Постанова

від 17.06.2014 по справі 820/8352/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 червня 2014 р. № 820/8352/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Ткаченка О.В.,

відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство "Південспецбуд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2013 року № 0001972201 та № 0001982201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцем державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку із ТОВ "ВБК "Центренергобуд" (код ЄДРПОУ 34294252) за період травень-вересень 2012 року, з ТОВ "СК Елстін" (код ЄДРПОУ 35588800) за період вересень 2012 року, ПП "Енергобуд" (код ЄДРПОУ 30772653) за період липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 12 листопада 2013 року № 1397/20-30-22-01/01416731, яким зафіксовано порушення: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість всього на 473420,00 грн., у тому числі за травень 2012 року на 171414,00 грн., за червень 2012 року на 115542,00 грн., за липень 2012 року на 103233,00 грн., за серпень 2012 року на 48883,00 грн., за жовтень 2012 року на 34348,00 грн.; п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.5.1 п. 138.5. ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього на 347711,00 грн., у тому числі за 2-й квартал 2012 року на 311646,00 грн., за 3-й квартал 2012 року на 36065,00 грн. (т. 1 а.с. 4-32).

На підставі зазначеного акту перевірки державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001972201 від 02 грудня 2013 року та № 0001982201 від 02 грудня 2013 року (т. 1 а.с. 33-34).

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням головного управління Міндоходів у Харківській області за № 894/10/20-40-10-04-17 від 10 лютого 2014 року скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення були залишені без змін (т. 1 а.с. 36-39), а в подальшому рішенням Міністерства доходів і зборів України № 6529/6/99-99-10-01-15 від 11 квітня 2014 року скарга також була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення ГУ Міндоходів були залишені без змін (т. 1 а.с. 40-42).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ПАТ "Південспецбуд" (субпідрядник) та ТОВ "ВБК "Центренергобуд" (генпідрядник) 07 грудня 2011 року був укладений договір будівельного підряду (генпідряду) № 28, за умовами якого субпідрядник зобов'язався на свій ризик відповідно до проектної документації та умов договору виконати у термін до 15.05.2012 року роботи з реконструкції пункту пропуску "Гоптівка", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи (т. 1 а.с. 73-78).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: договірною ціною (т. 2 а.с. 204, т. 4 а.с. 79), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (т. 2 а.с. 16, 42, 78, 212, 220, т. 3 а.с. 59, 134, 141, т. 4 а.с. 3, 50, 80), актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (т. 2 а.с. 17-39, 43-77, 79-99, 205-211, 213-219, 221-246, т. 3 а.с. 1-56, 60-133, 135-140, 142-180, т. 4 а.с. 4-49, 51-70, 81-152), податковими накладними (т. 2 а.с. 102-115).

07 грудня 2011 року між ПАТ "Південспецбуд" (замовник) та ТОВ "ВБК "Центренергобуд" (виконавець) був укладений договір №29, за умовами якого виконавець для забезпечення належного виконання замовником своїх зобов'язань за договором будівельного підряду № 28 від 07 грудня 2011 року на об'єкті "Реконструкція пункту пропуску "Гоптівка" у Дергачівському районі Харківської області" зобов'язується виконати роботи відповідно до наведеного у договорі переліку, які притаманні генпідряднику, а ПАТ "Південспецбуд" зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи (т. 1 а.с. 217-219).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 1 а.с. 220-231), податковими накладними (т. 1 а.с. 232-245).

Крім того, 09 грудня 2011 року між ПАТ "Південспецбуд" (генпідрядник) та ТОВ "СК Елстін" (субпідрядник) був укладений субпідрядний договір № 35/12, за умовами якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати роботи з улаштування зовнішніх та внутрішніх санітарно-технічних мереж на об'єкті реконструкції пункту пропуску "Гоптівка" (т. 1 а.с.102-108).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: календарним графіком виконаних робіт (т. 1 а.с. 109), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (т. 1 а.с. 110, 125, 130, 141, 151), актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (т. 1 а.с. 111-124, 126-129, 131-140, 142-150, 152-154), податковими накладними (т. 1 а.с. 155-165).

Також, з матеріалів справи встановлено, що 20 березня 2012 року між позивачем (генпідрядник) та ПП "Енергобуд" (субпідрядник) був укладений субпідрядний договір № 9, за умовами якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати у встановлений цим договором строк роботи з внутрішнього оздоблення і фасаду на об'єкті реконструкції пункту пропуску "Гоптівка" (т. 1 а.с. 55-61).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: календарним графіком виконаних робіт (т. 1 а.с. 66), договірною ціною (т. 1 а.с. 67), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) (т. 1 а.с. 68, 80, 85), актами приймання виконаних будівельних робіт (т. 1 а.с. 69-79, 81-84, 86-92), податковими накладними (т. 1 а.с. 93-99).

Розрахунки за вище вказаними договорами здійснювались у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується виписками банку (т. 2 а.с. 118-154).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 вищевказаного кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Зі змісту підпункту 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до пункту 138 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138 вищевказаного кодексу інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного: 138.5.1. датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Статтею 139 Податкового кодексу України визначено витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

З акта перевірки вбачається, що послуги генпідряду на загальну суму 2801058,50 грн., в тому числі податок на додану вартість 473420,00 грн. ПАТ "Південспецбуд" не були включені до податкових зобов'язань та не відшкодовувались замовником, проте судом встановлено, що за умовами договору між позивачем та ТОВ "ВБК "Центренергобуд" № 29 від 07 грудня 2011 року позивач є замовником послуг з генпідряду (суб'єктом господарювання, який за умовами договору має отримати ці послуги), а ТОВ "ВБК "Центренергобуд" є виконавцем послуг (суб'єктом господарювання, який має виконати та/або надати ці послуги. Податкові накладні щодо наданих у межах вказаного вище договору були видані ТОВ "ВБК "Центренергобуд" позивачу (як отримувачу цих послуг), що відповідає вимогам пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що вищенаведений висновок контролюючого органу не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального права, оскільки позивач у даному випадку є набувачем послуг і у такому випадку він повинен враховувати суму податку на додану вартість не до складу податкових зобов'язань, а до складу податкового кредиту з цього податку, що передбачено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

Також, фахівцями відповідача в акті перевірки у якості первинних документів бухгалтерського обліку визначено та враховано у межах виконання договору № 29 від 07 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ "ВБК "Центренергобуд" наступні видаткові накладні на товарно-матеріальні цінності: №№ РН-0000064, РН-0000078, РН-0000079, РН-0000080, РН-0000081, РН-0000082, РН-0000083, РН-0000084, РН-0000085, РН-0000086, РН-0000088 від 13 вересня 2012 року, № РН-0000087 від 15 вересня 2012 року та № РН-0000091 від 28 вересня 2012 року, однак суд не погоджується з даним твердженням, оскільки з пояснень наданих у судовому засіданні представником позивача, що також підтверджується матеріалами справи, судом встановлено, товарно-матеріальні цінності за вищенаведеними видатковими накладними (колона, рігель, балки, швелер, пластина, зв'язки, распорка, болт, гайка, шайба) були отримані ПАТ "Південспецбуд" не в межах договору №29 від 07 грудня 2011 року, а за договором № Д31/05 від 31 травня 2012 року від ТОВ "ВБК "Центренергобуд" та використані у будівельних (будівельно-монтажних) роботах на об'єкті "Нова сучасна спортивна споруда зі штучним льодовим покриттям в м. Дружківка, Донецької обл., вул. Севастопольська, 5" за цим договором, що підтверджується договором № Д31/05 від 31 травня 2012 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витратах (форма № КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) (т. 4 а.с. 209-220, 223-228), рахунками фактури та видатковими накладними (т. 2 а.с. 163-170, 172-173, 175-176, 178-179, 181-182, 184-185, 187-188, 190-193, 195-201), журналом реєстрації довіреностей (т. 2 а.с. 160-162), товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 194).

Крім того, представник позивача пояснив, що наведені вище товарно-матеріальні цінності завозились на будівельний майданчик за договором № Д31/05 від 31 травня 2012 року на отримувача ТОВ "ВБК "Центроенергобуд", яке є генеральним підрядником за цим договором, а останнє здійснювало передачу цих товарно-матеріальних цінностей представниками позивача безпосередньо на цьому будівельному майданчику на підставі довіреностей і за видатковими накладними, що підтверджується договором № Д31/05 від 31 травня 2012 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витратах (форма № КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), витягом з журналу реєстрації довіреностей, рахунками-фактурами, видатковими та товарно-транспортними накладними.

З акта перевірки вбачається, що будь-яких порушень податкового законодавства позивачем щодо господарських операцій у межах договору № Д35/01 від 30 травня 2012 року контролюючим органом не встановлено.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу в акті перевірки на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, довіреностей та рахунків-фактур.

Поряд із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що підпунктами 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772; надалі - Порядок) передбачено, що результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта.

Дослідивши акт перевірки від 12 листопада 2013 року № 1397/20-30-22-01/01416731, судом встановлено, що останній не міститья змісту порушень, періодів фінансово-господарської діяльності, у які вони здійснені та за результатами яких господарських операцій, первинних та інших документів, на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, кореспонденції рахунків та інших документів, які пов'язані з обчисленням та сплатою податку та доказів, які підтверджують наявність фактів порушень стосовно встановлених порушень податкового законодавства щодо податку на прибуток.

А тому, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не дотримався вимог норм матеріального права при проведенні перевірки та оформлення її результатів.

А отже, позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту та включені витрати до складу валових витрат по операціям з ТОВ "ВБК "Центренергобуд" (код ЄДРПОУ 34294252) за період травень-вересень 2012 року, з ТОВ "СК Елстін" (код ЄДРПОУ 35588800) за період вересень 2012 року, ПП "Енергобуд" (код ЄДРПОУ 30772653), оскільки публічне акціонерне товариство "Південспецбуд" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі - приймання виконаних робіт, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Додатково суд зазначає, що в своєму акті перевірки податковий орган посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стіл Хоукс" (т. 1 а.с. 14), проте суд критично відноситься до даних тверджень, оскільки ТОВ "Стіл Хоукс" не був контрагентом позивача в перевіряємому періоді, отже, посилання контролюючого органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стіл Хоукс", як на підставу для висновків є необґрунтованим та безпідставним.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень згідно з актом перевірки не покладено, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ст. ст. 138, 139, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0001972201 від 02 грудня 2013 року та № 0001982201 від 02 грудня 2013 року, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаних податкових повідомлень - рішень, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02 грудня 2013 року № 0001972201 про збільшення публічному акціонерному товариству "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у загальній сумі платежу (податкового зобов'язання) у розмірі 710130,00 гривень (у тому числі: за основним платежем - у розмірі 473420,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 236710,00 гривень), від 02 грудня 2013 року № 0001982201 про збільшення публічному акціонерному товариству "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток (код платежу 11021000) у загальній сумі платежу (податкового зобов'язання) у розмірі 521566,50 гривень (у тому числі: за основним платежем - у розмірі 347711,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 173855,50 гривень).

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02 грудня 2013 року № 0001972201 про збільшення публічному акціонерному товариству "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у загальній сумі платежу (податкового зобов'язання) у розмірі 710130,00 гривень (у тому числі: за основним платежем - у розмірі 473420,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 236710,00 гривень).

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02 грудня 2013 року № 0001982201 про збільшення публічному акціонерному товариству "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 01416731) суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток (код платежу 11021000) у загальній сумі платежу (податкового зобов'язання) у розмірі 521566,50 гривень (у тому числі: за основним платежем - у розмірі 347711,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 173855,50 гривень).

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко