Рішення

від 19.06.2014 по справі 911/1788/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р. Справа № 911/1788/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка 2) Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, Миколаївська обл., с. Олександрівка про стягнення 1 195,52 грн., за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.03.2013 року; відповідача 1:не з'явилися; відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач 1) та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів 684,43 грн. пені, 413,51 грн. інфляційної складової боргу, 97,58 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою № 196/07-12 від 02.07.2012 року про зміну кредитора у зобов'язанні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» перейшло право вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка, щодо сплати пені, 3% річних та інфляційної складової боргу, що виникли в результаті неналежного виконання останнім умов договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 70-06-2008М від 04.06.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка.

При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 196/07-12 від 02.07.2012 року про зміну кредитора у зобов'язанні та договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 11-03-2013-94 від 11.03.2013 року, відповідно до умов якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 2 в розмірі 1 195,52 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2014 розгляд справи було відкладено на 19.06.2014 року.

10.06.2014 року через канцелярію суду позивач подав письмові обґрунтування позовних вимог у справі.

18.06.2014 року через канцелярію суду відповідач 2 подав телеграму з клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено.

19.06.2014 року через канцелярію суду позивач подав заяву № 19-2/06 від 19.06.2014 року про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 413,51 грн.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судове засідання 19.06.2014 року не з'явилися, відзиви не подали, про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача 1 та відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 1 та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (покупець) було укладено договір № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 16.06.2008 року; 50% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 31.08.2008 року.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 договору.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 11.1 договору).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року, ТОВ «Тридента Агро» 22 червня 2009 року звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення із Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 01.09.2008 року до 22.06.2009 року згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 р.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 12/238/09 від 05.08.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Тридента Агро» до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка були задоволені частково.

Вказаним вище рішенням суду встановлено, що Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка було частково погашено борг на суму 9 909,00 грн., у зв'язку з чим рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 12/238/09 від 05.08.2009 р. позовні вимоги задоволено частково, а саме - стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на користь ТОВ «Тридента Агро» 9 909,00 грн. основного боргу, 5 042,79 грн. курсової різниці, 1 963,33 грн. пені, 1 486,35 грн. штрафу, 238,95 грн. 3% річних, 1 429,83 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати.

14.08.2009 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області у справі 12/128/09 від 05.08.2009 року видано наказ.

Відповідно до постанови ВДВС Доманівського РУЮ Миколаївської області від 28.12.2010 року закінчено виконавче провадження згідно наказу господарського суду Миколаївської області № 12/238/09 від 14.08.2009 року.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року, ФОП ОСОБА_1 звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про стягнення із Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка суми штрафних санкцій за період із 23.06.2009 року до 28.12.2010 року згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області у справі № 5016-3865/2011 (12/221) від 06.12.2011 року частково зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка були задоволені повністю.

Судом встановлено, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку з порушенням умов договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 р. стягнутих рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року у справі № 5016-3865/2011 (12/221), здійснювалось на суму боргу у розмірі 9 909,00 грн.

Згідно з ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У відповідності з приписами ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Так, пунктом 5.1 договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року передбачено, що ціна товару вказується в додатках.

Відповідно до додатку № 1 курс долара США на міжбанківській валютній біржі становив 5,05 грн./дол.США.

При цьому, приміткою до додатку передбачено, що у випадку якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/А2)*B, де S - ціна на момент проплати, B - ціна на момент підписання, А2 - курс долара США до гривні на день підписання договору, А1- курс (міжбанківська валютна біржа) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Факт існування у відповідача 2 заборгованість за договором № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року у вигляді курсової різниці, яка складала 5 042,79 грн. вищенаведеної заборгованості встановлено в рішенні господарського суду Миколаївської області від 05.08.2009 року у справі № 12/238/09.

Окрім того, вищенаведеним рішенням стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» 5 042,79 грн. курсової різниці.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним та фактичним виконанням рішення господарського суду Миколаївської області від 05.08.2009 року у справі № 12/238/09.

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару (курсової різниці) згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги до відповідача 2 щодо нарахування пені та 3% річних на суму простроченого платежу (суму курсової різниці) згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року в період з 23.06.2009 року по 15.02.2010 року.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

24.01.2011 року між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та ФОП ОСОБА_1 було укладено Угоду № 27-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), із врахуванням додаткової угоди № 1, відповідно до яких, первісний кредитор (ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО») відступає новому кредитору (ФОП ОСОБА_1) право вимоги виконання Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат нарахованих на суму заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) набутих первісним кредитором на підставі договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року.

Відповідно до умов угоди № 27-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2011 року із врахуванням додаткової угоди № 1, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, 3% річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року на суму 4 814,95 грн. (пункт 1.2., 2.1. угоди).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «Тридента Агро» було передано ФОП ОСОБА_1 перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка обумовленого зобов'язання. У відповідності до ч. 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «Тридента Агро» повідомленням від про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило Приватне сільськогосподарське підприємство імені Шевченка про зазначені вище обставини.

02 липня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»» було укладено угоду № 196/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) із врахуванням додаткової угоди № 1. Розділом 1 даної угоди, встановлено, що первісний кредитор (ФОП ОСОБА_1) відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»») право вимоги виконання Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року та згідно угоди № 27-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 24.01.2011 року, у зв'язку із неналежним., несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу.

Відповідно до умов угоди № 196/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 року, новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі пені, 3% річних та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року на загальну суму 1 195,52 грн. (пункт 1.2, 2.1. Угоди).

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП ОСОБА_1 було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем 2 обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3. угоди, ФОП ОСОБА_1 повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомив Привате сільськогосподарське підприємство імені Шевченка про зазначені вище обставини.

За Угодою № 196/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 року, позивач одержує право замість ФОП ОСОБА_1 вимагати від відповідача 2 сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та із дотриманням положень статті 514 ЦК України.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Угодою № 196/07-12 від 02.07.2012, між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено Договір поруки № 11-03-2013-94 від 11.03.2013 року, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Приватним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка, щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору (основний договір).

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 196/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 року, укладену згідно договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року.

У розділі 3 договору поруки, поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки, яка обмежується сплатою розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат у сумі 1 195,52 грн.

Пунктом 4.1. договору поруки визначено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання (сплати курсової різниці) за договором № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року, позивач нараховує та просить стягнути солідарно з відповідачів 684,43 грн. пені та 97,58 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

У відповідності з п. 8.1 договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.2 договору № 70-06-2008М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 04.06.2008 року).

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування пені та 3 % річних, що вказані позивачем у розрахунку пені та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок пені та 3 % річних складає 684,43 грн. пені та 97,58 грн. 3% річних відповідно.

Відтак, вимога про стягнення солідарно з відповідачів складає 684,43 грн. пені та 97,58 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 600,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг № 16-17/12-12 від 16.037.2012 року, акт прийому-передачі документів від 16.07.2012 року, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 13.05.2014 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 року, платіжне доручення № 84 від 16.07.2012 року на суму 600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/1788/14, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 600,00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 600,00 грн. підлягають стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код 38267861) та Приватного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (32100, Хмельницька обл., смт. Ярмолтнці, вул. Крупської, 2, код 14160492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (56455, Миколаївська обл., Доманівський район, с. Олександрівка, вул. Леніна, 21, код 13764494) 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 43 коп. пені, 97 (дев'яносто сім) 58 коп., 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, 600 (шістсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак