Рішення

від 02.06.2014 по справі 910/8910/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8910/13 02.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 80.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Цимбалюк І.О. - за довіреністю від 01.03.2014 № 18;

відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреністю від 08.06.2013, яка зареєстрована в реєстрі за № 265.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості в сумі 80.000,00 грн.

Суть спору: позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору договору від 13.07.2012 № 002-13/07/12, яке полягає у запущені та налагоджуванні вапняно-газової печі. Як вказує позивач, відповідач не тільки не виконав свої зобов'язання за договором від 13.07.2012 № 002-13/07/12, але й не приступив до їх виконання. З урахуванням наведених обставин, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 80.000,00 грн, які були сплачені позивачем відповідачеві в якості попередньої оплати робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 прийнято позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8910/13.

Відповідач скориставшись правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з урахуванням такого. По-перше, як вказує відповідач, частина печі (футеровка) на протязі п'яти місяців перебувала в ремонті. По-друге, позивач забезпечив відповідача неналежною сировиною (вапняк і паливо), яка обумовлена сторонами спору в додатку № 1 до договору від 13.07.2012 № 002-13/07/12. Відповідач зазначив, що неякісне паливо у вигляді антрациту, яким позивач забезпечив відповідача для виконання останнім робіт за договором від 13.07.2012 № 002-13/07/12, позбавило відповідача змоги досягти відповідного рівню продуктивності. Також, за умовами Додатку № 1 до договору від 13.07.2012 № 002-13/07/12 позивач був зобов'язаний забезпечити відповідача вапняком, однак, в процесі виконання робіт, відповідачем було виявлено, що останнього було забезпечено крейдою, а не вапняком. Наведені обставини позбавили відповідача можливості виконати свої зобов'язання за договором від 13.07.2012 № 002-13/07/12 належним чином.

Відповідач також вказує на те, що всі неполадки, аварії та розпорядження ОСОБА_3 зафіксовані в робочому журналі печі № 2.

Позивач із запереченнями відповідача не погодився з таких підстав (письмові пояснення від 29.07.2013): як вказує позивач, твердження відповідача про неякісну сировину (вапняк і паливо) не мають відношення до спірних відносин, які виникли на підставі договору від 13.07.2012 № 002-13/07/12, оскільки стосуються робіт, які проводилися на підставі договору від 18.11.2012 № 003-18/11/12. Також, позивач невиконання відповідачем його зобов'язань за договором від 13.07.2012 № 002-13/07/12 пов'язує із відсутністю будь-яких записів відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в робочому журналі печі № 2, оскільки умови договору від 13.07.2012 № 002-13/07/12 не передбачають можливості залучення до виконання робіт третіх осіб.

Враховуючи, що при вирішенні спору у даній справі виникла необхідність у роз'яснені питань, що потребують спеціальних знань, господарським судом призначено судову експертизу, зокрема, ухвалою від 13.01.2014, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження даної справи ухвалою від 13.01.2014 було зупинено до проведення інститутом судової експертизи та на надання останнім експертного висновку.

23 квітня 2014 року до господарського суду надійшов лист від 17.04.2014 № 13552/13553/13-34 до якого додано, зокрема, висновок експертів інституту судових експертиз від 17.04.2014 № 13552/13553/13-34.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 провадження у справі № 910/8910/13 поновлено, а її розгляд призначено на 21.05.2014.

В судовому засіданні 21 травня 2014 року судом оголошено перерву до 02 червня 2014 року.

В судовому засіданні 02 червня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО", як замовником, (далі - позивач) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як виконавцем, (далі - відповідач) укладено договір від 13.07.2012 № 002-13/07/12 (далі - Договір).

Відповідно до предмету Договору відповідач зобов'язується за завданням позивача, протягом визначеного в Договорі терміну, запустити та налагодити роботу вапняно-газової печі № 2 (адреса: село Задністрянськ, Галицького району, Івано-Франківської області), а позивач зобов'язується прийняти та оплатити роботу відповідача (п. 1.1 Договору).

В пункті 1.2 Договору сторонами визначено, що результатом виконаних робіт має бути: 1) демонстрація протягом трьох діб можливості виготовлення продукції першого сорту швидкого гашення згідно ДСТУ БВ.2.7-90-99 "Вапно будівельне" в кількості 70 т/добу (підпункт 1.2.1 Договору); 2) зупинення печі терміном на три доби без вивантаження з наступним поновленням роботи печі без її додаткового розпалу (підпункт 1.2.2 Договору).

Технічні характеристики та вимоги до сировини (вапняку) і палива (антрациту), містяться у додатку № 1 до Договору (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, вартість робіт за Договором складає 80.000,00 грн.

Позивач сплачує відповідачеві 80.000,00 грн в якості попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача (п. 2.2 Договору).

Як визначено в. п. 2.3 Договору, здача робіт відповідачем та отримання їх результати позивачем оформлюються Актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується повноважними представниками сторін протягом трьох робочих днів після фактичного завершення робіт.

Відповідач зобов'язується виконати роботи по запуску печі № 2 та виготовлення продукції з якісними та кількісними характеристиками, передбачених п. 1.2 Договору, не пізніше за 30 (тридцять) календарних днів після проведення позивачем попередньої оплати згідно п. 2.2 Договору. Цей термін продовжується на строк дії будь-яких затримок виконання не з вини відповідача (механічні поломки, ремонтні роботи) (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку порушення строків виконання робіт відповідач повертає позивачеві 50.000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок на протязі 10 (десяти) діб з моменту підписання актів виконаних робіт. Решту грошових коштів в сумі 30.000,00 грн відповідач лишає в себе, як компенсація за проведені роботи, сплату податків, транспортні затрати та затрати на відрядження.

Строк дії Договору починається з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 6.2 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються, в тому числі, положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, на виконання п. 2.2 Договору, платіжним дорученням від 13.07.2012 № 517 перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 80.000,00 грн.

Таким чином, за умовами, визначеними п. 3.1 Договору, відповідач зобов'язується виконати роботи за Договором в термін до 12 серпня 2012 року, включно.

Спір між сторонами судового процесу виник у зв'язку із такими обставинами. Як стверджує позивач, відповідач в строк, визначений Договором, роботи не виконав, більш того, до їх виконання не приступив.

З урахуванням вищенаведених обставин, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати робіт в повному обсязі, тобто в розмірі 80.000,00 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

У Додатку від 13.07.2012 № 1 до Договору (далі - Додаток № 1) визначені технічних характеристики та вимоги, які ставляться до сировини, якою повинен позивач забезпечити відповідача для виконання останнім своїх зобов'язань за Договором.

Отже, згідно Додатку № 1 позивач повинен забезпечити відповідача, для виконання останнім Договору такою сировиною, як вапняк, який, у свою чергу, повинен відповідати ДСТУ "Камінь вапняковий" та містити не менше 93 % СаСо 3 , не більше 1,5 % SiO 2 , не більше 2 % А1 2О 3+ Fe 2 O 3 , не більше 0,4 % CaSO 4 , не більше 6 % вологи. Вапняк повинен мати тимчасовий опір стисненню вище 4 МН/м 2 . Масова доля шматків розміром меншим за нижню межу повинна бути не більше 7 %. Шматків розміром більшим за більшу межу не повинно бути.

Положеннями ч. 3 ст. 840 ЦК України встановлено, що підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

З метою визначення відповідності сировини - вапняку, яким позивач забезпечив відповідача для виконання останнім його зобов'язань за Договором, тим характеристикам, які визначені у Додатку № 1, господарським судом призначено судову експертизу у даній справі, зокрема, ухвалою від 13.01.2014, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - Інститут).

Об'єктами досліджень були примірники сировини, які були надані суду кожною зі сторін спору.

На вирішення Інститутом господарським судом ставилося, у тому числі, таке питання: "чи відповідає вапняк, яким товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" забезпечило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 для виконання останнім Договору про надання послуг від 13.07.2012 № 002-13/07/12, ДСТУ 1451-96 "Камінь вапняковий для цукрової промисловості"?

За наслідками досліджень зразків породи, наданих сторонами спору, судовий експерт Інституту дійшов такого висновку: "надані на дослідження два зразки породи, яким товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" забезпечило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 для виконання останнім Договору про надання послуг від 13.07.2012 № 002-13/07/12, являють собою карбонатну породу - крейду , яка складається переважно із криптозернистого карбонату кальцію, з виключенням раковин форамініфер та іншої мікрофауни до 30 %. На крейду вимоги ДСТУ 1451-96 "Камінь вапняковий для цукрової промисловості" не поширюються.".

Виходячи з вищенаведеного, позивач забезпечив відповідача крейдою, а не вапняком, як того вимагають умови Договору та Додаток № 1.

Позивач той факт, що відповідач не приступив до виконання своїх зобов'язань за Договором доводить відсутністю будь-яких записів зроблених безпосередньо відповідачем у Вахтовому журналі печі № 2. Водночас позивач вказує на те, що Договором не передбачена можливість залучення відповідачем до виконання робіт інших осіб.

Відносно вказаних вище тверджень позивача суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до умов Договору, вказаний правочин не містить заборони щодо залучення відповідачем, як підрядником, інших осіб (субпідрядників) до виконання робіт, передбачених Договором, а також, не передбачено такої умови, що відповідач зобов'язаний виконати роботу безпосередньо.

Отже, виходячи з Вахтового журналу печі № 2, копія якого наявна в матеріалах справи, починаючи з 19 липня 2012 року роботи за Договором виконувалися за розпорядженнями ОСОБА_3

Крім того, у Вахтовому журналі печі № 2 зафіксовані аварії та поломки печі № 2, які позбавили відповідача можливості виконати роботи в строк, обумовлений сторонами спору в Договорі.

Сукупність наведених вище фактичних обставин дають суду всі підстави вважати, що роботи, які є предметом Договору, відповідачем не виконані у зв'язку із неналежним забезпеченням останнього сировиною, яка передбачена Договором.

Невідповідність сировини - вапняку була виявлена за наслідками проведення судової експертизи у даній справі, а тому, за приписом ч. 3 ст. 840 ЦК України, у відповідача не виникло обов'язку відповідати перед позивачем за невиконання робіт за Договором, спричинене недоліками сировини (матеріалу), оскільки ці недоліки неможливо було встановити при їх прийнятті.

Таким чином, позивач в порядку, встановленому ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором не довів, а також, як того вимагає припис ст. 34 ГПК України, належними доказами не підтвердив у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати, пов'язані з оплатою судового збору та за проведення судової експертизи покладаються на позивача.

Сума, яка була сплачена відповідачем за проведення судової експертизи підтверджується платіжними дорученнями від 11.03.2014 № 001, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛВАПНО" (77100, Івано-Франківська обл., Галицький район, м. Галич, вул. Вітовського, буд. 32, корпус "В"; ідентифікаційний код 33071927, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) господарські витрати, пов'язанні із оплатою проведення судової експертизи, в сумі 5.480,00 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 червня 2014 року.

Суддя С.В. Балац