Постанова

від 16.06.2014 по справі 823/1357/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року справа № 823/1357/14

м. Черкаси

17 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Юрченка В.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Бакалини В.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новакон» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

13 травня 2014 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Новакон» в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2013 № 248/0000972200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення базується на акті позапланової документальної невиїзної перевірки від 04.11.2013 № 360/23-13-2200/30145791 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Грюн Вальд» за червень, липень, та серпень 2013 року та платником податків ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» за червень 2013 року. Позивач вважає, що висновки акту відповідача є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

В період з 22.10.2013 по 28.10.2013 уповноваженою особою позивача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Новакон» з питань перевірки відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Грюн Вальд» за червень, липень, та серпень 2013 року та платником податків ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» за червень 2013 року.

За результатами перевірки складений акт від 04.11.2013 № 360/23-13-2200/30145791, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

п.44.1 ст. 44, пп. 198.2, 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, в результаті чого занижено до сплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 110282 грн, в т.ч.: за липень 2013 року на 36867, за серпень 2013 року на 42579 та за вересень 2013 на 30836 грн.

На підставі акта перевірки від 04.11.2013 № 360/23-13-2200/30145791 відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 12.11.2013 року № 248/0000972200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 165423 грн.

Cудом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Грюн Вальд» та ТОВ «К.А.М. Трейд Груп».

При дослідженні господарських відносин між позивачем та ТОВ «Грюн Вальд» судом встановлено, що між ними укладені договори підряду від 19.06.2013 № 8 (а.с.40-41), від 02.07.2013 №10 (а.с.67-69), від 25.07.2013 №12 (а.с.109-110), від 16.08.2013 №15 (а.с.133-134). Відповідно до умов даних договорів ТОВ «Новакон» (Замовник) отримало від ТОВ «Грюн Вальд» (Підрядник) послуги по влаштуванню монолітного фундаменту під зерносховище на об'єкті «Завод з переробки сої продуктивністю 700 тонн на добу» за адресою: Полтавська область, м. Глобине, вул. К. Маркса (договір №8); по виконанню будівельних робіт на об'єкті ТОВ «Украгроінвест-2005» за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 235 А (договір №10); по виконанню будівельних робіт на об'єкті ТОВ АПК «Маїс» за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 12, 12а (договір №12); по виконанню будівельних робіт на об'єкті «Завод з переробки сої продуктивністю 700 (сімсот) тон на добу» за адресою: Полтавська область, м. Глобине, вул. Н. Маркса, 203 (договір №15).

Вищевказаними договорами передбачено, що вартість виконаних робіт складається з суми актів прийому-передачі виконаних робіт, а роботи виконуються з матеріалів замовника.

На підтвердження виконання умов договорів підряду в судове засідання надані копії наступних документів: довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів надання послуг, податкових накладних, виписок з банку.

Суд зазначає, що до перевірки, проведеної відповідачем, позивачем не надані акти прийому-передачі робіт, так як і не надано доказів на підтвердження факту передачі Підряднику (ТОВ «Грюн Вальд») матеріалів, що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Також, позивачем до перевірки не надано актів приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та проектно-кошторисної документації на виконання робіт на яку посилався договір.

При дослідженні податкових накладних встановлено, що вони заповнені з порушенням п. 12.2. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

В ході проведення перевірки працівниками відповідача використано факти, викладені в акті ДПІ у місті Сімферополі від 13.09.2013 №226/22.7/34309813 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грюн Вальд» щодо підтвердження господарських операцій з платниками податків за період з 01.08.2012 по 31.07.2013, в якому зазначено, що співробітниками ДПІ у м. Сімферополі проведена перевірка достовірності юридичної адреси (м. Сімферополь, вул. Толстого, 6, кв. 36) та складено акт №78/07.7. від 13.09.2013, згідно з яким ТОВ «Грюн Вальд» за зазначеною адресою не знаходиться. Так , згідно з Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.06.2014 ТОВ «Грюн Вальд» знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Шинна, 4. Також у даному витязі зазначено, що підприємство знаходиться в стані припинення за рішенням суду.

Суд зазначає, що позивачем не надано документів на підтвердження фактів виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами, що могло б дати пояснення не надання всіх первинних документів під час проведення перевірки.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «К.А.М. Трейд Груп» суд зазначає, що до позовної заяви не надано документів на підтвердження здійснення господарських операцій. В акті перевірки зазначено, що відповідно до укладених договорів підряду від 04.06.2013 №5 та №19 ТОВ «К.А.М Трейд Груп» (Підрядник) надало послуги «ТОВ «Новакон» (Замовник) по будівництву комплексу з кондиціювання насіння с/г культур та по влаштуванню монолітного фундаменту під зерносховище на об'єкті «Завод з переробки сої продуктивністю 700 (сімсот) тонн на добу» на загальну суму 62000 грн, в т.ч. 10333,33 грн ПДВ.

На підставі отриманих податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки ТОВ «Новакон» включило суму податку на додану вартість у розмірі 10333,33 грн до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

Згаданими вище договорами передбачено, що роботи виконуються із матеріалів Замовника, проте позивачем до перевірки не надано документального підтвердження факту передачі Підряднику матеріалів для здійснення будівельних робіт.

Також позивачем до перевірки не надано актів приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в та проектно-кошторисної документації на виконання робіт, на яку посилався договір, що унеможливлює перевірку достовірності фактичного виконання робіт, зазначених в акті надання послуг та довідці про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), де зазначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд зазначає, що згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодекс) ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися проте, в ході перевірки ТОВ «Новакон» виявлено, що його контрагенти - постачальники відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями, не мають юридичної сили і доказовості.

Суд звертає увагу на те, що в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставиною, що виключає обґрунтованість заявленого позивачем податкового відшкодування, є безтоварний фіктивний характер здійснених операцій.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Суд наголошує на тому, що у разі якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову та для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новакон» (ідентифікаційний код 30145791) до Державного бюджету України 2977 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн 61 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 18 червня 2014 року