Ухвала

від 27.05.2014 по справі 809/2119/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 876/12629/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

представника позивача Ляшка О.В.,

представника відповідача Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Синтелон УА" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

12 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Синтелон УА" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області форми ,,В4" №0000151502 від 29.01.2013 року.

Постановою від 20 вересня 2013 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Калуська ОДПІ подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на доводи податкового органу про те, що позивач протиправно, на порушення вимог пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України включив до податкових декларацій з ПДВ залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 2007172,00 грн. після перебігу 1095 днів, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин, податковий орган вважає правомірним податкове повідомлення-рішення, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю ,,Енія" 09.11.2005 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області, а 04.11.2010 року перейменоване на товариство з обмеженою відповідальністю ,,Синтелон УА" у зв'язку із зміною учасників засновників товариства (том 1 а.с. 26-27).

20 грудня 2012 року ТзОВ ,,Синтелон УА" подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, у рядку 24 якої визначило залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) в сумі 2 034 815,00 грн. (том 1 а.с. 169-171).

Згідно з додатком № 2 до декларації (довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду Д2), періодом виникнення такого від'ємного значення, задекларованого у декларації за листопад 2012 року, є січень 2007 року - 230 010,00 грн., липень 2007 року - 360 773,00 грн., вересень 2007 року - 927 567,00 грн., січень 2008 року - 335 996,00 грн., лютий 2008 року - 152 826,00 грн., березень 2010 року - 21 111,00 грн., квітень 2010 року - 127,00 грн., вересень 2010 року - 6 405,00 грн. і жовтень 2012 року - 859 361,00 грн. (том 1 а.с.176).

За наслідками перевірки, висновки якої зафіксовані в акті №18/152/33704083 від 09.01.2013 року, Калуська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення форми ,,В4" №0000151502, яким зменшила ТзОВ ,,Синтелон УА" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року у розмірі 2 007 172,00 грн. (том 1 а.с. 17).

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача на порушення 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, статей 256, 257 Цивільного кодексу України, протиправно включило до складу рядка 24 декларації з ПДВ за листопад 2012 року частину від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2 007 172,00 грн., що був сформований в періоди - січень, липень, вересень 2007 року і січень, лютий 2008 року, оскільки станом на листопад 2012 року стосовно вказаних періодів збіг строк давності у 1095 днів.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що фактична наявність у позивача спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2007 року 230010,00 грн., липень 2007 року - 360773,00 грн., вересень 2007 року - 927567,00 грн., січень 2008 року - 335996,00 грн., лютий 2008 року - 152826,00 грн., яка відображена позивачем у Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, підтверджена первинними документами та не заперечується податковим органом.

Станом на 31 грудня 2006 року сума від'ємного значення з податку на додану вартість складала 3 915 756,00 грн. В ході податкових перевірок (акт камеральної перевірки за січень 2007 року №455/152/33704083 від 20 березня 2007 року та акт виїзної перевірки за січень 2007 року №529/23-04/33704083 від 16 квітня 2007 року) ця сума була знята з бюджетного відшкодування та віднесена до залишку від'ємного значення з ПДВ, оскільки вона була сформована за рахунок здійснення засновником внеску у статутний фонд.

Після внесення у 2008 році змін у законодавство, якими вводився Додаток 2 до Декларації з податку на додану вартість, ТзОВ ,,Синтелон УА" провело розподіл даних щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів та відобразило у податковій декларації за поточний звітний період - березень 2008 року, що не суперечило рекомендаціям Методики розрахунку показників Додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість, доведеної до відома платників податків листом ДПА від 06.08.2008 року №15844/7/16-1117.

Відповідно до такого розподілу, суми залишку від'ємного значення були віднесені до наступних періодів їх виникнення, а саме: січень 2007 року-730453,00 грн., липень 2007 року - 360773,00 грн., вересень 2007 року - 927567,00 грн., листопад 2007 року - 2 390 017,00 грн., січень 2008 року - 960 877,00 грн. і лютий 2008 року - 342 584,00 грн..

За змістом пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (ПК) України надміру сплачені грошові зобов'язання (переплата) - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Тобто переплата з податку на додану вартість існуватиме тільки у тому разі, якщо платник податку сплатив до бюджету податкове зобов'язання вище за розмір узгодженого.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно пп. 4.6.6 п. 4.6 р. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, застосування цієї норми (та встановленого в ній строку) можливе лише у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку.

Враховуючи викладені вище норми права, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Оскільки позивач не заявляв суми до бюджетного відшкодування, використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, а також зважаючи на те, що положення пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не поширюються на питання податкового кредиту, апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про відсутність у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за січень, липень, вересень 2007 року і січень, лютий 2008 року , червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2008 року та січень 2009 року.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги,.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160 ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року у справі № 809/2119/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 02 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим