009 року № 0000662304/0, №0000672304/0, від 02 вересня 2009 року №0000662304/1, №0000672304/1, від 17 листопада 2009 року №0000662304/2, №0000672304/2, від 20 січня 2010 року №0000662304/3, №0000672304/3.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта про результати невиїзної документальної перевірки від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини щодо придбання обладнання між ТОВ «НІК-Електроніка» та його контрагентом ТОВ «Бігма-Трейд» (код ЄДРПОУ 35141304) за період з 29.05.2007р. по 31.03.2009р. документально не підтверджуються, а тому позивач не має право на формування сум валових витрат за рахунок витрат та податкового кредиту - сум податку на додану вартість по таких господарських операціях, є протиправними і не відповідають об'єктивній дійсності.

Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами умов договору купівлі - продажу підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами; в періоди виникнення та існування вказаних правовідносин Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; в Акті перевірки відповідача відсутні будь-які фактичні дані щодо визнання спірного правочину недійсними в судовому порядку; також в Акті перевірки відповідач посилається на висновок експерта від 07.05.2009р. №292 почеркознавчої експертизи, який не є належним доказом фіктивності зазначеного вище правочину. Відтак висновки ДПІ у Оболонському районі м. Києва про заниження ТОВ «НФК-Електроніка» податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з підприємством - постачальником (ТОВ «Бігма-Трейд») є хибними.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від б/н та дати (т. 1 а.с. 128 - 136). В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «НІК-Електроніка» при взаємовідносинах з ТОВ «Бігма-Трейд» (код ЄДРПОУ 35141304) за період з 29.05.2007р. по 31.03.2009р. (Акт перевірки від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580), перевіряючим встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, абз. 5 пп. 5.4.2 п. 5.4. ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 327848,00 грн., податок на додану вартість на загальну суму 61012,00 грн. та завищено рядок 26 (перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями) всього у сумі 729352 грн. (по взаємовідносинам з названим контрагентом). Висновки Акта перевірки від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 ґрунтуються на належних і достовірних доказах - висновку експерта №292 від 07.05.2009р., складеного за результатами проведення почеркознавчої експертизи, в якому зафіксовано, що підписи в представлених на дослідження документах в графах «Бігун О.В.» в кількості 24 штук, виконані ймовірно не Бігуном О.В., а ймовірно іншими третіми особами.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих заяв про уточнення позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

17.06.2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 26.06.2009р. по 31.06.2009р. у відповідності до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до постанови слідчого слідчо-оперативної групи слідчого управління податкової міліції ДПА України, старшого лейтенанта податкової міліції Старунова С.О. від 27.03.2009р., працівником податкової інспекції була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «НІК-Електроніка» при взаємовідносинах з ТОВ «Бігма-Трейд» за період з 29.05.2007р. по 31.03.2009р., за результатами якої складений Акт від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 (т. 1 а.с. 12 - 39) (далі по тексту - Акт перевірки).

Перелік документів, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 13 цього Акта перевірки.

В ході проведення перевірки позивача перевіряючим встановлено, що 23.07.2007р. між ТОВ «НІК-Електроніка» та ТОВ «Бігма-Трейд» було укладено договір поставки №30/01 та додаткову угоду до нього від 01.08.2007р. №1 про поставку товару.

За результатами названого договору до складу валових витрат за IV квартал 2007 року позивачем включено 463817,50 грн. та до складу основних засобів ІІІ групи з подальшою їх амортизацією включено 847573,25 грн. Крім того, до складу податкового кредиту по податку на додану вартість включено суму ПДВ у розмірі 790363,50 грн.

При цьому до ДПІ у Оболонському районі м. Києва надійшли копії наступних документів:

- постанова від 27.03.2009р. про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «НІК-Електроніка» по взаємовідносинах з ТОВ «Бігма-Трейд» за весь період діяльності даного підприємства;

- документи, що свідчать про здійснення господарських операцій між ТОВ «Бігма-Трейд» та ТОВ «НІК-Електроніка» за період з 29.05.2007р. по теперішній час (договір поставки №30/01 від 23.07.2007р., додаткова угода №1 від 01.08.2008р. до нього, специфікація №1 від 23.07.2007р. та №2 від 01.10.2007р., накладні, податкові накладні, рахунки, банківські виписки);

- завірена копія експертного висновку №292 від 07.05.2009р.;

- завірена копія постанови про порушення кримінальної справи;

- завірені копії протоколів допиту.

На підставі вищенаведеного працівник відповідача прийшов до висновків, що при укладенні та виконанні господарських зобов'язань ТОВ «Бігма-Трейд» підписи виконувались ймовірно неповноважною особою, тобто не громадянином Бігуном О.В., який значиться директором названого товариства, юридична особа не мала цивільної дієздатності при вчиненні вказаних дій, а тому такі правочини є нікчемними в силу закону.

