Рішення

від 18.06.2014 по справі 918/407/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2014 р. Справа № 918/407/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В. Я., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» до Державного підприємства Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл» про стягнення в сумі 88 157 279 грн. 50 коп.

Представники сторін:

від позивача: Стецик Н. В. (довіреність від 08 січня 2014 року б/н); Комар С. І. (довіреність від 01 квітня 2014 року № 01/04)

від відповідача 1: Скорик О. О. (довіреність від 12 травня 2014 року б/н)

від відповідача 2: не з'явився

від прокуратури: Грицак Ю. С.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл», у якому просить стягнути з відповідача 1 на свою користь 88 156 279, 50 грн. завданих збитків, а також стягнути солідарно з відповідачів 1 000, 00 грн. збитків.

При цьому позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» та Державним підприємством Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами було укладено договір про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року, предметом якого є надання виконавцем (відповідачем 1) замовнику (позивачу) послуг по перевалці нафтопродуктів об'ємом до 60 000 тонн в місяць з можливим збільшенням щомісячного об'єму перевалки за згодою сторін.

Згідно п. 1.2. Договору перевалки № 372 об'єм послуг по перевалці нафтопродуктів, що являється предметом даного договору включає в себе: приймання-передачу нафтопродуктів у ємності виконавця; зберігання нафтопродуктів у ємностях (резервуарах) виконавця протягом термінів, встановлених договором; відгрузка нафтопродуктів в залізничні цистерни у відповідності до представлених замовником рознарядок.

На виконання умов Договору перевалки № 372 від 27.11.2013 року позивач звернувся до відповідача 1 із листом про проведення відвантаження нафтопродуктів, що обліковуються на зберіганні у резервуарах відповідача 1 у кількості: дизельне паливо - 6 430 074 кілограм; бензин А-95 - 69 866 кілограм.

23.03.2014 року від відповідача 1 отримано відповідь про неможливість відвантаження нафтопродуктів в адресу позивача, у зв'язку із їх відсутністю.

Позивач вважає, що такими діями відповідач 1 порушив умови Договору перевалки № 372 від 27.11.2013 року та його права і законні інтереси.

Крім того, 02.12.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіойл» було укладено договір поруки № 02/12-13 з метою забезпечення зобов'язань відповідача 1 перед позивачем за договором перевалки № 372 від 27.11.2013 року.

У пункті 1.2. договору поруки сторони визначили, що сума поруки складає 1 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 квітня 2014 року порушено провадження у справі № 918/407/14, розгляд якої було призначено на 23 квітня 2014 року.

Також ухвалою господарського суду від 07 квітня 2014 року у даній справі задоволено заяву позивача про забезпечення позову та в межах ціни позову накладено арешт на грошові кошти, що належать Державному підприємству Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами у тому числі, які знаходяться на банківських рахунках.

23 квітня 2014 року відповідач 1 подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

На думку відповідача 1 за час дії договору надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року, всі зобов'язання виконавця виконувались в повному обсязі, своєчасно та належним чином.

Так, відповідно до п. п. 2.2.3 договору замовник зобов'язаний за 2 календарні дні до початку кожної декади звітного місяця погоджувати графік відвантаження нафтопродуктів на наступну декаду, проект якого надає замовник виконавцю. Відвантаженнявсіх нафтопродуктів виконавцем здійснюється виключно по розпорядженню замовника, яке має бути направлено замовником не менш ніж за 4 робочих дні до запланованої дати відвантаження нафтопродуктів замовника. Замовник зобов'язаний видати розпорядження на відвантаження і забезпечити відвантаження йому нафтопродуктів у відповідності з графіком відвантаження нафтопродуктів на майбутню декаду.

Однак, відповідач 1 вважає, що в порушення вказаного зобов'язання, у встановлений в договорі строк, а саме до 1 8 березня 2014 року включно, позивач не виконав своє зобов'язання щодо надання проекту графіку відвантаження нафтопродуктів на наступну декаду. Таким чином, у нього (відповідача 1) взагалі були відсутні будь-які зобов'язання щодо відвантаження нафтопродуктів позивача у період з 20 по 30 березня 2014 року, оскільки був відсутній погоджений сторонами графік відвантаження на вказану декаду.

Стосовно посилання позивача на факт надсилання відповідачу 23.03.2014 року листа про проведення відвантаження 6 430 074 кг дизельного пального та 69 866 кг бензину-95 Державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами зауважує, що 23.03.2014 року - неділя, неробочий (вихідний) день, тому докази факту відправки вказаного листа позивачем та факту отримання цього листа відповідачем - відсутні. Також, одноосібний уповноважений виконавчий орган відповідача - директор, не підписував жодних відповідей на вказаний лист позивача і йому взагалі не відомо про надходження вказаного листа. Таким чином, лист від імені відповідача на адресу позивача, датований 23.03.2014 року, щодо неможливості відвантаження нафтопродуктів у зв'язку з їх відсутністю не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу у зв'язку з тим, що він не підписаний директором підприємства та не відповідає дійсності. Так, у відповідності з довідкою № 18/04/01 від 18.04.2014 року залишки нафтопродуктів, належних ТОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ», які знаходяться на зберіганні у резервуарах ДП ФПЗНП складають: бензин неетилований - 34 933 кг.; дизельне пальне - 3 215 037 кг. Таким чином, зазначені позивачем в позовній заяві залишки нафтопродуктів не відповідають дійсності та така інформація може розцінюватися як навмисне введення суду в оману з протиправною метою, а саме з метою протиправного заволодіння майном в умовах нестабільної політичної та економічної ситуації, внаслідок анексії Криму, враховуючи, що адресою реєстрації відповідача, а також місцем знаходження майна підприємства є саме Крим.

Також відповідач зазначає, що має бути звільнений від відповідальності за порушення зобов'язання з посиланням на ст. 617 ЦК України, оскільки ним належним чином доведено, що порушення сталося внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності і ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, сторони в розділі 6 договору № 372 передбачили умови звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань за вказаним договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор).

Статтею 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата в Україні засвідчує обставини форс-мажору.

Згідно висновку про форс-мажорні обставини № 935/05-4 від 17.04.2014 року Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені у висновку події на території Автономної Республіки Крим є обставинами непереборної сили (форс-мажору), передбаченими договором № 372, укладеним 27.11.2013 року між позивачем та відповідачем. Початок дії обставин непереборної сили - 27 лютого 2014 року, які продовжують діяти по теперішній час. Дату закінчення дії обставин непереборної сили (форс-мажору) на момент видачі даного висновку встановити не можливо.

Крім того 23 квітня 2014 року Державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами звернулося до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалами господарського суду від 23 квітня 2014 року, в зв'язку з недоведеністю, відповідачу 1 відмовлено в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 13 травня 2014 року через необхідність витребування додаткових доказів.

05 травня 2014 року у справі № 918/407/14 господарським судом винесено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 07 квітня 2014 року, та знято арешт, накладений на грошові кошти відповідача 1, у зв'язку зі зміною обставин, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

13 травня 2014 року від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача 1, де ТзОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» не погоджується з доводами Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами з огляду на те, що відповідачем 1 порушено зобов'язання, передбачене п. 6.2. Договору № 372 від 27.11.2013 року, в частині повідомлення про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а тому останній втратив право посилатися на дані обставини.

Також позивач стверджує, що лист № 10/03-4 від 10 березня 2014 року, яким останній повідомив ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами про те, що у третій декаді березня 2014 року планується відгрузка 6 430, 074 тонн дизельного палива та 69, 866 тонн бензину А-95, був отриманий відповідачем 1 11 березня 2014 року, про що свідчить штамп на даному листі, а відтак позивачем дотримано вимог договору в частині погодження графіку відвантажень.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем 1 порушено передбачені договором строки зберігання нафтопродуктів.

Також позивач вважає, що на даний час відповідач 1 не має можливості виконати свої зобов'язання щодо відвантаження нафтопродуктів, а тому звернувся до суду з позовом про стягнення збитків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 травня 2014 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 27 травня 2014 року.

27 травня 2014 року за клопотанням відповідача 1 для надання можливості виконати вимоги ухвали суду від 13 травня 2014 року про надання доказів судом було відкладено розгляд справи на 04 червня 2014 року.

04 червня 2014 року згідно заяви № 56-406/вих/4 від 03 червня 2014 року для захисту інтересів держави в особі Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами у справу № 918/407/14 вступив прокурор.

Ухвалою господарського суду від 04 червня 2014 року, за заявами прокурора, через необхідність витребування нових доказів та надання можливості прокурору підготувати пояснення щодо позовних вимог, на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18 червня 2014 року.

18 червня 2014 року від прокурора надійшли пояснення по суті позовних вимог, згідно з якими прокурор заперечує проти задоволення позову, вважаючи, що наявні обставини непереборної сили і вина відповідача 1 у заподіянні позивачу шкоди не доведена, що виключає підстави для стягнення з Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами збитків в сумі 88 156 279, 50 грн.

В судовому засіданні 18 червня 2014 року представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та запереченнях на відзив.

Представник відповідача 1 та прокурор у судовому засіданні проти позову повністю заперечили, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, наявних в матеріалах справи.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За вказаних обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл» та відзиву з його боку за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно і повно дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» (замовник) та Державним підприємством Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (виконавець) 27 листопада 2013 року було укладено договір про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372.

Відповідно до п. 1.1. предметом даного договору є надання виконавцем замовнику послуг по перевалці бензинів та дизельного палива (іменованих в подальшому нафтопродуктами) об'ємом до 60 000 тонн в місяць з можливим збільшенням щомісячного об'єму перевалки за згодою сторін.

Згідно з п. 1.2. Договору перевалки № 372 об'єм послуг по перевалці нафтопродуктів, що є предметом даного договору включає в себе: приймання-передачу нафтопродуктів у ємкості виконавця; зберігання нафтопродуктів у ємкостях (резервуарах) виконавця протягом строків, встановлених договором; відгрузка нафтопродуктів в залізничні цистерни у відповідності до представлених замовником рознарядок.

Пунктами 2.1.1. та 2.1.2. вказаного договору передбачено, що виконавець зобов'язується прийняти на зберігання нафтопродукти замовника в об'ємі, на умовах і на строк, передбачений даним договором та відповідними додатками до нього по фактичній кількості та якості, а також забезпечити збереження нафтопродуктів протягом строків, встановлених даним договором.

Відповідно до пунктів 2.2.1. та 2.2.3. договору замовник зобов'язується узгоджувати з виконавцем письмово, не менше ніж за п'ять діб, об'єм партії нафтопродуктів, найменування і сорт нафтопродукту, який планується до перевалки. За 2 календарних дні до початку кожної декади звітного місяця замовник зобов'язується узгоджувати графік відвантаження нафтопродуктів на наступну декаду, проект якого надається замовником виконавцю.

Згідно з п. 10.1 вказаний договір діє з моменту підписання представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє до 31.12.2013 року, а в частині зобов'язань прийнятих сторонами, в тому числі взаєморозрахунків - до моменту їх повного виконання. Строк дії даного договору може бути продовжено за взаємною письмовою згодою сторін.

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27 листопада 2013 року сторони, керуючись п. 10.1. договору № 372 від 27 листопада 2013 року, дійшли згоди продовжити дію вказаного договору до 31 грудня 2014 року.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст. 193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що згідно актів прийому-передачі нафтопродуктів № 091213 від 09 грудня 2013 року, № 26-12/13 від 26 грудня 2013 року, № 301213 від 30 грудня 2013 року, № 03/03/14, № 27-02/14-1 від 27 лютого 2014 року, від 03 березня 2014 року, № 04/03/14 від 04 березня 2014 року та № 11/03/14 від 11 березня 2014 року, що містяться в матеріалах справи, Державне підприємство Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами взяло на себе відповідальність за наявність товару, вказаного в даних актах прийому передачі, а саме 2 600 тонн бензину А-95 та 16 594, 874 тонн дизельного пального, у своїх резервуарах ємкостях та можливість його відвантаження згідно з умовами договору перевалки (зберігання).

Позивач 11 березня 2014 року звернувся до відповідача 1 з листом № 10/03-4, яким повідомив останнього, що в третій декаді березня 2014 року ТОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» планує відвантаження 6 430, 074 тонн дизельного палива та 69, 866 тонн бензині А-95.

Вказана обставина підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції відповідача 1, наявним на вищевказаному листі № 10/03-4, копіями журналу обліку вхідних документів відповідача 1 за 11 березня 2014 року, а також письмовими поясненнями референта ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами Пехтерової М. К. і начальника відділу організаційного забезпечення діяльності підприємства ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами Миронової О. К., які отримані адвокатом ОСОБА_8 за місцезнаходженням відповідача 1 у м. Феодосія (Автономна Республіка Крим) в ході виконання умов договору про надання юридичних послуг, що укладений між ним та ТОВ «ВОГ ТРЕЙДИНГ» 15 травня 2014 року, та долучені до матеріалів справи згідно клопотання позивача № 27/5 від 27 травня 2014 року.

Натомість відповідачем 1 не виконано вимоги ухвали господарського суду від 04 червня 2014 року у даній справі та не надано суду належним чином завірену копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції, відтак його твердження про відсутність у нього зобов'язань щодо відвантаження нафтопродуктів у період з 20 по 30 березня 2014 року з посиланням на п. 2.2.3 договору перевалки нафтопродуктів № 372, не приймається судом до уваги.

Станом на момент прийняття рішення у справі заплановані до відвантаження позивачем нафтопродукти в кількості: дизельне паливо - 6 430, 074 тонн та бензин А-95 - 69, 866 тонн, відповідачем так і не відвантажені.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем 1 порушено умови Договору про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27 листопада 2013 року.

Щодо посилання відповідача 1 на обставини непереборної сили як на підставу звільнення його від господарсько-правової відповідальності, то суд звертає увагу на наступне.

У розділі 6 Договору про надання послуг про перевалку № 372 від 27 листопада 2013 року сторони погодили умови звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор).

На підтвердження існування обставин непереборної сили в матеріалах справи міститься копія висновку Торгово-промислової палати України № 935/05-4 від 17 квітня 2014 року.

Відповідно до п. 6.2. договору № 372 передбачено, що сторона, для якої існує неможливість виконання обов'язків по договору, повинна негайно, але не пізніше п'яти календарних днів, повідомити другу сторону про настання та закінчення таких обставин. В протилежному випадку сторона втрачає право посилатися на обставини непереборної сили як на підставу для звільнення від відповідальності.

Із висновку Торгово-промислової палати України вбачається, що початком дії обставин непереборної сили (форс-мажору) слід вважати 27 лютого 2014 року.

Повідомлення про настання обставин непереборної сили отримано позивачем лише 06 травня 2014 року.

За таких обставин, відповідачем 1 не дотримано вимог п. 6.2. Договору № 372 від 27 листопада 2013 року, в частині повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) протягом п'яти днів, а тому ДП Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами втратило право посилатися на дані обставини.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Частиною 3 ст. 216 ГК України визначено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 628 ЦК України в частині умов договору № 372 щодо зберігання нафтопродуктів у ємкостях (резервуарах) відповідача 1 до даного договору слід застосовуються положення законодавства щодо договорів зберігання.

З висновку Торгово-промислової палати України № 935/05-4 від 17 квітня 2014 року, що міститься в матеріалах справи та тверджень відповідача 1 вбачається, що через наявність на території Автономної Республіки Крим обставин непереборної сили Державне підприємство із забезпечення нафтопродуктами не має можливості на даний час виконати умови договору № 372 від 27 листопада 2013 року та відвантажити позивачу належні йому нафтопродукти, що свідчить про фактичну втрату відповідачем 1 речі, наданої йому на зберігання.

Частиною 1 ст. 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовується зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідно до довідки Торгово-Промислової палати у Волинської області від 25.03.204 року, наявної в матеріалах справи, середня оптова продажна ціна нафтопродуктів на ринку України станом на 24.03.2014 року становить:

дизельне паливо - 13 530 грн. за 1 (одну) тонну;

бензин марки А-95 - 16 580 грн. за 1 (одну) тонну.

Таким чином розмір збитків завданих відповідачем 1 Товариству з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» становить 88 157 279, 50 грн., з яких за дизельне паливо (6 430 074 кг) - 86 908 901, 22 грн. та за бензин А-95 (69 866 кг) - 1 158 378, 28 грн.

Також судом встановлено, що 02 грудня 2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіойл» було укладено договір поруки № 02/12-13.

Відповідно до п. 1.1. договору поруки, укладеного між сторонами, поручитель (відповідач 2) зобов'язується перед кредитором (позивачем) солідарно відповідати за виконання зобов'язань боржника Державного підприємства Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами згідно з умовами договору про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року з усіма додатками, доповненнями, змінами, додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Пунктом 1.2. договору поруки сторони визначили, що сума поруки складає 1 000, 00 грн.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися серед іншого порукою. Ст. 553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до укладеного договору поруки відповідач 2 зобов'язувався солідарно відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання зобов'язань відповідачем 1 згідно умов Договору про надання послуг по перевалці нафтопродуктів № 372 від 27.11.2013 року, в тому числі в частині відшкодування збитків, майнової шкоди, сплати штрафних санкцій, передбачених умовами договору та чинним законодавством України.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На відповідача в порядку статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 32 - 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Державного підприємства Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60 А, кімната 712 - 713, код ЄДРПОУ 03482347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, код ЄДРПОУ 38390515) збитки в сумі 88 156 279 (вісімдесят вісім мільйонів сто п'ятдесят шість тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 50 коп.

Стягнути солідарно з Державного підприємства Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60 А, кімната 712 - 713, код ЄДРПОУ 03482347) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіойл» (33027, м. Рівне, вул. Київська, 108 А, код ЄДРПОУ 37440989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ ТРЕЙДИНГ» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 22/8, код ЄДРПОУ 38390515) збитки в сумі 1 000 (одну тисячу) гривень 00 коп., а також 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) гривень 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя В. Я. Корсун

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 червня 2014 року