Постанова

від 12.06.2014 по справі 2а-1870/7919/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 2a-1870/7919/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лібової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 07 листопада 2011 року звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень Шосткинської МДПІ від 28.07.2010 р. № 0000811742/0 та № 0000821742/0.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року по справі № 2a-1870/7919/11 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року по справі №2a-1870/7919/11 було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2014 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року справа призначена до розгляду.

Відповідно до змісту адміністративного позову позивач мотивує свої вимоги тим, що до висновку про порушення позивачем вимог розділу ІV ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" та п.п.7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган дійшов самостійно визнавши нікчемними правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Саллком-2007" через наявність постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року по кримінальній справі про застосування амністії до громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в якій, на думку податкового органу, встановлено, що вказані особи створили ці товариства для прикриття незаконної діяльності.

Проте, позивач зазначає, що ці товариства звітували до податкових органів, сплачували податки, винаймали офісні та складські приміщення для ведення господарської діяльності, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Вчинення господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, матеріалами іншої кримінальної справи за фактом підробки документів фінансово-господарської діяльності ПП ОСОБА_2 та інших приватних підприємців, зареєстрованих в м.Шостка, встановлено, що ПП ОСОБА_3 мала взаємовідносини з суб'єктами господарювання - постачальниками ТОВ "Салком", ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", які зареєстровані в м.Києві, однак, про те, що зазначені підприємства мали ознаки фіктивності їй відомо не було, проведення безтоварних операцій в своїй діяльності вона не допускала, всі господарські операції проводила згідно з чинним законодавством.

Що стосується донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1482,30 грн. в тому числі в розмірі 1350,60 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_6 позивач зазначила, що погоджується з підставами донарахування податку на доходи фізичних осіб, але не погоджується з сумою такого донарахування на підставі того, що податковим органом таке донарахування зроблено в порушення п.п.4.2.2 п.4.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", а саме при розрахунку податку не враховано суму його завищення в розмірі 2 537,46 грн. ((1075,18 + 15841,2)*15%о=2537,46 грн.) в результаті завищення позивачем суми валового доходу в 2 (1 075,18грн.) та 3 (15 841,2грн.) кварталах 2009р.

Таким чином, порушення, з якими погоджується позивач, призвели до донарахування податку в розмірі 1482,39 грн. в той час як не врахування завищення податку призвели до переплати цього ж податку в розмірі 2 537,46 грн. Тобто, сума перевищення сплати податку повністю погашає суму порушень у зв'язку з чим донарахування податку на доходи фізичних осіб в повному обсязі безпідставне.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що в ході проведення перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, встановлено факт здійснення взаємовідносин суб'єктами господарювання - постачальниками, а саме: ТОВ "Кватро-центр" (код 35196348) на суму 4422694,83 грн., ТОВ "Кові-тос" (код 35691841) на суму 197756,57 грн., ТОВ "Салком-2007" (код 35264564) на суму 181250,0 грн.

На адресу Шосткинської МДПІ надійшла копія Постанови №1-119/09 від 24.03.2009 року Вишгородського районного суду Київської області, надіслана супровідним листом за №7719/7/26-343 від 07.05.2009 року Управлінням податкової міліції ДПА в Сумській області, де вказано, що вищезазначені підприємства "зареєстровані на підставних осіб, були створені з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні безтоварних операцій", а саме: громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звинувачені у скоєні злочину передбаченого ст.205 ч.2, 358 ч. 1.3 КК України, який виразився в умисних діях щодо створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі." Згідно частини 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. В даному випадку таким органом у підприємств - постачальників ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос" є його керівник, посаду якого займає підставна особа. Особи, що формально є засновниками та керівниками вказаних підприємств не мали на меті займатися фінансово-господарською та іншою підприємницькою діяльністю, документи фінансово-господарської діяльності та податкової звітності вказаних підприємств не складали, печатками не користувалися.

Звідси, дані підприємства не мають можливості виступати суб'єктом господарських відносин, оскільки створені з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій.

Зазначені факти вказують на те, що правочин укладений з метою приховування юридичною особою доходів від оподаткування є нікчемним, так як від укладання та виконання правочину інтересам держави та суспільства завдано збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

Таким чином, сукупність даних обставин вказують на ознаки нікчемного правочину.

Також перевіркою встановлено неправомірне віднесення до складу валових витрат витрати згідно актів виконаних робіт про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_6, і.п.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_1 на суму 9004,0 грн., у т.ч.: за вересень 2008 року - 2004,0 грн. та за жовтень 2008 року - 7000,0 грн., у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт здійснення транспортних поставок в межах підприємницької діяльності платника.

Крім того, позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 160340 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним на товар від ТОВ "Кватро-центр" на суму ПДВ 71343 грн., ТОВ "Кові-тос" на суму ПДВ 52747 грн., ТОВ "Салком-2007" на суму ПДВ 36250 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину.

Податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, було виписано з порушенням норм пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", дані податкові накладні не підтверджують повну або часткову поставку товару. Факт відсутності реальної поставки товару від ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" по нікчемним угодам, унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, а документи, що є похідними від цих угод та пов'язані з їх виконанням, вважаються недійсними. Відповідно на момент перевірки суми податку на додану вартість залишаються не підтвердженими податковими накладними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Шосткинською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2010 року. За результатами перевірки був складений акт №863/17/103-3055419120 від 22.07.2010 року (т.1 а.с.19-31).

Перевіркою встановлено порушення позивачем розділу IV ст.13 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян", ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідними для чинності правочину в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в періоді, що перевірявся, на загальну суму 120255,21 грн., у тому числі: за 3 квартал 2008 року на суму 52995,45 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 53034,61 грн., за 2009 рік на суму 14225,13 грн.

На підставі акту перевірки Шосткинською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.07.2010 року №0000811742/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 240509,50 грн. та №0000821742/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 121737,51 грн. (т.1 а.с.32,33).

Суд вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, а висновки, викладені в акті перевірки відповідають фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року позивачем надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження господарських операцій між позивачем та суб'єктами господарювання - постачальниками: ТОВ "Кватро-центр" на суму 422694,83 грн., ТОВ "Кові-тос" на суму 197756,57 грн., ТОВ "Салком-2007" на суму 181250,0 грн.( а.с.72-97).

Однак, як вбачається зі змісту постанови Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року (а.с. 181-186) вищезазначені підприємства зареєстровані на підставних осіб, були створені з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні безтоварних операцій, а саме: громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звинувачені у скоєнні злочину передбаченого ст.205 ч.2, 358 ч. 1.3 КК України, який виразився в умисних діях щодо створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі.

Частиною 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. В даному випадку таким органом у підприємств - постачальників ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос" є його керівник, посаду якого займає підставна особа. Особи, що формально є засновниками та керівниками вказаних підприємств не мали на меті займатися фінансово-господарською та іншою підприємницькою діяльністю, документи фінансово-господарської діяльності та податкової звітності вказаних підприємств не складали, печатками не користувалися. Тобто при взаємовідносинах ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос" діяли неналежні особи, які підписували видаткові та податкові накладні, податкові декларації, не маючи на це законних повноважень.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або кримінальній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що одним з обов'язкових реквізитів первинного документу є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Укладаючи відповідні угоди, видаючи податкові та видаткові накладні від імені ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос" громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчиняли умисні незаконні дії спрямовані на ухилення від сплати податків. Враховуючи, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року встановлений факт створення вищевказаних підприємств з метою здійснення незаконної діяльності, що полягала в документальному оформленні безтоварних операцій, що дало змогу незаконно формувати податковий кредит та валові витрати легально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, тим самим зменшуючи об'єкт оподаткування та, відповідно, суми податків, які повинні сплачуватись до бюджету, вказані підприємства не мали наміру сплачувати податки та збори, але надали право ФОП ОСОБА_3 включити до складу валових витрат 801701,40 грн. та віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним.

Враховуючи що, ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос" були створені з метою здійснення незаконної діяльності , яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій, суд вважає, що усні угоди на поставку матеріальних цінностей між ФОП ОСОБА_3 і зазначеними суб'єктами господарювання були укладені без мети реального настання правових наслідків, що в свою чергу суперечить інтересам держави і суспільства.

ТОВ "Кватро -центр", ТОВ „Салком-2007", ТОВ "Кові-тос", укладаючи відповідні договори, не переслідували за мету створення взаємних прав і обов'язків, а навпаки, метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів.

Відповідно до п.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину ( п.1 ст.215 ЦК України).

Пункт 2 ст.215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, вчинений з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Згідно ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, є нікчемним і визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Також, податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, виписані з порушенням норм пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки вони не підтверджують повну або часткову поставку товару. Факт відсутності реальної поставки товару від ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" по нікчемним угодам, які описані вище, унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника, а документи, що є похідними від цих угод та пов'язані з їх виконанням, вважаються недійсними. Відповідно на момент перевірки суми податку на додану вартість залишаються не підтвердженими податковими накладними.

Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбаних у ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" товарно-матеріальних цінностей та послуг у сумі ПДВ 160340 грн.

Крім того, суд вважає, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати згідно актів виконаних робіт про надання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_6, (і.п.н.НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на суму 9004,0 грн., у т.ч.: за вересень 2008 року - 2004,0 грн. та за жовтень 2008 року - 7000,0 грн. ( а.с.66-69), з тих підстав, що фактично надання таких послуг не надавалось. Так, зі змісту актів виконаних робіт (послуг) вбачається, що відбувалось перевезення товару на виконання угод позивачки з ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007", проте суд дійшов висновку про безтоварність цих угод.

Вищий адміністративний суд України приймаючи ухвалу від 20 лютого 2014 року, якою постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в мотивувальній частині вказаної ухвали зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року здійснювала вищевказані господарські операції з ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" та ФОП ОСОБА_6

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приймаючи вказану ухвалу зазначила, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не в повній мірі досліджено реальність, товарність та виконання зазначених договорів між сторонами.

У зв'язку з чим, Вищий адміністративний суд України зазначає, що під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На виконання вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України, судом була досліджена первісна документація, яка надавалась позивачем на перевірку на підтвердження виконання вищевказаних угод (договір про додаткові транспортно-експедиційні послуги та допоміжні транспортні операції, акти виконаних робіт, квитанції до прибуткових касових ордерів, податкові накладні, рахунки). Вказана первісна документація не спростовує висновків відповідача викладені в акті перевірки, оскільки не можливо встановити переміщення товару та ідентифікувати який саме товар придбавався ("автозапчастини в асортименті", "планування території", "рекламно-поліграфічні послуги").

На виконання вищевказаної ухвали ВАС України позивачем була надана суду рекламна продукція (фотокопії логотипу та рекламного буклету), однак з її змісту не можливо встановити, що вона виготовлялась на виконання вищевказаного спірного договору. Щодо наданих представником позивача вперше під час нового розгляду справи документів (гарантійних листі, листів погодження, специфікацій, видаткових накладних та доручень).

Суд зазначає, що вказані документи всеодно не дозволяють встановити факт транспортування та фактичного отримання товару за вищевказаними спірними договорами, окрім того, вказані документи не надавались, ані на перевірку, ані до суду під час розгляду справи в період з 07 листопада 2011 року по березень 2014 року.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Щодо доводів представника позивача, що відповідачем, не враховано суму завищення податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2537,46 грн. ((1075,18+15841,2)* 15% = 2537,46 грн.) в результаті завищення позивачем суми валового доходу в 2 (1075,18 грн.) та 3 (15841,2 грн.) кварталах 2009 р., суд зазначає наступне.

Проведеною перевіркою за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання суми валових витрат на придбання товарів всього у сумі 827624,74 грн., у тому числі:

за 3 квартал 2008 року завищення в сумі 355307,10 грн. (в т.ч. 2004,00 грн. - транспортно-експедиційні послуги ФОП ОСОБА_6 та 353303,1 грн. - на підставі нікчемного правочину);

за 4 квартал 2008 року завищення в сумі 360564,07 грн. (в т.ч. 7000,00 грн. - транспортно-експедиційні послуги ФОП ОСОБА_6 та 353564,07 грн. - на підставі нікчемного правочину);

за 1 квартал 2009 року завищення у сумі 95909,41 грн. (в т.ч. 1075,18 грн. - не підтверджені документально та 94834,23 грн. - на підставі нікчемного правочину);

за 2 квартал 2009 року завищення у сумі 15841,16 грн. (не підтверджені документально).

Таким чином, сума завищення витрат (без урахування завищення витрат на підставі нікчемного правочину) складає 16916,34 грн. (1075,18 + 15841,16). В акті перевірки саме сума 16916,34 грн. не зазначена, в акті перевірки ця сума входить до загальної суми встановленого завищення витрат за періодами їх завищення.

За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції прийняті у відповідності до норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 17 червня 2014 року