В розділі «Висновок» Акта від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 перевіряючий встановив порушення ТОВ «НІК-Електроніка» вимог:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, абз. 5 пп. 5.4.2 п. 5.4. ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 327848,00 грн., в т.ч. за IV-ий квартал 2007 року на суму 127054,00 грн., за І-ий квартал 2008 року на суму 32952,00 грн., за ІІ-ий квартал 2008 року на суму 30975,00 грн., за ІІІ-ій квартал 2008 року на суму 48472,00 грн., за IV-ий квартал 2008 року на суму 45564,00 грн., за І-ий квартал 2009 року на суму 42830,00 грн.;

- пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 61012,00 грн., в т.ч. за вересень 2007 року на суму 61012,00 грн. та завищено рядок 26 (перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями) всього у сумі 729352,00 грн., в тому числі в серпні 2007 року в сумі 83333,00 грн., у вересні 2007 року - 188988,00 грн., у листопаді 2007 року - 256735,00 грн., у січні 2008 року - 200296,00 грн.

29 листопада 2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі Акта від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 48 - 49):

- № 0000672304/0, яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями), за порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) визначила ТОВ «НІК-Елктроніка» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 91518,00 грн., в т.ч. 61012,00 грн. - основний платіж, 30506,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000662304/0, яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, абз. 5 пп. 5.4.2 п. 5.4. ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), визначила ТОВ «НІК-Електроніка» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 491772,00 грн., в т.ч. 327848,00 грн. - основний платіж, 163924,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами розгляду первинної скарги платника податків, яка надійшла до ДПІ у Оболонському районі м. Києва 12.08.2009р., рішенням від 01.09.2009р. №18100/10/25-008 у її задоволенні відмовлено, а названі податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

У зв'язку з прийняттям зазначеного рішення 02.09.2009р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесла податкові повідомлення рішення №0000672304/1 та №0000662304/1, ідентичні податковим повідомленням - рішенням, винесеним 29.11.2009р.

За наслідками розгляду повторних скарг ТОВ «НІК-Електроніка» та винесення ДПА у м. Києві рішення від 09.11.2009р. №4986/10/25-114 і ДПА України від 15.01.2010р. №444/7/25-0115 про відмову в їх задоволенні, ДПІ у Оболонському районі м. Києва 17.11.2009р. винесла податкові повідомлення - рішення № 0000672304/2 та №0000662304/2, а також 20.01.2010р. - №0000672304/3 та №0000662304/3.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «НІК-Електроніка» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Наведені положення також стосуються і амортизації основних фондів і нематеріальних активів. Так, положеннями статті 8 Закону №334/94-ВР закріплено лише спеціальних порядок визначення розміру віднесення витрат, понесених суб'єктом господарювання у зв'язку з придбанням, виготовленням або поліпшенням основних фондів і нематеріальних активів, на зменшення скоригованого прибутку платника податку - у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Крім цього, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункт) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037(діяв до 10 січня 2011 року) (далі по тексту - Порядок №165) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктами 4 названого Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядків №165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 23.07.2007р. між ТОВ «Бігма-Трейд» (Постачальник), в особі директора Бігуна О.В., і ТОВ «НІК-Електроніка» (Покупець), в особі директора Павленка В.М., було укладено письмовий договір поставки №30/01, відповідно до умов якого Постачальник поставляє, а Покупець купує за власні кошти, на умовах Договору Товар відповідно до Специфікацій, які є його невід'ємною частиною, протягом терміну дії Договору. Специфікацією може бути рахунок - фактура.

Згідно п. 1.2. названого Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються Специфікацією.

Відповідно до розділу 5 Договору поставки, до якого Додатковою угодою №1 від 01.08.2007р. внесено зміни, Покупець здійснює оплату за поставлений Товар згідно виставленого рахунку - фактури протягом 60 календарних днів з моменту поставки партії Товару. Можливі авансові платежі.

23.07.2007р. сторонами договору поставки №30/01 було підписано Специфікацію №1 на товар, загальною вартістю 2688000,00 грн., а 01.10.2007р. Специфікацію №2 на товар, загальною вартістю 1204408,20 грн.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставлення товару та відповідно оплати його вартості) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору поставки №30/01 від 23.07.2007р.;

- додаткової угоди №1 від 01.08.2007р.;

- рахунків №2507.5 від 27.07.2007р. на суму 2688000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 448000,00 грн.), №22102 від 22.10.2007р. на суму 1497600,00 грн. (в т.ч. ПДВ 249600,00 грн.), №23105 від 22.10.2007р. на суму 42808,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7134,70 грн.), №23114 від 23.11.2007р. на суму 513772,80 грн. (в т.ч. ПДВ 85628,80 грн.);

- накладних №0708.1 від 07.08.2007р. на суму 1824000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 304000,00 грн.), №22103 від 22.10.2007р. на суму 864000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 144000,00 грн.), №22102 від 22.10.2007р. на суму 1497600,00 (в т.ч. ПДВ 249600,00 грн.), №23105 від 23.10.2007р. на суму 42808,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7134,70 грн.), №23114 від 23.11.2007р. на суму 513772,80 грн. (в т.ч. ПДВ 85628,80 грн.);

- податкових накладних №22103 від 22.10.2007р. на суму 688000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 114666,67 грн.), №02081 від 02.08.2007р. на суму 500000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.), №01081 від 01.08.2007р. на суму 1000000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 166666,67 грн.), №31071 від 31.07.2007р. на суму 500000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.), №22102 від 22.10.2007р. на суму 1497600,00 (в т.ч. ПДВ 249600,00 грн.), №23105 від 23.10.2007р. на суму 42808,20 грн. (в т.ч. ПДВ 7134,70 грн.), №23114 від 23.11.2007р. на суму 513772,80 грн. (в т.ч. ПДВ 85628,80 грн.);

- актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на придбане у ТОВ «Бігма-Трейд» обладнання.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «НІК-Електроніка» надало суду наступні документи, які підтверджують факт використання придбаних від ТОВ «Бігма-Трейд» товарів у своїй господарській діяльності - виробництві лічильників НІк 2102-02: копії наказів від 01.10.2007р. №12-В «Про початок виробництва контроль-вимірювальної апаратури», від 16.11.2007р. №16-В «Про початок виробництва контрольно-вимірювальної апаратури», картки по рахунку 20 «Зберігання Склад ТМЦ», копії лімітно-забірних карток на підтвердження відпуску товарно-матеріальних цінностей зі складу для здійснення процесу виробництва у жовтні, листопаді та грудні 2007р.

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Бігма-Трейд» на адресу позивача за результатами поставки товару, за своїм змістом цілком відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Крім того, судом встановлено, що 13.01.2014р. постановами Окружного адміністративного суду міста Києва у справах №2а-9039/09/2670 та №2а-9041/09/2670 за позовами ДПІ у Оболонському районі м. Києва до ТОВ «Бігма-Трейд», ТОВ «НІК-Електроніка» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, які залишені без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014р. та від 01.04.2014р., у задоволенні позовів відмовлено у зв'язку з не доведенням позивачем безтоварності угоди та наданням ТОВ «НІК-Електроніка» доказів на підтвердження реальності господарської операції за договором поставки №30/01 від 27.07.2007р.

Додатково, на обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «НІК-Електроніка» надало суду наступні документи, які підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії витягу з системи персоніфікованого обліку УПФУ в Оболонському районі м. Києва за 2007 рік, копії податкового розрахунку ТОВ «НІК-Електроніка» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, у сум утриманого з ним податку, копії свідоцтва ДП «Укрметртестстандарт» про державну метрологічну атестацію від 03.09.2007р. №25-03/А-600, від 12.11.2007р. №25-03/А-897, від 12.11.2007р. №25-03/А-898, від 12.11.2007р. №25-03/А-899, від 12.11.2007р. №25-03/А-896, від 12.11.2007р. №25-03/А-900, від 21.02.2008р. №25-03/А-052, від 21.02.2008р. №25-03/А-053, копію атестату ДП «Укрметртестстандарт» від 08.11.2007р. №29-1698 та копію свідоцтва ДП «Укрметртестстандарт» про повірку робочого еталону від 27.05.2008р. №25-03/0716.

Відповідачем не надано доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована на момент укладення і виконання спірного правочину. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у 2007 - 2008 роках відповідають вимогам Закону № 168/97-ВР.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність трудових ресурсів, майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, тощо, в т.ч. орендованих ), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Згідно положень п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Постачальником) шляхом позбавлення його права на валові витрати і податковий кредит.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем та його контрагентом сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочину, укладеного саме між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Бігма-Трейд».

Зокрема, в Акті перевірки від 16.07.2009р. № 388-23-6-33229580 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Бігма-Трейд» саме за фактом ухиляння від сплати податків за наслідками спірного правочину, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення цієї угоди з метою, що порушує публічний порядок. Натомість у названо Акті перевірки вказано про декларування контрагентом позивача податкових зобов'язань за наслідками виконання спірного правочину у розмірі, що відповідає задекларованому позивачем.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 6,80 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 29 липня 2009 року № 0000662304/0, №0000672304/0, від 02 вересня 2009 року №0000662304/1, №0000672304/1, від 17 листопада 2009 року №0000662304/2, №0000672304/2, від 20 січня 2010 року 0000662304/3, №0000672304/3.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК-Електроніка» (місцезнаходження: 07853, Київська обл., Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Заводська, буд. 49-А, офіс 4, код ЄДРПОУ 33401202) 6 (шість) грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова